Аналіз сортності продукції

З табл. 6.5 видно, що коефіцієнт сортності за планом становить 0,95 (190:200), а фактично – 0,92 (163,6:178). Виконання плану по якості становить 96,8% (0,92:0,95).

Зміни у випуску продукції за рахунок сортності можна визначити за формулою:

(6.3)

де DТП – зміни у випуску продукції;

ТП_факт – фактичний випуск продукції;

– відповідно плановий, фактичний коефіцієнти сортності.

Наступний спосіб полягає в тому, що розраховується середня ціна, як середньозважена за планом і за фактом:

(6.4)

де Ц – середня ціна;

q₁,q₂ – кількість виробів відповідного сорту;

Ц₁, Ц₂ – ціна виробу відповідного сорту.

Виконання плану з сортності визначається за формулою:

(6.5)

де q_ф – кількість виробів за фактом;

Ц_пл, Ц_ф – середня ціна за планом і за фактом.

Втрати у випуску продукції за рахунок зміни середньої ціни є рівними:

(6.6)

Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності.

Для вивчення динаміки браку за абсолютною сумою і питомою вагою в загальному випуску продукції та визначення втрат від браку і втрат товарної продукції використовуються дані оперативно-технічного та бухгалтерського обліку.

Браком у виробництві є вироби, напівфабрикати, деталі, вузли тощо, а також роботи, що не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після проведення додаткових робіт з їх виправлення.

Брак у виробництві можна класифікувати за наступними ознаками, що наведені на рис. 6.2.

Рис. 6.2.Класифікація браку у виробництві

Показники браку у виробництві характеризують кількість, вартість або питому вагу виробів, що виготовляються з відхиленням від вимог державних стандартів, креслень, технічних умов або зразків-еталонів. Рівень браку – це в першу чергу показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, а також він є показником порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Аналіз втрат від браку здійснюється за такою методикою:

- визначають величину остаточно забракованої продукції;

- знаходять відхилення, дають оцінку, аналізують у динаміці;

- розраховують за періодами питому вагу браку в собівартості товарної продукції, дають оцінку;

- визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущеної продукції в результаті допущеного браку. Щоб розрахувати обсяг недовипущеної продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції та поділити на 100%. Проаналізуємо брак і втрати від браку за даними табл. 6.6.

Таблиця6.6

Брак і втрати від браку

Показник	Одиниця виміру	Минулий період	Звітний період	Відхилення
1. Собівартість забракованих виробів і деталей	тис. грн.			–1
2. Витрати на виправлення браку	тис. грн.			...
3. Загальна сума браку (ряд. 1 + ряд. 2)	тис. грн.			–1
4. Вартість браку за ціною використання	тис. грн.			+1
5. Суми, утримані з постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби	тис. грн.			–1
6. Суми, утримані з винуватців браку	тис. грн.		–	–2
7. Усього повернуто та утримано (ряд. 4 + ряд. 5 + ряд. 6)	тис. грн.			–2
8. Втрати від браку (ряд. 3 – ряд. 7)	тис. грн.			+1
9. Виробнича собівартість продукції	тис. грн.			+20
9. Частка в собівартості продукції: а) браку продукції б) втрат від браку	%	2,8 1,8	2,6 1,9	– 0,2 + 0,1

За даними табл. 6.6 у звітному періоді частка браку в собівартості продукції зменшилася на 0,2 пункти, але при цьому втрати від браку збільшилися на 0,1 пункти в порівнянні з минулим періодом.

Витрати у випуску продукції за рахунок браку визначаються так:

Витрати у випуску продукції за рахунок браку	=	Відсоток браку ´ ТП_{ЗВІТ (в планових цінах)}	(6.7)
100%

Відсоток браку	=	Вартість остаточно забракованих виробів	+	Витрати по виправленню брака	´ 100	(6.8)
Виробнича собівартість товарної продукції

Відсоток втрат від браку	=	Вартість остаточно забрако-ваних виробів	+	Витрати по виправ-ленню браку	–	Суми утримані з постачаль-ників	–	Відходи по ціні можливого використання	–	Суми, утримані з винуватців браку	´ 100 (6.9)
Виробнича собівартість товарної продукції

Зауважимо, що між якістю продукції та величиною браку існують неоднозначні взаємозв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє погіршення її якості.

Вивчаються причини зниження якості та допущеного браку продукції за місцями їх виникнення та центрами відповідальності, розробляються заходи з їх ліквідації.

Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології та організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва тощо.

В умовах ринкової економіки посилюється значення економічних форм захисту інтересів споживачів від поставок їм неякісної продукції. Однією з форм захисту є право споживача на пред'явлення постачальником рекламацій.

Рекламація – претензія, яка пред'являється постачальнику у зв'язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору чи контракту на поставку продукції.

Наявність чи відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (стабільності) якості продукції.

У процесі економічного аналізу виявляється:

- кількість пред'явлених та прийнятих рекламацій в цілому та за окремими видами продукції;

- кількість, вартість продукції та питома вага, за якою прийняті рекламації;

- динаміка кількості прийнятих рекламацій, вартості та частки такої продукції порівняно з минулим періодом або за ряд періодів.

Проведемо аналіз впливу рекламації на якість продукції за допомогою табл. 6.7. За даними табл. 6.7 можна зробити висновок, що тільки прямі збитки від сплати штрафів за 3-ій рік становили 78 тис. грн., що на 15 тис. грн. більше, ніж у і-му році.

Таблиця 6.7