Механічні методи стерилізації.
Для розчинів лікарських речовин, чутливих до теплових та радіаційних дій, може бути використаним метод стерилізації фільтруванням через дрібнопористі фільтри.
На відміну від інших способів стерилізації, при яких мікроорганізми тільки втрачають життєздатність, при стерилізуючому фільтруванні вони повністю видаляються із розчину, тим самим забезпечуючи його стерильність та апірогенність. Метод стерилізації фільтруванням – різновид фільтрування розчинів (мікрофільтрація).
Всі фільтри поділяються на дві групи:
- Мембранні;
- Глибинні.
Мембранні характеризуються ситовим механізмом затримання мікробних клітин. Максимальний діаметр пор не більше 0,3 мкм. Являють собою тонкі диски із полімерних матеріалів. Ці фільтри швидко забруднюються, тому для фільтрування розчинів використовують комбіновані фільтри із застосуванням вати медичної гігроскопічної, паперу лабораторного фільтрувального Використовуються спеціальні установки для фільтрування під тиском.
Глибинні характеризуються сорбційним та інерційним механізмами утримання частин. В глибинному фільтрі часточки зазвичай затримуються в місці перетину волокон фільтру, тобто механічно або в результаті абсорбції на матеріалі фільтру. Можуть бути керамічними, фарфоровими, асбестовими, паперовими. Фільтрування здійснюється під вакуумом.
Розчинники.
Вода для ін’єкцій - вода, яка використовується як розчинник при виробництві (виготовленні) лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін’єкцій «in bulk»), або для розчинення, або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін’єкцій стерильна).
Воду для ін’єкцій одержують із води питної або води очищеної відповідно до вимог ДФУ. Вода для ін’єкцій, що використовується для виробництва (виготовлення) парентеральних лікарських засобів, які в подальшому підлягають термічній стерилізації, повинна відповідати вимогам ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій» «іn bulk». Її слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати не більше 24-х годин у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних контамінацій.
Підготовка і контроль якості води очищеної та води для ін’єкцій
1.1. Підготовку води для виготовлення лікарських засобів необхідно виконувати відповідно до вимог статтей ДФУ «Вода очищена» та «Вода для ін’єкцій» (доповнення № 4 до ДФУ).
1.1.1. Вода очищена — це вода для приготування лікарських засобів, крім тих, що мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших розпоряджень і дозволів компетентного уповноваженого органу (ДФУ).
1.1.2. Воду очищену «in bulk» одержують із води питної дистиляцією, іонним обміном або будь-яким іншим підхожим способом. Під час виготовлення та подальшого зберігання забезпечують належні умови, які унеможливлюють її забруднення від сторонніх часток і виробничих забруднень. Використовують свіжоприготовлену або протягом трьох діб з моменту одержання за умови зберігання у закритих ємностях, виготовлених з матеріалів, що не змінюють властивостей води.
1.1.3. Вода очищена (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом — на кожному робочому місці) повинна витримувати перевірку за показниками «Речовини, що окиснюються», «Кислотність або лужність», «Хлориди», «Сульфати», «pH» (Додаток № 1).
1.1.4. Вода очищена в контейнерах — це вода очищена «in bulk», розфасована у підхожі контейнери, яка зберігається в умовах що забезпечують мікробіологічну чистоту, що вимагається, і яка не містить ніяких доданих речовин (ДФУ).
1.1.5. Вода очищена в контейнерах (кожна серія) повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до монографії ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена в контейнерах» за показниками «Кислотність або лужність», «Речовини, що окислюються», «Хлориди», «Сульфати», «Солі амонію», «Кальцій і Магній», «pH» (Додаток № 2).
1.1.6. Один раз на місяць контроль якості води очищеної та води очищеної в контейнерах здійснюється в лабораторіях атестованих чи акредитованих в установленому законодавством порядку, відповідно до монографій ДФУ по всім показникам «Випробування на чистоту».
1.1.7. Вода для ін’єкцій — вода, яка використовується як розчинник при приготуванні лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін’єкцій «in bulk») або для розчинення або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін’єкцій) (ДФУ).
1.1.8. Воду для ін’єкцій «in bulk» одержують із води питної або води очищеної шляхом дистиляції відповідно до вимог ДФУ. Першу порцію води, одержану на початку роботи, відкидають, потім дистилят збирають (ДФУ).
1.1.9. Воду для ін’єкцій, що використовується для виготовлення парентеральних лікарських засобів, які в подальшому підлягають термічній стерилізації слід використовувати свіжо приготованою або зберігати не більше 24 годин у закритих ємностях при температурі 5°С або 85-90 °С не більше 24 годин, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних та інших контамінацій (ДФУ).
1.1.10. Вода для ін’єкцій, призначена для приготування внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін’єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації необхідно використовувати стерильну воду для ін’єкцій. Для приготування очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам монографії ДФУ («Вода очищена в контейнерах»).
1.1.11. Вода для ін’єкцій, призначена для виготовлення парентеральних, офтальмологічних лікарських засобів, лікарських засобів для новонароджених, що підлягають подальшій термічній стерилізації (з кожного балону, а при подаванні води трубопроводом — на кожному робочому місці) повинна перевірятися за показниками «Кислотність або лужність», «Речовини, що окиснюються», «Хлориди», «Сульфати», «Солі амонію», «Кальцій і магній», «pH» (Додаток № 3).
1.1.12. Вода для ін’єкцій один раз на місяць обов’язково підлягає контролю на відповідність вимогам ДФУ по всіх показниках монографії в атестованих або акредитованих лабораторіях.
1.1.13. Вода для ін’єкцій стерильна — вода для ін’єкцій «in bulk», розфасована у підхожі контейнери, упакована і стерилізована нагріванням в умовах, які гарантують, що одержаний продукт витримує випробування на бактеріальні ендотоксини. Вода для ін’єкцій стерильна не повинна містити ніяких доданих речовин.
1.1.14. Вода для ін’єкцій стерильна (кожна серія), яка використовується для виготовлення стерильних ЛЗ, що не підлягають подальшій термічній стерилізації, повинна перевірятися за показниками «Кислотність або лужність», «Речовини, що окиснюються», «Хлориди», «Сульфати», «Солі амонію», «Кальцій і магній», «Механічні включення», «pH» (Додаток № 4).
1.1.15. Перевірка якості води для ін’єкцій стерильної по всіх показниках відповідно до монографії ДФУ проводиться один раз на місяць в атестованих або акредитованих лабораторіях згідно установленого порядку, у тому числі і перевірку на стерильність та бактеріальні ендотоксини.
Неводні розчинники
Жирні олії. Для приготування ін’єкційних розчинів використовують абрикосову, мигдальну та персикову олію, які мають незначну в’язкість. Зазвичай олії використовуються у тих випадках, коли лікарська речовина нерозчинна у воді або для пролонгованої дії лікарських речовин.
Олія персикова – прозора рідина світло-жовтого кольору без запаху із олійним смаком.
Застосовується для приготування ін’єкційних розчинів камфори, дезоксикортикостерону ацетату, диетилстильбестролу пропіонату, ретинолу ацетату, синестролу.
Олія оливкова – прозора олійна рідина світло-жовтого кольору. Застосовується для приготування 20% розчину камфори, 2% розчину синестролу.
Олія мигдальна – прозора рідина жовтуватого кольору без запаху
Комплексні розчинники.
Для приготування ін’єкційних розчинів застосовують неводні розчинники, як індивідуальні, так і змішані. В якості комплексних розчинників можуть використовуватися спирт етиловий, гліцерин, пропіленгліколь, спирт бензиловий, бензилбензоат та ін., дозволені до медичного застосування. Вони дозволяють приготувати ін’єкційні розчини нерозчинних або нестабільних у воді лікарських речовин.
При приготуванні розчинів на неводному розчиннику необхідно враховувати властивості розчинника, його здатність змішуватися із водним середовищем, вивільняти лікарські речовини, резорбцію його організмом, фармакологічну дію та ряд інших факторів.
Для приготування ін’єкційних розчинів використовують змішані неводні розчинники, такі, як водно-гліцеринові, спирто-водно-гліцеринові, суміші рослинних олій з бензилбензоатом, етилолеатом та ін., які мають більшу розчиняючу властивість у порівнянні із кожним розчинником окремо. Співрозчинники використовуються для розчинення таких речовин, як гормони, вітаміни, антибіотики, барбітурати та ін.