Вказівки до визначення суми екологічного податку
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи
Загальні положення
Розрахункову роботу з дисципліни „Оподаткування підприємств ” на тему „Визначення сум платежів за використання природних ресурсів ” студенти виконують з метою набуття теоретичних знань щодо порядку визначення сум платежів за використання природних ресурсів, а також практичних навичок із складання податкової звітності (розрахунків) з цих платежів.
Розрахункова робота складається з двох розділів:
1. Визначення суми екологічного податку.
2. Визначення суми плати за землю.
Виконання кожного розділу закінчується складанням відповідного розрахунку за встановленою формою, що подається до податкового органу.
Варіанти завдання з розрахункової роботи студенти визначають самостійно відповідно до останньої цифри залікової книжки ( додатки № 1-4).
Розрахункову роботу слід оформляти, дотримуючись встановленої послідовності й правил викладання матеріалу:
1. Титульний аркуш, на якому треба вказати назву кафедри, назву дисципліни, тему розрахункової роботи, шифр групи, номер залікової книжки, прізвище, ім’я та по батькові студента повністю, прізвище і посаду викладача.
2. Зміст, у якому викласти назву розділів роботи.
3. Вступ (1-2 стор.), у якому розкрити актуальність теми, проблеми використання і відтворення природних ресурсів в Україні, законодавче регулювання цих проблем.
4. Розділи роботи. У кінці кожного розділу навести податковий розрахунок відповідного платежу за формою, встановленою ДПАУ.
5. Список використаної літератури.
Текст роботи необхідно викладати чітко, без скорочення слів. У кінці роботи вказати дату її закінчення і поставити підпис.
Вказівки до визначення суми екологічного податку
Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Платниками екологічного податку є:
1) суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять підприємницьку діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
а) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
б) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
в) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
г) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
д) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
2) суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.
До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:
а) здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;
б) здійснюють ввезення палива на митну територію України.
Об'єктом та базою оподаткування є:
а) обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
б) обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
в) обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
г) обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:
– обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;
– мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;
д) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
е) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Суми податку обчислюються за звітний квартал платниками податку (крім тих, що відзначені вище у п.2.)
Податкові агенти, які здійснюють ввезення палива на митну територію України, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення
У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:
Пвс = (Мі х Нпі), (1)
де Мi - фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т). Для визначення суми податку студент приймає дані, наведені у додатку 1;
Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками (додаток 5 ).
Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:
Пс = (Млі х Нпі х Кос), (2)
де Млi - обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т). Для визначення суми податку студент приймає дані, наведені у додатку 1;
Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками (додаток 6);
Кос - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).
Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:
Прв = (Нпі х Млі х Кт х Ко), (3)
де Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками (додаток 7);
Млi - обсяг відходів i-того виду в тоннах (т). Для визначення суми податку студент приймає дані, наведені у додатках 1 і 2;
Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (додаток 8);
Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.
Платники податку, крім тих, які визначені вище пунктом 2, та податкові агенти складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
а) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
б) за паливо, реалізоване податковими агентами, – за місцем місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби;
в) за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися. Суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, перераховуються одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копіївідповідних податкових декларацій.
Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку
Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів або за їх межами, то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо;
Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту або за його межами, то такий платник податку може подавати до відповідного органу державної податкової служби одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення.
Органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.
У розрахунковій роботі необхідно скласти за встановленою ДПАУ формою Податкову декларацію екологічного податку, а також додатки до неї:
– додаток 1 "Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення";
– додаток 2 "Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення";
– додаток 3 "Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти";
– додаток 4 "Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах".