Цивільного процесуального права 2 страница
23. Теренова Д.М. звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до Теренова О.М. про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини. Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва позовну заяву було повернуто позивачці для подання до належного суду, оскільки було встановлено, що відповідач зареєстрований на території Печерського району м. Києва.
Теренова Д.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Святошинського районного суду м. Києва скасувати, посилаючись на те, що визнання її відмови від прийняття спадщини недійсною надасть їй право отримати спадкове майно, до складу якого входить 1/5 частина квартири, що знаходиться на території Святошинського р-ну.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва?
24. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва повернуто для подачі до належного суду позовну заяву банку в особі філії Київського регіонального управління про стягнення з Мілкіши К.Г. та ТОВ “Беркут” 3178,27 грн боргу. Повертаючи позовну заяву банку в особі філії Київського регіонального управління про стягнення з Мілкіши К.Г. та ТОВ “Беркут” 3178,27 грн боргу, суддя районного суду виходив з того, що Мілкіши К.Г. зареєстрований у смт Мерефа Харківської області, а фактичним місцезнаходженням ТОВ “Беркут” є м. Львів. У поданій апеляційній скарзі Банк в особі філії Київського регіонального управління просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а позовну заяву передати для розгляду по суті до того самого суду. Заявник зазначав, що суддя, повертаючи заяву для подачі до належного суду, не звернув уваги, що один з боржників, а саме ТОВ “Беркут”, зареєстрований у Печерському р-ні м. Києва.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва? Який вид підсудності має застосовуватися до даної справи?
25. Лисова К.А. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Ірвіна М.В. та ТОВ “Імпортер” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова справа передана на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова внаслідок задоволення клопотання Ірвіна М.В. про передачу справи за місцем його проживання. Лисова К.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу про передачу справи на розгляд Дзержинського районного суду скасувати, а справу повернути на розгляд до Київського районного суду м. Харкова, оскільки, задовольняючи клопотання Ірвіна М.В., суддя не врахував, що відповідач змінив місце проживання після відкриття провадження у справі.
Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню?
Тема6. Сторони в цивільному процесі
Питання для обговорення
1. Поняття сторін у цивільному процесі.
2. Процесуальні права та обов’язки сторін.
3. Процесуальна співучасть.
4. Неналежний відповідач і порядок його заміни.
5. Процесуальне правонаступництво.
Завдання
26. У вересні 2010 р. Пасько звернувся до суду з позовом до ВАТ “Долинська бавовняно-прядильна фабрика” (далі – ВАТ “Волинська БПФ”), Смірнової (третя особа – Долинська міська рада) про визнання недійсним ордера, посилаючись на те, що спільним рішенням адміністрації та профкому ВАТ “Долинська БПФ” від 25 листопада 1997 р. його сім’ї надано в гуртожитку житлові приміщення – блоки.
У зв’язку зі збільшенням членів сім’ї та потребою поліпшення житлових умов спільним рішенням адміністрації та профкому ВАТ “Долинська БПФ” від 24 вересня 2001 р. йому надано половину холу, що межує з його житлом.
За актами приймання-передачі від 1 жовтня 2001 р. житловий фонд ВАТ “Долинська БПФ” передано в комунальну власність.
Рішенням виконкому Долинської міської ради від 30 вересня 2003 р. надано дозвіл квартиронаймачам малосімейного гуртожитку на переобладнання кімнат під житлові приміщення згідно з проектом реконструкції. Відповідно до будівельного паспорта належна йому квартира повинна складатися з трьох кімнат.
Оскільки відповідач ВАТ “Волинська БПФ” зайняла частину холу, провести реконструкцію своєї квартири позивач не мав можливості, тому звернувся у 2005 р. до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні приміщенням. У процесі розгляду справи йому стало відомо, що 15 грудня 2001 р. ВАТ “Долинська БПФ”, вже не будучи власником цього будинку, видало Смірновій ордер на частину холу як житлове приміщення.
Позивач просив визнати ордер від 15 грудня 2001 р., виданий адміністрацією ВАТ “Долинська БПФ” на ім’я Смірнової, недійсним.
Визначте позивача і відповідача по цій справі.
27. Вироком районного суду Гриценко Н.І. був засуджений до позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком був задоволений позов м’ясокомбінату, на користь якого з Гриценка відшкодовано 6670 грн. Дружина засудженого, Гриценко А.М., звернулася до суду з позовом про виключення з опису і звільнення від арешту телевізора і магнітофона, вказуючи, що ці речі, включені у вирок у кримінальній справі, належить їй на праві приватної власності.
Визначте сторони у цій справі. Які види множинності осіб можуть бути на стороні відповідача?
28. У грудні 2006 р. Піскун звернулася до суду з позовом до відділу ДВС Васильківського районного управління юстиції Департаменту ДВС (далі – Відділ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй неналежним виконанням рішення Васильківського районного суду Запорізької області від 30 січня 2003 р. у справі за позовом Євдокимова до Піскун про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Васильківський районний суд Запорізької області ухвалою від 22 травня 2007 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 9 серпня 2007 р., провадження у справі за позовом Піскун до Відділу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрив.
У касаційній скарзі Піскун просила скасувати зазначені ухвали, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.
Згідно з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.
Закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Відділ ліквідовано відповідно до наказу Міністра юстиції України від 19 серпня 2005 р. №1482\к (далі – Наказ) з утворенням нового органу – ВДВС Департаменту ДВС, який не є правонаступником ліквідованого Відділу.
Розглядаючи спір, суди не зважили на те, що Наказ видано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від
23 квітня 2005 р. № 320 “Про утворення урядового органу державного управління у складі міністерства юстиції”, згідно з яким у зв’язку з реформуванням системи органів ДВС у складі Міністерства юстиції України на базі цих органів утворюється Департамент ДВС як урядовий орган державного управління, фінансування діяльності якого забезпечується у межах призначень, передбачених Міністерству у Державному бюджеті України на відповідний рік. З цього питання пізніше Кабінет Міністрів виніс постанову від 16 листопада 2006 р. № 1622 “Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби”.
Чи має місце в даному випадку процесуальне правонаступництво? Дайте визначення процесуального правонаступництва.
29. У жовтні 2009 р. Корженко звернувся до суду з позовом до Керченської філії ТОВ “Пальмалі” (далі – Філія ТОВ), за участю третьої особи Талько, про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги Корженко обґрунтував тим, що Талько, керуючи автомобілем, який належав Філії ТОВ, 17 лютого 2009 р. вчинив ДТП, внаслідок якої йому, позивачу, було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Вироком місцевого суду від 9 липня 2009 р. Талько засуджено за скоєння цього злочину.
Унаслідок ДТП йому, позивачу, заподіяно тяжкі переломи кісток голови і струс мозку, чим завдані значні фізичні й моральні страждання. Була частково втрачена професійна працездатність і настали вимушені суттєві зміни в його особистому житті. Відповідачі після цієї аварії не виявили до нього ніякої уваги, а тому позивач просив стягнути з них на його користь 50000 грн для відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від
11 грудня 2003 р. залишений без змін ухвалою апеляційного суду Ар Крим від 30 березня 2004 р. позов задоволено частково: стягнуто з Філії ТОВ на користь позивача 6000 грн на від-шкодування моральної шкоди.
Визначте сторони у цій справі. Проаналізуйте порядок заміни неналежного відповідача
30. У березні 2006 р. приватне підприємство (далі – ПП) “ЛюдВік” звернулося до суду з позовом до Крамнік, за участю третьої особи – Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про виселення з аварійного житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 вересня 1994 р. будинок, у якому знаходиться спірна квартира, визнано аварійним, а його мешканці включені до списку на відселення з аварійних будинків міста.
Виконавчий комітет Одеської міської ради 12 липня 2005 р. прийняв рішення про надання дозволу ПП “ЛюдВік” на подальше проектування та будівництво шестиповерхового житлового будинку з мансардним поверхом, вбудованими офісними приміщеннями й підземним гаражем.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради 15 липня 2005 р. прийнято рішення про відведення та надання в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,2294 га за адресою, за якою знаходиться зазначений будинок.
У зв’язку з тим, що відповідач відмовляється від запропонованих житлових приміщень, ПП “ЛюдВік” просило виселити Крамніка із наданням за рахунок ПП “ЛюдВік” іншого впорядкованого житлового приміщення.
Оскільки 26 квітня 2006 р. відповідач Крамнік помер, то судом було замінено відповідача Крамніка на Лук’янчук, яка прийняла у спадщину – 29\200 квартири у вказаному будинку і звернулася із зустрічним позовом до ПП “ЛюдВік” про зобов’язання надати їй упорядковане житло у зв’язку із виселенням.
У суді було встановлено, що у померлого Крамніка є двоє неповнолітніх дітей – Антон (1995 р.н.) та Юрій (2001 р.н.).
Визначте сторони в цій справі. Який порядок заміни сторони в порядку правонаступництва?
31. У серпні 2008 р. Бурчак Л. звернулася до суду з позовом до Бурчака А. про визнання права власності на ½ частину квартири, посилаючись на те, що квартира придбана в період їх зареєстрованого шлюбу та за рахунок спільних коштів, однак після розірвання шлюбу відповідач заперечує її право на частину квартири та чинить перешкоди у користуванні нею.
У лютому 2009 р. Бурчак Л. доповнила свій позов вимогою до Бурчака А. та Ільчук про визнання договору дарування зазначеної вище квартири, укладеного 9 листопада 2008 р. між Бурчаком А. та Ільчук, недійсним з тих підстав, що квартира є її, позивачки, спільною сумісною власністю з Бурчаком А., а вона своєї згоди на її відчуження не давала.
Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 15 листопада 2010 р. позов задовольнив: визнав за Бурчак Л. право власності на ½ частину квартири та постановив вселити її у зазначену квартиру; визнав недійсним договір дарування квартири, укладений 9 листопада 2008 р. між Бурчаком А. та Ільчук.
Визначте сторони у цій справі? Який вид співучасті має місце по цій справі?
32. У травні 2010 р. закрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Приват Банк” (далі – Банк) звернувся до суду з позовом до Будько та Циркун про стягнення заборгованості за кредитним договором. Банк послався на те, що 8 квітня 2009 р. уклав із Гришком кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 31 тис. доларів США на строк до 8 квітня 2025 р. Того ж дня Банк уклав з відповідачками договори поруки, згідно з якими вони зобов’язалися відповідати перед Банком за виконання Гришком його зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі. У січні 2010 р. Гришко помер, після чого порушилися умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, а Будько та Циркун не виконують своїх обов’язків як поручителі і заборгованості Гришка не сплачують.
Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з Будько та Циркун заборгованість за кредитним договором у сумі 154 тис. 588 грн.
Визначте сторони у цій справі. Чи можливе у даній справі процесуальне правонаступництво?
Тема7. Треті особи в цивільному процесі
Питання для обговорення
1. Поняття про треті особи.
2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Завдання
33. І. звернувся з позовом до Д. про витребування з чужого незаконного володіння відеомагнітофона “Samsung”. Під час проведення судових дебатів до канцелярії суду надійшла позовна заява Р., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У позовній заяві він зазначав, що спірний відеомагнітофон належить саме йому, у свій час він надав його у користування І. Суддя допустив Р. до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, і після дослідження обставин справи за участю Р. постановив рішення на його користь, відмовивши І. в задоволенні позовних вимог.
Чи правильні дії судді? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору?
34. Водій ЗАТ “АТП-61423” К. під час керування автобусом вчинив дорожню аварію, внаслідок чого було заподіяно шкоду Д., який звернувся до суду з позовом до ЗАТ “АТП-61423”, вимагаючи відшкодування вартості зіпсованих унаслідок ДТП речей. Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі К. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Суд це клопотання задовольнив і залучив К. до участі у справі. Під час розгляду справи К. були надані докази, які повністю спростовували позицію позивача, внаслідок чого у задоволенні позову було відмовлено.
Чи правильні дії суду? За наявністю яких підстав закон пов’язує можливість участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?
35. С. після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок. Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну з кімнат будинку в довічне користування Р. На прохання Р. надати кімнату в користування С. відмовив, пояснивши це тим, що вказану кімнату зараз займає наймач Т., з яким укладений договір найму. Р. звернувся з позовом до С., вимагаючи передання йому в користування кімнати. Під час розгляду справи С. заявив клопотання про притягнення до участі у справі Т. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Т. з’явився за викликом суду й у судовому засіданні надав пояснення у справі на користь відповідача.
Чи є підстави для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?
36. Д. уклав договір позики з А., за яким позичав А.
25 тис. грн на один рік. Через деякий час Д. здійснив поступку вимогою, передавши свої права як кредитора за договором позики С. Оскільки А. не повернув грошей у встановлений договором строк, С. звернувся до нього з позовом про стягнення грошей. Під час розгляду справи Д. звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача.
Чи є підстави для задоволення такої заяви? Який процесуальний порядок допуску до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?
37. У суді слухалась справа за позовом М. до Л. про визнання права власності на 1/3 житлового будинку. Після початку судових дебатів до канцелярії суду надійшла позовна заява Ш., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Суд
відмовив у прийнятті позовної заяви Ш., постановивши про це ухвалу.
До якого моменту в справу може вступити третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору? Чи правомірні дії суду?
38. Б. звернувся з позовом до Г. про витребування з чужого незаконного володіння автомобіля марки BMW, який у свій час був викрадений у нього і внаслідок здійснених органами внутрішніх справ дій знайдений у Г. Під час розгляду справи Г. зазначав, що він є добросовісним покупцем, і звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, К., у якого він придбав цей автомобіль. К., у свою чергу, також звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи В., у якого К. придбав цей автомобіль.
Чи підлягає задоволенню клопотання Г.? Чи підлягає задоволенню клопотання К.?
39. У суді розглядався позов А. до С. та приватного нотаріуса Г. про визнання виконавчого напису недійсним. Суд позов задовольнив. В апеляційному суді рішення суду першої інстанції було скасоване та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
А. звернувся із касаційної скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з проханням про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ задовольнила касаційну скаргу частково, скасувала всі постановлені по справі рішення і відправила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи зазначені рішення, колегія суддів зазначила, що, оскільки позивач стверджував, що позикове зобов’язання укладено у зв’язку з компенсацією сум за договором купівлі-продажу акцій, тобто для приховання від держави справжніх доходів, то під час повторного розгляду справи суду першої інстанції слід залучити до участі у справі як третю особу державу в особі органів, які її представляють (податкові органи, органи прокуратури).
Дайте оцінку рішенню Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Тема8. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
Питання для обговорення
1. Підстави та форми участі в цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, які захищають права інших осіб.
2. Порядок порушення цивільної справи на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
3. Участь органів державної влади та місцевого само-врядування в процесі для дачі висновку у справі.
Завдання
40. У січні 2010 р. заступник прокурора в інтересах Омельченка Д.С. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з державного ремонтно-будівельного тресту “Кримспецгідрорембуд” (далі – трест) нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що відповідач нарахував, однак не виплатив Омельченку Д.С. 4197 грн
24 коп. заробітної плати, чим порушив його права. В обґрунтування підстав свого звернення заступник прокурора посилався на те, що єдиним джерелом доходів Омельченка Д.С. є заробітна плата, проте останньому вона трестом не виплачена. У зв’язку з тяжким матеріальним станом позивач неспроможний самостійно, належним чином захистити свої права. Ухвалою судді міського суду позовну заяву заступника прокурора визнано неподаною та повернуто, оскільки всупереч положенням ч. 4 ст. 98 ЦПК України він не додав до заяви документів, що посвідчують його повноваження як представника громадянина.
Чи правомірні дії суду? Яке процесуальне положення займає в цивільному судочинстві прокурор, коли він діє на виконання конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави? За яких підстав прокурор вправі здійснювати в суді представництво інтересів громадянина?
41. Прокурор Київської області на захист Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк Україна” звернувся до громадян Б. та В. з позовом про дострокове стягнення
боргу за кредитним договором. У день розгляду справи в судове засідання з’явився прокурор м. Ірпеня з фотокопією доручення, адресованого йому прокурором Київської області, в якому останній надав завдання забезпечити участь прокуратури в даній справі з метою представництва в суді інтересів держави. Суд не допустив прокурора м. Ірпеня до участі у справі, оскільки вбачав, що його повноваження як представника позивача не можуть бути підтверджені лише фотокопією доручення позивача, яким виступає прокурор Київської області. За таких обставин, посилаючись на п. 3 ч.1 ст. 169 ЦПК України, суд своєю ухвалою відклав розгляд справи у зв’язку з першою неявкою без поважних причин належним чином повідомленого позивача.
Дайте правову оцінку діям суду в контексті положень рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 8 березня 1999 р. (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). За яких підстав прокурор вправі здійснювати в суді представництво інтересів держави? Яким чином прокурор може підтвердити свої повноваження на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва? Роз’ясніть, що слід розуміти під поняттям “прокурор” відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.
42. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовні вимоги Боровика О.М. до Мологівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на самочинне будівництво задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, прокурор Арцизського району Одеської області звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу прокурору повернуто. Постановляючи відповідну ухвалу, суддя апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор не брав участі в розгляді справи в суді першої інстанції та не є особою, про права й обов’язки якої суд вирішував питання, а тому відсутні підстави для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Чи правомірні дії суду апеляційної інстанції? Визначте форму участі прокурора у даній справі. Розкрийте особливості оскарження судових рішень до вищестоящої інстанції помічників прокурора, прокурорів управлінь та відділів? Які процесуальні права та обов’язки має прокурор у цивільному процесі?
43. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) в інтересах неповнолітньої Кривонос О. М. звернувся до місцевого суду Київського району
м. Харкова з позовом до виконкому Київської районної ради
м. Харкова (далі – виконком) про поновлення права власності та відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням відповідача. Свої вимоги Уповноважений обґрунтував тим, що всупереч інтересам неповнолітньої, не виконавши вимог ст. 177 Сімейного кодексу, виконком своїм рішенням надав згоду Кривоносу М.М., батьку і співвласнику житла неповнолітньої Кривонос О.М., на продаж від імені доньки частини її власної квартири. Проте це рішення відповідач виніс без згоди піклувальника неповнолітньої – її бабусі Зарудної О.О., а лише на підставі заяви Кривоноса М.М. Оскільки останнім вищезазначена трикімнатна квартира була продана, а іншого житла на ім’я Кривонос О.М. не придбано, неповнолітня була позбавлена права власності на нерухоме майно, чим порушені вимоги ст. 41 Конституції України. На початку розгляду справи до суду звернувся представник Уповноваженого (далі – представник) з клопотанням про допуск його до участі у справі замість Уповноваженого та пред’явив своє службове посвідчення. Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання, оскільки на підтвердження своїх повноважень представник не надав нотаріально посвідченої довіреності від імені піклувальника неповнолітньої – Зарудної О.О. Після надання відповідної довіреності представник узяв участь у справі, при розгляді якої між ним і відповідачем була укладена мирова угода. У зв’язку з цим суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
Дайте правову оцінку діям суду. Визначте форми та підстави участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також його процесуальні права та обов’язки в цивільному процесі.
44. У лютому 2011 р. Севастопольська правозахисна організація споживачів “Об’єднання громадян “Захист” (далі – об’єднання громадян “Захист”) в інтересах Кожуха П.С. звернулася до суду з позовом до приватного торгово-промислового підприємства “Сінгл” (далі – підприємство “Сінгл”) про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля, стягнення збитків, неустойки та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя у відкритті провадження у справі відмовлено, оскільки заява не підлягає роз-гляду в судах у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 2.
ст. 122 ЦПК). Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що об’єднання громадян “Захист” та підприємство “Сінгл” є юридичними особами, а тому спір між ними підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя ухвалу місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя скасовано, а справу направлено для продовження її розгляду до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суд першої інстанції вищезазначену позовну заяву залишив без розгляду на підставі того, що об’єднання громадян “Захист” немає повноважень на ведення справи, адже воно не надало довіреності на підтвердження права представляти в суді інтереси позивача.
Дайте правову оцінку діям судів першої та апеляційної інстанцій.
45. Сергєєв А.К. звернувся з позовом до Чушкової Н.П. про усунення перешкод у вихованні та встановлення порядку спілкування з дитиною. Просив зобов’язати відповідачку надавати можливість спілкуватися з сином і спільно проживати з ним у дні канікул з 29 грудня до 8 січня та з 1 червня до 25 серпня кожного року. У судовому засіданні позивач свої вимоги
підтримав, відповідачка в судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно їй було повідомлено, пояснень причин неявки до суду не надала. Представник органу опіки та піклування районної адміністрації міської ради вважала за доцільне позов задовольнити з
відповідним висновком. Беручи до уваги те, що від відповідачки до суду не надійшли письмові заперечення проти позову, представник органу опіки та піклування від її імені та в інтересах дитини сама визнала позов. Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи
інтереси інших осіб, суд відповідно до ст. 174 ЦПК України
ухвалив рішення про задоволення позову.
Чи правомірні дії суду? Визначте форму участі та повноваження представника органу опіки та піклування у даній справі.
46. Морозова Т.В. звернулася до суду з позовом до Морозова П.І. про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Посилалася на те, що Морозов П.І. є батьком повнолітнього Морозова А.П., який є студентом 2 курсу Херсонського економіко-правового коледжу з 1 вересня 2006 р. і потребує матеріальної допомоги, але відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає. У зв’язку з цим Морозова Т.В. просила стягнути з відповідача на користь сина за весь час його навчання в коледжі аліменти в розмірі, визначеному судом, та залежно від доходу відповідача. Суд, виходячи з того, що Морозов А.П. є повнолітньою особою, а його мати, Морозова Т.В., не надала документів, що посвідчують її повноваження як представника, відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК постановив ухвалу про повернення позовної заяви, оскільки вона подана особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Дайте правову оцінку діям суду. Чи може Морозова Т.В. звернутися до суду з таким позовом? Якщо так, то визначте, які процесуальні права вона має і які обов’язки несе у цій справі.
Тема 9. Представництво в суді
Питання для обговорення
1. Поняття представництва у цивільному судочинстві.
2. Види представництва у цивільному судочинстві.
3. Процесуальне становище судового представника.
4. Повноваження представника в суді.
Завдання
47. Савченко М.А. доручила адвокату подати до суду від її імені заяву про усиновлення дитини та представляти її інтереси в суді. Заява за підписом представника була подана до суду. До заяви була додана нотаріально посвідчена довіреність, що підтверджувала повноваження представника на ведення в суді від імені С. справи про усиновлення. Суд прийняв заяву та відкрив провадження у справі.