показники загального національного розвитку
— НБ - національне багатство,
— ВВ - валовий випуск,
— ВНП - валовий національний продукт,
— ВВП – валовий внутрішній продукт,
— ЧНП – чистий національний продукт,
— НД – національний доход,
— ОД – особистий доход.
2. соціальні показники:
— зайнятість,
— безробіття,
— рівень безробіття,
— рівень життя;
3. фінансові показники:
— загальний рівень цін,
— індекс цін,
— інфляція,
— номінальний та реальний рівень зарплати,
— відсоткової ставки тощо.
Національне багатство (НБ) - сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, а також природні ресурси.
У складі НБ виділяють суспільне (створене працею) багатство і природне (природні ресурси). Також розрізняють матеріальне й нематеріальне багатство.
Головними елементами матеріального багатства є:
— основні фонди (виробничі та невиробничі);
— матеріальні оборотні фонди (запаси сировини, матеріалів, палива, залишки незавершеного виробництва, запаси виробленої продукції);
— товарні запаси народного господарства;
— державні резерви;
— предмети тривалого використання у населення (транспортні засоби, меблі);
— природні ресурси (земля, ліси, води, багатства земельних надр).
До нематеріального багатства відносять:
— науковий потенціал,
— освітній потенціал;
— кваліфікаційний потенціал;
— культурний потенціал.
НБ є найважливішим узагальнюючим показником економічної могутності країни.
Валовий випуск (ВВ) - сукупна вартість товарів та послуг, які вироблені галуззю, групою виробників або економікою в цілому, тобто загальний випуск виробленої продукції. ВВ - означає повну вартість, він включає в себе проміжну продукцію:
ВВ = РП + З1 – З2 (1)
РП - вартість реалізованої продукції;
31 – вартість продукції, що спрямована в запаси, включаючи й незавершене виробництво, за цінами на момент спрямування її в запаси;
32 – вартість продукції, що була використана із запасів, за цінами на момент її використання.
Розрізняють два типи валового випуску: ринковий та неринковий.
Ринковий ВВ включає:
1) товари та послуги, що реалізуються шляхом продажу або бартеру;
2) товари та послуги, що надаються працівникам як оплата праці в натуральній формі;
3) товари та послуги, що виробляються одним підрозділом даного підприємства, який знаходиться на самостійному балансі, й надаються іншим підрозділам цього ж підприємства для використання у виробництві;
4) готову продукцію й незавершене виробництво, які надходять у запаси матеріальних оборотних засобів у виробника.
Неринковий ВВ включає:
1) товари та послуги, що вироблені економічними одиницями для їх власного кінцевого споживання й нагромадження;
2) товари та послуги, що надаються безкоштовно іншим інституційним одиницям і суспільству в цілому;
3) продукцію й незавершене виробництво, що призначені для невиробничого використання й надходять до запасів матеріальних оборотних коштів у виробника.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – вимірює вартість продукції та послуг, вироблених на території даної країни за визначений період, незалежно від того, знаходяться чинники виробництва у власності громадян даної країни або належать іноземцям.
Якщо до ВВП додати різницю між надходженнями від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали закордонні інвестори в країні, то одержимо показник валового національного продукту (ВНП).
Чисті факторні доходи з-за кордону визначаються як різниця між доходами, отриманими громадянами даної країни за кордоном (находження за фактори з-за кордону), і доходами іноземців, отриманими на території даної країни (платежі за фактори решті світу).
До факторних доходів належать: винагорода за працю, доходи власників, рентні доходи, прибуток корпорацій, відсоток. Якщо надходження в країну за фактори виробництва від решти світу переважають над платежами за фактори решті світу, та ВНП країни перевищує її ВВП, і навпаки.
|
|
|
= ___ (2)
Валовий національний продукт (ВНП) - вимірює вартість продукції та послуг, вироблених чинниками виробництва за визначений період, що знаходяться у власності держави або громадян даної країни (резидентів), в тому числі й на території інших країн.
У переглянутому варіанті СНР 1993 р. ВНП називається валовим національним доходом (ВНД). Нова термінологія, проте, не змінює суті.
|
ВНП (ВНД) = ВВП + (3)
Доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентами. І навпаки, доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватися резидентам даної країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВННД).
|
|
Трансферти (отримані і сплачені) включають: платежі зі страхування від нещасних випадків, поточні податки на доходи та майно, відрахування на соціальне страхування, допомогу з соціального забезпечення, що надходить від інших країн, обов'язкові збори і платежі від домогосподарств, добровільні внески, штрафи і пені тощо.
До резидентів країни відносять усіх тих фізичних осіб, хто проживає на її території більше року, незалежно від громадянства (туристи, сезонні робітники, дипломати до резидентів країни не належать); щодо юридичних осіб, то всі підприємства, що створені відповідно до законодавства країни і здійснюють свою виробничу діяльність на території цієї країни, належать до її резидентів, навіть якщо вони повністю перебувають у власності іноземців; органи держави вважаються резидентами навіть тоді, коли вони ведуть свою діяльність за кордоном, наприклад, посольства, є резидентами своєї країни.
ВВП (ВНП) - головний індикатор економічного розвитку й найбільш повний показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період.
ВВП (ВНП) використовують при:
1) міжнародних порівняннях розвитку різних країн;
2) вимірюванні національного добробуту населення (визначається як відношення ВВП на душу населення);
3) вимірюванні продуктивності праці (визначається як відношення ВВП на одну годину відпрацьованого робочого часу) тощо.
Але ВВП (ВНП) має певні недоліки, ВВП (ВНП) не включає в себе:
1) вартість витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії та інших);
2) наданих господарськими одиницями послуг, які виступають проміжним продуктом;
3) фінансові операції;
4) перепродаж товарів;
5) тіньову економіку;
6) якість продукції;
7) контрабанду, нелегальну торгівлю зброєю;
8) результати праці у домогосподарствах;
9) якість урбанізації;
10) результати економічного відтворення та етап навколишнього середовища тощо.
Показники ВВП і ВНП відображають діяльність у сфері матеріального виробництва та послуг. Визначаються вони як вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць).
Чистий національний продукт (ЧНП) — ВНП за відрахуванням тієї частини виробленого продукту, що необхідна для заміщення засобів виробництва (амортизаційні відрахування):
ЧНП = ВНП - А, (5)
А - амортизація, вартість зношеного капіталу.
Цей показник відбиває ринкову оцінку кінцевої продукції та послуг, що йде в споживання після заміни списаного устаткування.
Але ЧНП має певні недоліки, оскільки містить у собі суму непрямих податків, яка викривляє реальний обсяг виробництва, бо є простим додатком до ціни продажу товарів.
Чистий економічний добробут (ЧЕД) — показник величини скоригованого валового національного продукту, отриманий вирахуванням з нього вартісної оцінки негативних факторів випуску й обліку незадекларованих і неринкових доходів. Також одним із найважливіших показників якості життя є вільний час (дозвілля), який враховується у ЧЕД, але ніяк не враховується у ВНП.
ЧЕД було введено у 1972 р. американськими дослідниками У.Нордхаусом та Д.Тобіном тому, що ВНП не дає повної характеристики економічного добробуту через певні недоліки.
|
|
|
|
ЧЕД = ВВП - + + + (6)
Негативними екологічними наслідками є забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо. Наприклад, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не враховується.
Позаринкова діяльність домогосподарств (неринкові операції) - безоплатна робота волонтерів, праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю, ремонт власного будинку. Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте вони не враховуються при розрахунку ВВП.
В Україні тіньова економіка займає, на жаль, дуже великий відсоток від легальної економіки, але вона ніяк не враховується при розрахунках ВВП, що призводить до зниження офіційного рівня ВВП.
У ВВП не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу), а також погіршення чи покращання якості товарів, а це є одним із мірил економічного добробуту.
ЧЕД не підраховується на підставі тієї інформації, що маємо в нашому розпорядженні. ЧЕД не є офіційним показником, він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим, але це поки що найкращий макроекономічний показник, яким користується весь світ.
Особистий доход (ОД) - складається з первинних доходів (заробітної плати, ренти, прибутку, відсотка) та вторинних, які не зароблені, а отримані в результаті перерозподілу (трансфери):
ОД = (W - СП) + R + % + D + ЗД + Тр (7)
W - заробітна плата;
СП - страхові платежі з заробітної плати;
R -рента як доход від передачі прав на використання власності (землі, надр тощо);
% - чистий відсоток як доход від фінансових активів (позички, облігації, термінові внески тощо);
D - дивіденди як доход від участі в акціонованому капіталі;
ЗД - змішаний доход, тобто від індивідуальної діяльності;
Тр - трансферні платежі, перерозподіл національного доходу через державний бюджет і виплати у вигляді пенсій, стипендій, субсидій, допомог населенню.
Особистий доход - це доход, отриманий приватними особами, який поділяється на споживання, заощадження й виплату податків.
Велике значення має показник особистого безподаткового доходу, або просто безподаткового доходу (БД).
Безподатковий доход (БД) (доход кінцевого використання) - це різниця між особистим доходом та особистими податками (ОП):
БД = ОД - ОП, (8)
ОД - особистий доход,
ОП - особисті податки - (особисті прибуткові податки на майно, на спадщину).
Безподатковий доход залишається в розпорядженні домогосподарств, він витрачається на споживання та заощадження.
Валові інвестиції – містять у собі всі інвестиції, що йдуть на відшкодування устаткування, й ті, завдяки яким відбувається збільшення кількості устаткування.
Чисті інвестиції – інвестиції на купівлю нового обладнання.
Література
1. Базгілевич В.Д., БаластрикЛ.О. Макроекономіка: Навч. пос.- К: Атіка, 2002. - С. 119-149.
2. Задоя А.А., Петруня Ю.Е.Макрозкономика: Учебник. - К.: Ово “Знання”, КОО, 2004. - С. 52-68.
3. Круга П. В., Тульчинська С. О. Основи макроекономіки: Матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять. - К: Політехніка, 2004. - С. 8—14.
4. Макроекономіка: Навч. пос. / П.Ю.Буряк, Л.Л.Цимбал, У.Д.Балагурак та ін. - Львів: ІНТЕРЕКО, 2001. - С. 33-44.
5. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування /За ред. к.е.н. І. В. Крюкової. - Харків: Форт, 2000.- С. 9-24.
6. Небова М. І. Теорія макроекономіки: Навч. пос. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця. 2001. - С. 40-62.
7. Панчишип С. Макроекономіка: Навч. пос. - К.: Либідь, 2001.- С. 49-75.
8. Поповенко Н. С., Забарная 9. Н, Маковеев П. С. Макрозкономика: Уч. пос. - Одесса: ОГПУ, 2001. - С. 516-537.
9. Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. - К.: Таксон, 2004. - С. 60-89
10. Савченко А. Г. та ін. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999. - С. 29-56, 98-103.
11. Солонїнко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів спец, вищих навч. закладів. - К: ЦУЛ, 2002. - С. 28—52.
12. Старченко В. Д. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - С. 11—22.