Системний підхід до вивчення міжнародних відносин

Зміст

 

1. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин

2. Типи контролю за міжнародною системою

3. Структура міжнародної системи

4. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин

5. Версальська система міжнародних відносин

6. Потсдамська система міжнародних відносин

7. Характер та цілі Першої світової війни

8. "Геополітичні наслідки Першої світової війни"

9. "Причини Першої світової війни"

10. "Створення Ліги націй та її діяльність"

11. "Завершення Першої світової війни та її наслідки"

12. "Основні проблеми міжнародних відносин після Першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)"

13. "Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз"

14. "Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції"

15. "Мандатна система"

16. "Російське питання на Паризькій мирній конференції"

17. "Вашингтонська конференція та її рішення"

18. "Генуезька конференція"

19. "Рапалльський договір"

20. "Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)"

21. "Конференція в Локарно"

22. "Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога"

23. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.

24. Проект "Східного пакту"

25. Укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Францією, СРСР і Чехословаччиною

26. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)

27. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй

28. Становлення блоку агресорів

29. Криза Вашингтонської системи (агресія Японії)

30. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи

31. Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав

32. Мюнхенська угода

33. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу

34. Пакт Ріббентропа - Молотова та його наслідки

35. Початок Другої світової війни

36. Політичний зміст Другої світової війни

37. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки

38. Напад Німеччини та її союзників на СРСР та позиція урядів Великобританії та США

39. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції

40. Атлантична хартія

41. Вступ США в Другу світову війну

42. Московська конференція МЗС 1943 року

43. Тегеранська конференція

44. Ялтинська конференція, її основні рішення

45. Потсдамська конференція

46. Геополітичні наслідки Другої світової війни

47. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період

48. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни

49. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду

50. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі)

51. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин

52. Створення Ліги арабських держав

53. Особливості повоєнного врегулювання в Європі

54. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі

55. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією

56. Конференція у Сан-Франциско 1951 року

57. Ідеологічні чинники «холодної війни»

58. «Доктрина Трумена»

59. «План Маршала»

60. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору

61. Створення ОВД

62. Створення АНЗЮС

63. Багдадський пакт (СЕНТО)

64. Утворення СЕАТО

65. Утворення двох німецьких держав

66. Паризька угода 1954 року

67. Карибська криза

68. Становлення дипломатичних відносин між СРСР та ФРН

69. Доктрина Хальштейна

70. Заключний етап НБСЕ у Хельсинкі

71. «Нова східна політика» ФРН

72. Радянсько-югославський конфлікт

73. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства

74. Втручання країн ОВД у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва

75. Громадянська війна в Китаї та проголошення КНР

76. Війна в Кореї та її наслідки

77. Тайванська криза 1958 року

78. Втручання Франції в Індокитай та його наслідки

79. Американська агресія у В'єтнамі. Паризька угода

80. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт

81. Крах мандатної системи на Близькому Сході

82. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр.

83. Суецька криза 1956 року

84. Шестиденна війна та її наслідки

85. Кемп-девідський процес та його наслідки

86. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході

87. Ірано-Іракська війна

88. Проблема безпеки Перської затоки в МВ

89. Об'єднання Німеччини

90. Утворення НАТО, основний зміст Північноатлантичного договору

91. НАТО як один з найголовн. компонентів біполярної системи МВ (50-80рр)

92. Трансформація країн НАТО наприкінці 80х-90-х рр.

93. Розширення НАТО на схід

94. Західноєвропейська інтеграція

95. Еволюція ЄС в 60-70 рр.

96. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 80-х років

97. Підписання Маастрихтського договору. Утворення ЄС

98. Міжурядова конференція ЄС 96-97рр.

99. Амстердамський договір

 


Системний підхід до вивчення міжнародних відносин

 

Термін Міжнародні відносини (МВ) з'явився після ІІ Світової війни, але ще до цього періоду Бентам (ІІ половина XVIII - початок XIX ст.) використовував цей термін для визначення спілкування між державами.

Міжнародні відносини - це сукупність економічних, політичних, культурних, правових, ідеологічних, дипломатичних зв'язків і взаємовідносин між народами, державами і системами держав, економічними та політичними організаціями на міжнародній арені.

Системний метод - був започаткований з 20 років ХХ ст. Міжнародна система (МС) - суть цієї системи складає взаємодію окремих держав, які є її складовими елементами.

Існує багато типологій МС, але в основні їх лежать наступні критерії:

кожна система має свої типи контролю;

структура МС - співвідношення елементів системи та засіб організації елементів системи;

Одним з головних принципів функціонування МС є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів МС. Контроль базується на розподілі сил та ресурсів між її акторами. Наслідком нерівності держав є міжнародна стратифікація з притаманною їй фактичною нерівністю держав.

Стратифікація:

Наддержава

здатність до масових руйнувань планетарного масштабу;

здатність впливати на умови існування всього людства;

неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав, якщо до її складу не входить інша супердержава;

Велика держава

істотний вплив на світовий розвиток;

вплив обмежується одним регіоном або сферою відносин на рівні регіону;

Середні держави

мають вплив в найближчому оточенні;

Малі держави

вплив в оточенні не значний, але мають національні засоби для захисту незалежності;

Мікродержави

не здатні захистити свій суверенітет національними засобами;

Три типи контролю:

а) імперський - єдина держава контролює решту (сучасна епоха);

б) біполярний тип контролю - дві наддержави контролюють та регулюють взаємовідносини в межах своїх сфер впливу (Холодна війна);

в) баланс сил - три або більше держав контролюють дії одне одного за допомогою дипломатичних маневрів, зміні союзів та відкритих конфліктів (Європа віденської епохи);

Відокремлюють три структурних виміри МС:

Конфігурація співвідношення сил, що відображає існування центрів сили:

а) монополярна;

б) мультиполярна;

в) біполярна;

Ієрархія акторів;

Гомогенність - відображає ступінь згоди що існує у акторів відносно тих чи інших принципів та цінностей (Віденська система); та гетерогенність.

В основі традиційно історичного підходу полягає використання поняття МС для визначення етапу у розвитку МВ в той чи інший період.