Сутність та значення управління інвестиційною діяльністю підприємства

Основною метою управління інвестиційною діяльністю є досяг­нення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії підприєм­ства. Процес управління інвестиційною діяльністю підприємства враховує реалізацію таких завдань:

1) дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і прогнозування майбутньої кон'юнктури інвестиційного ринку. Реалізація цього завдання передбачає проходження таких етапів: дослідження правового середовища інвестиційної діяльності загалом; проведення аналізу поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та чинників, що її визначають; складання прогнозу кон'юнкту­ри інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів, що пов'язані з діяльністю підприємства;

2) розроблення стратегічних напрямів інвестиційної діяльності підприємства. Виходячи із загальної стратегії економічного розвитку підприєм­ства та очікуваної кон'юнктури інвестиційного ринку формуються система цілей та основні напрями інвестиційної діяльності на довго­строковий період, визначаються пріоритетні завдання на найближчу перспективу;

3) пошук та оцінювання інвестиційної привабливості окремих проектів і відбір найефективніших. Виконання цього завдання передбачає: вивчення поточних пропо­зицій на інвестиційному ринку та відбір проектів, що найкраще відпо­відають інвестиційній стратегії підприємства. Щодо кожного варіан­та інвестицій визначаються рівень прибутковості і ризику та інші показники економічної ефективності, здійснюється їх ранжирування відповідно до міри їх ефективності;

4) розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів підприємства. Це завдання передбачає вирішення таких питань: прогнозування загальної потреби у фінансових коштах, необхідних для реалізації ін­вестиційної стратегії підприємства; визначення можливостей форму­вання інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів від реалізації вибулого майна тощо) і необхідності залучення зовнішніх джерел коштів; формуван­ня оптимальної структури джерел інвестиційних ресурсів;

5) оцінювання інвестиційних якостей окремих фінансових інстру­ментів і відбір найефективніших з них. Реалізація цього завдання передбачає систематизацію інструмен­тів фінансового ринку (цінних паперів) як потенційних об'єктів ін­вестування; визначення їх окремих інвестиційних характеристик; проведення розрахунків їх реальної ринкової вартості, визначення рівня ризику, яким вони були обтяжені;

6) формування інвестиційного портфеля та його оцінювання за показниками прибутковості, ліквідності та ризику. Процес формування інвестиційного портфеля, що складається з проектів фінансових та реальних інвестицій, передбачає три етапи. На першому етапі здійснюється оптимізація пропорцій між реаль­ними та фінансовими інвестиціями; на другому –, виходячи з показ­ників економічної ефективності та прийнятного рівня ризику, оби­раються найпривабливіші; на третьому – оцінюється ліквідність портфеля (спроможність забезпечити підприємству платоспромож­ність);

7) поточне планування і оперативне управління реалізацією окремих інвестиційних проектів. Підприємством розробляються, обґрунтовуються та коригуються бюджети та календарні плани здійснення інвестицій.

8) організацію моніторингу реалізації окремих інвестиційних програм і проектів. Передбачає формування системи первинних показників, що суттє­во впливають на реалізацію інвестиційної програми загалом та окре­мих інвестиційних проектів: визначення періодичності збирання та аналізу інформації, пов'язаної зі здійсненням інвестицій; пошук при­чин відхилення реалізації інвестиційних проектів від зазначених тер­мінів; реальних показників обсягів фінансування;

9) підготовку рішень щодо своєчасного виходу з неефективних інвес­тиційних проектів. Необхідність прийняття таких рішень зумовлена мінливістю кон'юнктури інвестиційного ринку і фінансового стану підприємс­тва, помилками при формуванні інвестиційного портфеля та дією ін­ших чинників (наприклад, зміни у законодавстві, що регулює інвес­тиційну діяльність підприємств, податковому середовищі тощо), що може знизити ефективність схвалених раніше інвестиційних рішень. Відповідно до цього проводиться коригування інвестиційної програ­ми або окремого проекту.