Методичні рекомендації щодо розрахунку задачі 1

В задачі необхідно визначити обіг вагона до і після реалізації заходів щодо його прискорення. Різниця показників при розрахунках буде визначати прискорення обігу вагона. Потім, визначаться скорочення потреби в робочому парку вагонів, що призначений для виконання плану перевезень. Після розрахунків необхідно назвати конкретні заходи, реалізація яких дозволила б змінити значення заданого показника, який в свою чергу, вплинув на обіг вагона.

Наприклад, в першому варіанті необхідно показати за рахунок чого можна збільшити дільничну швидкість руху.

Розрахунок потрібно почати з визначення поняття обігу вагона. Далі потрібно навести тричленну формулу обігу вагона [6, гл. 30, п. 30.2] і дати пояснення всіх її елементів.

Обіг вагона визначається за формулою:

 

, (4)

 

де – повний рейс вагона, м;

– дільнична швидкість руху поїзда, км/год;

– вагонне плече, км.

У тих варіантах, де задана технічна швидкість у формулі обігу вагона замість значення , що визначає час знаходження вагона на дільницях у поїздах, необхідно використовувати вираз , де – загальний час простою вагона на всіх поміжних станціях.

Повний рейс вагона дорівнює:

 

, (5)

 

де – вантажний рейс, км;

– коефіцієнт порожнього пробігу.

Коефіцієнт місцевої роботи дорівнює:

 

, (6)

 

де – відповідно кількість завантажених та розвантажених вагонів.

– кількість вагонів прийнятих у вантажному стані.

Простій вагонів, що припадає на одну вантажну операцію (завантаження або розвантаження), визначається за формулою:

 

, (7)

 

де – відповідно простій вагонів під завантаженням та розвантаженням.

Робочий парк вагонів визначається:

 

, (8)

 

де – обіг вагона, діб;

– робота відділку у вагонах, що дорівнює сумі завантажених та прийнятих у вантажному стані вагонів.

Час обігу вагона визначається з точністю до 0,01 доби.

 

 

Задача 2

тягові розрахунки. Визначення маси та довжини вантажного поїзда

 

Вихідні дані для задачі 2 наведені в таблицях 4, 5.

Потрібно:

1. Визначити масу складу вантажного поїзда.

2. Визначити довжину поїзда.

3. Вибрати стандартну довжину приймально-відправних колій.

4. Описати сили, що діють на поїзд, і навести схему їх прикладання.

Таблиця 4 – Характеристика вагонів і дільниці

Показники Остання цифра шифру залікової книжки
Доля вагонів:  
4 – вісних 0,99 0,98 0,97 0,96 0,95 0,94 0,93 0,92 0,91 0,90
8 – вісних 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09 0,1
Маса брутто, т:  
4 – вісних
8 – вісних
Основний питомий опір вагонів при розрахунковій швидкості, кгс/т 1,9 1,8 1,7 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2 1,1 1,0
Основний питомий опір поїзда при зрушенні з місця, кгс/т 4,9 4,8 4,7 4,6 4,5 4,4 4,3 4,2 4,1 4,0
Керівний ухил дільниці, ‰ 9,0 8,0 7,5 7,0 6,5 6,0 5,5 5,0 4,5 4,0
Максимальний ухил колії на перегоні при зрушенні поїзда з місця після зупинки, ‰ 12,5 12,0 10,5 10,0 9,5 9,0 8,5 8,0 7,0 6,0

 

 

Таблиця 5 – Характеристика локомотивів

Показники Передостання цифра шифру залікової книжки
Серія локомотива ВЛ80К ВЛ60К ВЛ10 ВЛ8 ВЛ23 2ТЕ10Л 2ТЕ10В 3ТЕ10М ТЕ3 2М62
Розрахункова маса локомотива, т
Довжина локомотива, м
Розрахункова сила тяги, кгс
Сила тяги при зрушенні з місця, кгс
Основний питомий опір локомотива, кгс/т 2,92 2,9 3,02 2,89 2,89 2,29 2,29 2,29 2,23 2,22