Розкрити сутність і передумови аналізу системи «витрати-випуск-прибуток», рівноваги та безпеки операційної діяльності
У зарубіжній практиці досить широко застосовується аналіз співвідношення «витрати—випуск—прибуток. Називатимемо його надалі ВВП - аналіз.
Із самої назви випливає, що ВВП - аналіз з'ясовує зв'язок між витратами, рівнем операційної активності та прибутком. Термін «операційна активність» характеризує результативність діяльності підприємства. Для виробничого підприємства вона визначається обсягом виготовленої продукції. Причому мається на увазі, що вся виготовлена продукція продана, тобто обсяг виробництва і продажу продукції за певний період збігаються. У результаті витрат факторів виробництва створюється продукція, від її продажу підприємство одержує прибуток.
Оскільки прибуток — основний результативний показник діяльності підприємства, важливо знати його залежність від двох І попередніх — витрат та обсягу продукції. Ця залежність ускладнюється тим, що витрати поділяються на змінні й постійні, а обсяг виробництва і продажу продукції має непрості зв'язки з цінами на окремі вироби. Крім цього, як відомо, не всі змінні витрати пропорційні, а до постійних входять деякі елементи дегрегуючих змінних витрат. Це все створює певні труднощі в моделюванні зазначеної залежності.
При ВВП - аналізі співвідношення «витрати—випуск—прибуток» спрощуються і припускається, що в їх основі лежать лінійні залежності. Тобто аналіз базується на таких передумовах:
—усі витрати можна чітко поділити на змінні й постійні;
—усі змінні витрати пропорційні, а постійні не містять елементів дегрегуючих витрат і є лише функцією часу;
—ціни на вироби не залежать від обсягу виробництва і в межах розрахункового періоду стабільні.
У процесі ВВП - аналізу обчислюються й аналізуються такі показники:
— маржинальний прибуток (збитки);
— коефіцієнт маржинального прибутку;
— рівноважний обсяг операційної (виробничої) діяльності (точка беззбитковості);
—рівень безпеки операційної діяльності;
—обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість;
—операційний ліверидж (операційна залежність), який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.
При ВВП - аналізі важливе значення має показник маржинального прибутку і його відносна величина — коефіцієнт маржинального прибутку.
Маржинальний прибуток, який іноді називають покриттям, або внеском у прибуток, обчислюється за формулою
де Пм — величина маржинального прибутку за певний період, грн.;
Сз — змінні витрати за цей самий період.
Операційна діяльність щодо виготовлення продукції або надання послуг вважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції (послуг), тобто дохід, дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг продукції ще називають точкою беззбитковості, оскільки на графіку в точці, що відповідає його величині, перетинаються функції витрат і виручки (доходу.
Через наявність постійних витрат (Сп) виробництво продукції до певного її обсягу (точки беззбитковості Nб) є збитковим, оскільки загальні витрати (сума змінних і постійних (С)) більші за виручку — С > В. Сфера збиткового виробництва (Nзб) на графіках перебуває в межах
Рис. 10.1. Динаміка витрат (С), виручка (В) та точка беззбитковості (Nб) | Рис.10.2. Динаміка прибутку (збитків) залежно від обсягу виробництва |
Зі зростанням обсягу виробництва за умови, що змінні витрати на одиницю продукції менші за ціну, тобто Сзо < Ц, збитки зменшуються, і в точці беззбитковості вони дорівнюють нулю. Це добре видно на графіках рис. 10.1 і рис. 10.2. На рис. 10.1 точка беззбитковості визначена графічно.
На практиці беззбитковий обсяг виробництва обчислюється, як правило, аналітичне. Необхідна для цього формула виводиться досить просто. У точці беззбитковості виручка дорівнює сукупним витратам, тобто:
Звідси маємо відому формулу:
.
У чисельнику цієї формули постійні витрати, у знаменнику — маржинальний прибуток на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток).
У стартовий період роботи підприємства, коли N = 0, збитки дорівнюють постійним витратам. Зі збільшенням обсягу виробництва і продажу на один виріб, N = 1, збитки зменшуються на питомий маржинальний прибуток (Ц - Сзо). Після досягнення точки беззбитковості відповідно зростає прибуток.
Беззбитковий обсяг виробництва за формулою (10.13) визначається у натуральному виразі. Це найбільш прийнятне для однопродуктового виробництва. У багатопродуктовому виробництві в цьому разі виникає проблема розподілу постійних витрат між виробництвом окремих продуктів. Тому за цих умов частіше визначають загальний обсяг беззбиткового виробництва у грошовому виразі, тобто в обсязі виручки В.
Для виведення формули обчислення беззбиткового обсягу виробництва у грошовому виразі скористаємося формулою (10.13), помноживши ліву і праву її частини на ціну виробу Ц. У результаті матимемо
Оскільки NбЦ=Вб, а це коефіцієнт маржинального прибутку (kп м), то
Можна вивести цю формулу і на основі таких співвідношень. У точці беззбитковості
Вб = Сз + Сп,
де Сз — змінні витрати на весь обсяг продукції, грн. Виразимо залежність змінних витрат від обсягу виробництва, скориставшись для цього коефіцієнтом маржинального прибутку:
У точці беззбитковості
Вб = Вб— Вбkп.м + Сп.
Звідси
Як видно із формул (10.3) і (10.14), у точці беззбитковості постійні витрати Сп покриваються маржинальним прибутком. Проте не всі постійні витрати є витратами у формі готівкових видатків. Частина з них не потребує грошових виплат, а має форму нарахування. Це передусім амортизаційні відрахування на реновацію основних засобів і нематеріальних активів. Тому іноді важливим є обсяг виробництва, за якого виручкою від продажу продукції покриваються лише ті витрати, що пов'язані з реальними грошовими виплатами. Назвемо його обсягом (точкою) готівкової беззбитковості. Він обчислюється за формулою:
де Nбг — обсяг виробництва продукції у натуральному виразі, що забезпечує готівкову беззбитковість;
Спг— постійні витрати, що потребують виплат готівкою.
У грошовому виразі
Очевидно, що Nб г < Nб i Вб г< Вб.
На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу виробництва над фактичним (плановим) обсягом виготовлюваної продукції. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (kб) обчислюється так:
•у разі визначення обсягу продукції у натуральному виразі (одно продуктове виробництво) —
;
•у випадку вартісного (грошового) виразу обсягу продукції (багатопродуктове виробництво) —
де N, В — фактичний або плановий обсяг продукції відповідно у натуральному і грошовому виразі.
Наприклад, фактичний обсяг виготовлення і продажу продукції 20 000 шт., а обсяг беззбиткового виробництва — 15 000 шт. Для цих умов коефіцієнт безпеки виробництва становитиме:
Це означає, що при зменшенні обсягу виробництва (N) на 25% воно потрапляє в точку беззбитковості (Nб) і перестає давати прибуток. У разі подальшого зниження обсягу виробництва воно стає збитковим.
Коефіцієнт безпеки операційної діяльності можна вважати мірою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша ситуація з огляду на прибутковість діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу виробництва до точки рівноваги, і навпаки — при його зниженні такий ризик зростає.
Білет 32