ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для виконання курсового проекту з дисципліни

«Основи розрахунку будівельних конструкцій»

та розрахунково-конструктивного розділу дипломного проекту

Чернівці 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

 

«Розглянуто»

цикловою комісією

будівельних дисциплін

протокол №__ від ______2010р.

голова циклової комісії

____________Н.Б.Куликовська

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для виконання курсового проекту з дисципліни

«Основи розрахунку будівельних конструкцій»

та розрахунково-конструктивного розділу дипломного проекту

 

 

Для студентів спеціальності 5.06010101

«Будівництво та експлуатація будівель та споруд»

(денна форма навчання)

 

Чернівці 2010

Вступ

Методичні вказівки розроблені з метою дати рекомендації з основних питань дипломного проектування розрахунково-конструктивного розділу та щодо виконання практичних робіт з предмету "Основи розрахунку будівельних конструкцій", по розрахунках основ та фундаментів, та курсового проекту з дисципліни «Основи розрахунку будівельних конструкцій».

При проектуванні будівель та споруд велика відповідальність лягає на фундаментобудівників. Грамотні розв'язування питань, пов'язаних з оцінкою інженерно-геологічних умов будівельного майданчика, визначає економічність прийнятих варіантів фундаментів, їх надійність та довговічність.

При виконанні курсового та дипломного проектів, студентам необхідно самостійно приймати рішення по вибору типу фундаментів та їх розмірів. Згідно умов нормальної експлуатації будівель та споруд при проектуванні фундаментів необхідно виключити можливість появи неприпустимих деформацій основ та фундаментів. Експлуатація фундаментів ускладнюється тим, що основа та фундамент при передачі навантажень на ґрунт являє собою єдину систему, елементи якої складаються з матеріалів різних фізико-механічних властивостей. Так, фундаменти виконуються з високоміцних матеріалів (бетону та сталі), фізико-механічні властивості яких майже не змінюються під впливом природних факторів, основою ж фундаментів є ґрунти, які мають значно низькі характеристики фізико-механічних властивостей, які можуть змінюватись під впливом ряду природних факторів (вологості, міцності складання шарів між собою). З цього витікає, що при підборі типу, розмірів, глибини закладання фундаментів рішуче значення мають геологічні умови, тобто характер нашарування ґрунтів та показники їх міцності та деформаційні характеристики.

Тому студентам необхідні знання сучасних методів випробування ґрунтів, методів складання технічних заключень інженерних вишукувань для будівництва, які проводяться спеціалізованими організаціями міста та області.

Розпочинаючи свою роботу, студент під контролем керівника проекту або консультанта повинен вибрати варіант ґрунтів згідно нормативних документів, підібрати необхідний несучий ґрунт для основи фундамента. Після цього тільки підібрати такий тип фундамента, такі розміри його підошви, щоб навантаження розподіляючись рівномірно по фундаменту, не перевищували розрахункового опору ґрунту.

Дійсні методичні вказівки допоможуть студентам використовувати сучасні умовні позначення ґрунтів під будівлю та деякі діючі варіанти випробувань в місті Чернівці та Чернівецької області в теперішній час. Окремі з варіантів вибрані по технічним заключенням про інженерні (геологічні та геодезичні) вишукування передпроектної документації будівництва в місті Чернівці, містах Чернівецької області.

Вибирати варіант фундаментів необхідно під контролем спеціаліста.

 

 


Вказівки щодо обсягу та послідовності виконання курсового проекту з дисципліни "Основи розрахунку будівельних конструкцій"

Курсове проектування має важливе значення у формуванні кваліфікованих спеціалістів, які в подальшому будуть здатні здійснювати необхідні розрахунки та конструкторські рішення проектів.

Дані методичні вказівки розроблено з метою найкращого засвоєння та закріплення студентами знань, отриманих під час вивчення курсу спеціальних будівельних дисциплін.

Метою виконання курсового проекту є вирішення технічних, розрахункових та конструктивних завдань, спрямованих на досягнення кінцевого результату - вводу в дію об'єкта відповідної якості, економічного та у визначений термін.

Виконання курсового проекту сприяє закріпленню та розширенню теоретичних знань студента в області розрахунку будівельних конструкцій.

Студент повинен розробити та представити - графічну частину: план фундаментів, конструювання з/б конструкцій, специфікацію арматурних виробів, відомість витрат сталі, ТЕП (один аркуш формату А-1); пояснювальну записку (25-40 аркушів формату А-4).

Пояснювальна записка.

Вступ.

1.1. Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика.

Варіант ґрунтів.

1.2.Підбір глибини закладання підошви фундаменту.

1.2.1.Геологічний фактор.

1.2.2.Кліматичний фактор.

1.2.3.Гідрогеологічний фактор.

Інженерно-геологічний розріз.

1.3.Збір навантажень на фундамент.

1.4.Попередній підбір розмірів фундаменту.

1.5.Визначення розрахункового опору ґрунту.

1.6.Кінцевий підбір розмірів фундаменту.

1.7.Розрахунок конструкції №1.

1.8.Розрахунок конструкції №2.

Графічна частина проекту.

План фундаментів.

Креслення збірних залізобетонних конструкцій. Розрізи конструкцій.

Конструювання збірних залізобетонних елементів. Арматурні вироби, закладні деталі.

Специфікація (з/б елементів, арматурних виробів, збірних одиниць)

Відомість витрат сталі на кожний елемент. Техніко-економічні показники.

Рекомендована література

1. ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення

2. ДБН В.2.2-24 Проектування висотних житлових і громадських будинків

3. ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи

4. СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)

5. СНиП 2.03.01-84 Бетонные и железобетонные конструкции (Бетонні та залізобетонні конструкції)

6. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будівлі)

7. СНиП II-22-81 Каменные и армокаменные конструкции (Кам'яні та армокам'яні конструкції)

8. СНиП 2.01.07 - 85 "Нагрузки и воздействия". М.76.

9. СНиП 2.02.01 - 83 «Основания зданий и сооружений». М.85.

10. Цай Т.М. том 1,2 «Строительные конструкции». Москва.Стройиздат,1985.

11. Мандриков В.Н. «Примеры расчета железобетонных конструкций». Москва.Стройиздат,1989.

12. Бойков В.Н. «Примеры расчета железобетонных конструкций». Москва.Стройиздат,1989.

13. Голышев А.Б. «Проектирование железобетонных конструкций», Київ. Будівельник, 1985.

14. Вахненко П.Ф. «Расчет и конструирование частей жилых и общественных зданий», Київ. Будівельник, 1987.

15. Догадайло А.І. "Проектування основ і фундаментів". Київ, 1993.

16. Барашиков І. «Железобетонные конструкции».

17. Бондаренко В.М. «Железобетонные и каменные конструкции». Москва.Высшая школа, 1987.

 

1.1 Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика

Згідно діючого СНіПу 2.02.01-83 “Основания зданий и сооружений”, та опираючись на ДСТУ Б В.2.1-2-96 “Основи та підвалини будинків та споруд”, СниП 1.02.07-87 “Инженерные изыскания для строительства” підбираємо тип фундаменту, розміри та глибину закладання у рекомендованому порядку згідно місцевих умов будівництва.

Будівництво ведеться в місті _____________. Сейсмічність в районі відповідає ______ балам (по картах ДБН В.1.1.-2005 або додатку 2 ). Рельєф будівельного майданчика _____________ (спокійний, має невеликий ухил, із незначним перепадом висот, має значний перепад висот).

Згідно виданого завдання необхідно прив’язати фундамент під _______________ (внутрішню чи зовнішню) вісь «____», враховуючи слідуючі дані:

Клас відповідності будівлі – ____ (по додатку 1)

Коефіцієнт по призначенню - gn=_____ (по додатку 1);

Нормативне снігове навантаження в даному районі–____ кН/м2; (карта снігового навантаження додаток 3)

Довжина будівлі _____ м; (згідно плану)

Вищий рівень ґрунтових вод dw___м; (задається викладачем)

Нижчий рівень dw___ м; (задається викладачем)

Характер ґрунтових вод – неагресивний

Варіант ґрунтів – № ____________

1.2 Підбір глибини закладання підошви фундаменту.

Для проектування фундаменту під будівлю необхідно визначити глибину закладання подушки фундаменту Нf. Глибина закладання фундаментів повинна прийматись з урахуванням:

- призначення і конструктивних особливостей об'єктів, що проектуються, навантажень і впливів на фундаменти;

- глибини закладання фундаментів суміжних об'єктів та прокладання інженерних комунікацій;

- рельєфу існуючого і після інженерної підготовки території забудови;

- інженерно-геологічних умов ділянки будівництва;

- гідрогеологічних умов ділянки будівництва й можливих їх змін у процесі будівництва й експлуатації об'єктів;

- глибини сезонного промерзання грунтів.

1.2.1 Геологічний фактор.

Згідно варіанту ґрунтів за основу приймаємо ґрунт – піски та глини частковими шарами, коричнево-жовті, грунтово-рослинний шар використовуємо для рекультивації земель, зрізуємо.

Верх фундаменту влаштовуємо на відмітці мінус” 0,3м. Заглиблюємо подушку фундаменту в несучий шар більше мінімально допустимого значення (більше 20 см.).

Попередньо приймаємо глибину закладання фундаменту Нf=3.00м.

1.2.2 Кліматичний фактор.

Розрахункова глибина сезонного промерзання ґрунту df визначається за формулою :

df = khdfn

де dfn – нормативна глибина промерзання (по додатку 4)

kh – коефіцієнт, що враховує вплив теплового режиму споруди, приймають: для зовнішніх фундаментів опалювальних будівель – за таблицею Г.1 (додаток 5) для зовнішніх і внутрішніх фундаментів неопалювальних будівель, а також при зведенні будівлі в зимовий період з негативними температурами - kh = 1,1.

Тому повинна виконуватись умова: Нf=___м ³ df=___

1.2.3 Гідрогеологічний фактор

Глибина закладання фундаментів опалювальних споруд за умов недопущення морозного здимання ґрунтів основи повинна призначатися за таблицею (додаток 6)

Рівень ґрунтових вод dw = ____м

Перевіряємо умови:

dw=____м > df+2 =_____м

Коли глибина закладання фундаментів не залежить від розрахункової глибини промерзання dfвідповідні ґрунти,зазначені у таблиці, повинні залягати до глибини не менше нормативної глибини промерзання dfn.

По нормам для вибраних ґрунтів глибина закладання підошви фундаментів при даній умові повинна бути не менше df, тобто

Нf= ___м > df = _____ м

Умова виконується, існуючі будівлі та суміжні об’єкти, а також прокладання інженерних комунікацій не впливають на глибину закладання подушки фундаменту. Враховуючи вищесказане, приймаємо глибину закладання фундамента Нf=_____ м.

Інженерно-геологічний розріз

(приклад)

1.3 Збір навантажень на фундамент.

В даному пункті студенту необхідно зібрати навантаження від всіх типів горизонтальних конструкцій перекриття, покриття, покрівлі, чітко визначати види навантажень в залежності від типу будівлі та місця будівництва, викреслити та проаналізувати конструктивні вузли. оформити всі розрахунки та звести в таблиці по формі наведеній нижче.Після завершення аналізу складаються таблиці для визначення нормативного та розрахункового навантажень (форма наведена нижче). Для визначення ваги будівельних конструкцій та матеріалів слід користуватись додатком №7 (питома вага основних будівельних матеріалів)

Визначення навантажень:

- Нормативні навантаження це найбільші навантаження, які можуть діяти на конструкцію за умов її нормальної експлуатації.

- Розрахункове навантаження це добуток їх нормативних значень на відповідні коефіцієнти надійності по навантаженню () (додаток №8), враховуючи можливі відхилення навантажень у несприятливий бік від їх нормальних значень, що приймаються у відповідності до певного граничного стану.

Навантаження поділяються на постійніта тимчасові в свою чергу останні

поділяються на короткотривалі, довготривалі ( додатки №9, №10 )та

особливі.

Після визначення сумарних та повних навантажень слід визначити загальне

навантаження від 1 м2 кожної конструкції. Кінцеві результати слід виконувати у кН/м2 . Наступним кроком являється виконання розрахунку навантаження на фундамент. Студент розраховує вантажну площу навантаження з якої впливає на заданий фрагмент фундаменту, внаслідок перемноживши навантаження від 1 м2 кожної конструкції на цю площу і додавши всі ці навантаження отримає сумарне повне навантаження на фундамент.

 

 

 

Форма1

Збір навантаження від 1 м² покриття (перекриття)

 
 


1.___________________________________

2.___________________________________

3.___________________________________

4.___________________________________

5.___________________________________

n.___________________________________

Таблиця №___

В и д н а в а н т а ж е н н я Нормативне навантаження Н/м² Коефіцієнт надійності по навант. m Розрахункове навантаження Н/м2
Постійне:
п
сумарне
Тимчасове:
сумарне
Повне навантаження =

Збір навантажень на фундамент

Вантажна площа на фундамент становить :

Sван = а х в =

Навантаження від покриття:

= х Sван =

= х Sван =

Навантаження від технічного перекриття:

= х Sван =

= х Sван =

Навантаження від міжповерхневого перекриття:

= х Sван =

= х Sван =

Навантаження від стіни:

=

=

Сумарне навантаження нормативне:

SNн= + + + =

Сумарне навантаження розрахункове

SNР= + + + =

 

 

1.4 Попередній підбір розмірів фундаменту.

Згідно ДБН В.2.1-1-2009 „Основи та фундаменти споруд ” фундамент підбирається шляхом попередніх приближень, враховуючи розрахунковий опір ґрунту R0 = _____ (по додатку 11).

Попередню ширину підошви стрічкового фундаменту підбирають за формулою:

b = SNн / (Ro - gd),

де :

SNн – вертикальне сумарне нормативне навантаження на фундамент на рівні його розрізу, кН/м;

g - середнє значення питомої ваги фундаменту та ґрунту на його обрізах, приймається 20 кН/м3;

Ro розрахунковий опір ґрунту несучого шару.

d – глибина фундаменту від підошви до рівня землі.

Попередню площу підошви стовбчастого фундаменту підбирають за формулою:

- площа фундаменту, м2:

А = N / (Ro - gd),

де N – вертикальне навантаження на фундамент на рівні низу колони, кН;

Ro, g, d – те саме що і в попередній формулі

розміри фундаменту в плані:

квадратного, м:

l = b = ÖA;

прямокутного:

ширину:

b = ÖA/h;

довжину:

l = A/b,

 

де А – площа стовбчастого фундаменту, м2

h - співвідношення сторін підошви фундаменту, яке позначається в границях від I,I м до 4 м включно, залежно від величини діючого моменту;

Визначені за формулами розміри стовбчастого фундаменту округлюються в більший чи менший бік з кратністю 0.3 м / нові розміри стовбчастого фундаменту позначимо l1 i b1 /;

1.5 Визначення розрахункового опору ґрунту.

При розрахунку фундаментів за деформаціями основ середній тиск під підошвою фундаменту р не повинен перевищувати розрахунковий опір ґрунту основи R, кПа, який визначають за формулою

R = [M kzbII + Mqd1'II + (Mq - 1)db'II + MccII] ,(1)

де с1 і с2 - коефіцієнти умов роботи, що приймають по додатку 12;

k - коефіцієнт, що приймають k = 1, якщо міцнісні характеристики ґрунту ( і с) визначені безпосередніми випробуваннями, і k = 1,1, якщо вони прийняті за таблицями В.1-В.2;

M, Mq, Мс - коефіцієнти, що приймають по додатку 13;

kz - коефіцієнт, що приймають при b < 10 м - kz = 1, при b 10 м - kz = z0/b + 0,2 (тут z0 = 8 м);

b - ширина підошви фундаменту, м;

II - усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, що залягають нижче підошви фундаменту (за наявності підземних вод визначають з урахуванням зважувальної дії води), кН/м3;

'II - те саме, що залягають вище підошви;

cII - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту, кПа;

d1 - глибина закладання фундаментів безпідвальних споруд від рівня планування або приведена глибина закладання зовнішніх і внутрішніх фундаментів від підлоги підвалу, яку визначають за формулою

d1 = hs + hcf cf / 'II, (2)

де hs - товщина шару ґрунту вище підошви фундаменту з боку підвалу, м;

hcf - товщина конструкції підлоги підвалу, м;

cf - розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги підвалу, кН/м3;

db - глибина підвалу - відстань від рівня планування до підлоги підвалу, м (для споруд з підвалом глибиною понад 2 м приймають db = 2 м).

Примітка 1. Формулу (1) допускається застосовувати при будь-якій формі фундаментів у плані. Якщо підошва фундаменту має форму кола або правильного багатокутника площею А, приймають b = .

Примітка 2. Розрахункові значення питомої ваги ґрунтів і матеріалу підлоги підвалу, що входять у формулу (1), допускається приймати такими, що дорівнюють їх нормативним значенням.

Примітка 3.Розрахунковий опір ґрунту при відповідному обґрунтуванні може бути збільшений, якщо конструкція фундаменту поліпшує умови його спільної роботи з основою.

Примітка 4.Коефіцієнти М, Mq, Mc при відповідному обгрунтуванні допускається визначати за іншими таблицями, розробленими для фундаментів прямокутних, стрічкових, переривчастих, кільцевих, з проміжною підготовкою тощо, а також при позацентрових, горизонтальних та інших навантаженнях.

Примітка 5.Для фундаментних плит з кутовими вирізами розрахунковий опір ґрунту основи допускається збільшувати на 15 %.

Примітка 6.Якщо d1 > d (d - глибина закладання фундаменту від рівня планування), у формулі (1) приймають d1 = d і db = 0.

Примітка 7. Значення R, знайдене для пухких пісків за формулою (1) при с1 = 1 та с2 = 1, повинно уточнюватись за результатами випробувань штампами.

1.6 Кінцевий підбір розмірів фундаменту.

Згідно ДБН В.2.1-1-2009 „Основи та фундаменти споруд ” для кінцевого підбору розмірів фундаменту необхідно перевірити умову рівності тиску фундаменту на основу та опір ґрунту. Для цього слід визначити вагу самого фундаменту.

Навантаження від фундаменту:

=

=

Визначити сумарне навантаження розрахункове

SNР= + + + + =

Визначити середній тиск на 1м погонний основи:

а/ стрічкового фундаменту,

P = SNР / b х 1м.п.;

б/ стовбчастого фундаменту

P = SNР / A ,

Перевірити виконання умови:

а/ при центральному навантаженні,

P £ R;

б/ при позацентровому навантаженні,

Pmax £ 1,2 R,

Де P - середній тиск на 1м погонний основи;

R – розрахунковий опір ґрунту.

 

Якщо умова виконується, то ширина фундаментних плит та рівень їх закладання прийнято вірно.

 

Додаток 1.

Клас відповідальності будівель.

  • I - великі промислові і громадські будівлі, житлові будинки від 9-ти поверхів з підвищеними експлуатаційними вимогами; (n = 1)
  • II - більшість невеликих громадських та промислових будівель, житлові будинки до 9-ти поверхів; (n = 0,95)
  • III - будівлі із середніми експлуатаційними вимогами, житлові будинки до 5-ти поверхів; (n = 0,9)
  • IV - тимчасові будівлі з мінімальними вимогами. (n = 0,8)

 

 

Додаток 2.

 

Названия населенных пунктов Украины Карты ОСР-2004 Названия населенных пунктов Украины Карты ОСР-2004
A B C A B C
Автономная Республика Крым
Алупка Мирный
Алушта Нижнегорский
Армянск Новоозерное
Багерово Новоселовское
Балаклава Орджоникидзе
Бахчисарай Партенит
Белогорск Первомайское
Владиславовка Планерское
Вольное Почтовое
Гаспра Приморский
Гвардейское Раздольное
Голубой Залив Саки
Горностаевка Санаторное
Гурзуф Симеиз
Джанкой Симферополь
Евпатория Советский
Заозерное Старый Крым
Зуя Судак
Керчь Феодосия
Кировское Форос
Красногвардейское Черноморское
Красноперекопск Щебетовка
Куйбышево Щелкино
Ленино Яковенково
Ливадия Ялта
Николаевка        
Винницкая область
Винница Козятин
Гайсин Ладижин
Жмеринка Могилев-Подольский
Калиновка Хмильник
Волынская область
Владимир-Волынский Луцк
Горохов Любомль
Камень-Каширский Нововолинск
Киверцы Рожище
Ковель        
Днепропетровская область
Вольногорск Новомосковск
Днепродзержинск Орджоникидзе
Днепропетровск Пятихатки
Жетые Воды Павлоград
Ингулец Первомайск
Кривой Рог Синельниково
Марганец Терновка
Никополь        
Донецкая область
Артемовск Красноармейск
Горловка Макеевка
Димитров Мариуполь
Донецк Славянск
Дружковка Снежное
Енакиево Торез
Константиновка Харцизск
Краматорск Шахтерск
Житомирская область
Бердычев Коростишев
Житомир Малин
Коростень Новоград-Волынский
Закарпатская область
Береговое Мукачево
Виноградов Рахов
Вышкове Свалява
Дубове Солотвина
Иршава Тячев
Межгорье Ужгород
Запорожская область
Бердянск Мелитополь
Днепрорудное Орехов
Энергодар Пологи
Запорожье Токмак
Ивано-Франковская область
Болехов Калуш
Бурштин Коломия
Городенка Надворна
Долина Перегонское
Ивано-Франковск Снятин
Киевская область
Белая Церковь Ирпень
Борисполь Киев
Боярка Обухов
Бровары Переяслав-Хмельницкий
Буча Славутич
Васильков Фастов
Вишгород Яготин
Вишневое        
Кировоградская область
Долинская Новоукраинка
Знамянка Александрия
Кировоград Светловодск
Луганская область
Алчевск Луганск
Антрацит Ровеньки
Брянка Рубежное
Красный Луч Свердловск
Краснодон Сєверодонецк
Лисичанск Стаханов
Львовская область
Борислав Самбир
Броды Сокаль
Дрогобыч Стебник
Золочив Стрый
Львов Трускавец
Новый Раздел Червоноград
Новояворовское        
Николаевская область
Баштанка Новый Буг
Вознесенск Очаков
Врадиевка Первомайск
Николаев Снигуровка
Новая Одесса Южноукраинск
Одесская область
Ананьев Красные Окна
Арциз Лиманское
Балта Любашевка
Березино Николаевка
Березовка Новые Биляры
Белгород-Днестровский Овидиополь
Беляевка Одесса
Болград Радостное
Бородино Рени
Великая Михайловка Раздельная
Великодолинское Саврань
Вилково Сарата
Затишье Серпневое
Затока Слободка
Зеленогорское Суворово
Ивановка Таирово
Измаил Тарутино
Ильичевск Татарбунары
Килия Теплодар
Кодыма Фрунзевка
Коминтерновское Ширяево
Котовск Южное
Полтавская область
Гадяч Лубны
Карловка Миргород
Комсомольск Полтава
Кременчук        
Ровенская область
Дубно Кузнецовск
Здолбунов Ровно
Костополь Сарны
Севастополь (общегосударственное подчинение)
Балаклава Любимовка
Верхнесадовое Кача
Инкерман Севастополь
Сумская область
Конотоп Ромны
Лебедин Тростянец
Охтырка        
Тернопольская область
Бережаны Кременец
Борщов Теребовля
Бучач Тернополь
Залищики Чертков
Збараж        
Харьковская область
Балаклия Лозова
Дергачи Люботин
Изюм Мерефа
Кившаровка Первомайский
Красноград Харьков
Купянск Чугуев
Херсонская область
Гениченск Скадовск
Каховка Херсон
Новая Каховка Цюрупинск
Хмельницкая область
Волочиск Славута
Каменец-Подольский Староконстан-тинов
Красилов Хмельницкий
Нетишин Шепетовка
Полоное        
Черкаская область
Ватутино   Смила
Звенигородка Умань
Золотоноша Черкасы
Канев Шпола
Корсунь-Шевченковский        
Черновицкая область
Заставна Сторожинец
Новоднистровск Хотин
Сокиряны Черновцы
Черниговская область
Бахмач Прилуки
Нежин Чернигов

Додаток 5.

 

Таблиця 1 -Коефіцієнт kh

Особливості споруди Коефіцієнт kh при розрахунковій середньодобовій температурі повітря в приміщенні, що примикає до зовнішніх фундаментів, °С
20 і більше
Без підвалу з підлогами, що влаштовують:          
- по ґрунту; 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5
- на лагах по ґрунту; 1,0 0,9 0,8 0,7 0,6
- по утепленому цокольному перекриттю 1,0 1,0 0,9 0,8 0,7
3 підвалом чи технічним підпіллям 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4
Примітка 1. Наведені в таблиці 1 значення коефіцієнта kh відносяться до фундаментів, у яких відстань від зовнішньої грані стіни до краю фундаменту af < 0,5 м; якщо af 1,5 м, значення коефіцієнта kh підвищуються на 0,1, але не більше ніж дозначення kh = 1; при проміжкому розмірі аf значення коефіцієнта kh визначають інтерполяцією. Примітка 2. До приміщень, що примикають до зовнішніх фундаментів, відносяться підвали і технічні підпілля, а за їх відсутності - приміщення першого поверху. Примітка 3. При проміжних значеннях температури повітря коефіцієнт kh приймають з округленням до найближчого меншого значення, зазначеного в таблиці.

 

 

Додаток 6.

 

Таблиця 2- Глибина закладання фундаментів

Ґрунти під підошвою фундаменту Глибина закладання фундаментів у залежності від глибини розташування рівня підземних вод dw, м, при
dw < df + 2 dw > df + 2
Скельні, великоуламкові з піщаним заповнювачем, піски гравелисті, крупні і середньої крупності Не залежить від df Не залежить від df
Піски дрібні і пилуваті Не менше df Те саме
Супіски з показником текучості ІL < 0 Те саме »
Те саме при ІL 0 » Не менше df
Суглинки, глини, а також великоуламкові ґрунти з глинистим заповнювачем при показнику текучості ґрунту чи заповнювача ІL 0,25 » Те саме
Те саме при ІL < 0,25 » Не менше 0,5 df
Примітка 1. У випадках, коли глибина закладання фундаментів не залежить від розрахункової глибини промерзання df відповідні ґрунти, зазначені в даній таблиці, повинні залягати до глибини не менше нормативної глибини промерзання dfn. Примітка 2. Положення рівня підземних вод повинне прийматись з урахуванням указівок підрозділу 7.4.

 

Додаток 7.

Характеристики основних матеріалів у сухому стані

Матеріали Питома вага кг/м3 Матеріали Питома вага кг/м3
Бетони та розчини Теплоізоляційні матеріали
1 залізобетон 22 мінераловатні (рулонні) 50- -125
2 бетони на щебені та гравії 23 плити мінераловатні
3 туфобетони 1200- -1800 24 плити скловолокнисті 50- -150
4 пемзобетони 800- -1600 25 пінополістерол, пінопласт 40- -150
5 бетони на шлаках 800- -1400 26 пінополіуритан 40- -100
6 керамзитобетони 500- -1800 27 гравій керамзитовий (засипний) 200- -600
Цементні, вапнякові та гіпсові розчини   28 щебінь 400- -800
7 цементно-піщаний 29 пісок
8 складний Покрівельні матеріали  
9 полегшені (з наповнювачами) 400- -1000 30 азбестоцемент 1600- -1800
10 гіпсові плити 800- -1200 31 покрівельна сталь, металочерепиця 2500- -4700
11 гіпсокартон 600- -1000 32 руберойд, пергамін, толь
Облицювальні матеріали   33 асфальтобетон
12 граніт, базальт, мармур 34 бітуми
13 вапняк 35 мастики
14 плитки з натурального каменю 1800- -2200 36 бітуми, мастики, клеї на синтетичних заповнювачах 600- -1200
15 керамічні плитки 1600- -2000 37 лінолеум безосновний
Деревина   38 лінолеум, релін
16 сосна 39 ковролін
17 дуб 40 скло силікатне
18 фанера клеєна   * в таблиці приведені основні усереднені показники ** інші необхідні дані приймаються у відповідності із технічними та фізичними характеристиками застосованих матеріалів
19 картон облицювальний 650- -1000
20 плити ДВП та ДСП 200- -1000
21 плити фібролітові та портландцементні 300- -600

Додаток 8

Експлуатаційне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів приймається таки