Податкові декларації у Великій Британії.

Податок сплачується протягом року чотирма рівними частками. Наприкінці податкового року (з 6 квітня по 5 квітня наступного календарного року), коли визначається точна сума винагороди, робиться кінцевий розрахунок прибуткового податку. Громадяни, що не мають інших доходів, крім заробітної плати, заповнюють податкову декларацію один раз на п'ять років. З боку платника податків не вимагається ніяких дій, їх працедавці вираховують податки відповідно до кодованої інформації, яка їм надходить у вигляді податкових таблиць податковими органами.

Податок зі спадщини. Цим податком не обкладається також більша частина видів дарунків, здійснюваних за життя власника, якщо він залишається після цього живим протягом останніх семи років. У момент здійснення передачі майна в дарунок податок не стягується, але якщо протягом останніх семи років власник помирає, то угода дарування підлягає обкладенню податком. Ставка податку встановлена на рівні 40 % із суми майна вартістю більше 150 000 ф. ст.

Податок на додану вартість. Цей вид податку введений з 1 квітня 1973 р. Його основна ставка становить 17,5 %. Він становить 17—19 % від усіх податкових надходжень бюджету. Не підлягають оподаткуванню ПДВ продовольчі товари, книги, ліки, основні види палива та енергії для домашнього вжитку та інші товари, які є основними для забезпечення нормального існування людей.

Гербовий збір. Цей податок стягується при оформленні особами документо-правових угод. Комерційні та юридичні документи повинні мати спеціальний штамп, що підтверджує сплату цього податку. В деяких випадках ставки гербових зборів установлюються у твердих сумах (від 25 пенсів до 1—2 ф. ст.), в інших — гербовий збір стягується у вигляді певного відсотка від вартості угоди.

Оподаткування компаній. Корпоративний податок застосовується до всіх прибутків компаній резидентів, отриманих ними протягом податкового року. Резидентською компанією вважається корпоративний орган, якщо його діяльність здійснюється і контролюється в цій країні, тобто в цій країні знаходиться керівний орган цієї компанії.

Нерезидентська компанія — це компанія, що займається торгівлею у Великій Британії через відділення й оподатковується корпоративним податком з:

— доходу від торгівлі;

— доходу від власності чи права власності, яке використовує це підприємство (відділення);

— приросту капіталу від активів, що використовується цим відділенням.

Місцеві податки. Велика Британія має давні традиції прямих виборів місцевих органів влади, які отримали право збирання деяких податків і зобов'язані надавати низку державних послуг у таких сферах, як освіта, забезпечення житлом, соціальна допомога, протипожежна безпека. Місцеві органи влади витрачають близько 25 % усіх державних коштів (2001 р. — 97 млрд ф. ст.), 80 % з цієї суми (78 млрд ф. ст.) надходять у формі гарантованих субсидій від центрального уряду і 20 % припадають на частку місцевого податку — на житлову власність.

Розмір податку встановлюється місцевими органами влади і залежить від оцінної вартості будинку чи квартири, яка належить до одного з восьми розрядів. Ті, чия власність потрапляє у нижчу категорію, платять дві третини від того, що платять за середню категорію, а ті, чия власність належить до вищої категорії, платять у три рази більше, ніж платять за власність, що належить до нижчої.

Є ще один податок, який сплачується місцевою владою і передається у державний бюджет — підприємницький податок. До 1990 р. цей податок був повністю місцевим, але тепер він має регульований характер — кошти, зібрані за цим податком, перерозподіляються з державного бюджету за регіонами пропорційно чисельності населення.

Плату за користування автомобільними дорогами за принципом "плати, скільки наїздиш" може бути введено у Великій Британії у найближчі роки. З такою пропозицією виступив міністр транспорту Б. Дарлінг. Відповідно до планів уряду протягом п'яти років на окремих магістралях діятиме пробна схема, у разі успіху якої з 2015 по 2020 р. платні дороги вкриють практично всю територію Великої Британії. У тих країнах, де подібні схеми вже існують, водії платять фіксовану суму за певну ділянку дороги. Лондон пропонує варіювати вартість проїзду кожної ділянки в певний час. Крім того, пропонується і революційна технологія стягування плати: в інших країнах ця процедура здійснюється за допомогою спеціальних камер або на особливих пунктах, оснащених шлагбаумами. Британська ж влада пропонує обладнати всі автомобілі приладами супутникової навігації, які відстежуватимуть їх пересування.