Хто є замовником інформації?

Підведення підсумків.

Як результат проведеного аналізу отримуємо сукупність висновків та гіпотез, що повинні бути оформлені у вигляді документа.

З цього моменту виникає проблема творчого викладення. При цьому необхідно отримати відповіді на наступні питання:

1) яким чином викласти результати аналізу, що проводиться;

2) об’єм аналітичного документа;

3) категоричність суджень у документі;

4) доцільність наведених схем, ілюстрацій, цитат.

Вартим уваги є й інший підхід, відповідно до якого виокремлюють такі етапи інформаційно-аналітичної діяльності, зокрема й в галузі міжнародних відносин:

· отримання первинної інформації;

· відбір необхідної інформації;

· обробка, накопичення первинної інформації та інших даних;

· збереження інформації;

· передача інформації споживачу.

Отримання інформації в свою чергу містить різні форми:

· збір;

· добування;

· придбання.

Так, збір інформації здійснюється шляхом шляхом ознайомлення з науково-технічною, політико-дипломатичною, соціально-політичною, військовою, економічною, фінансовою та іншою інформацією, що розповсюджується каналами засобів масової інформації, бібліотечними та архівними закладами, мережею Інтернет, інформаційними агенціями тощо.

Добування –це прихована, конспіративна процедура таємного вилучення носія конфіденційної, секретної та іншої важливої інформації, тобто незаконне заволодіння, викрадення.

Придбання– процедура одержання конфіденційної, секретної та іншої важливої інформації або її носія від конкретної фізичної чи юридичної особи в тимчасове чи постійне користування за визначену винагороду.

Відбір необхідної інформації для потреб органів влади та управління держави в цілому і окремими залузями зійснюється з відкритих джерел. Мається на увазі, що, зокрема, левову частку даних інформаційно-аналітичні підрозділи отримують із відкритих джерел, доступних широкому загалові, а саме, із:

а) журналів, газет, інших джерел засобів масової інформації, оглядів, політичних дискусій, спеціалізованої літератури;

б) офіційних матеріалів владних, урядових та інших структур держави-об’єкту спрямувань (комісій, комітетів, рахункових, промислово-торговельних палат, рад із контролю за курсом валюти, інформаційних бюро та економічного прогнозування);

в) регіональних агенств наукової та технічної інформації; матеріалів колоквіумів, нарад, виставок, ярмарок;

г) доповідей за підсумками візитів державно-партійних та неурядових делегацій тощо;

д) з мережі Інтернет.

Обробка, накопичення первинної інформації та інших даних – це розклад інформаційних одиниць за відповідними класифікаціями та кодувальними словниками, зокрема:

1) за об’єктами спрямувань, організаціями та особами;

2) фактами, подіями і діями;

3) формалізація;

4) кодування і ведення до відповідних баз накопичення і зберігання.

Процедура обробки інформації у вигляді класифікації, анотування, реферування, індексування, кодування – це підготовчий етап роботи з інформацією та її носіями перед введенням інформації до бази даних інформаційних систем.

Нині проблема не у відсутності потрібних інформаційних даних, а у здатності інформаційних підрозділів навіть фізично обробляти інформаційні потоки, а також знаходити необхідну інформацію в базах даних. Зазначені функції здійснюються за допомогою спеціальних сил і засобів, яківикористовують певні загальні для всіх інформаційних структур правила відбору, накопичення і реалізації інформації.

Накопичення інформації здійснюється шляхом поповнення інформаційними одиницями Інформаційних масивів і банків даних в результаті ідентифікації, формалізації, систематизації, уточнення, обліку та введення до відповідних баз даних для зберігання інформації у певних інформаційних системах на підставі класифікаторів чи каталогів.

Здобута та оброблена інформація може надаватись замовникові терміново, але може відтерміновуватись на певний час. В даному випадку інформація повинна зберігатись. Збереження інформації – це розміщення на тривалий час інформаційних одиниць в інформаційних масивах і банках даних, підтримання їх в актуальному режимі для можливості проведення пошуку, ідентифікації, переведення на носії та видачі на запити інформації.

Видача інформації – це надання інформації на відповідних носіях споживачу в режимі сигнального інформування, відповідно до програм або запитів. Способи відбору і рамки інформаційного пошуку визначаються з урахуванням обліку:

1) структури і змісту досліджуваної проблеми з виділенням конкретних завдань, що підлягають аналізу;

2) наявності суміжних областей, у яких може знаходитися потрібна інформація;

3) глибини ретроспективного пошуку;

4) видів документальних джерел, необхідних для дослідження.

2.Коротко зупинимося на основних складових інформаційно-аналітичної роботи.

При визначенні завдань доцільно відповісти на наступні питання:

Хто є замовником інформації?