Методи розрахунку сітьових графіків

 

Для виконання розрахунків сітьового графіка необхідно пронумерувати всі події графіка, додержуючись умови – номер кожної наступної події повинен бути більше номера будь-якої попередньої події.

Табличний метод розрахунку сітьових графіків

Усі роботи і залежності записуються у першу графу таблиці . При цьому необхідно обов’язково дотримуватися умови, що роботи і залежності розташовуються по мірі зростання спочатку початкових, а потім кінцевих подій. У графу 2 заносяться тривалості робіт (t_ij) із таблиці 3.1.

Потім проходимо таблицею зверху вниз, визначаємо ранні початки (t_ij^пр) і ранні закінчення (t_ij^рз) всіх робіт, використовуючи залежності:

(3.1)

Максимальне з ранніх закінчень робіт, які закінчуються завершальною подією графіка, дорівнює довжині критичного шляху (Т_кр).

Пізнє закінчення робіт, які закінчуються завершальною подією графіка (t_ij^пз) також дорівнює довжині критичного шляху (Т_кр).

Проходом таблицею знизу вверх, визначаємо пізні закінчення (t_ij^пз) і пізні початки (t_ij^пп) всіх робіт, використовуючи залежності:

(3.2)

Визначивши t_ij^пп і t_ij^пз для всіх робіт, знаходимо загальний (R_ij) і частковий (r_ij) резерви часу:

(3.3)

Після закінчення розрахунків в останній графі таблиці 2 позначаємо роботи, які лежать на критичному шляху.

Таблиця 2 – Таблиця розрахунку параметрів сітьового графіка

Шифр роботи	tij	tijрп	tijрз	tijпп	tijпз	Rij	rij	КР

 

Секторний метод розрахунку сітьових графіків

При цьому методі розрахунок параметрів виконується безпосередньо на графіку, для чого кожна подія ділиться на чотири сектори, рис. 5.

У верхньому секторі записується номер події, у лівому - ранній початок роботи, яка починається цією подією; у правому - пізнє закінчення роботи, яка закінчується цією подією; у нижньому - номер попередньої події, через яку до даної проходить максимальний шлях. Тривалість роботи і резерви часу указуються під роботою.

 

Рис. 5 – Секторний метод розрахунку сітьових графіків

 

Розрахунок параметрів починається з визначення ранніх початків усіх робіт; шляхом проходження графіком від вихідної до завершальної події, за формулою:

(3.4)

Ранній початок, що записаний в лівий сектор завершальної події графіка, дорівнює довжині критичного шляху і максимальному із пізніх закінчень робіт, які закінчуються завершальною подією графіка.

Потім проходженням графіком від завершальної події до вихідної визначаємо пізні закінчення всіх робіт за формулою:

(3.5)

На наступному етапі визначаємо резерви часу за формулами:

(3.6)

(3.7)