Вибір споживача з ординалістських позицій. Криві байдужості.

Згідно ординалістської теорії, граничну корисність виміряти неможливо, споживач вимірює не корисність окремих благ, а корисність наборів благ. Споживач систематизує вибір набору благ по рівню задоволення потреб. З практичної точки зору споживач може сказати, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити на скільки один набір краще іншого. Проте є загальні, типові закономірності для більшості людей, яких достатньо, щоб зрозуміти їх вибір. Ординалістська теорія основана на таких аксіомах:

1. Аксіома досконалої упорядкованості переваг споживача. Споживач завжди може назвати, який з двох наборів благ краще іншого, або визнати їх рівноцінними.

2. Аксіома транзитивності переваг споживача. Якщо споживач віддає перевагу набору Х порівняно з набором Y, а набору Y порівняно з набором Z, то він віддає перевагу набору Х порівняно з набором Z: якщо Х > Y, а Y > Z, то завжди Х > Z. Транзитивність також передбачає, що якщо споживач вважає рівноцінними набори Х і Y та набори Y і Z, то набори благ Х і Z теж будуть рівноцінними: якщо Х = Y, а Y = Z, то Х = Z.

3. Аксіома монотонності переваг споживача. Більша кількість товару привабливіша для споживача, ніж менша.

Система переваг споживача може бути проілюстрована графічно кривими байдужості.Для побудови моделі поведінки споживача введемо припущення: споживач формує свій набір лише за рахунок двох товарів А і В. Тоді функція корисності буде мати вигляд: U = f (A, B)

де U – рівень корисності, A,B – кількості споживаних благ.

Комбінації	Кількість товару А	Кількість товару В

Серед різноманітних комбінацій цих двох товарів можна знайти рівноцінні, що мають однакову корисність для споживача. Перелік таких наборів утворює сітку споживача:

Споживачеві байдуже, яку з 4 комбінацій товару А і В придбати – вони мають для нього однакову сукупну корисність.Використовуючи дані, побудуємо графік (мал..2.2).

Крива байдужостідемонструє різноманітні комбінації двох товарів, які дають споживачеві однаковий обсяг задоволення потреб, тобто однакову сукупну корисність.

Мал.. 2.2. Крива байдужості.

Крива байдужості графічно відображає набір споживацьких кошиків, між якими споживач не вбачає відмінностей. Кожна точка кривої U відповідає одній із комбінацій 2 товарів А і В, які в однаковій мірі задовольняють потреби споживача.Звернемо увагу, що збільшуючи споживання товару В, споживач відмовляється від якоїсь кількості товару А Щоб визначити кількість одного товару, яким споживач пожертвує, аби придбати інший товар, ми користуємось мірою, що називається граничною нормою заміни.

Гранична норма заміни (MRS)одного товару іншим – це максимальна кількість одного товару, від якої відмовляється споживач, щоб отримати додаткову одиницю іншого товару.

де: DА – кількість товару А, від якої відмовляється споживач; DВ – кількість товару В придбаного замість товару А.Набір кривих байдужості для одного споживача і певної пари товарів називається картою байдужості (мал..2.4).

Мал.. 2.4.Карта байдужості.

Властивості кривих байдужості:

– Крива байдужості – спадаюча крива, оскільки між товарами зворотна залежність – якщо більше одного товару, то менше іншого.

– Кут нахилу в будь-якій точці кривої байдужості дорівнює абсолютній величині граничної норми заміни одного товару іншим – MRS.

– опукла до початку координат.

– Через кожну точку на графіку можна провести криву байдужості. Тобто можна побудувати карту кривих байдужості.

– Кожна крива байдужості, розташована на більшу відстань від початку координат, відповідає більшій сукупній корисності.

– Криві байдужості на карті не перетинаються.Якщо б вони перетиналися, то точка перетину відповідала б комбінації двох товарів, які мали б одноразово і більшу і меншу сукупну корисність.