Тема: Характеристика деревостану за складом порід, формою, походженням, густотою, повнотою, бонітетом, віком та товарністю.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Луцький державний технічний університет

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬ ТА ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

(частина 1)

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності

6. 090200 „Обладнання лісового комплексу”

Машинобудівного факультету денної та заочної форм навчання

Редакційно - видавничий відділ ЛДТУ

Луцьк 2007

 

УДК 674.001.5

ББК 43.9

К 56

 

Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни „Технологія лісозаготівель та лісового господарства ” для студентів спеціальності 6. 090200 „Обладнання лісового комплексу” / Н.П. Ковальчук;- Луцьк: ЛДТУ, 2006.- 32 с.

 

 

Укладачі: Н.П. Ковальчук

 

Рецензент: М.В. Вржещ

 

Відповідальний за випуск: І.Є. Цизь

 

 

Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ,

протокол № 7 від 27.03.2007р.

 

Рекомендовано до друку науково-методичною радою ННВІІ та ІТ,

протокол № 6 від 14.02.2007р.

 

Затверджено на засіданні кафедри сільськогосподарського машинобудування,

протокол № 5 від 14.01.2007р.

 

 
 


............4
Зміст

Вступ.......................................................................................................

Лабораторна робота №1.

............5
Характеристики дерево стану за складом порід, походження, густотою, повнотою, бонітетом, віком та товарністю........................................................................

.............9
Лабораторна робота №2.

Визначення параметрів стовбурів дерев........................................................

Лабораторна робота №3.

............12
Визначення співвідношення маси стовбура та гілля до загальної маси дерева сосни звичайної................................................................................................................

............13
Лабораторна робота №4.

Експлуатаційні характеристики дерев...........................................................

............17
Лабораторна робота №5.

Визначення продуктивності бензинової моторної пилки............................

Лабораторна робота №6.

............20
Визначення продуктивності звалювально-трелювальних та звалювально-пакувальних машин.....................................................................................................................

............22
Лабораторна робота №7.

Способи і схеми звалювання дерев на пасіках..............................................

............25
Лабораторна робота №8.

Визначення змінної продуктивності гілкозрізувальних машин................

............27
Лабораторна робота №9.

Визначення змінної продуктивності канатно-підвісної установки...............

 
 
............30


Література.............................................................................................................

 

ВСТУП

Ліс – найважливіша складова частина біосфери нашої планети і роль його визначається не лише величезним економічним значенням, але й зростаючим соціальним значенням, яке випливає зі здатності лісу сприятливо впливати на навколишнє середовище. Тому питанням розвитку лісового господарства приділяється постійна увага в усіх країнах світу.

Розвиток лісової галузі промисловості України на основі сучасних досягнень науки, техніки й організації виробництва, комплексної механізації з комп’ютерним забезпеченням трудомістких робіт ставить високі вимоги до якості підготовки інженерних кадрів. Лісозаготівельна галузь займає особливе місце в народному господарстві країни, оскільки практично немає галузі, де б не використовувалась деревина. Це – лісопильно-деревообробна промисловість, житлове будівництво, вагонобудування, машинобудування та інші галузі. На основі деревинної сировини функціонує виробництво целюлози, паперу, картону, етилового спирту, оцтової кислоти, кормових дріжджів, смол і фенолів, глюкози і фібри, шерсті та шкіри, фотоплівки і деревних плит, ліків і вітамінів. Із деревини виготовляють основні види меблів та цілу гаму музичних інструментів.

Ефективність роботи лісозаготівельного підприємства залежить від досконалості технології організації робіт та наявності оптимального за продуктивністю та потужністю обладнання. Задачі, які поставлені перед лісозаготівельною галуззю промисловості народного господарства країни, направлені на збільшення випуску продукції, підвищення рівня комплексної переробки деревинної сировини, втілення нових технологічних процесів і автоматизації основних, додаткових та допоміжних технологічних потоків. Майбутні спеціалісти лісозаготівлі і первинної обробки деревини повинні володіти глибокими знаннями сучасної техніки, технології та обладнання лісопромислового комплексу. В зв’язку з цим вивченню спеціальних дисциплін необхідно приділяти значну увагу.

Лабораторна робота № 1

Тема: Характеристика деревостану за складом порід, формою, походженням, густотою, повнотою, бонітетом, віком та товарністю.

Мета:навчитися описувати лісостан та характеризувати деревостан.

Об’єкт дослідження:лісостан та деревостан.

Найголовнішим компонентом будь-якого лісу є деревостан, тобто сукупність дерев, які складають основу лісового насадження. У лісі, особливо дорослого віку, часто можна помітити молоде покоління, яке з’явилося природним шляхом. Це – підріст, який згодом може замінити материнське насадження. У багатьох випадках, коли ліс росте на відносно багатих та багатих грунтах, у ньому присутня і деревна рослинність у формі чагарників, яка утворює особливий компонент лісу – підлісок. Окрімдеревної рослинності, для лісу характерні і недеревні рослини, що представлені напівкущами, трав’янистими рослинами, мохами, папороттю, лишайниками. Ці рослини утворюють живий надгрунтовий покрив, який характерний для того чи іншого лісу. У лісі щорічно відмирає та опадає на поверхню грунту частина хвої, листя, трав’яні рослини, гілочки, шматки кори, насіння, шишки, інші органічні рештки. Усі ці рештки прийнято називати опадом. Із року в рік, не встигаючи перегнити, опад формує лісову підстилку (лісовий гумус), тобто шар органічних решток на поверхні грунту з різною стадією їх розкладу. Ліс не може існувати без грунту, тому грунт теж відноситься до його компонентів. Крім того, в окремих випадках у лісі є позаярусна рослинність у вигляді ліан, лишайників.

Деревостан є не тільки основним компонентом лісу за долею участі у рослинному угрупуванні, а й головним об’єктом господарювання у лісі. Тому його прийнято характеризувати за ознаками наведеними нижче.

Склад деревостану – це перелік деревних порід з визначенням частки кожної з них у загальній масі деревини за 10-бальною системою. Так, якщо деревостан сформувався лише з однієї породи, наприклад сосни звичайної, він вважається чистим. Якщо ж у ньому зростають дві і більше породи, то він є мішаним. Склад деревостану прийнято виражати таксаційною формулою, у якій коефіцієнти вказують частку породи у загальному обсягу (запасі) деревини, а породи записуються індексами. Сума коефіцієнтів у формулі складу деревостану завжди повинна дорівнювати 10. Якщо частка якоїсь породи становить менше 5%, то вона відображається у формулі знаком „+” (плюс). Якщо у деревостані переважає якась одна порода, вона вважається переважаючою, або панівною. Від переважаючої відрізняється головна порода. Вона може переважати у складі, а може мати і меншу частку, але саме на головну породу спрямовані заходи лісовирощування, тобто на неї ведеться господарство.

Форма деревостану. Деревостани можуть утворювати один або більше ярусів. Залежно від кількості ярусів деревостани поділяють на прості, які мають один ярус, та складні 2-3-ярусні.

Походження деревостану. За походженням деревостани бувають природного походження, тобто такі, що з’явилися із насіння чи порослі природним шляхом, а також штучного походження, тобто створених людиною шляхом висіву насіння або садінням молодих рослин.

Вік деревостану. Якщо дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості одного класу віку (10 років), такий деревостан вважається одновіковим. При більшій різниці – різновіковим.

Молодняком вважається насадження з моменту утворення власного пологу, формування густої хащі і до 20-річного віку. Жердняк – це густий деревостан, у якому більша кількість дерев може дати при зрубанні такий сортимент, як жердина. Середньовіковий ліс – ліс, у якому дерева починають масово плодоносити. Достигаючий ліс має більшість дерев з рясним плодоношенням, іде активний приріст деревини. Стиглий ліс має найвищі запаси деревини високої якості, придатної для заготівлі цінних сортиментів. Перестійний ліс характеризується процесом руйнування.

Бонітет деревостану. Професором М.М.Орловим (1911) складені бонітувальні таблиці (табл.1) для деревостанів насіневого і порослевого походження, за якими визначається клас бонітету. Для цього потрібно знати середній вік і середню висоту. Чим більша середня висота деревостану у певному віці, тим вищий клас бонітету.

 

 

Таблиця 1

Таблиця М.М. Орлова для визначення класу бонітету деревостану за середньою висотою і віком

Вік, роки Iа I II III IV V Vа
6-5 5-4 4-3 3-2 2-4
16-14 13-12 11-10 9-8 8-6 5-4 3-2
24-21 20-18 17-15 14-12 11-9 8-6 5-4
30-26 25-22 21-19 18-16 15-12 11-9 8-6
35-31 30-27 26-24 23-20 19-16 15-13 12-9
38-34 33-30 29-26 25-22 21-18 17-14 13-10
39-55 34-31 30-27 26-23 22-19 18-14 13-10
40-36 35-31 30-27 26-23 22-19 18-14 13-10
40-36 35-31 30-27 26-23 22-19 18-14 13-10
40-36 35-31 30-27 26-23 22-19 18-14 13-10

Повнота деревостану – ступінь щільності стояння дерев у деревостані, що відображає частку використання ними навколишнього простору. Цей показник важливий не тільки для визначення запасів деревини, але і для призначення господарських заходів при лісовирощуванні. На практиці іноді встановлюється лісівницька повнота деревостану за ступенем зімкнутості пологу деревостану. За повнотою деревостани поділяють на високоповнотні (0,8-1,0), середньоповнотні (0,6-0,7), низькоповнотні (0,4-0,5) та рідколісся – менше 0,3.

Густота деревостану відображає щільність заселення лісової площі деревами, характеризується кількістю дерев на 1 га. Даний показник застосовується у лісокультурній справі, при проведенні рубок догляду за лісом. Встановлюється суцільним переліком дерев на певній площі та переведенням даних на 1 га.

Товарність деревостану є економічною категорією, що відображає його якість. Вона визначається виходом ділової деревини або кількістю ділових стовбурів у відсотках. Нині в Україні діють три класи товарності для хвойних і чотири класи для листяних порід (табл. 2).

Таблиця 2

Класи товарності деревостанів

Клас товарності Хвойні (без модрини) Листяні та модрина
Відсоток ділової деревини Відсоток ділових стовбурів Відсоток ділової деревини Відсоток ділових стовбурів
81 і більше 91 і більше 71 і більше 91 і більше
61-80 71-90 51-70 66-90
до 60 до 70 31-50 41-65
до 30 до 40

Хід роботи:

І. Визначення компонентів лісостану. Відмітити у таблиці 1 наявність чи відсутність даного компоненту лісу.

Для характеристики компонентів лісу вибрати пробну ділянку лісу площею 0,25 га. Визначити компоненти лісостану та відмітити у таблиці 3.

Таблиця 3

Протокол визначення основних компонентів лісу

№ п/п Назва компоненту лісостану Наявність чи відсутність даного компоненту
1. Деревостан  
2. Підріст  
3. Підлісок  
4. Живий надгрунтовий покрив  
5. Опад  
6. Лісова підстилка  
7. Позаярусна рослинність  

ІІ. Охарактеризувати деревостан за вказаними ознаками (складом порід, формою, походженням, густотою, повнотою, бонітетом, віком, товарністю.

1. Для характеристики деревостану вибрати пробну ділянку лісу, площею 0,25 га. Визначити склад деревостану у процентному відношенні, записати у формулу та занести в таблицю 4. Визначити панівну та головну породи.

2. Зорієнтуватися у ярусності деревостану, визначити його форму та походження; дані записати у таблицю. Охарактеризувати деревостан за віковою характеристикою.

3. За допомогою мірної вилки виміряти висоту дерев, обрахувати середню висоту деревостану та визначити його вік; за бонітувальною таблицею (табл.1) встановити клас бонітету; дані занести до таблиці 4. За ступенем зімкнутості пологу визначити лісівницьку повноту деревостану, записавши дані до таблиці 4.

4. Перерахувати дерева на відведеній площі і перевести дані на 1 га (густота деревостану). Встановити клас товарності деревостану згідно з таблицею 2. Попередньо визначивши відсоток ділових стовбурів. Дані записати в таблицю 4.

 

 

Таблиця 4

Протокол характеристики деревостану

№ п/п Характерні ознаки деревостану Дані обрахунків
1. Склад деревостану  
2. Панівна порода  
3. Головна порода  
4. Кількість ярусів  
5. Форма деревостану  
6. Вік дерев  
7. Середня висота дерев  
8. Бонітет  
9. Повнота деревостану  
10. Густота  
11. Відсоток ділових стовбурів  
12. Товарність деревостану  

Лабораторна робота № 2