Призначення шпинделя фрезерного верстата.

Призначення поздовжнього столу фрезерного верстата.

9. Призначення станини фрезерного верстата. Що знаходиться в станині фрезерного верстата?

 

Рисунок 4.1 Загальний вигляд, головні вузли та органи управління

горизонтально-фрезерного верстата 6Р81Г

 

Рисунок 4.2 Загальний вигляд поздовжньо-фрезерного верстата (а) та схема обробки заготовки на поздовжньо-фрезерному верстаті (б)

 

 

 

 

Рисунок 4.3 Універсальна ділильна головка (УДГ)

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 4:

 

Завдання 1. Розшифрувати модель верстату згідно варіанту з таблиці 4.1. Дані занести в таблицю 4.2.

 

Таблиця 4.1

Варіант	Верстат	Варіант	Верстат	Варіант	Верстат	Варіант	Верстат
	6Р83ШП		6Н12		6Р13		6Н12П
	6Р10		6М82		6Р80		6Р82Ш
	6Р82Г		6Р82		6Р80ШП		6Р10КП
	6Р12Б		6Р12		6Р83		6Р81Г

 

Таблиця 4.2

Модель верстата	Номер групи верстата / група верстата	Тип верстата в групі	Номер стола верстата	Клас точності верстата	Модер-нізація	Моди-фікація

Завдання 2.Згідно варіанту з таблиці 4.3 та рисункам 4.5 виконати ескізи. В залежності від положення вісі шпинделя визначити тип верстату (горизонтально- або вертикально-фрезерний). Вибрати з запропонованих нижче відповідні формулювання переходів до рисунків.

 

Таблиця 4.3

Варіант	№№ рисунків	Варіант	№№ рисунків	Варіант	№№ рисунків	Варіант	№№ рисунків
	а, д		и, к		б, ж		р, с
	б, е		е, л		а, к		с, т
	в, г		н, о		д, и		к, с
	з, к		г, м		л, п		м, а

 

Ø Фрезерувати горизонтальну площину, витримуючи розмір h;

Ø Фрезерувати вертикальну площину, витримуючи розмір b;

Ø Фрезерувати похилу площину, витримуючи розмір h та кут ;

Ø Фрезерувати похилу площину, витримуючи розмір h;

Ø Фрезерувати фасонну поверхню, витримуючи розмір h;

Ø Фрезерувати відкритий паз, витримуючи розміри a, b та h;

Ø Фрезерувати відкритий паз, витримуючи розміри a та h;

Ø Фрезерувати уступ, витримуючи розміри b та h;

Ø Фрезерувати відкритий кутовий паз, витримуючи розміри a, b та h;

Ø Фрезерувати відкритий радіусний паз, витримуючи розміри a, b та h;

Ø Фрезерувати паз "ластівчин хвіст", витримуючи розміри a, b та h;

Ø Фрезерувати закритий паз, витримуючи розміри a, l, c, b та h;

Ø Фрезерувати нижню частину Т-подібного пазу, витримуючи розміри a, b та h;

 

Рисунок 4.5 Ескізи до індивідуального завдання №4

Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 4:

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 4

 

Варіант 16

 

Завдання 1. Розшифрувати модель верстату згідно варіанту. Дані занести в таблицю.

 

Таблиця

Модель верстата	Номер групи верстата / група верстата	Тип верстата в групі	Номер стола верстата	Ступінь точності верстата	Модер-нізація	Моди-фікація
6Р81Г	6 – фрезерний	8 – гори-зонтальний консольний	1 – 250 × 1000	Н – нормальна	Р	Г

 

 

Завдання 2. Згідно варіанту та рисункам виконати ескізи. В залежності від положення вісі шпинделя визначити тип верстату. Вибрати відповідні формулювання переходів до рисунків.

Варіант	Рисунки
	р, с

 

Рисунок р:

 

Тип верстата – вертикально-фрезерний

Перехід: Фрезерувати закритий паз, витримуючи розміри a, l, c, b та h

 

Рисунок с:

Тип верстата – горизонтально-фрезерний

Перехід: Фрезерувати фасонну поверхню, витримуючи розмір h

Лабораторна робота № 5

 

Вивчення інструментів для обробки фрезеруванням

1 Мета роботи

· ознайомитись з класифікацією та призначенням фрез;

· ознайомитись з основними видами фрезерних робіт.

 

Оснащення роботи

1. Ріжучий інструмент: фрези різних типів

2. Плакати зі схемами обробки заготовок на фрезерних верстатах

 

3 Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись з основними типами фрез та їх призначенням

2. Ознайомитись з основними видами фрезерних робіт

3. Оформити звіт за результатами роботи

 

4 Стислі теоретичні відомості

4.1 Основні типи фрез та їх призначення

· Класифікація фрез

Фреза – це тіло обертання, на поверхні якого розміщено ріжучі зуби.

В залежності від форми та призначення фрези поділяють на (Рисунок 5.1): циліндричні (а), торцеві (б, з), дискові (в), кінцеві (г), кутові (д), шпонкові (е), фасонні (ж),та інші.

За конструктивними ознаками фрези поділяють на суцільні (б, д) та із вставними ножами (зуб’ями) (а, з). Суцільні фрези виготовляють переважно із інструментальної швидкорізальної сталі. Вставні зуби виготовляють з швидкорізальної сталі або твердих сплавів, а корпуси збірних фрез – з конструкційних сталей. Вставні зуби припаюють, приварюють або кріплять механічним шляхом (гвинтами та клинами).

За формою задньої поверхні розрізняють фрези з гострозаточеним (и) та затилованим зубом (к). У фрез із гострозаточеними зуб’ями передня і задня поверхня зуба плоскі. Заточують їх по задній поверхні (и). Вони простіші у виготовленні, мають більшу стійкість, забезпечують одержання більш чистої оброблюваної поверхні. У фрез із затилованими зуб’ями передня поверхня зуба плоска, а задня поверхня зуба окреслена по архімедовій спіралі на спеціальних токарно-затиловочних верстатах. Переточують їх тільки по передній поверхні (к), після чого вони зберігають незмінним свій профіль; передній кут зуба зазвичай дорівнює нулю. Із затилованими зуб’ями виготовляють фасонні фрези.

Окрім цього, різальні леза у фрез можуть бути прямими (д), гвинтовими (а) та різнонаправленими зуб’ями.

В залежності від способу кріплення розрізняють насадні (а, в, д, ж) та кінцеві фрези (г, е). Насадні закріплюються на оправці, кінцеві з циліндричним хвостовиком – в патроні, з конічним хвостовиком – безпосередньо в отворі шпинделя або через перехідну втулку.

Торцеві фрези (б, з) кріпляться або на кінцевій частині шпинделя, або на оправці.

· Призначення фрез

Циліндричні фрези мають зуби тільки на циліндричній поверхні і застосовуються для обробки площин. Суцільні фрези з гвинтовими зуб'ями виготовляють як з крупним, так і з дрібним зубом. Фрези з крупними зуб'ями застосовують при чорновому, а з дрібними – при чистовому фрезеруванні. Для фрезерування широких площин застосовують комплекти з кількох циліндричних фрез з різнонаправленими гвинтовими зуб’ями.

Торцеві фрези мають зуби як на торці, так і на боковій поверхні, можуть бути виготовлені суцільними або із вставними ножами і застосовуються для обробки площин.

Кінцеві фрези виготовляють зварними: різальна частина робиться з швидкорізальної сталі, хвостовик – з вуглецевої. Застосовують їх для обробки пазів, площин і фасонних поверхонь.

Дискові фрези застосовують для фрезерування прямолінійних пазів, канавок і площин. Виготовляють їх суцільними з швидкорізальної сталі та з вставними ножами із швидкорізальної сталі або твердих сплавів.

Відрізні і шліцьові фрези – дискові фрези малої товщини, які призначені для розрізання матеріалів і прорізання вузьких канавок, наприклад, у головках гвинтів.

Кутові фрези мають зуби на конічній і торцевій поверхні, використовують їх для фрезерування площин під кутом, канавок кутового профілю (при виготовленні фрез, зенкерів, розверток і таке інше).

Фасонні фрези застосовують для обробки деталей із складним, частіше криволінійним профілем. До них належать півкруглі опуклі і ввігнуті фрези, модульні фрези і т. д. Контур різальної кромки зуба повинен відповідати профілю оброблюваної поверхні.

Пальцеві фрези застосовуються для нарізання зубів крупномодульних зубчастих коліс.

 

4.2 Основні елементи зубів циліндричної фрези (Рисунок 5.2)

Основні геометричні параметри циліндричної та торцевої фрези

 

Фреза – інструмент з багатьма лезами (зуб’ями). Циліндрична фреза складається з корпусу 1 та ріжучих зубів 2. Кожен із зубів фрези можна вважати окремим різцем із властивими йому геометричними параметрами.

Зуб має наступні елементи: передню поверхню 3; задню поверхню 6; спинку зуба 7; стрічку 5 та ріжуче лезо 4.

У циліндричної фрези розрізняють такі кути:

Передній кут циліндричної фрези визначають в площині N–N, що перпендикулярна до різальної кромки (а). У фрез із швидкорізальної сталі в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу його значення змінюється в межах 10 ... 20, а у твердосплавних фрез = 10...(-15). Чим м'якіший матеріал оброблюваної заготовки, тим більшим обирають передній кут. Передній кут полегшує утворення та схід стружки.

Задній кут циліндричної фрези визначають в площині, перпендикулярній до осі фрези. Це кут між дотичною до задньої поверхні зуба фрези в точці С та дотичною до кола, що утворюється цією точкою при обертанні навколо осі фрези (а). В залежності від типу фрези задній кут змінюється в межах 6...25. Так само визначаються кути та на циліндричній частині торцевих фрез. Головний задній кут зменшує тертя задньої поверхні зуба об поверхню різання.

Кут нахилу зубів забезпечує більш спокійні умови різання у порівнянні з фрезами з прямим зубом та надає необхідне направлення стружці, що сходить (б).

У зуба торцевої фрези ріжуче лезо має більш складну форму. Для торцевих фрез суттєве значення мають головний () та допоміжний (₁) кути в плані.

Головний кут в плані – кут між проекцією головної різальної кромки зуба торцевої фрези на осьову площину та напрямком подачі (б). Найчастіше кут приймають в межах 45...60.

Допоміжний кут в плані ₁ (б) зменшує тертя допоміжної ріжучої кромки об оброблювану поверхню. Його зазвичай обирають в межах 5...10, але використовують також фрези з кутом ₁ = 0.

Застосовують також торцеві фрези і з лезами зуб’їв більш складної форми (в), які мають головну різальну кромку 8, допоміжну кромку 10 і перехідну кромку 9 з кутом ₀ = / 2. Наявність перехідної кромки підвищує міцність зуба.

 

4.3 Основні види фрезерних робіт(Рисунок 5.3)

До основних видів фрезерних робіт відносяться наступні роботи: обробка горизонтальних, вертикальних і похилих площин, фасонних поверхонь, фрезерування пазів, шпонкових канавок, зубів прямозубих і гвинтових циліндричних зубчастих коліс, обробка складних поверхонь набором фрез, нарізання різьб.

· Фрезерування площин (горизонтальних, вертикальних, похилих)

Горизонтальні площини (а, б) обробляють на горизонтально-фрезерних верстатах циліндричними фрезами або на вертикально-фрезерних і поздовжньо-фрезерних верстатах торцевими фрезами.

Вертикальні площини (в, г, д) обробляють на горизонтально-фрезерних верстатах торцевими або дисковими фрезами, на вертикально-фрезерних верстатах – кінцевими фрезами, а на поздовжньо-фрезерних верстатах – торцевими фрезами.

Похилі площини і скоси (е, ж) фрезерують торцевими і кінцевими фрезами на вертикально-фрезерних верстатах з поворотною фрезерною головкою, або на горизонтально-фрезерних верстатах кутовими фрезами.

 

· Фрезерування прямокутних пазів і уступів

Уступи і прямокутні пази (з, и, м, о) фрезерують дисковими фрезами на горизонтально-фрезерних верстатах, або кінцевими фрезами на вертикально-фрезерних і горизонтально-фрезерних верстатах. Фрезерування паралельних, перпендикулярних площин та уступів здійснюється набором фрез (циліндричних або дискових) за допомогою установочних кілець на горизонтально-фрезерних верстатах.

 

· Фрезерування закритих та відкритих шпонкових пазів

Закриті шпонкові пази (н) фрезерують кінцевими фрезами, а відкриті – кінцевими або спеціальними шпонковими фрезами на вертикально-фрезерних верстатах.

Пази під сегментні шпонки фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах дисковими фрезами. Заготовці при цьому надають вертикальну подачу.

 

· Фрезерування Т-подібних пазів і пазів типу "ластівчин хвіст"

Т-подібні пази (к) фрезерують на вертикально-фрезерних верстатах за два проходи: спочатку паз прямокутного профілю кінцевою фрезою(рідше на горизонтально-фрезерних верстатах дисковою фрезою), після цього нижню частину паза – фрезою для Т-подібних пазів.

Пази типу "ластівчин хвіст" (л) фрезерують на вертикально-фрезерних верстатах за два проходи: спочатку прямокутний паз кінцевою фрезою, після цього скоси пазу – кінцевою однокутовою фрезою.

 

· Фрезерування фасонних поверхонь

Фасонні поверхні (п, р, с) обробляють фасонними фрезами відповідного профілю найчастіше на горизонтально-фрезерних верстатах, а складні просторові фасонні поверхні – на спеціальних копіювально-фрезерних верстатах.

 

5 Методичні вказівки

 

Лабораторну роботу виконують групи студентів із трьох – чотирьох осіб. Студенти знайомляться з теоретичними відомостями про основні типи фрез та їх призначення, а також з основними видами фрезерних робіт. Кожний студент виконує індивідуальне завдання, видане викладачем.

 

6 Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі

· найменування лабораторної роботи;

· мета роботи;

· оснащення роботи;

· короткі теоретичні відомості про основні типи фрез та види фрезерних робіт;

· рисунки різальних інструментів для обробки на фрезерних верстатах;

· висновок по виконаній роботі;

· індивідуальне завдання (на окремому аркуші).

7 Питання для самоперевірки

 

1. Класифікація фрез в залежності від форми та призначення.

2. Класифікація фрез за конструктивними ознаками.

3. Класифікація фрез за формою задньої поверхні зубів.

4. Класифікація фрез в залежності від способу кріплення.

5. Основні елементи зубів циліндричної фрези

Призначення фрез.

 

Рисунок 5.1 Типи фрез а)...з) та типи зубів фрез і їх параметри и), к)

Рисунок 5.2 Основні геометричні параметри циліндричної і торцевої фрез

 

 

Рисунок 5.3 Основні види фрезерних робіт

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 5:

 

Завдання 1. Для обробки площини на фрезерному верстаті розрахувати частоту обертання n торцевої фрезидіаметром Dзі швидкістю різання V згідно варіанту з таблиці 5.1.

 

Таблиця 5.1

Варіант	Діаметр фрези D, мм	Швидкість різання V, м/хв	Варіант	Діаметр фрези D, мм	Швидкість різання V, м/хв	Варіант	Діаметр фрези D, мм	Швидкість різання V, м/хв	Варіант	Діаметр фрези D, мм	Швидкість різання V, м/хв
		125,6			282,6			39,25			113,04
		62,8			31,4			31,4			125,6
		803,84			50,24			125,6			100,48
		50,24			125,6			31,4			62,8

 

 

Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 5:

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 5

 

Варіант 16

 

Завдання 1. Для обробки площини на верстаті 6Р82 розрахувати частоту обертання n торцевої фрезидіаметром D=100 ммзі швидкістю різання V=62,8 м/хв згідно варіанту 16.

 

Розв’язання.

Швидкість різання обчислюють за формулою

де D – діаметр фрези, мм

n – частота обертання шпинделя верстата (фрези), хв^-1

Звідки

 

 

Лабораторна робота № 6

 

Налагодження токарно-гвинторізного верстата

на виготовлення болта

 

1 Мета роботи

 

· отримати відомості про технологічний процес виготовлення деталей;

· розробити маршрутно-операційну карту виготовлення болта на токарно-гвинторізному верстаті;

· виготовити болт згідно ескізу та маршрутно-операційній карті.

 

Оснащення роботи

1. Токарно-гвинторізний верстат підвищеної точності 16Е16КП

2. Патрон токарний трикулачковий самоцентруючий

3. Ріжучий інструмент: різці токарні (підрізний, прохідний упорний, прохідний відігнутий, відрізний), плашка

4. Вимірювальний інструмент: штангенциркуль

 

3 Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись з елементами технологічного процесу та з основними технологічними документами

2. Розробити маршрутно-операційну карту виготовлення болта

3. За допомогою навчального майстра налагодити токарно-гвинторізний верстат, настроїти його на заданий режим різання і виготовити болт згідно ескізу

4. Оформити звіт за результатами роботи

 

4 Стислі теоретичні відомості

4.1 Елементи технологічного процесу

Технологічним процесом називається частина виробничого процесу, пов’язана з послідовною зміною форми, розмірів і якості поверхні заготовки з моменту надходження її в обробку до отримання готової деталі у відповідності з кресленням.

Технологічний процес механічної обробки деталей повинен проектуватися таким чином, щоб за допомогою найбільш раціональних і економічних способів обробки задовольнялись вимоги до деталей (точність обробки і шорсткість поверхонь, взаємне розташування осей і поверхонь і т.д.), що має забезпечити правильну роботу складеної машини.

Розробка технологічного процесу включає рішення наступних основних питань: вибір заготовки, вибір припусків на обробку, вибір порядку і способів обробки поверхонь, вибір типів і розмірів верстатів, пристосувань, ріжучого інструменту, вибір режимів різання, нормативів часу і т.д.

Елементами технологічного процесу при обробці деталей різанням є операції, установи, переходи і проходи.

Операція – викінчена частина технологічного процесу обробки заготовки, що виконується на одному робочому місці (на одному верстаті) безперервно, до початку обробки наступної заготовки.

Установ – частина операції, що виконується при одному закріпленні оброблюваної заготовки.

Перехід –викінчена частина операції, що характеризується постійністю поверхні, що оброблюється, ріжучого інструменту і режиму роботи верстата.

Прохід – частина переходу, що здійснюється при одному повному переміщенні інструмента в напрямку подачі; за один прохід знімають один шар матеріалу.

 

4.2 Побудова технологічного процесу

Вихідними даними при розробці технологічного процесу є річна виробнича програма випуску машин.

Технологічний процес виготовлення будь-якої деталі обмежений спеціальними документами, до яких відносять маршрутно-операційні карти. Маршрутно-операційні карти містять в собі послідовне описання всіх операцій та верстатів, на яких вони виконуються, розчленування операцій на установи та переходи з указанням режимів обробки, нормативів часу і даних про оснастку, ріжучий, допоміжний і вимірювальний інструмент.

Маршрутна карта складається з двох частин. В першій частині розміщуються дані про деталь та заготовку, а в другій – описання кожної операції виготовлення деталі в порядку обробки. Описання операції включає в себе наступні строки:

А – дані про операцію (номер цеху, дільниці, робочого місця, номер операції по порядку, код і найменування операції, позначення документа).

Б– дані про обладнання (верстат) (код і марка верстата, ступінь механізації, код професії і т.д.).

О – установ (установи позначаються великими літерами кирилиці; в кожній операції позначення починається з першої літери алфавіту).

О – перехід (переходи позначаються арабськими цифрами, нумерація переходів в межах однієї операції – наскрізна). Кожен новий перехід записують з початку нової строки. Зміст переходу викладають докладно з вказівкою порядкового номера або розміру поверхні, що обробляється. Перехід повинен починатись ключовим словом, що характеризує метод обробки і виражатись дієсловом у наказному відмінку (наприклад, точити, свердлити, фрезерувати і т.д.). Після ключового слова записують найменування оброблюваної поверхні або предметів виробництва (наприклад, поверхню, канавку, отвір, і т.д.).

Р– режим різання (якщо маршрутна карта використовується, як операційна, то після кожного переходу записують строки режимів різання, куди входять:

t – глибина різання, мм; s – подача, мм/об; V – швидкість різання, м/хв;

n –частота обертів шпинделя, хв^-1.

Т –оснастка та інструмент. Після всіх строк установів та переходів або після кожного установу чи переходу перелічують оснастку, ріжучий, допоміжний та вимірювальний інструмент, що використовуються в даній операції. Запис кожного інструменту виконують з початку нової строки.

5 Методичні вказівки

 

Лабораторну роботу виконують групи студентів із трьох – чотирьох осіб.

Студенти після ознайомлення з елементами технологічного процесу під керівництвом викладача розроблюють маршрутно-операційну карту на токарно-гвинторізну операцію виготовлення болта (Додаток Б і В), виконують ескіз болта (Рисунок 6.1) і ескізи переходів (Рисунок 6.2), проставляють на ескізах розміри, після чого під наглядом і керівництвом навчального майстра настроюють токарно-гвинторізний верстат на заданий режим різання та виготовляють болт згідно ескізу.

 

 

Рисунок 6.1 Ескіз болта

Необхідні переходи для токарно-гвинторізної операції вибрати з наступного списку, узгоджуючи їх з ескізами переходів на рисунку 6.2:

 

Ø Відрізати заготовку, витримуючи розмір L= .

Ø Нарізати різьбу M , витримуючи l= .

Ø Нарізати різьбу M в отворі.

Ø Підрізати торець.

Ø Підрізати торець, витримуючи розмір l.

Ø Розточити отвір, витримуючи розміри d та l.

Ø Розточити отвір, витримуючи розміри d, l та кут 90°.

Ø Розточити фаску, витримуючи розміри bx.

Ø Свердлити отвір, витримуючи розміри d та l.

Ø Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l.

Ø Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l та кут 90°.

Ø Точити заготовку до діаметра d= під різьбу М , витримуючи розмір l= та кут 90°.

Ø Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l.

Ø Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l та радіус r.

Ø Точити конічну поверхню, витримуючи розміри: d та кут .

Ø Точити конічну поверхню, витримуючи розміри: d, l та кут .

Ø Точити радіус r.

Ø Точити фаску, витримуючи розміри bx.

Рисунок 6.2 Ескізи переходів до токарно-гвинторізної операції

 

 

6 Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі

 

· найменування лабораторної роботи;

· мета роботи;

· оснащення роботи;

· короткі теоретичні відомості про елементи та побудову технологічного процесу;

· ескіз болта з розмірами;

· ескізи переходів з розмірами;

· розроблена маршрутно-операційна карта виготовлення болта;

· висновок по виконаній роботі.

 

7 Питання для самоперевірки

 

1. Що таке глибина різання, як її вимірюють?

2. Що при роботі на токарно-гвинторізному верстаті здійснює рух подачі, в чому подача вимірюється?

3. Від чого залежить швидкість різання при роботі на токарно-гвинторізному верстаті?

4. За якою формулою розраховують швидкість різання при роботі на токарно-гвинторізному верстаті?

5. Для обробки яких поверхонь використовують прохідний упорний різець?

6. Яким інструментом нарізали різьбу в даній лабораторній роботі?

7. Де і як кріпиться плашка при нарізанні різьби на токарно-гвинторізному верстаті?

Література

 

1. Прейс Г.Н. и др. Технология конструкционных материалов – К.: Вища шк., 1991. – 391 с.

2. Технологія конструкційних матеріалів, За ред. проф. М.А. Сологуба – К.: Вища шк., 1993. – 300 с.

3. Дальский А.М., Арутюнова И.А., Борсукова Т.М. и др. Технология конструкционных материалов – М.: "Машиностроение", 1977. – 664 с.

 

ДОДАТКИ

Титульна сторінка(зразок)

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Черкаський державний технологічний університет

кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв

Звіт

про виконання лабораторних робіт

з дисципліни

"Технологія конструкційних матеріалів"

 

Роботу прийняв: Викладач ____________________ ПІБ ____________________ підпис "____" _____ 20___ р. дата

Виконав: студент групи ______________ _____________________ ПІБ _____________________ підпис "____" _____ 20___ р. дата

черкаси 20__