Поняття корисності, сукупна та гранична корисність. 1 закон Госсена

Щоб пояснити поведінку споживача, екон. теорія виходить з осн.передумови, що люди прагнуть вибрати ті товари і послуги, які вони оцінюють найбільш високо. Для того, щоб описати, як серед різноманітних можливостей люди роблять свій вибір, економісти розробили теорію корисності.

Корисність–це ступінь задоволення, яке отримує людина від споживання певного блага або сукупності благ.Треба зауважити, що корисність та користь – це не зовсім одне і теж. Корисність – здібність блага задовольнити потреби споживача не залежно від того, чи принесуть вони йому конкретну користь. Корисність залежить як від блага, так і від людини – це поняття суб’єктивне, бо що корисне однієї людині, може бути безкорисне іншій. Проте, якщо благо і корисне для споживача, то існують обставини, які обмежують можливості споживача у його придбанні. Такими обмеженнями є доход споживача і ціна на товар.Разом з тим і сама корисність змінюється зі збільшенням кількості товару, який споживається. Чим більшу кількість товару придбає споживач, тим менше його прагнення одержати додаткову одиницю цього ж товару. В економіці використовується умовна одиниця вимірювання корисності – ютілія.

Функція корисності – це співвідношення між обсягами споживаних благ і рівнем корисності, який досягається при цьому споживачем:

де U – рівень корисності, A,B,…,N – кількості споживаних благ.

Гранична корисність(MU)–це додаткова корисність, отримана від споживання кожної наступної одиниці блага.

Закон спадної граничної корисності (І закон Госсена):Гранична корисність має зворотній зв’язок з обсягом споживання, тобто корисність від споживання кожної наступної одиниці блага буде зменшуватись.

Сукупна корисність(TU) корисність всього обсягу споживання і дорівнює сумі граничних корисностей придбаних благ:

де MUi – гранична корисність і-тої одиниці блага, n – кількість одиниць блага.

Це означає, що будь-якому нескінченно малому збільшенню кількості блага відповідає приріст загальної корисності. Згідно закону спадної граничної корисності, сукупна корисність певного блага буде збільшуватись уповільненими темпами зі збільшенням обсягу споживання даного блага. Хоча сукупна корисність зі збільшенням кількості благ поступово зростає, гранична корисність неухильно зменшується. Максимум задоволення досягається у точці А, коли гранична корисність дорівнює нулю. Це означає, що благо повністю задовольняє потреби .