Просування матеріальних запасів у виробничо-логістичному ланцюгу
зміна швидкості виконання робіт;
зміна графіків проведення технічного обслуговування устаткування;
стимулювання споживачів до самостійного виконання певних видів роботи (сортування, фасування тощо).
Корегування попиту:
зміна цін;
обмеження кількості обслугованих споживачів за рахунок підвищен-ня “кваліфікаційних” вимог;
зміна обсягу маркетингових зусиль;
зміна попиту за рахунок привабливих пропозицій споживачам в період низького попиту (цінові знижки, додатковий сервіс тощо);
зміна пропонованих продуктів для заохочення купівлі субститутів;
зміна часу виконання замовлень;
зміна системи резервування чи встановлення черговості при вико-нанні замовлень;
використання запасів для обслуговування попиту при пікових на-вантаженнях.
Формування узагальненого плану використання логістичних потужностей (aggregate plans) передбачає перетворення прогнозованого попиту та наявних потужностей у відповідні основні графіки (Master Schedules) за видами діяльності. На даному рівні формуються відповіді на питання:
чи необхідно підтримувати пропускну спроможність на постійному рівні чи доцільно змінити її у відповідності до змінюваного попиту?
як потрібно використовувати запаси для задоволення змінюваного попиту?
чи необхідно змінювати чисельність персоналу при зміні попиту?
чи необхідно змінювати типи робіт для задоволення змінюваного попиту?
чи слід скористатися послугами субпідрядників чи необхідно залучати зовнішні організації, щоб задовольнити піковий попит?
чи можливо допустити виникнення дефіциту, чи можливо при цьому здійснити доставку замовлення з деякою затримкою?
чи є можливість вирівняти попит?
ВИСНОВКИ
Ведення підприємницької діяльності на принципах стратегічної кооперації обумовлює необхідність перегляду управління бізнес-процесами, а також моделей планування і управління виробничою діяльністю під-приємства з безперечним впровадженням сучасних інформаційних технологій. В умовах, коли у конкурентну боротьбу включаються не окремі підприємства, а інтегровані виробничо-комерційні комплекси, об’єктом управління стають вже не окремі логістичні функції і процеси, а ланцюги поставок (ланцюги створення споживчої цінності) у цілому. Сучасною парадигмою у логістиці стає формування і розвиток системи управління ланцюгами поставок у яких участь підприємства є ключовим фактором набуття конкурентних переваг у довгостроковій перспективі. Така парадигма обумовлює необхідність проведення значних змін у підходах підприємства до організації й управлінню як внутрішніми, так і зовнішніми потоковими процесами.
Стрімкий розвиток концепції SCM визначається розумінням вищого менеджменту підприємства того, що однієї інформаційної інтеграції з постачальниками, посередниками й кінцевими споживачами вже недостатньо. Сучасні ринкові відносини переміщуються у площину нових організаційно-управлінських схем взаємодії підприємства з бізнес-партнерами: - синхронізація основних бізнес-процесів та моделей планування й управління на основі єдиних інформаційних каналів, що у результаті забезпечує встановлення вигідних умов договорів поставки, вибору найбільш оптимальної форми організації коопераційних відносин, відпрацювання дієвої системи цілей стратегічного управління ланцюгом поставок з визначенням ролей, відповідальності кожного учасника такого ланцюга, а також правил взаємодії.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
РОЗДІЛ 6
ФУНКЦІЇ АДМІНІСТРУВАННЯ
|
СТРУКТУРА РОЗДІЛУ
6.1. Стратегічне планування у системі логістичного менеджменту