Розкрити зміст функцій та с-ми внутрішніх цін, методів їх формування.

В основі системи внутрішньовиробничих відносин лежать внутрішні ціни. Вони являють собою умовно-розрахункові ціни, за якими підрозділи передають один одному товари або надають послуги. Ніякі реальні платежі при цьому не здійснюються.Внутрішня ціна виконує ті самі функції, що і ринкова ціна. Серед цих функцій найбільш вагоми­ми є вимірююча та стимулююча. Вимірююча функція виявляєть­ся через облік витрат виробництва, стимулююча — через форму­вання частки прибутку згідно зі структурою внутрішньої ціни. Кожне підприємство формує свою власну систему внутрішніх цін. Однак можна виділити два основні чинники, які впливають на вибір системи внутрішньофірмового ціноутворення: стиль управління вищого керівництва та професійна орієнтація керів­ництва підприємства. Методи формування внутр. цін :

1)Внутрішні ціни, визначені за ринковими цінам - за відсутності таких цін використовують ціни на аналогічну продукцію.2)Внутрішні ціни, визначені на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції - при ви­значенні внутрішніх цін на проміжні продукти з фактичної ці­ни готової продукції віднімають витрати виробництва та прибут­ки підрозділів-постачальників.3) Внутрішні ціни, сформовані на договірній основі.При визначенні внутрішніх цін на основі угоди між підрозді­лами-постачальниками та підрозділами-споживачами доцільно дотримуватися таких правил:

•підрозділам-партнерам за внутрішньофірмовою угодою на­дається свобода вибору в реалізації або придбанні продукції як у внутрішнього підрозділу, так і на стороні;

•допускається мінімальне втручання арбітражного комітету компанії;

•сторони зобов'язані інформувати одна одну про можливі альтернативні закупівлі та продаж.

4) Внутрішні ціни, визначені на основі витрат виробництва вико­ристовують у практиці організації внутрішньофірмових відносин вітчизняні підприємства.

5)Комбіновані методи внутрішнього ціноутворення.

 

2. З соціального погляду підприємство — це соціальна підсисте­ма суспільства, завдяки якій здійснюється взаємодія суспільних, колективних і особистих інтересів.

Система контролю і оцінка діяльності підрозділів –

Операційний ліверидж (операційна залежність), який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.

Запасні частини — предмети, які використовують для заміни та ремонту деталей двигунів, обладнання та ін.;

Менше число устаткування

 

 

Білет 8

Розкрити зміст практичного ціноутворення і сутності калькулювання.

2. Економічно підприємство є виокремленою ланкою промисло­вості, яке визначається певною господарською, фінансовою, еко­номічною самостійністю.

Матеріальна відповідальність підрозділів - матері­альна відповідальність підрозділів організується самим підпри­ємством і ним регулюється, хоча це й здійснюється на загальних засадах цивільного права і методики визначення збитків.

Два основні аспекти управління фінансами. Один стосуєть­ся забезпечення підприємства виробничими запасами для вигото­влення необхідного продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці. Другий аспект пов'язаний з витра­тами на підтримання певного рівня запасів.

Форми придбання устаткування -

Функції що виконує внутрішня ціна - Серед цих функцій найбільш вагоми­ми є вимірююча та стимулююча. Вимірююча функція виявляєть­ся через облік витрат виробництва, стимулююча — через форму­вання частки прибутку згідно зі структурою внутрішньої ціни.

 

 

Білет 9

Охар. стратегію і тактику ціноутворення на пїві, визн. цін на продукцію осн. І доп. підрозділів.

 

Білет 10

1. Розкрити зміст ЗУ «Про підприємства», оперативного планування.

2. В екологічному аспекті підприємство — це виробничо-еко­логічна система, яка взаємодіє із зовнішнім оточенням шляхом матеріально-енергетичного обміну.

Мотиваційний механізм дає змо­гу забезпечити взаємозв'язок між якісними параметрами го­тової продукції підприємства і продукції кожного окремого підрозділу, результатом чого має стати формування мотива­ційного механізму господарської діяльності для забезпечення якості готової продукції без додаткового контролю й управ­ління з боку адміністративно-управлінського апарату підпри­ємства.

Класифікація запасів методом XYZ

Внутрішні ціни, визначені на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції.

При ви­значенні внутрішніх цін на проміжні продукти з фактичної ці­ни готової продукції віднімають витрати виробництва та прибут­ки підрозділів-постачальників. Процес розрахунку здійснюється у зворотному порядку послідовності технологічного процесу вироб­ництва.

Склад розділів плану підрозділу – центру прибутку

 

 

Білет 11

1. Охар. с-му, зміст і принципи розроблення внутрішніх планів.

Планування як важлива функція менеджменту — це процес визначення (проектування) завдань на майбутнє, умов і засобів їх виконання. Планування діяльності підприємства має два аспек­ти — зовнішній і внутрішній. Комплексний план п-ва:1)Підрозділи – центр витрат: план виробництва; план кадрів і оплати праці; план організаційно-технічного розвитку; план витрат. 2) Підрозділи – центр прибутку : план маркетингу; план виробництва; план кадрів і оплати праці; план організаційно-технічного розвитку; фінансовий план. Система внутрішнього планування на підприємстві дещо умо­вно поділяється на два види: техніко-економічне й оперативно-календарне. Принципи розроблення планів:Принцип системності, який ще називають принципом єдно­сті, або холізма, вимагає розглядати об'єкт планування як сис­тему, що складається зі структурних елементів з певними взає­мозв'язками і єдиним напрямком розвитку. Принцип участі (партисипативності) полягає в тому, що в процес планування залучаються працівники, які згодом реалізу­ють плани. Принцип оптимальності означає, що весь комплекс рішень, передбачених у плані, має бути найкращим з точки зору крите­рію, який відображає ступінь досягнення мети підприємства.Принцип безперервності означає, що процес планування здійснюється постійно, а не циклічно. Принцип гнучкості тісно пов'язаний з попереднім принци­пом і полягає в тому, щоб процес планування і самі плани могли оперативно реагувати на зовнішні впливи, за необхідності зміню­вати свою спрямованість.

2. Щодо адміністративно-правового статусу, то з цього погля­ду підприємство є юридичною особою з установленими держа­вою в законодавчому порядку правами та обов'язками.

Мотиваційний механізм дає змо­гу забезпечити взаємозв'язок між якісними параметрами го­тової продукції підприємства і продукції кожного окремого підрозділу, результатом чого має стати формування мотива­ційного механізму господарської діяльності для забезпечення якості готової продукції без додаткового контролю й управ­ління з боку адміністративно-управлінського апарату підпри­ємства.

Метод АВС, дає змогу класифікувати матеріальні запаси відповідно до певного показника їх значущості. Сутність цього методу полягає в тому, що всі матеріальні ресурси, які зберігаю­ться на складах підприємства, розподіляються (ранжуються) в порядку зменшення обсягів їх річної потреби.

Внутрішні ціни, визначені на основі витрат виробництва.Підприємс­тва повинні постійно порівнювати конкурентоспроможність про­дукції підрозділів з об'єктивним зовнішнім критерієм, яким є ринкова ціна.

Принцип системності, який ще називають принципом єдно­сті, або холізма, вимагає розглядати об'єкт планування як сис­тему, що складається зі структурних елементів з певними взає­мозв'язками і єдиним напрямком розвитку. Тобто всі елементи системи орієнтовані на загальну мету. Цей принцип передбачає координацію та інтеграцію процесів планування.

 

Білет 12

1. . Охар. м-ди планування та розділи плану підрозділів.

Планування здійснюється за допомогою методів. Синхронне (симультаційне) планування полягає в одночасному розроблен­ні та координації всіх етапів і розділів плану, чим забезпечується його оптимальність і досягнення максимального ефекту.

Послідовне (сукцесійне) планування. Сутність його полягає в тому, що оптимізується не весь план, а часткове, але першочергове завдання. Інші аспекти і розділи плану розроб­ляються послідовно. Методи послідовного і синхронного планування проявляються в трьох аспектах :1)Послідовне планування в часі маємо тоді, коли на часткові планові періоди плани розробляються окремо і послідовно,річного плану для підрозділів підприємства з поквартальним його роз­поділом.2)функціональне планування полягає в охопленні плануванням ряду підрозділів і відділів у межах одного комплексного плану.3)Ієрархічне планування здійснюється трьома методами: «звер­ху-вниз» , «знизу-вверх») і комбіновано.

Нормативний метод планування є найточнішим і в поточному плануванні основним.

Факторний метод обчислення величини планових показників передбачає коригування фактичного їх рівня в базовому періоді внаслідок впливу чинників формування показників у плановому періоді. Динамічно-статистичний метод полягає в тому, що величина! планових показників визначається на основі їх динаміки, що склалася у попередні періоди. Балансовий метод – розробляються таблиці-баланси. Матричний метод. Комплексний план п-ва:1)Підрозділи – центр витрат: план виробництва; план кадрів і оплати праці; план організаційно-технічного розвитку; план витрат. 2) Підрозділи – центр прибутку : план маркетингу; план виробництва; план кадрів і оплати праці; план організаційно-технічного розвитку; фінансовий план.

 

2. Підприємства «технологічного» типу функціонують на ос­нові базових технологічних процесів, заміна яких веде до зміни профілю підприємства і по суті до організації нового підприємст­ва.

Принцип цільової сумісності.

Гарантійний (страховий) запас потрібний на випадок можли­вої затримки надходження чергової партії матеріалів. Відтворен­ня гарантійного запасу здійснюється у процесі наступних поста­вок через використання іншого розрахункового параметру даної системи — граничного рівня запасу.

Внутрішні ціни, сформовані на договірній основі. На прак­тиці підприємства часто узгоджують ринкові ціни на кінцеву про­дукцію, сформовані на договірній основі, з особливостями внут­рішніх відносин, визначаючи внутрішню ціну на проміжну проду­кцію виходячи з існуючого рівня ринкових цін.

Принцип оптимальності означає, що весь комплекс рішень, передбачених у плані, має бути найкращим з точки зору крите­рію, який відображає ступінь досягнення мети підприємства.

 

Білет 13

1. Розкрити зміст планування чисельності та оплати праці на п-ві.

2. Для підприємств «кон'юнктурного» типу характерні реак­тивна взаємодія з ринком, відсутність стабільної технології і ви­робництво продукції, яка не потребує тривалого освоєння. До та­ких належать підприємства торгівлі, посередницькі організації, деякі машинобудівні складальні фірми.

Принцип безперервності в плануванні передбачає такі вимоги до його організації: підтримка безперервної планової перспекти­ви; взаємоув'язка планів різних часових горизонтів (перспектив­них, річних, квартальних, місячних); своєчасне розроблення пла­нів і доведення їх до виконавців у термін, що дає можливість підготуватися до нормальної роботи в плановому періоді. Підтримка безперервної планової перспективи означає, що процес планування здійснюється постійно, а не циклічно.

Граничний запас. Величина грани­чного рівня розраховується таким чином, що надходження мате­ріалів на склад відбувається в момент зменшення поточного запасу до гарантійного рівня.

Принцип участі (партисипативності) полягає в тому, що в процес планування залучаються працівники, які згодом реалізу­ють плани. Та чи інша участь спеціалістів різних структур у роз­робленні планів має певні позитивні наслідки, що підтверджує світовий досвід.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозді­лів.

 

Білет 14

1.

2. Підприємства «маркетингового» типу орієнтуються на по­точні потреби ринку, водночас намагаються заздалегідь підготу­вати технологію до майбутніх потреб ринку, вони активно впли­вають на майбутній ринковий попит.

Принцип планомірності, пропорційності.

Максимальний запас. Рівень запасу визначається для забезпечення ефективного завантаження площ з точки зору кри­терію мінімізації сукупних витрат.

Принцип гнучкості полягає в тому, щоб процес планування і самі плани могли оперативно реагувати на зовнішні впливи, за необхідності зміню­вати свою спрямованість.

Незавершене виробництво

 

Білет 15