О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор
Затверджено
радою спеціальностей:
| прот. № “____” 2011 р. | |||
| ОДЕСА ОНАХТ 2011 |
 |
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу «Охорона праці в галузі» для студентів всіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укл. О.А. Нетребський, І.А. Дюдіна, З.М.Сахарова / Одеса: ОНАХТ, 2011. – 33 с.
Відповідальний за випуск зав. кафедрою безпеки життєдіяльності
О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор
Загальні положення
Фаховий рівень підготовки випускників вищих навчальних закладів з питань охорони праці має вирішальне значення, тому що безпосередньо впливає на результати виробництва, здоров’я та працездатність людини в процесі трудової діяльності. Враховуючи це, у вищих навчальних закладах освіти під час підготовки фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» відповідно до наказу № 420 Міністерства освіти України від 2 грудня 1998 р. та наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969\922\216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України».
Підготовка питань охорони праці в галузі базується на знаннях, здобутих при вивченні значної кількості спеціальних дисциплін (соціально-правового, медичного, економічного, загальноосвітнього і загальнотехнічного характеру), на аналізі різних умов виробництва і виробничої діяльності та вимог міждержавних, міжгалузевих і галузевих нормативних документів з охорони праці. Аналіз умов виробництва (діяльності) бажано проводити в повній відповідності з майбутньою темою дипломного проекту (ДП) або дипломної роботи (ДР), що у подальшому дозволить підготувати розділ «Охорона праці» у дипломному проекті.
Метоюпроведення практичних занять є освоєння методології розробки комплексу заходів та засобів з охорони праці у вигляді проектних, технологічних та організаційно-технічних рішень, які спрямовані на створення умов праці у повній відповідності до нормативно-правових актів з охорони праці у конкретній галузі, організації, установі, службі тощо.
Завдання проведення практичних занять – набуття практичних навичок аналізу потенційно шкідливих і небезпечних виробничих факторів (ПШНВФ) та розробки заходів щодо створення безпечних та комфортних умов праці на робочих місцях і підприємстві в цілому.
В результаті проведення практичних занять студенти повинні
Знати:
– ПШНВФ на робочих місцях в галузі;
– вимоги з охорони праці до розміщення, монтажу та експлуатації основного технологічного обладнання;
– заходи та засоби поліпшення стану мікроклімату в умовах галузі;
– шляхи зниження важкості і напруженості трудового процесу для умов галузі;
– фактори профілактики і забезпечення вибухопожежної та електробезпеки галузевих об’єктів.
Уміти:
– ідентифікувати та аналізувати ПШНВФ;
– визначати категорію робіт, які виконуються, за ступенем важкості;
– визначати розряд зорової роботи;
– розробляти технічні та організаційні рішення (з розрахунковим обґрунтуванням) щодо поліпшення стану виробничого середовища за окремими факторами для умов галузі;
– розробляти пропозиції щодо зниження напруженості і тяжкості праці за окремими професіями та характером робіт у галузі;
– підбирати необхідні засобі індивідуального захисту для працівників галузі;
– визначати категорії приміщень з електро- вибухопожежонебезпеки та класи можливих пожеж у будівлях і спорудах галузі;
– обґрунтовано підбирати необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння для приміщень і території підприємств галузі;
– розробляти план евакуації;
– складати інструкцію з охорони праці для професії (за галузевим спрямуванням).
Змістовий модуль 1 "ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ
НА РОБОЧІХ МІСЦЯХ ПІДРИЄМСТВ, СЛУЖБ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УСТАНОВ ГАЛУЗІ "
Практична робота № 1
Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Розробка заходів та засобів щодо зниження (або усунення) їх впливу
(6 годин)
1. Мета і завдання на підготовку до практичної роботи
Мета - закріпити теоретичні знання з питань забезпечення вимог охорони праці та засвоїти методологію їх створення на робочих місцях в галузі.
Завдання – отримати практичні навички аналізу потенційних шкідливих і небезпечних виробничих факторів (ПШНВФ) і розробки систем заходів і засобів створення комфортних умов праці.
2. Методичні рекомендації до теми заняття
Умови праці – сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Умови праці в будь-якій галузі мають велике значення практично для всіх виробничих показників: продуктивності праці, якості продукції, безпеки працюючих, рівня профзахворювання тощо.
Умови праці характеризуються чотирма групами чинників:
1) технічні: ступінь механізації, автоматизації, оснащення ними галузі і вдосконалення існуючих технологічних процесів;
2) санітарно-гігієнічні: рівень освітлення, загазованість, запиленість, мікрокліматичні параметри, рівень шуму і вібрації тощо;
3) естетичні: естетичне оформлення інтер’єрів виробничих приміщень, кольорове оформлення виробничого середовища, робочих місць;
4) організаційні: вибір оптимальних режимів праці і відпочинку, стан виробничих і побутових приміщень, забезпечення працюючих засобами захисту тощо.
На галузевих об’єктах кожне виробництво та структурний підрозділ мають свою специфіку щодо умов праці. Тому в даній практичній роботі у зв’язку з її часовою обмеженістю аналіз умов праці із виявленням ПШНВФ за [1] потребує вибору тільки тих з них, які є характерними для конкретного виробничого процесу, робочого місця, які пов’язані з місцевими особливостями, з рівнем технічної оснащеності структурних підрозділів та особливостями технологічного процесу.
2.1. Аналіз ПШНВФ
Аналіз передбачає санітарно-гігієнічне обстеження окремих дільниць, яке включає:
– детальне вивчення технологічного процесу;
– характеристику обладнання, комунікацій, сировини, готової продукції, циклічність її виробництва, тощо;
– метеоумови на основних робочих місцях (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, джерела випромінювання тощо);
– наявність пилу, шкідливих газів і парів у повітрі робочої зони, їх ГДК (в мг/м3);
– рівень існуючого виробничого шуму і вібрації, їх нормування;
– системи опалення, вентиляції, освітлення;
– загальний санітарний стан дільниці і її відповідність будівельним нормам і правилам.
Перелік всіх потенційно можливих ПШНВФ на будь-яких дільницях виробництва, офісних приміщеннях тощо наведений в ГОСТ 12.0.003-74 [1].
Із наведених у ГОСТ 12.0.003-74* ПШНВФ [1] слід виділити тільки ті, котрі характерні для технологічної лінії або схеми приміщення,вказати місце виникнення кожного ПШНВФ, навести його нормативне значення, нормативний акт, в якому воно встановлено.
2.2. Заходи і засоби із забезпечення безпечних умов праці
2.2.1. Розміщення устаткування, обладнання або офісної техніки та їх обслуговування
Устаткування повинно бути встановлене з урахуванням умов його технічного обслуговування, експлуатації та ремонту згідно відомчим нормам технологічного проектування (ВНТП), вимогам технічного паспорта та відповідних міжгалузевих та галузевих нормативних документів [2 -19 ].
Розміщення й експлуатація виробничого устаткування повинні відповідати характеру виробництва і послідовності технологічного процесу, не створювати за можливості зустрічних, перехресних і зворотних потоків сировини і готової продукції, а також забезпечувати безперервність технологічного процесу й оптимальні умови роботи працівників.
Розміщення виробничого устаткування не повинно залишати місць, не- доступних для його наладки, обслуговування, ремонту, миття і санітарної обробки. Габаритне виробниче устаткування не повинно захаращувати віконні прорізи та зменшувати освітленість робочих місць.
Робочі місця повинні бути організовані згідно «ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» [43] та відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.003-78 [44] і ГОСТ 12.2.032-78 [45]. Також передбачити необхідні відстані між устаткуванням, а також між обладнанням і стінами виробничих будівель (указати конкретно). Для офісних приміщень необхідно дотримуватись нормативних значень відстані між робочими місцями, які оснащені комп’ютерами (ПК) та норм площі (6 м 2 ) і об’єму (20 м 3 ) на кожне робоче місце із ПК.
Необхідно дати перелік устаткування, яке обслуговується зі стаціонарних площадок і сходів і вказати висоти стаціонарних площадок і сходів.
Навести перелік устаткування, яке обслуговується з переносних драбин.
2.2.2. Забезпечення нормованих показників мікроклімату і чистоти повітря
Нормовані показники мікроклімату і чистоти повітря у робочій зоні згідно [20] забезпечуються наступними заходами і засобами (вибрати з наведеного переліку і коротко пояснити кожний):
- раціональні об'ємно-планувальні і конструктивні рішення щодо розміщення устаткування і комунікацій;
- механізація й автоматизація виробничих процесів;
- теплова ізоляція устаткування (при необхідності);
- вентиляція й опалення (вказати види), які забезпечують комфортні показники мікроклімату;
- впровадження раціонального режиму праці і відпочинку;
- герметизація і аспірація устаткування (при необхідності);
- графік прибирання і знезараження приміщень;
- застосування засобів індивідуального захисту (перелічити).
2.2.3. Забезпечення нормованих значень шуму і вібрації
Нормовані значення шуму і вібрації забезпечуються організаційними і технічними заходами [21-24] (вибрати з нижче наведеного переліку і коротко пояснити).
Основні організаційні заходи:
- експлуатація устаткування відповідно до вимог його паспорта і проведення своєчасних профілактичних ремонтів;
- розміщення шумного устаткування в окремих приміщеннях;
- дистанційне керування устаткуванням;
- застосування засобів індивідуального захисту від шуму і вібрації (зовнішні і внутрішні антифони, протишумні каски, навушники, м'які шоломи, беруші).
Основні технічні заходи:
- використання фундаментів і віброізоляторів для віброактивного устаткування;
- звукоізоляція (огородження, кабіни і пульти, кожухи, екрани);
- віброзвукопоглинання (облицювання, спеціальні звукопоглиначі);
- ізоляція віброактивного устаткування від технологічних комунікацій;
- використання глушників шуму.
2.2.4. Забезпечення нормованих показників освітлення
Нормована освітленість виробничих приміщень і робочих місць забезпечується природним, штучним або суміщеним освітленням (охарактеризувати види освітлення, з якими знайомились під час виробничої практики).
Природне освітлення. Вказати його систему – бічне (однобічне, двобічне) освітлення. Указати коефіцієнт природного освітлення (%) згідно [25].
Виробниче устаткування не повинно заслоняти світлові прорізи. Для зручності і безпеки обслуговування використовуються віконні блоки з внутрішнім відкриттям стулок.
Штучне освітлення. Приміщення і робочі місця повинні бути забезпечені штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування і переміщення людей та відповідати вимогам ДБН В 2.5-28-2006 [25].
Вказати види за призначенням: робоче, аварійне, евакуаційне, ремонтне, охоронне (для освітлення території в нічний час), бактерицидне (для знезараження поверхонь) освітлення (в залежності від специфіки галузі).
Робоче освітлення прийняте загальне. Типи світильників прийняти з урахуванням категорії приміщення за пожежовибухонебезпекою в електроустановках (указати конкретно із посиланням на Галузеві правила).
Вказати освітленість (лк) цехів або ділянок згідно [25] або галузевих правил.
З урахуванням ширини цеху ___ м прийняти суміщене освітлення.
Передбачити аварійне освітлення для продовження роботи у випадку, коли за будь-яких причин перестає працювати робоче освітлення, а небезпечність технологічних процесів вимагає нормального обслуговування (небезпека – пожежа або вибух тощо). Його потужність складає 5 % нормативної робочої освітленості, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення забезпечує нормальну видимість для евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Таке освітлення живиться від мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.
Підтримка запроектованого рівня освітлення забезпечується очищенням віконних блоків і світильників не менше 2 разів на рік за графіком, який встановлюється на кожному підприємстві окремо (указати).
У висновку до практичної роботи студент повинен визначити за результатом аналізу найбільш небезпечну ділянку лінії, робоче місце та визначити основні заходи щодо їх зниження (усунення).
Питання для самоконтролю
1. Назвіть основні фізичні шкідливі і небезпечні фактори у галузі.
2. Охарактеризуйте групу хімічних факторів галузі за характером дії і шляхами їх потрапляння в організм людини.
3. Наведіть приклади макро- і мікроорганізмів та їх токсинів, що можуть спричинити профзахворювання у робітників галузі.
4. Охарактеризуйте групу психофізіологічних виробничих факторів і доповніть заходами і засобами. Наведіть приклади із своєї галузі.
5. Наведіть приклади організаційно-технічних рішень щодо зниження рівня шуму в умовах вашої галузі.
6. Які заходи щодо забезпечення нормованих показників мікроклімату передбачені на ваших галузевих об’єктах?
7. Які види штучного освітлення передбачені на підприємствах (організаціях, установах, службах) вашої галузі?
Тести з теми заняття
1. Оберіть правильні відповіді.
Які заходи необхідні для зниження та ліквідації шкідливих та небезпечних факторів при роботі з виробами, що пересуваються:
А) обмеження швидкості і маси переміщуваних вантажів;
Б) усунення неврівноваженості обертових мас;
В) установка захисних бортиків.
2. Доповніть речення: На харчовому підприємстві у виробничому цеху рівень шуму не повинен перевищувати …. дБА.
3. Доповнить речення: Зовнішня температура теплоізоляції не повинна перевищувати …. градусів Цельсія.
4. Доповніть речення:
Під час роботи на автоклавах необхідно слідкувати за робочим тиском, який не повинен бути більше, ніж … МПа.
5. Оберіть правильну відповідь.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 розрізняють такі групи шкідливих і небезпечних факторів:
А) фізичні; Б) хімічні; В) біологічні; ) психофізіологічні.
До якої групи відносять фактор, пов'язаний з підвищеним значенням напруги в електричному ланцюзі, замкнення якого може відбутися через тіло людини?
6. Оберіть правильні відповіді.
Які заходи для зниження дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів застосовують при використанні апаратів, які працюють під тиском?
А) оснащення апаратів вимірюючими приладами;
Б) надійне огородження рухомих частин;
В) оснащення апаратів запобіжними клапанами;
Г) використання засобів індивідуального захисту;
Д) гідравлічне випробування під пробним тиском перед запуском в експлуатацію.
7. Допишіть:
Небезпечні і шкідливі виробничі фактори діляться за природою дії на 4 групи. Вкажіть, якої групи не вистачає.
А) фізичні;
Б) біологічні;
В) психофізіологічні;
Г) …….. .
8. Чи є вірним вислів:
Один і той самий небезпечний та шкідливий фактор за природою своєї дії не може відноситися одночасно до декількох різних груп.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи
1. Накреслити технологічну схему обраної лінії на форматі А3 або схему офісного приміщення, лабораторії із позначенням обладнання і приладів.
2. Опрацювати теоретичний матеріал із списку літератури для даної практичної роботи.
Практична робота № 2
Інструкції з охорони праці для різних видів робіт та професій галузі
(2 години)
Мета і завдання на підготовку до практичної роботи
Мета – отримати навички складання інструкцій з охорони праці для професій галузі.
Завдання – розробити інструкцію з охорони праці для конкретної професії або виду робіт.
Методичні рекомендації до теми заняття
Посадовими інструкціями керівників підрозділів передбачена розробка інструкцій з охорони праці і виробничої санітарії для всіх видів робіт та проведення інструктажів та навчання робітників [(Додаток А), 26, 27]. Вимоги до тексту інструкцій, назви розділів, порядок затвердження і перегляду інструкцій регламентуються [28].
Кожний студент заздалегідь готує письмові варіанти інструкцій з охорони праці при експлуатації конкретної одиниці обладнання (приладу, офісної техніки) своєї галузі, які потім здаються викладачу. У разі виявлення помилок викладач знижує студенту, який їх припустив, відсоток запланованих балів рейтингу.
На заняттях учбова група студентів ділиться на бригади. Від бригади висувається доповідач з найкращим (на погляд бригадира) варіантом інструкції, яка доповідається аудиторії. Члени інших бригад можуть заробити додаткові бали рейтингу шляхом коментарів до інструкції, виправляння допущених помилок та доповнень.
Питання для самоконтролю
1. Види інструкцій з питань охорони праці.
2. Основні розділи інструкцій з охорони праці.
3. Вимоги до тексту викладення інструкцій.
4. Порядок введення інструкцій в дію та перегляд інструкцій з охорони праці.
Тести з теми заняття
1. Вибрати правильний варіант відповіді
Інструкція з охорони праці при роботі на устаткуванні включає розділи:
А) Загальні положення. Вимоги безпеки перед початком роботи. Вимоги безпеки під час роботи. Вимоги безпеки після закінчення роботи. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
Б) Загальні положення. Вимоги безпеки перед початком роботи. Вимоги безпеки під час роботи. Вимоги безпеки після закінчення роботи. Відповідальність.
В) Загальні положення. Вимоги безпеки перед початком роботи. Вимоги безпеки під час роботи. Дії в аварійних ситуаціях. Вимоги безпеки після закінчення роботи. Відповідальність.
Г) Загальні положення. Вимоги безпеки перед початком роботи. Вимоги безпеки під час роботи. Дії в аварійних ситуаціях. Забороняється. Вимоги безпеки після закінчення роботи. Відповідальність.
2. Інструкції з охорони праці складаються з 5 розділів:
А) загальні положення;
Б) вимоги безпеки перед початком роботи;
В) вимоги безпеки під час роботи;
Г) вимоги безпеки після роботи;
Д) вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
У якому з розділів інструкції з охорони праці наводиться характеристика основних небезпечних і шкідливих факторів для даної професії, особливості їхнього впливу на працюючого?
3. Вибрати правильний варіант відповіді.
Розділ «Вимоги безпеки по закінченні роботи» повинен містити пункт:
А) порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту;
Б) вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни;
В) вимоги для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки.
4. Типова інструкція з охорони праці містить такі розділи:
А) загальні положення;
Б) вимоги безпеки під час роботи;
В) вимоги безпеки перед початком роботи;
Г) вимоги безпеки по закінченні роботи;
Д) вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
До якого розділу в типової інструкції з охорони праці відноситься пункт: "Засоби і дії, які спрямовані на запобігання можливих аварій"?
5. Вибрати правильні варіанти відповідей:
Що повинен містити розділ інструкції з охорони праці «Вимоги безпеки по закінченні роботи»?
А) порядок передачі устаткування, пристроїв, машин і механізмів черговій зміні;
Б) порядок здачі робочого місця;
В) порядок дій по наданню першої медичної допомоги при аварії;
Г) порядок збирання відходів виробництва;
Д) порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності устаткування, пристроїв, інструментів і т.д.;
Е) порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, виявлені у процесі роботи;
Ж) вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватися працівник після закінчення роботи.
6. Вибрати правильні варіанти відповідей:
Що повинен містити розділ інструкції з охорони праці «Вимоги безпеки перед початком роботи"?
А) порядок здачі робочого місця;
Б) порядок приймання зміни безперервної роботи;
В) порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту;
Г) порядок збирання відходів виробництва;
Д) порядок перевірки справності устаткування, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон, машин і механізмів, пускових, гальмових і запобіжних пристроїв, систем блокування і сигналізації і т.п.;
Е) порядок перевірки наявності і стану вихідних матеріалів;
Ж) вимога повідомлення роботодавця про виявленні несправностей устаткування, пристроїв, інструментів і т.п.
7. Який розділ інструкцій містить інформацію про засоби і дії, які спрямовані на запобігання можливих аварій?
А) загальні положення;
Б) вимоги безпеки перед початком роботи;
В) вимоги безпеки під час виконання роботи;
Г) вимоги безпеки по закінченні роботи;
Д) вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
8. Який розділ інструкції з охорони праці повинен містити відомості про сферу використання інструкції?
А) загальні положення;
Б) вимоги безпеки під час роботи;
В) вимоги безпеки перед роботою;
Г) вимоги безпеки після роботи;
Д) вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
9. Які розділи можна включити в інструкцію, за винятком основних?
А) вступ;
Б) загальні вимоги безпеки;
У) вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
Г) додаток;
Д) вимоги безпеки по закінченні роботи.
10. Яке скорочене позначення і назва присвоюється інструкції з охорони праці?
а) код;
б) сторінка;
в) порядковий номер.
Питання для самостійної позааудиторної роботи
1. Ознайомитися із змістом [28].
2. Підготувати письмовий варіант інструкції з охорони праці при виконанні конкретної роботи в межах галузі.
Практична робота № 3
Розробка заходів і засобів з електро- та вибухопожежної безпеки
на підприємствах галузі
(4 години)
1. Мета і завдання на підготовку до практичної роботи
Мета – засвоїти методологію забезпечення електоро- та вибухопожежної безпеки на галузевих об’єктах.
Завдання – запропонувати заходи і засоби попередження електротравмування, пожеж та вибухів на галузевих об’єктах.
2. Методичні рекомендації до теми заняття
2.1. Захист працюючих від ураження електричним струмом
Електробезпека повинна забезпечуватись виконанням вимог Правил будови електроустановок (ПУЭ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ і ПТБ), високим рівнем організації та експлуатації електрогосподарства.
Заходи і засоби захисту працюючих від ураження електричним струмом починаються з визначення категорії приміщень з електронебезпеки (без підвищеної небезпеки, із підвищеною небезпекою, особливо небезпечні). Класи пожежонебезпечних зон визначаються згідно ПУЕ (Додаток Г), або виписується із відповідних галузевих правил.
Захист працюючих від ураження електричним струмом здійснюється наступними заходами і засобами (пояснити, де кожний з них реалізовано):
- недоступність струмоведучих частин (шляхом розташування проводки на недосяжній висоті; розташування її на підлозі у металевих трубах із обов’язковим заземленням; застосування захисних огороджень, закритих комутаційних апаратів (пакетних вимикачів, комплектних пускових пристроїв тощо);
- захисне заземлення або занулення корпусів електроустаткування й елементів електроустановок, що можуть виявитися під напругою (перелічити);
- захисне відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні елементи. Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) в умовах особливої небезпеки електротравм;
- застосування знижених напруг для живлення переносних струмоприймачів (вказати значення напруг);
- блокування (наприклад, неможливість відкривання кришки обладнання без попередньої зупинки електродвигуна);
- написи, плакати («Обережно! Висока напруга», « Не вмикати: працюють люди!»);
- засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавиці, діелектричні калоші і боти, ізолюючі штанги, ізолюючі рукоятки, діелектричні килимки, тощо).
2.2. Характерні причини виникнення пожеж і вибухів
Сучасними причинами підвищення рівня вибухопожежної небезпеки на виробництвах є зростання їх енергонасиченості, збільшення щільності розміщення обладнання, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, використання нових полімерних горючих матеріалів, некваліфікований монтаж електроустаткування, використання легкозаймистих матеріалів, недостатня захищеність будівель та споруд системами автоматичного протипожежного захисту, засобами пожежогасіння.
Забезпечення вибухопожежної безпеки галузевого об’єкта є важливим соціально-економічним завданням. Для його успішного вирішення на галузевих об’єктах мають бути визначені характерні причини пожеж і вибухів та забезпечена мінімізація їх наслідків за певними напрямками (рис. 3.1).
Характерними причинами виникнення пожеж на підприємстві є:
– недоліки в плануванні приміщень, влаштування комунікацій;
– порушення режимів технологічних процесів та правил виконання робіт;
– відсутність або несправність заземлення;
– відсутність або несправність систем блискавкозахисту;
– порушення правил обладнання місць відпочинку;
– необережна поведінка з відкритим вогнем;
– недостатній контроль за проведенням вогневих робіт;
– неякісні протипожежні інструктажі;
– порушення вимог пожежної профілактики і правил пожежної безпеки;
– коротке замикання в електромережах;
– перегрів і запалення речовин та матеріалів, які розташовані безпосередньо поблизу електрообладнання;
– порушення термінів і правил очищення (випалювання) сажі в димарях;
– порушення правил зберігання палива.
     |
Аналіз вибухопожежної небезпеки галузевих об’єктів є основою для розробки усіх видів протипожежних заходів. Він проводиться за ходом технологічного процесу в усіх приміщеннях за напрямами:
– несправність технологічного устаткування, контрольно-вимірювальних приладів, неякісний повсякденний огляд;
– порушення правил улаштування та експлуатації систем вентиляції, опалення, електроустановок, строків ремонту;
– недотримання правил пожежної безпеки в технологічному процесі і під час обслуговування та ремонту технологічного обладнання;
– порушення в утриманні шляхів евакуації, засобів оповіщення, вилучення сміття;
– порушення правил зберігання пожежовибухонебезпечних речовин;
– несправність систем вибухопожежного захисту та первинних засобів пожежогасіння.
Оцінка вибухопожежної і пожежної небезпеки полягає у визначенні категорії приміщень згідно [29], класифікації приміщень згідно ПУЕ [43] та класифікації будівель за ступенем вогнестійкості. Студенти повинні провести аналіз можливих причин виникнення пожеж (або пожеж і вибухів) на галузевому об’єкті. Аналіз включає також відповіді на пункти 2.2 і 2.3 даних МВ.
2.2. Визначення категорії приміщень з пожежної та вибухопожежної небезпеки
Категорія будинків і приміщень виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог НАПБ Б. 03-002-2007 [29], (Додаток Б). У деяких галузевих правилах також наводяться готові переліки основних виробничих та допоміжних приміщень із позначенням їх категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки.
2.3. Класи вірогідних пожеж в приміщеннях і на території
Клас вірогідних пожеж в приміщеннях або на території об’єкта (рис.3.2 ) необхідно визначати для вибору у подальшому типу вогнегасної речовини.
*Примітка: крім визначених ГОСТ 27331-87* класів пожеж, існує клас пожежі (Е) – горіння електроустановок, що перебувають під напругою електричного струму. Для класу пожежі (Е) рекомендовані наступні вогнегасні речовини: порошки, вуглекислота, хладони.
Студенти повинні виписати назви виробничих приміщень, визначити їх площу для вибору необхідної кількості вогнегасників (Додаток В). Отримані результати заносять в таблицю 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 - Класифікація приміщень за пожежовибухонебезпекою
з вибором вогнегасників
| № п/п | Назва приміщення | Площа, м2 | Категорія за пожежовибухонебезпекою (А,Б,В,Г,Д) | Класи можливих пожеж (А,В,С,Д,Е) | Тип, кількість та місткість вогнегасників |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
На об’єкті (у будинку, споруді, приміщенні) вогнегасники повинні розміщуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 [30].