Орієнтованого на логістику

Логістична місія –це визначення довгострокових цілей логістичної діяльності підприємства, яких має бути досягнуто у рамках певних ринкових ситуацій.

 

На підставі загальних завдань корпоративної місії [77], роль логістичної місії у процесі формування й розвитку підприємства визначається таким.

1. Логістична місія деталізує статус підприємства та орієнтує напрями і орієнтири для визначення цілей і логістичної стратегії на різних організаційних рівнях. Визначені на її основі цілі й завдання логістичної стратегії слугують критерієм для подальшого прийняття управлінських рішень. У відсутності чітко сформульованої логістичної місії і визначених на її основі цілей й завдань логістичного менеджменту підприємства у його керівництва не буде можливості вибору найкращої альтернативи функціонування на конкурентному ринку. Визначення логістичної місії починається з відповідей на питання: "Хто є реальними (потенційними) споживачами проектованої (виробленої) продукції і її сервісного забезпечення?", "У який спосіб необхідно створити керовану ринком стратегію логістичного ланцюга, на підставі якої цінність найбільш ефективним способом буде доставлятися покупцям і споживачам?".

2. Розуміння логістичної місії допомагає отримати більш ширші уявлення про стратегічні перспективи підприємницької діяльності підприємства. Воно дозволяє менеджерам побачити реалії своєї діяльності під кутом "масштабності огляду", без чого досягнення конкурентних переваг у довгостроковій перспективі не можливе.

3. Логістична місія має велике значення для формування та розвитку внутрішніх і зовнішніх комунікацій. З одного боку це забезпечує зрозумілість цілей логістичної реорганізації підприємства його працівниками, з іншого боку – бізнес-партнери підприємства (постачальники, посередники, споживачі) усвідомлюють переваги такої реорганізації у межах встановлення і підтримки стратегічно значимих взаємовідносин.

 

Логістична місія – це чітко й однозначно сформульована вищим керівництвом та доведена до свого персоналу, бізнес-партнерів, кінцевих споживачів стратегічна (генеральна) мета логістичної діяльності, суть його існування з точки зору стратегічних інтересів суспільства.

Логістичну місію виражають у порівняно простій, зручній і зрозумілій оточенню формі. У основу логістичної місії покладають: цілі й завдання задоволення потреб і вимог споживачів; формулювання чіткої відповіді у який спосіб підприємство буде добиватися споживчої цінності своїх товарів і послуг. При формулюванні логістичної місії приймають до уваги тип ринку на якому діє підприємство, вид продукції, обмеження щодо обслуговування та витрат.

При описі логістичної місії можуть бути використані загальновідомі рекомендації [11]. Однак за всіх інших умов при формулюванні логістичної місії необхідно дотримуватися правил:

не задавати цілей, які підприємство не здатне реалізувати;

досягати чіткості та конкретності у викладені місії, що забезпечить у подальшому можливість визначити міру її реалізації;

визначити інструментарій, за допомогою якого можливо досягти найбільшої ефективності логістичного управління.

Розглядають два основні практичні підходи до формування логістичної місії.

1. Місія як спосіб чіткого визначення основних напрямів логістичної діяльності підприємства.

У місії повинно бути описано:

цільові ринки;

групи споживачів, які підприємство планує обслуговувати;

потреби споживачів, які підприємство повинне задовольнити;

основні товари і послуги, що пропонуються підприємством;

логістичні технології, завдяки якими можуть бути задоволені потреби реальних й потенційних споживачів, або ж виконані певні функції;

конкурентні переваги підприємства.

2. Ершидська модель (автори Кембел і Товадей).

Опис логістичної місії виходить із сутті підприємницької підприємства. Вона передбачає визначення.

а) Призначення логістичної діяльності підприємства:

для чого формується логістична система підприємства?

хто отримає від цього вигоди та переваги?

При цьому перераховуються вигоди і переваги всіх учасників управління потоковими процесами (споживачів, постачальників, підприємства, посередників).

б) Логістична стратегія.

Це комерційна логіка підприємства щодо формування й розвитку логістичної системи, яка передбачає її границі (базові ринки постачання, дистрибуції та кінцевого споживання), конкурентних переваг підприємства.

в) Норми підприємницької поведінки підприємства.

Правила, якими керується підприємство у своїй діяльності.

г) Система цінностей підприємства.

Декларування вищим керівництвом своїх намірів у довгостроковій перспективі, здійснення яких повинне постійно наближати підприємство до повної реалізації місії.

Наявність чітко визначеної місії дозволяє підприємству вивіряти загальний напрямок своєї логістичної діяльності та встановлювати її пріоритети.

Д. Уотерс наводить приклад формулювання логістичної місії: "Наша місія у логістиці – зробити свій внесок у досягнення корпоративних цілей, доставляючи матеріали, що необхідні для виробництва, переміщаючи незавершене виробництво у межах компанії та доставляючи готову продукцію замовникам. Наша мета – надавати гнучкі, надійні та ефективні щодо витрат послуги, що у повній мірі задовольняють наших споживачів як зовнішніх, так і внутрішніх" [74].

Б. Анікін відзначає, що логістична місія може формулюватися як "…досягнення із мінімальними витратами найбільшої частки сумарних поставок товарів споживачам у зручні для них терміни за дотримання необхідної партіонності та інтервалів відправлень" [30]. При цьому звертається увага на необхідність розгляду основної ідеї місії "досягнення кінцевого результату" в контексті реалізації основних принципів калькуляції логістичних витрат, які передбачають роздільний аналіз витрат та прибутків за типами споживачів та за сегментам ринку чи каналам розподілу.

Таким чином, логістична місія як відображення певної філософії підприємницької діяльності підприємства має включати її основоположні принципи. Місія, що представлена загальними формулюваннями і положеннями, є публічним поясненням сутті існування підприємства та його діяльності на ринку; формує уявлення про стратегію логістичного управління та власне що собою складає підприємство ("Хто ми?", "Чого ми хочемо?","Що ми робимо?", "Для кого ми це робимо?").

 

У сучасних умовах формулювання логістичної місії все більше пов’язується з визначенням поняття "бізнес-культура підприємства": – декларування способу, у який персонал підприємства має виконувати свою роботу.

Бізнес-культура підприємства – це глибоке і складне явище, яке ґрунтується на спільних поглядах і переконаннях його вищого керівництва і персоналу. Такі погляди і переконання досить часто є неусвідомленими і сприймаються як очевидне. Бізнес-культура у логістиці є продуктом групового досвіду, який виникає там, де існує певна єдність інтересів виробника, його бізнес-партнерів та кінцевих споживачів. У такому випадку стиль роботи керівництва має домінуючий вплив на створення культурного ландшафту логістики підприємства.

Бізнес-культуру логістичної діяльності будь-якого підприємства визначають: способи прийняття управлінських рішень, манера спілкування з бізнес-партнерами і кінцевими споживачами, надання їм необхідної інформації, розвиток мотивацій, методи вирішення конфліктних ситуацій.

За будь-яких умов, при формулюванні логістичної місії важливо отримати відповідь на питання "У якій мірі існуюча на підприємстві бізнес-культурна ситуація є рушійною чи стримуючою силою для логістичної реорганізації підприємства?".

Стратегічні цілі та завдання логістичного менеджменту

На кожному рівні управління логістична місія повинна трансформуватися у конкретні стратегічні цілі та завдання стратегії логістичного менеджменту підприємства [31].

При формулюванні стратегічних цілей логістичного менеджменту підприємство виходить з визначення таких основних напрямків функціональної діяльності як доставка продукції відповідної якості та відповідної кількості "точно у термін", при відносно мінімальних витратах на постачання, зберігання, виробництво, пакування, збут, транспортування продукції, а також на отримання, опрацювання та передачу інформації.

Стратегічна мета логістичного менеджменту – це те, що має отримати суспіль­ство у підсумку передбачуваної довгострокової всеохоплюючої діяльності підприємства, орієнтованої на логістику. Це ідеальне, модельоване передбачення результату ефективного логістичного менеджменту будь-якого підприємства. Реалізація такої мети забезпечує безперервне розширення, удосконалення сфери впливу логістичного менеджменту, адекватно створенню і удосконаленню сучасних наукових досліджень, економіко-математичних методів моделювання і розрахунків, проектування та виробництва нових поколінь засобів електронного обчислювання та їх практичного впровадження.

Висококваліфікований менеджер з логістики повинен володіти широкою ерудицією у суміжних областях знань та орієнтуватися у функціональності загального менеджменту підприємства. Висока ринкова конкуренція вимагає більш ретельного узгодження цілей логістичного менеджменту зі стратегічними цілями управління на корпоративному рівні, а також активізації його ролі у підвищені гнучкості підприємства, здатності швидко реагувати на ринкові сигнали. За таких умов стратегічне завдання логістичного менеджменту складає "…розробку ретельно зваженої та обгрунтованої пропозиції, яка сприяла б досягненню найбільшої ефективності роботи підприємства, підвищенню його ринкової частки для отримання переваг перед конкурентами" [31].

Стратегічні завдання логістичного менеджменту – це безперечно виконуванні підприємством зобов’язання перед внутрішніми і зовнішніми споживачами у певному часовому періоді. Вони мають бути реальними, планованими, порівнюваними та мати вартість. Такі завдання показують, як далеко підприємство знаходиться від стану, коли воно здатне у повній мірі (якісно, надійно, швидко, у довгостроковій перспективі) гарантувати безперечне задоволення потреб і вимог кожного споживача.

Сформульовані стратегічні цілі і завдання логістичного менеджменту насамперед дають відповідь на питання, чи є у підприємства потреба реорганізації своєї діяльності на основі концепції логістики. За будь-яких умов вони повинні бути поставлені чітко і максимально однозначно. Якщо цілі невиразні, а завдання досить неконкретні, то логістична діяльність підприємства у цілому буде відповідно невиразною і неконкретною. А відтак, приреченою на невдачу.

При наявності певного набору стратегічних цілей і завдань логістичного менеджменту коректність їх постановки перевіряється на такому тесті:

чи дійсно визначені стратегічні цілі логістичного менеджменту досяжні і життєво важливі для підприємства?

чи дійсно стратегічні завдання логістичного менеджменту поставлені чітко та піддаються часовому і кількісному обліку?

чи дійсно з сформульованих стратегічних цілей і завдань виходить потреба створення чи реорганізації логістичної системи підприємства?

 

Визначення реальної потреби у формуванні системи логістичного управління досить часто для керівництва вітчизняних підприємств стає занадто складною справою. Досвід діяльності таких підприємств свідчить, що незадоволеність результатами логістичної реорганізації відбувається із-за погано сформульованих цілей та завдань проведення таких змін. Керівники підприємства або не розуміють, що вони мають на сьогоднішній день, або ж не визначились тим, що вони хочуть отримати завтра. У процесі реалізації проекту логістичної реорганізації неприємним фактом може стати те, що декларовані керівництвом цілі і відповідні завдання не відповідають існуючому стану підприємства.

Необхідно відзначити існування на вітчизняних підприємствах певних проблем формулювання стратегічних цілей логістичного менеджменту:

розмитість формулювань цілей та відсутність базових визначень, які при цьому використовуються;

відсутність чітких критеріїв досягнення цілей логістичної реорганізації підприємства;

відсутність у керівництва розуміння того, як буде використовуватися у подальшому отриманий набір моделей логістичного управління потоковими процесами.

Відсутність у керівництва чіткої уяви щодо важливості чіткого опису стратегічних цілей логістичного управління призводить до його негативної реакції на отримання проміжних і кінцевих результатів, що у кінцевому підсумку викличе зневіру працівників логістичного підрозділу у можливість успіху проекту.

Як правило, ініціювання логістичної реорганізації підприємства визначається формулюванням двох основних груп стратегічних цілей. У першому випадку, на думку керівників, вони повинні забезпечити вирішення конкретних проблем підприємства, підняти ефективність його діяльності. Такі цілі спрямовані на отримання практично значимих для підприємства кінцевих результатів. Друга група цілей – це цілі-лозунги, які розробляються насамперед для вирішення певних внутрішньокорпоративних проблем (насамперед як обґрунтування перерозподілу існуючих на підприємстві ресурсів).

Виконані дослідження свідчать, що існує великий розрив між декларованими намірами керівництва та річними звітами керівництва підрозділів про їх виробничо-господарську діяльність. Звичайною практикою вітчизняних підприємств є невідповідність реальних цілей їх логістичної діяльності декларованим, або ж суперечать їм. Насамперед, це стосується формулювання цілей, які спрямовані на подолання нестачі ресурсів та зниження витрат на управління потоковими процесами.

З одного боку коректність формулювання мети логістичного управління визначається постановкою таких питань: "Які ресурси на підприємстві відсутні?", "Як довго такий стан може тривати?", "У чому основна причина нестачі ресурсів на підприємстві?".

З іншого боку формулювання мети логістичного управління виходить з того, що логістика сама по собі досить дороге задоволення для підприємства, при наймі на перших етапах її впровадження. Повернення вкладених коштів, як свідчить практика, відбувається не відразу. Найбільш характерною помилкою керівництва є його переконаність у тому, що логістика швидко принесе підприємству значний прибуток. Ситуація ускладнюється такими причинами:

а) Впровадження системи логістичного менеджменту на початковому етапі є досить витратним і ризикованим проектом. Розрахунок на те, що впровадження такого проекту негайно вирішить всі проблеми є безперспективним.

б) Як правило, графік вирішення завдань логістичного управління потребує постійного коригування і змін. Тому виникає проблема, з якою стикається керівництво підприємства, – це встановлення часу, на протязі якого такі завдання будуть реалізовані.

в) Закладені у завдання логістичного управління зобов’язання підприємства перед своїми бізнес-партнерами не завжди відбивають у повній мірі їх реальні потреби і вимоги до рівня обслуговування на кожній стадії співпраці.

Необхідно мати на увазі, що логістика, як правило, вимагає більш жорсткої управлінської дисципліни у межах певних виробничо-логістичних ланцюгів, що може позначитися на скороченні сукупних витрат. На зміну примхам постачальників, посередників і кінцевих споживачів приходить чітка система планування, управління і контролю товаропотоків через оптимізовану і адаптовану до зовнішніх впливів систему розподілу, де кожна пропозиція чи замовлення підлягає ретельному контролю витрат. Це робить більш помірними "апетити" учасників ланцюгів поставок, що у кінцевому результаті призводить до скорочення витрат.

Керівництво підприємства повинно мати можливість відслідковувати весь ланцюг поставок – від стратегічних цілей логістичного управління, відповідно конкретно поставленим завданням, критичним факторам успіху, критеріям відбору бізнес-партнерів і закінчуючи укладенням угоди на виконання замовлення, що повинно вирішувати конкретні проблеми її учасників.

Якщо керівництво сформулювало завдання таким чином: "впровадити на підприємстві систему логістичного менеджменту з метою скорочення витрат на управління потоковим процесами", то уникнути помилок можна, відповівши на такі питання:

які необхідно скоротити існуючі витрати – на устаткування, інформаційно-технічне забезпечення, розробку та виробництво нової продукції, сервісне забезпечення продукції на етапах її споживчого використання; екологію, набір та підготовку персоналу тощо?

як необхідно скоротити існуючі витрати – через скорочення масштабів виробництва чи обслуговування споживача; збільшення можливостей підприємства отримати ключові компетенції нематеріального характеру; покращити контроль за витратами тощо?

з чим необхідно порівнювати існуючі витрати – з аналогічним рівнем обслуговування споживачів конкурентами; по відношенню до максимальних чи мінімальних витрат, які були на підприємстві у певні часові періоди?

на скільки необхідно скоротити витрати –…% чи…%?

коли необхідно досягнути очікуване скорочення витрат – у цьому році чи через… років?

чому саме впровадження логістики є найкращим способом скорочення витрат?

Відповіді на такі питання керівництво підприємства відшуковує вже на початкових етапах впровадження системи логістичного менеджменту. У іншому випадку помилки у сформульованих стратегічних цілях і завданнях виявляють працівники підприємства та його бізнес-партнери (постачальники, продавці і споживачі).

Нечіткі та неоднозначні відповіді на ці питання означає, що органами управління підприємства допущена значуща помилка у формулюванні цілей і завдань логістичного управління, на яких базуються його рішення щодо діяльності підприємства у цілому. Тому дуже важливо ретельно перевірити наявність помилок у списку таких цілей і завдань.

 

Найбільш важливою категорією управлінських рішень у сфері логістичного менеджменту – це рішення про вибір стратегічних цілей та затверджений набір показників, за допомогою яких вимірюється досяг-нення встановлених цілей. "Виходи" логістичного процесу є "Входами" інших процесів підприємства. Тому власник кожного логістичного бізнес-процесу повинен організувати роботу свого підрозділу таким чином, щоб досягти поставлених керівництвом підприємства цілей.

Для кожного показника досягнення стратегічних цілей підприємства визначаються цільові значення. Важливо, щоб такі показники були деталізовані у прив’язуванні до конкретних процесів, які охоплюють всю логістичну діяльність підприємства. Досягнення цільових значень показників забезпечує система управління логістичними бізнес-процесами, яка ґрунтується на реалізації циклів безперервного удосконалення. Така система ґрунтується на регламентованій роботі власників процесів з покращення логістичної діяльності, що забезпечує досягнення поставлених цілей підприємства.

Логістична стратегія

У більш загальному розумінні логістична стратегія розглядається як цілеспрямоване використання органами управління підприємства логістичного підходу до встановлення й розвитку сукупності внутрішніх і зовнішніх відносин з метою реалізації процесів створення споживчої цінності у визначених часових і просторових параметрах середовища таких відносин для отримання очікуваних конкурентних переваг та вигод.Вона складається з чітких та цілеспрямованих підприємницьких підходів та ініціатив, які воно використовує для формування споживчого попиту та його задоволення, протидії конкурентній агресії та і укріплення досяг-нутих ринкових позицій.

Логістична стратегія підприємства – це доцільна, взаємовизначена і взаємозалежна ринково орієнтована сукупність процесів створення і підтримки гнучких зв’язків між цілями, можливостями і ресурсами підприємства, з одного боку, і ринковими реаліями – з іншого. При аналізі кожного з напрямів логістичної стратегії враховуються всі віднесені до них цільові настанови логістичної реорганізації підприємства, а кінцевий підсумок такого аналізу встановлюється на підставі висновків про відповідність результатів підприємницької діяльності підприємства його стратегічним цілям.

Незалежно від розмірів підприємства, досягнення поставлених цілей логістичної стратегії можна забезпечити лише за рахунок вибору, розробки та впровадження існуючих чи нових ринкових стратегій, політик, програм та планів. Логістична стратегія підприємства розглядає-ться як його функціональна стратегія, поряд з іншими функціональними стратегіями, технологічною, інноваційною, маркетинговою і ін. У той же час логістика складає узагальнений виробничо-обслуговуючий ресурс підприємства, присутність якого визначає можливість і варіанти реалізації, як базової, так і функціональних стратегій. З таких позицій логістична стратегія сучасного промислового підприємства може розглядатися як ключова у портфелі стратегій його розвитку.

Логістична стратегія– цеспосіб реалізаціїу довгостроковій перспективіорганами управління підприємства оптимізаційних і адап-тивних властивостей логістики, який визначає цілеспрямоване оптимальне управління його внутрішніми і зовнішніми відносинами та відповідними потоковими процесами у часових і просторових параметрах середовища таких відносин згідно з визначеною корпоративною стратегією підприємства.

 

Таким чином, логістична стратегія забезпечує формування політи-ки підприємства у сфері обслуговування внутрішнього й зовнішнього споживача. Вона спрямована на планування та управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами на основі їх інтеграції і координації з метою отримання конкурентної переваги. Вона формує зв’язки між корпоративною стратегією і окремими логістичними функціями (опера-ціями), що реалізуються в логістичній системі підприємства та за її межами.

Логістична стратегія носить підпорядкований характер по відно-шенню до загальної стратегії підприємства. Тому всі елементи такої стратегії є у тій чи іншій мірі визначальними (детермінантними) по відношенню до логістичної стратегії.

Формування та реалізація логістичної стратегії вимагає таких умов:

наявність глобальної та відповідних підтримуючих стратегій;

можливість формування величини та структури виробництва з точки зору вимог логістичного підходу;

вертикальність інтеграції сфер логістичного управління;

орієнтованість структур постачання, виробництва та розподілу на потоки матеріалів та готових виробів;

відповідність систем управління та інформації;

відповідність міри ефективності;

відповідність рівнів автоматизації техніки виробництва, перемі-щення матеріалів та інформації;

використання кадрів відповідної класифікації [22].

Основні характеристики логістичної стратегії сформулюються та-ким чином:

невизначеність розвитку ситуації, за якої приймається рішення по формуванню логістичного управління;

спрямованість логістичної стратегії на уявлення майбутнього роз-витку підприємства "у досить широкій перспективі";

поетапне розгортання системи логістичного управління;

наявність окремих проміжних цілей за кожним етапом формування системи логістичного управління і зв’язування всіх цих етапів і цілей єдиним обґрунтуванням прийняття відповідного управлінського рішення;

врахування не тільки реально існуючих ресурсів для формування системи логістичного управління, але і потенційні можливості підприєм-ства їх отримання.

Необхідно враховувати певні об’єктивні фактори, що обмежують можливості логістичної стратегії підприємства. Вони можуть носити як зовнішній, так і внутрішній характер (табл. 4.1).

Внутрішні обмеження: фінансовий стан; ресурсні можливості; рівень професійної підготовки та практичний досвід персоналу; матеріально-технічна база; рівень можливостей логістичної діяльності підприємства.

Зовнішні обмеження: особливості попиту на логістичне обслуговування; суспільна думка про логістичну діяльність підприємства; конкурентне середовище; галузеві показники логістичної діяльності та / чи обмеження; параметри та ємність сегменту логістичної діяльності.

Об’єктивний аналіз логістичної стратегії дозволяє уникнути на початкових етапах помилок у стратегічному плануванні та менеджменті логістики.

Таблиця 4.1

Фактори, що обмежують можливості логістичної стратегії

підприємства

Фактор	Характеристика
Витрати	Загальна тенденція функціонування підприємств – зниження витрат. Логістика визначає потребу у такій стратегії, яка дозволила б мінімізувати логістичні витрати та забезпечити: для виробника – отримання прибутку; для споживача – прийнятні ціни
Обслуговування споживачів	Логістична стратегія виходить із необхідності контролю обсягів запасів, часу доставки продукції споживачеві, швидкості реагування на запити споживачів і т. ін. Вона спрямовується на обслуговування споживача, забезпечуючи підприємству досягнення стійкої та довгострокової конкурентної переваги
Час	Логістична стратегія виходить із гарантування швидкої доставки продукції споживачеві. Особлива увага приділяється орієнтації на своєчасну поставку споживачеві нових видів продукції з відповідним її сервісним забезпеченням
Якість	Логістична стратегія виходить із гарантії споживачеві довгострокової поставки кінцевої продукції високої якості (очікуваної споживачем якості) та відповідного сервісного забезпечення її споживчого використання
Гнучкість пропонованої продукції	Логістична стратегія орієнтується на виготовлення продукції зі врахуванням специфікацій, що надаються конкретними споживачами. Вона передбачає формування пропозицій сервісу, що відповідає вимогам конкретних споживачів
Гнучкість обсягу пропонованої продукції	Логістика повинна оперативно реагувати на зміни у споживчому попиті. Логістична стратегія забезпечує гнучкість виробничо-збутової діяльності підприємства
Технологія	Логістична стратегія оперує широким асортиментом технологій у різних сферах її прикладення (транспортування, складування, формування та облік запасів і т. ін.). Логістична стратегія виходить із орієнтації підприємства на сучасні логістичні технології та їх впровадження
Місце розташування	Логістична стратегія орієнтується на потреби споживачів у доставці продукції у місце, що максимально наближене до місця її споживання/експлуатації. Логістична стратегія виходить із надання послуг у найбільш вигідному для споживача місці

Логістична стратегія спрямована на забезпечення виконання процесу формування логістичної політики, спрямованої на планування та управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами на основі інтеграції і координації, з метою отримання конкурентних преваг у довгостроковій перспективі. Вона формує зв’язки між корпоративною стратегією і окремими логістичними функціями (операціями), що реалізуються у логістичній системі підприємства та за її межами.

Діяльність з формування та реалізації логістичної стратегії розглядається як різновид діяльності органів управління підприємства і складає певну послідовність дій, виконуваних у системі загального менеджменту підприємства. Це потребує дотримання таких умов концептуаль-ного характеру.

1. Логістична стратегія розглядається у площині загальної стратегії підприємства. При цьому має забезпечуватися системність такого підходу та узгоджене цілепокладення окремих його елементів, завдяки чому досягається синергічний ефект від комплексної реалізації функціо-нальних стратегій (технологічної, логістичної, фінансової, маркетингової, організаційної тощо).

2. Логістична стратегія формується за врахування властивостей та можливостей інструментарію внутрішньої та зовнішньої системи менед-жменту підприємства. Формування та реалізація такої стратегії відбувається за певними правилами, що містять системні обмеження.

3. Формування логістичної стратегії здійснюється за певним організаційно-управлінським механізмом, що створений у системі загального менеджменту підприємства. Такий механізм визначається здатністю здійснювати інтеграцію зовнішніх і внутрішніх механізмів стратегічного управління підприємством.

4. Логістична стратегія розглядається як складна система, що передбачає наявність множини причинно-наслідкових зв’язків між її окремими елементами. Тому вона наділяється певною структурою, що визначена її елементами та набором відповідних системних властивостей. Це обумовлює необхідність використання системного підходу до побудови механізмів формування і реалізації такої стратегії.

5. Логістична стратегія залежить від співвідношення життєвих циклів основних, допоміжних і управлінських процесів та відповідних підсистем підприємства, потенціалу його розвитку, рівня конкурентоспроможності, якості функціонування логістичної системи управління.

6. Сукупність інструментів організаційно-управлінського механізму формування та реалізації логістичної стратегії має забезпечити реалізацію таких їх системних характеристик: інтегрованість, гнучкість, надій-ність, працездатність, керованість тощо.

7. Процеси формування та реалізації логістичної стратегії, їх ко-ригування та адаптацію до динамічно змінюваного зовнішнього середовища розглядаються як узагальнені завдання прийняття відповідних управлінських рішень у системі менеджменту підприємства.

Формування логістичної стратегії підприємства передбачає сис-темний підхід, зваженість у прийнятті тих чи інших стратегічних логістичних рішень. Вихідною точкою є попередній всебічний аналіз загальної стратегії підприємства та визначення в ній місця логістичної стратегії.

Менеджер логістичної служби активно приймає участь у фор-муванні корпоративної стратегії (рис. 4.5), а за певних умов логістична стратегія розглядається як вихідною при розробці та реалізації корпоративної стратегії.

 

 

Рис. 4.5. Роль та місце менеджера логістичної служби у