Послідовність виконання роботи

1. За плакатами та натуральними зразками вивчити будову й способи регулювання двоколодкових гальм. Зобразити конструктивну схему гальм.

2. Визначити жорсткість робочої (замикаючої) пружини за допомогою пристрою (рисунок 3.3), який складається із штока 3, що вільно проходить через отвір у столі 2. Пружина 4 встановлюється на шток 3 і закріплюється на ньому шайбою 5 та гайкою 6. До нижнього кінця штока прикріплена вантажна площадка 7, на яку встановлюють вантажі 1.

За результатами вимірювань побудувати графік залежності довжини пружини l, мм, від навантаження на неї Q, Н. Жорсткість пружини розрахувати за формулою

C = (Qn2 - Qn1) / (ln1 - ln2),

 

де Qn1, Qn2 – два довільно вибраних навантаження на пружину, причому Qn2>Qn1;

ln1, ln2 – відповідні прикладеним навантаженням Qn1, Qn2 виміряні довжини пружини.

Рисунок 3.3 – Пристрій для визначення жорсткості робочої пружини

 

3. Виписати з таблиці 3.1 згідно з варіантом задану величину гальмівного моменту, на яку необхідно відрегулювати гальмо.

4. Виміряти геометричні величини (рис. 3.1): діаметр барабана Dг, плечі прикладення сил l1 і l2, кут a охоплення барабана гальмівною колодкою, ширину колодки В.

5. Розрахувати зусилля P, N, F:

; ; ,

де f – коефіцієнт тертя між колодкою та гальмівним шківом; f = 0,3...0,4.

 

Таблиця 3.1 – Вихідні дані до розрахунку

№ варіанта Гальмівний момент МГ, Н×м   № варіанта Гальмівний момент МГ, Н×м
 
 
 
 
 

 

6. Визначити необхідну деформацію пружини для досягнення заданого гальмівного моменту

.

7. Відрегулювати гальмо, стиснувши пружину на величину .

8. Визначити фактичний гальмівний момент на установці (рис. 3.4), що складається з двохколодкового гальма ТКТ-200 та важеля 2, один кінець якого жорстко прикріплено до гальмівного барабана 1, а до другого прикріплена вантажна площадка, на котру встановлюють вантажі 3 необхідної маси. Навантаження на кінці важеля поступово нарощують до моменту проковзування гальмівних колодок по барабану.

Рисунок 3.4 – Установка для визначення фактичного гальмівного моменту   Фактичний гальмівний момент при цьому буде дорівнювати: , де – вага вантажу, підвішеного до кінця важеля, жорстко зв’язаного з барабаном; – плече важеля.

 

9. Визначити розбіжність регулювання гальма

.

10. Визначити тиск між колодками і барабаном та порівняти його з допустимим

,

де А – площа контакту гальмівної поверхні однієї колодки з барабаном,

;

B – ширина колодки, мм;

[p] – допустимий тиск, приймаємо [p] = 0,4 МПа.

11. Результати досліджень оформити у вигляді звіту про лабораторну роботу. Зробити висновок до роботи.

 

Лабораторна робота № 4

 

ЛЕБІДКИ

Мета роботи: ознайомитись із конструкцією і принципом роботи електрореверсивної, ручної та зубчасто-фрикційної лебідок; визначити їх основні параметри.

Обладнання: електрореверсивна лебідка, ручна лебідка, зубчасто-фрикційна лебідка.

Вимірювальний інструмент: штангенциркуль, лінійка.

Теоретичні відомості

Лебідками називають вантажопідйомні машини, в яких у якості робочого елемента, що навивається на барабан чи огинає канатоведучий шків або зірочку, використовують канат або ланцюг.

Лебідки призначені для підйому й переміщення вантажів по вертикальному, горизонтальному чи похилому шляху при ремонтних, будівельно-монтажних та інших роботах, а також для механізації транспортування вантажів.

Залежно від конструктивного виконання лебідки поділяють на однобарабанні і багатобарабанні, одношвидкісні та багатошвидкісні, залежно від типу привода – з електроприводом, гідроприводом, приводом від ДВЗ і ручним приводом; залежно від типу зв’язку між барабанним та привідним механізмом – фрикційні лебідки; з фрикційним зв’язком між канатом і барабаном – лебідки шпильові й з канатоведучими шківами.

Найширше використовуються лебідки із жорстким зв’язком – зубчастими передачами між їхніми елементами – двигуном, гальмом, барабаном.

Однобарабанні реверсивні лебідки з приводом від електродвигуна (електрореверсивні) застосовують у комбінації з поліспастами для підйому вантажів будь-якої ваги. Підйом та опускання вантажу в цих лебідках здійснюється шляхом реверсування двигуна. Якщо при опусканні вантажу момент від його ваги перевищує момент від сил тертя в передачах лебідки, то двигун працює в режимі генераторного гальмування. Опускання вантажу реверсуванням двигуна забезпечує безпеку при роботі лебідки.

Лебідки з ручним приводом зазвичай виконують барабанними. Вони мають станину у вигляді двох щитів, між якими розташовано зубчастий механізм (найчастіше відкриту зубчасту передачу) і барабан.

Барабанні лебідки з ручним приводом обладнують безпечною привідною рукояткою, яка дозволяє контролювати швидкість опускання вантажу.

Недоліком лебідок із ручним приводом є мала потужність, що обмежується для одного робітника 0,2 кВт.