ПОЖЕЖА ТА ОЦІНЮВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ГОРІННЯ	ВИБУХ
ПОЖЕЖА	ВИБУХОВА УДАРНА ХВИЛЯ
ПИТОМЕ ГОРЮЧЕ НАВАНТАЖЕННЯ	ІНТЕНСИВНІСТЬ ТЕПЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
МАСОВА ШВИДКІСТЬ ВИГОРЯННЯ	ТЕПЛОВИЙ ІМПУЛЬС

ЛІТЕРАТУРА:

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. — К., 2003. — 455 с.

Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— К., 2004.— 438 с.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник. — Львів, 2001. — 336 с.

ОЦІНЮВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ

Теоретичні відомості

Пожежею називають неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює загрозу для життя і здоров'я людей. Розвиток пожеж незалежно від їхніх розмірів і місця виникнення відбувається за загальними закономірностями.

Будь-яка пожежа при своєму розгортанні розвивається у три фази. I фаза – поширення полум'я від початкового загоряння до охоплення вогнем великої частини горючих матеріалів. Ця фаза спочатку характеризується порівняно невеликою температурою і найнижчою швидкістю поширення вогню, тому найлегше ліквідувати пожежу у перші 15…20 хвилин від її початку. II фаза є фазою сталого горіння: вона триває до моменту обвалення конструкцій (завалення будинку, що горить). III фаза – вигоряння матеріалів у завалених будівлях – характеризується невеликою швидкістю горіння і мінімальним тепловим випромінюванням.

Звернімо увагу! Максимальна швидкість горіння матеріалів настає на момент вигоряння 30% початкової маси горючих матеріалів, що відповідає 20...25% загальної тривалості пожежі Т_пож.

Пожежі у містах класифікують, поділяючи їх на окремі, масові й суцільні. При окремих пожежах люди можуть переміщуватися між окремими осередками пожеж без захисту від теплового впливу. Як правило, окрему пожежу можна загасити у перші 10...20 хвилин після появи вогню. При суцільних пожежах відбувається одночасне горіння переважної більшості будинків і споруд на невеликій ділянці забудови. Без засобів захисту від теплового впливу пересуватися на ділянці пожежі неможливо. Масові пожежі являють собою сукупність окремих і суцільних пожеж. Масові пожежі можуть бути такими, що поширюються (при наявності приземного вітру швидкістю понад 5...7 м/с) і такі, що не поширюються (швидкість вітру до 5 м/с, розриви між будинками понад 20-25 метрів, одночасне спалахування більшості будівель).

Тривалість горіння у пожежі, яка не поширюється, залежить під питомого горючого навантаження Р_ПИТ, кількості (маси) горючих матеріалів і середньої масової швидкості вигоряння цих матеріалів.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО!

1. Питоме горюче навантаження Р_ПИТ розраховується за формулою

де М — сумарна маса горючих матеріалів, записана у кілограмах; S — площа їхнього розміщення, записана у м².

2. Тривалість горіння Т_ПОЖ розраховується за формулою

де — середня масова швидкість вигоряння матеріалу, записана у кг/(м²·хв).

3. Середня масова швидкість вигоряння матеріалу є довідковою величиною і може бути узята з довідкових таблиць або визначена експериментально.

Таблиця 5.1