ЗернСХОВИЩ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ

К а ф е д р а ТЕП

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання курсового і дипломного проектів з курсу

ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕВАТОРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

для студентів спеціальності 7.091701

“Технологія зберігання і переробки зерна”

денної і заочної форм навчання

 

 

Затверджено

на засіданні ради зі спеціальності

7.091701 (протокол № 7 від 23.05.2000 р.)

 

ОДЕСА ОДАХТ 2000

 

Методичні вказівки до виконання курсового і дипломного проекту з курсу технології елеваторної промисловості для студентів спеціальності 7.091701 “Технологія зберігання і переробки зерна” денної і заочної форм навчання /Укладачі. Л.Ф. Будюк, Д.В. Сорочан, Г.М. Станке­вич. — Одеса: ОДАХТ, 2000. – 46 с.

 

Укладачі: Л.Ф. Будюк, к. т. н., доцент,

Д.В. Сорочан, к. т. н., доцент,

Г.М.Станкевич, д.т.н., професор

 

 

Відповідальний за випуск

зав. кафедрою ТЕП Г.М. Станкевич, д.т.н., професор

 

Підписано до друку Формат 1/16. Об’єм др. арк. Зам. № Тираж 50 екз. ПП “Ксерокс”

 

 

 

 

Розділ 1 ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ основного обЛАДНАННЯ

зернСХОВИЩ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ

1.1 Загальні положення

1.1.1 Методичні вказівки розроблено на основі “Відомчих норм технологічного проектування хлібоприймальних підприємств та елеваторів” [1]. Воно розповсюджується на проектування технологічної частини курсового і дипломного проектів підприємств елеваторної промисловості або їх окремих споруд, що заново будуються, технічно переозброюються, або реконструюються.

1.1.2 При виконанні курсового і дипломного проектів поряд з даними методичними вказівками потрібно враховувати діючі будівельні норми і правила [2], правила техніки безпеки і виробничої санітарії [3], протипожежні норми [4], галузеві стандарти [5], технологічні інструкції і вказівки [6, 7], а також учбовий матеріал дисципліни “Проектування елеваторів і ХПП з основами САПР” [8].

1.1.3 При виконанні технологічної частини дипломного проекту:

а) вибір типу елеватора і потужності обладнання його окремих споруд проводити на основі даних економічного обгрунтування і технологічних пошуків, що проводяться в період переддипломної практики;

б) перелік обов’язкових початкових даних, отриманих на основі матеріалів п.1.1.3 (а) на стадії економічного обгрунтування повинен відповідати наведеному в Дод.. 1, а на стадії вибору майданчика під будівництво або обстеження діючого підприємства при його реконструкції в Дод. 2;

в) розподіл розрахункових об’ємів робіт діючого підприємства по виробничих дільницях, з метою визначення об’ємів робіт елеватора, що проектується і його зв’язків з ними провести згідно з методичними вказівками [9].

1.1.4 При виконанні курсового проекту завдання на проектування повинно включати:

а) район будівництва, тип елеватора і його місткість;

б) річні об’єми приймання і відпускання зерна з конкретних видів транспорту;

в) перелік культур, що приймаються і їх процентне співвідношення в загальному об’ємі надходження; якість зерна;

г) число різнорідних партій зерна;

д) період навігації для елеваторів, що здійснюють приймання (відпускання) зерна з водного транспорту;

е) тип і продуктивність зерносушарок (для елеваторів ІІ і ІІІ ланки).

1.2 Основні розрахункові положення

1.2.1 Періоди (рік, місяць, доба, година), за які на елеваторі або хлібоприймальному підприємстві виконані максимальні об’єми роботи по прийманню і відпусканню зерна, називають розрахунковими[1]. Ці об’єми роботи в фізичних тоннах потрібно використати для розрахунку обладнання елеватора, що проектується. Для заготівельних елеваторів, фіксуючих об’єм заготівель зерна в заліковій масі (А_зал, т), необхідно передбачати його перерахунок у фізичні тонни (А)

А = А_зал К_ф, т, (1.1)

де К_ф — коефіцієнт перерахунку залікової маси в фізичні тонни (в дипломному проекті приймають за даними технологічних пошуків).

1.2.2. Тривалість розрахункового періоду, протягом якого надходить 80 % запланованого об’єму заготівель зерна (Пр),визначати з урахуванням термінів і організації збору врожаю, кліматичних умов і приймати:

а) відповідно до завдання на курсове проектування: для колосових культур — 10, 15, 20, 25, 30 діб; для кукурудзи в качанах і соняшнику — 25 діб; для рису-зерна — 20 діб;

б) в дипломних проектах — за даними технологічних пошуків.

1.2.3. Коефіцієнт добової (К^ад)нерівномірності надходження зерна автомобільним транспортом потрібно приймати в залежності від об’єму заготівель (А)і тривалості їх розрахункового періоду (П_р) за табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Значення коефіцієнта добової нерівномірності

надходження зерна (К^ад) з автомобільного транспорту

Об’єм заготівель зерна за розрахунковий період (0,8 А), тис. т	Тривалість розрахункового періоду заготівель Пр, діб
до 15	до 20	до 30
до 25 вкл.	1,7	1,6	1,7
більше 25 до 50 вкл.	1,6	1,6	1,6
більше 50 до 100 вкл.	1,5	1,5	1,6
більше 100	1,4	1,5	1,6

 

Коефіцієнти погодинної нерівномірності надходження зерна автомобільним транспортом (К^аг) взалежності від максимального добового надходження приймають за табл. 1.2.

1.2.4. Можливе число різнорідних партій зерна (Р), що надходить автомобільним транспортом на підприємство протягом розрахункового періоду, потрібно приймати за табл. 1.3.

1.2.5. Число партій зерна, що надходять автомобільним транспортом за добу (Р_д), залежить від об’єму заготівель (А), тривалості розрахункового періоду (П_р) і числа різнорідних партій, що надходять за цей період (табл. 1.4).

Таблиця 1.2

Значення коефіцієнтів погодинної нерівномірності надходження зерна

Максимальне добове надходження зерна (Ас), тис. т
до 1	до 2	до 3	до 4	до 5	до 6	до 7	до 10	до 13	понад 13
2,9	2,3	2,0	1,9	1,8	1,7	1,6	1,5	1,4	1,3

 

 

Таблиця 1.3

Можливе число різнорідних партій (Р)

Об’єм заготівель за розрахунковий період (0,8 А), тис. тонн	Тривалість розрахункового періоду заготівель Пр, діб
до 25 вкл.
більше 25 до 50 вкл.
більше 50 до 75 вкл.
більше 75 до 100 вкл.
більше 100

Примітка.При введенні товарної класифікації на зерно, число партій, що заготовлюються, збільшується на 30 %.

 

Таблиця 1.4

Число різнорідних партій зерна, що надходять

на підприємство за розрахункову добу (Р_д)

Об’єм заготівель зерна за розрахунковий період (0,8А), тис. тонн

Тривалість розрахункового періоду заготівель Пр, діб

до 15

до 20

до 30

Число партій, що надходять за період заготівель, Р

до 25 вкл.

більше 25 до 50 вкл.

більше 50 до 100 вкл.

більше 100

 

1.2.6. У курсовому проекті необхідно приймати: співвідношення часток партій зерна, що надходять автомобільним транспортом, в залежності від їх числа (Дод. 3), а в дипломному — встановлювати технологічним пошуком.

1.2.7. У курсовому проекті показники якості зерна, що заготовлюється, приймати за табл. 1.5.

У дипломному проекті показники якості зерна колосових культур, що приймається з автомобільного транспорту, встановлювати технологічним пошуком.

1.2.8. У курсовому проекті розрахункову вантажність автомобіля, при відсутності її в завданні на проектування, приймати такою, що дорівнює 8 т, а в дипломному проекті — встановлювати технологічним пошуком.

 

Таблиця 1.5

Частка зерна певної вологості та засміченості ()

в загальному об’ємі добового надходження колосових культур

	Кількість зерна, що надходить, %
Показники якості зерна	райони з сирим і вологим зерном	райони із зерном середньої вологості	райони з сухим зерном
Вологість, % до 15 (0)
понад 15 до 17 вкл. ( 1)
понад 17 до 22 вкл. ( 2)
понад 22 до 26 вкл. ( 3)		–	–
понад 26 ( 4)		–	–
Засміченість, % до 1	–
понад 1 до 3 вкл. ( с1)	–
понад 3 до 5 вкл. ( с2)
понад 5 ( с2)			–

 

1.2.9. Розрахунковий час роботи стаціонарних зерносушарок на заготівельних елеваторах приймати 615 годин на місяць, пересувних — 540 годин; на елеваторах II і III ланки — за завданням на курсове проектування, а при виконанні дипломних проектів — встановлювати технологічним пошуком.

1.2.10. Розрахунковий час роботи обладнання (крім зерносушарок) Т — прий­мати 24 год надобу.

1.2.11. При прийманні зерна на елеватор із залізничного транспорту (або відпусканні на нього) в курсовому проекті приймати:

період і режим роботи підприємства з Дод. 4;

коефіцієнти місячної (К^з_м) і добової (К^з_д) нерівномірності такими, що дорівнюють 2,0 і 2,5 відповідно;

розрахункову вантажність вагона — 70 тонн;

вантажність залізничного маршруту — 3000 т, а його частин (“подач”) — 1000, 1500, 2000 т;

витрати часу на:

розвантаження однієї подачі вагонів Т_рз = 3 год 10 хв (3,16 год),

завантаження однієї подачі вагонів Т_зв = 3 год 40 хв (3,66 год),

прибирання групи вагонів і подачу наступної партії Т_пп = 2 год.

Для підприємств з розрахунковими добовими об’ємами розвантаження (завантаження) зерна більше за 1000 т потрібно приймати об’єм добового надходження (відпускання) зерна із залізничного транспорту не менше за вантажність маршруту (3000 т), що подається протягом доби за 2–3 подачі.

При проведенні в дипломному проекті реконструкції діючого підприємства дані п. 1.2.11 встановлювати технологічним пошуком.

1.2.12. При прийманні зерна на елеватор з водного транспорту (або відпускання на нього) в курсовому проекті приймати:

період навігації — із завдання на проектування;

режим роботи підприємства — з Дод. 4;

коефіцієнти місячної (К^в_м) і добової (К^в_д) нерівномірності надходження (відпускання) зерна — такими, що дорівнюють 2,0 і 1,5 відповідно.

При виконанні дипломного проекту вказані вище дані встановлювати технологічним пошуком.

Технологію приймання зерна з різних видів транспорту і його подальшої обробки розробляють з урахуванням схеми, наведеної в Дод. 5.

 

1.3. Визначення розрахункових об’ємів робіт

1.3.1. При надходженні зерна автомобільним транспортом розрахунковий добовий (А^а_пд) і погодинний (А^а_пг) об’єми визначати в курсовому і дипломному проектах окремо для ранніх і пізніх культур за формулами

А^апд = -----------, т/добу, (1.2)

де значення К^а_д та П_р приймати згідно п.п. 1.2.3 та 1.2.10.

А^апч = -------, т/год, (1.3)

Більше з отриманих значень використати в подальших розрахунках обладнання елеватора і його приймально-відпускних пристроїв.

1.3.2. У дипломних проектах реконструкції діючих хлібоприймальних підприємств і елеваторів максимальне надходження зерна автотранспортом визначати за формулою

1

n

А^а_{пд р} = А^а_пд – SQ^а_л, т/год, (1.4)

де SQ^а_л — розрахункова загальна годинна продуктивність існуючих на підприємствах ліній приймання зерна з автомобілів (Q^а_л)(приймають за даними технологічних пошуків, а при їх відсутності — з урахуванням даних табл. 1.6.

1.3.3. При відпусканні зерна на автомобільний транспорт приймати:

розрахункове місячне відпускання А^авп м = ¾¾¾ K^авп м, т/міс (1.5)

Таблиця 1.6

Продуктивність ліній приймання зерна з автотранспорту (Q^а_л)

Число партій, що надходять на лінію за добу, Р	Середня вантажність автотранспорту, Gа, т
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт=100 т/год
а) приймальні пристрої, з яких зерно передається в приймальні накопичувальні бункери (tп = 0,05 год)
б) приймальні пристрої, з яких зерно передається на основні норії робочої будівлі (tп = 0,1 год)
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 175 т/год
а) приймальні пристрої, з яких зерно передається в приймальні накопичувальні бункери (tп = 0,05 год)
б) приймальні пристрої, з яких зерно передається на основні норії робочої будівлі (tп =0,1 год)
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 350 т/год
а) приймальні пристрої, з яких зерно передається в приймальні накопичувальні бункери (tп = 0,05 год)
б) приймальні пристрої, з яких зерно передається на основні норії робочої будівлі (tп = 0,1 год)

Примітка: t_п — час перемикання маршруту А^апд — п. 1.3

 

 

розрахункове добове відпускання А^авп д = ¾¾¾¾ K^авп д, т/добу (1.6)

розрахункове погодинне відпусканняА^авп г = ¾¾¾ K^авп г, т/год (1.7)

де N —число місяців відпускання;

Тривалість відпускання за місяць, добу Т^авп м, Т^авп д — визначають технологічним пошуком.

Коефіцієнти місячної, добової і погодинної нерівномірності відпускання зерна на автомобільний транспорт K^авп м, K^авп д, K^авп г, — визначають технологічним пошуком.

1.3.4. При надходженні або відпусканні зерна залізничним транспортом розрахунковий добовий об’єм А^зн д (А^звп д) визначають за формулою

А^зн д = ¾¾¾¾¾¾¾¾, т/добу (1.8)

А^звп д = ¾¾¾¾¾¾¾¾, т/добу (1.9)

де А^зп р (А^звп р)— річний об’єм приймання (відпускання) зерна із залізничного транспорту (визначається завданням на проектування);

330 — див. Дод. 4;

К^зм, К^зд — приймають згідно п. 1.2.11.

Остаточно чисельні значення добових об’ємів приймання зерна із залізничного транспорту (А^зн д)і відпускання на нього (А^звп д), а також масу зерна в подачі (А^зпод)і число подач (n_под) за добу, що використовуються при розрахунку обладнання елеватора, приймати з урахуванням вказівок п. 1.2.11 при виконанні курсового проекту і даних технологічних пошуків — при виконанні дипломного проекту.

1.3.5. При надходженні зерна водним транспортом або відпусканні на нього розрахункові добові об’єми розвантаження (завантаження) річкових (Ад^річк) і морських (Ад^морськ) суден розраховувати за формулами:

Анд д^річк = ¾¾¾¾¾¾¾, т/добу (1.10)

Анд д^морськ = ¾¾¾¾¾¾¾¾, т/добу (1.11)

Авп д^річк = ¾¾¾¾¾¾¾¾, т/добу (1.12)

Авп д^морськ = ¾¾¾¾¾¾¾¾, т/добу (1.13)

де Анр^в — річний вантажообіг причалу (наводиться в завданні на проектування або встановлюється технологічними дослідженнями), т;

30 — середнє число днів в розрахунковому місяці;

М^в — див. Дод. 4;

Км, Кд — див. п 1.2.12;

Кмет = ¾¾¾¾¾ , (1.14)

де Кмет — коефіцієнт використання робочого часу причалу за метеорологічними умовами;

tмет (год)— тривалість дії гідрометеорологічних чинників, при яких не можна провести роботи протягом місяця (720 год). Встановлюється технологічним пошуком;

Кмет приймати таким, що дорівнює 0,85 в курсовому проекті і розраховувати за формулою (1.14) при виконанні дипломних проектів реконструкції елеваторів;

Kзайн — коефіцієнт зайнятості причалу у часі вантажними і допоміжними операціями протягом розрахункового місяця. Потрібно приймати Kзан = 0,7 для річкових і 0,6 — для морських причалів.

Остаточні чисельні значення Анд д^річк, Анд д^морськ і Авп д^річк, Авп д^морськ потрібно приймати після порівняння їх зі средньопрогресивними суднодобовими і спеціальними нормами Аспн^річк і Аспн^морськ, встановленими Міністерством морського і річкового флотів для найбільш механізованих причалів даного району або пароплавства.

У курсовому проекті вони задані в завданні на проектування, а в дипломному — визначаються технологічними дослідженнями.

Якщо Анд д^річк (Авп д^річк) < Аспн^річк, Анд д^морськ (Авп д^морськ) < Аспн^морськ, то в подальших розрахунках числа і продуктивності приймально-відпускних пристроїв з водного транспорту використати значення Аспн^річк або Аспн^морськ, а якщо значення Анд д^річк (Авп д^річк) і Анд д^морськ (Авп д^морськ) більше числових значень відповідних суднодобових і спеціальних норм, то використати перші.

Вибрані для подальших розрахунків значення потрібно порівняти також з вантажопідйомністю розрахункового (тобто, що найчастіше зустрічається в даному районі) судна А^рсудна, щоб встановити, чи можна його вивантажити в розрахункову добу чи знадобиться більш тривалий період.

У курсовому проекті вантажність розрахункового судна задана в завданні на проектування, а в дипломному — визначають технологічним пошуком.

1.3.5. При відпусканні зерна на підприємство (крім комбікормових заводів) розрахункове добове відпускання (А^ппрвп д) визначають за формулою

А^ппрвп д = Qпр, т, (1.15)

де Qпр — добова продуктивність підприємства по переробці зерна, т;

а для елеваторів, що обслуговують комбікормові заводи, за формулою

А^ппрвп д = b Qкомб, т, (1.16)

де b — частка зернових, що входять в рецепт комбікорму;

Qкомб — добова продуктивність комбікормового заводу, т.