Вимоги, заходи та засоби протипожежного режиму
Відповідно до ступеня пожежної небезпеки конкретного підприємства, об’єкта студенти пропонують наступні вимоги протипожежного режиму (обрати необхідне, враховуючи особливості галузі):
– дії робітників при виникненні пожежі;
– місце зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у виробничому приміщенні і на території;
– порядок прибирання відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення повітропроводів від горючих відходів;
– порядок експлуатації і обслуговування технічних засобів пожежогасіння;
– можливість (місце) паління, використання відкритого вогню, порядок проведення зварювальних робіт тощо.
Пожежна безпека виробництва забезпечується наступними заходами та засобами:
– встановлення блискавкозахисту на будинках і спорудах (вказати місце встановлення і відмітку);
– захист електричних мереж у виробничих приміщеннях від короткого замикання і перевантажень (див. розділ 2.4).
– передбачення наступних систем пожежогасіння: внутрішня - від пожежних кранів, установлених на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу; зовнішня - від пожежних гідрантів, установлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання.
– передбачення додаткових первинних засобів пожежогасіння: ящики з піском; бочки з водою; покривала з негорючого теплоізолюючого полотна; пожежні відра; совкові лопати; пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо) (вибрати необхідне і вказати місце установки).
2.6. Вибухонебезпечність виробничого устаткування і приміщень
Забезпечується засобами і заходами, які спрямовані на усунення появи джерела запалювання і формування вибухонебезпечного середовища. Вони наведені у «ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования». До найбільш розповсюджених в умовах харчових виробництв слід віднести наступні:
– ізоляція горючого середовища;
– підтримка безпечної концентрації горючих речовин в середовищі;
– установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках;
– видалення пожежних відходів виробництва;
– невикористання горючих речовин з низкою температурою самозапалювання;
– недопустимість експлуатації несправних електроприладів і електрообладнання;
– суворе виконання вимог проведення вогневих робіт;
– усунення умов створення іскор механічного походження тощо.
Основним заходом усунення умов утворення іскор механічного походження на сучасних виробництвах є магнітний захист. Він виконується шляхом встановлення магнітних вловлювачів, сепараторів, колонок перед обладнанням, в якому може бути іскроутворення при надходженні до нього металевих предметів (болти, гайки, шайби, елементи зношеного обладнання тощо).
Указати технологічне обладнання, яке має магнітний захист (табл.2.6.1).
Таблиця 2.6.1 - Перелік обладнання з магнітним захистом
| № п/п | Назва обладнання | Назва будівлі або споруди | Тип магнітного захисту | Поверх установки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Вибухопожежна безпека об’єкта згідно ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ забезпечується трьома системами попередження пожежі, протипожежного захисту і організаційними заходами. Однак постійна взаємодія цих систем в реальних умовах виробництва не гарантує 100 % усунення вибуху. Останній, як відомо, супроводжується різким підвищенням температури, теплового випромінювання і тиску. Потужність тиску здатна не тільки смертельно травмувати людину, але й зруйнувати будівлю. Для того, щоб не допустити до зростання тиску в закритому приміщенні до такого значення, необхідно передбачити в будівлі слабку ланку, яка б руйнувалась при значенні тиску , що є безпечним для людини. Тому слабку ланку у будівлі називають легкоскидними конструкціями. До них відносяться вікна зі звичайним віконним склом, двері, двостулкові ворота тощо, площі яких забезпечують скидання надлишкового тиску при виникненні вибуху без руйнування конструкції будівлі. Співвідношення площі легкоскидних конструкцій і об'єму приміщень навести у табл.2.6.2.
Таблиця 2.6.2 – Розрахунок співвідношення площі легкоскидуваних конструкцій та об'єму приміщень
| № п/п | Назва обладнання | Назва будівлі або споруди | Категорія виробництва | Об'єм приміщення, м3 | Площа легко-скидної конструкції, м2 | Співвідношення, м2/м3 | Тип легко-скидної конструкції |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше 0,05 м2 для виробництва категорії А і не менше 0,03 м2 для категорії Б на 1 м3 вибухонебезпечного приміщення.
Указати обладнання (норійний транспорт, дробарки тощо), що захищене вибухорозрядниками або точковими фільтрами, і заповнити табл.2.6.3.*
Таблиця 2.6.3 - Перелік обладнання, яке захищене вибухорозрядниками або точковими фільтрами
| № п/п | Назва обладнання | Назва будівлі | Поверх установки |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
Слід передбачити вихід із вибухопожежонебезпечних приміщень категорії Б і пожежонебезпечних категорії В на сходові клітки через тамбур-шлюз (проріз у внутрішніх стінах будинку) і заповнити табл.2.6.4. Увага! Заповнення таблиць 2.6.3 та 2.6.4 необхідне тільки для студентів спеціальності 7.(8) 051701-01.
Таблиця 2.6.4. Перелік приміщень, які обладнані тамбур-шлюзами
| № п/п | Назва будівлі або споруди | Приміщення які обладнані тамбур-шлюзами | |
| Назва приміщень | Категорія виробництва | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
2.7. Шляхи евакуації
Важливою складовою системи протипожежного захисту є забезпечення своєчасної евакуації людей та відповідності нормативам шляхів евакуації. Шляхом евакуації є безпечний шлях, який веде до евакуаційного виходу. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень:
– першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітку або на зовнішні відкриті сходи;
– у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами, зазначеними у попередніх пунктах;
– цокольного підвального, підземного поверху назовні безпосередньо через сходову клітину або коридор, що веде на сходову клітину, яка має вихід назовні безпосередньо.
Із приміщень, розташованих на другому та більш високих поверхах (заввишки не більше 30 м) допускається передбачати евакуаційний (запасний) вихід на зовнішні сталеві сходи. Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель, відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, вимоги до улаштування евакуаційних шляхів потрібно приймати за ДБН В.1.1-7-2002 [31].
Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху, під час евакуації та попередження паніки, технічні рішенні повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, відносяться інструктаж та навчання персоналу. З цією ж метою розробляють плани евакуації із позначенням маршрутів руху до основних евакуаційних виходів – суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрутів до запасних виходів – пунктирними зеленими лініями із стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння.
На підготовленому заздалегідь плані поверху виробничого корпусу (формат А4) необхідно позначити евакуаційні шляхи (основний та запасний), місця постійної роботи працівників, вогнегасники, автоматичні системи гасіння пожежі, крани пожежні, оповіщувачі, телефони пожежного зв’язку. Необхідні умовні позначення наведені у [32].
Примітка.План поверху потрібно вибирати той, який має найбільшу кількість обладнання.
Питання для самоконтролю
1. Причини виникнення пожеж (вибухів) на об’єктах галузі.
2. Класи пожеж, які характерні для приміщень галузі.
3. Первинні засоби пожежогасіння для оснащення території і приміщень підприємств галузі.
4. Що називають евакуаційним виходом з будівлі і споруди?
5. Вимоги до утримання евакуаційних виходів.
6. Засоби і заходи забезпечення електронебезпеки обладнання в галузі.
7. Класифікація приміщень з небезпеки ураження електричним струмом.
Тести з теми заняття
1. Відповідальність за протипожежний стан підприємства покладається на:
А) керівника підприємства;
Б) головного інженера;
В) інспектора з пожежної безпеки;
2. Де повинні встановлюватися первинні засоби пожежогасіння у складських приміщеннях?
А) біля входу;
Б) у центрі складу;
В) біля входу і у віддаленому кутку складу;
Г) поблизу зберігання найбільш пожежонебезпечних матеріалів.
3. Який порядок дій працівника при виникненні пожежі?
А) приступити до гасіння пожежі, у випадку посилення пожежі повідомити по тел.101. Організувати зустріч пожежних підрозділів.
Б) повідомити по тел.101. Вжити заходи до гасіння пожежі, евакуації людей і порятунку матеріальних цінностей, організувати зустріч пожежних підрозділів.
В) повідомити безпосередньому начальникові і діяти згідно його вказівкам.
Г) повідомити безпосередньому начальникові. Вжити заходи до гасіння пожежі. Повідомити по тел.101.
4. Хто призначається відповідальною особою за проведення вогневих робіт на діючих виробництвах (об'єктах)?
А) начальник зміни (ділянки).
Б) інженерно-технічний персонал (ІТП) об'єкта, не зайнятий в той час проведенням технологічного процесу, який знає правила проведення вогневих робіт.
В) начальник цеху або його заступник.
Г) інженер з техніки безпеки.
5. Укажіть, які вогнегасники можна застосовувати для гасіння електрообладнання під напругою?
А) вогнегасник повітряно-пінний та вуглекислотний;
Б) вогнегасник вуглекислотний та порошковий;
В) вогнегасник хімічно-пінний та порошковий;
Г) вогнегасник повітряно-пінний та хімічно-пінний.
6. За яким нормативним документом виконується визначення категорії приміщення з вибухопожежної і пожежної безпеки?
А) СНіП, ГОСТ;
Б) НАПБ /Б.03.002-2007/;
В) ПУЕ;
Г) галузеві правила.
7. На якій висоті встановлюються вогнегасники в приміщеннях?
А) не більше 2 м.
Б) не більше 1м.
В) не більше 1,5 м.
Г) встановлюються на підлозі.
8. Як викликати пожежну охорону за допомогою ручного пожежного оповіщувача?
А) розбити скло, натиснути кнопку, повідомити, де виникла пожежа, відпустити кнопку;
Б) розбити скло і повідомити, де виникла пожежа і хто передав;
В) розбити скло, натиснути кнопку, відпустити її і чекати зворотного сигналу;
Г) розбити скло, натиснути кнопку і не відпускати її до одержання зворотного сигналу.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи
1. Ознайомтеся із системою організаційно-режимних заходів з пожежної безпеки [ 30, 31 ].
2. Визначте вимоги, за якими виробниче приміщення відносять до певної категорії з вибухопожежонебезпеки [29].
3. На форматі А4 накресліть план одного з поверхів виробничого корпусу, в якому розташована ваша технологічна лінія, офісне приміщення, лабораторія тощо.
Додаток А
Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу для працівників (з НПАОП 0.00–12-05)
1. Загальні відомості про технологічний процес та обладнання на робочому місці, виробничій дільниці, в цеху. Основні небезпечні виробничі фактори, що виникають при цьому технологічному процесі, особливості їх дії на працівників. Питання виробничої санітарії та особистої гігієни, пов’язані з виконанням роботи і перебуванням у приміщенні.
2. Безпечна організація робіт та утримання робочого місця.
3. Небезпечні зони машин, механізмів, приладів. Засоби безпеки обладнання (запобіжні, гальмівні пристрої та огорожа, системи блокування та сигналізації, знаки безпеки). Вимоги щодо запобігання електротравматизму.
4. Порядок підготовки до праці (перевірка справності обладнання, пускових приводів, інструменту та пристосувань, блокування, заземлення та інших засобів захисту).
5. Безпечні прийоми та методи роботи, дії при виникненні небезпечних ситуацій.
6. Засоби індивідуального захисту на робочому місці та правила їх використання.
7. Схема безпечного руху працівників по території цеху, дільниці.
8. Внутрішньоцехові транспортні та вантажопідйомні засоби і механізми. Вимоги при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу.
9. Характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо), випадків виробничого травматизму.
10. План ліквідації аварій, запасні виходи.
11. Засоби запобігання можливим аваріям. Обов’язки і дії працівників під час аварій. Способи застосування існуючих на дільниці засобів пожежогасіння, протиаварійного захисту та сигналізації, місця їх розташування.
12. Надання долікарської допомоги потерпілим.
13. Вимоги безпеки при закінченні роботи.
14. Зазначені в пунктах 1-13 питання розглядаються в поєднанні з інструкцією з охорони праці для конкретного виду робіт чи професії, вимогами технічної документації та технологічних регламентів.
Додаток Б
Поділ виробництв за категоріями з вибухопожежної і пожежної небезпекою
(з НАПБ Б.03-002-2007)
| Категорія приміщення | Характеристика речовин і матеріалів, що є у виробництві |
| А Вибухопожежо- небезпечне | Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує небезпечне 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. |
| Б Вибухопожежо- небезпечне | Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. |
| В Пожежонебезпечне | Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорії А та Б. |
| Г | Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. |
| Д | Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення , в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження та гідроприводу обладнання, в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 МПа; кабелі електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях. |
Додаток В
Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння наведені згідно з Типовими нормами належності вогнегасників НАПБ Б.03.001-2004.
Норми належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств
| № з/п | Гранична захищувана площа, м2 | Клас імовірної поже- жі | Мінімальна кількість порошкових вогнегасників | |||||||||
| Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг | Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг | |||||||||||
| 1. Приміщення категорії А, Б, а також В з наявністю горючих газів та рідин | ||||||||||||
| 1.1 | До 25 включно | А, В, С, (Е) | - | - | - | - | ||||||
| 1.2. | Більше 25 до 50 включно | А, В, С, (Е) | - | - | - | - | ||||||
| 1.3 | Більше 50 до 150 включно | А, В, С, (Е) | - | - | - | |||||||
| 1.4 | Більше 150 до 250 включно | А, В, С, (Е) | - | - | ||||||||
| 1.5 | Більше 250 до 500 включно | А, В, С, (Е) | - | |||||||||
| 1.6 | Більше 500 до 1000 включно | А, В, С, (Е) | ||||||||||
| 1.7 | Більше | А, В, С, (Е) | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл. | |||||||||
| 2. Приміщення категорії В за відсутності горючих газів і рідин | ||||||||||||
| 2.1 | До 50 включно | А, (Е) | - | - | - | - | ||||||
| 2.2 | Більше 50 до100 включно | А, (Е) | - | - | - | - | ||||||
| 2.3 | Більше 100 до 300 включно | А,(Е) | - | - | - | |||||||
| 2.4 | Більше 300 до 500 включно | А,(Е) | - | - | ||||||||
| 2.5 | Більше 500 до 1000 включно | А,(Е) | - | |||||||||
| 2.6 | Більше | А, (Е) | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл. | |||||||||
| 3. Приміщення категорії Г | ||||||||||||
| 3.1 | До 50 включно | В, С | - | - | - | - | ||||||
| 3.2 | Більше 50 до100 включно | В, С | - | - | - | - | ||||||
| 3.3 | Більше 100 до 300 включно | В, С | - | - | - | |||||||
| 3.4 | Більше 300 до 500 включно | В, С | - | - | ||||||||
| 3.5 | Більше 500 до 1000 включно | В, С | - | |||||||||
| 3.6 | Більше | В, С | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.3.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.3.1; 100 м2 – згідно з п.3.2; 300 м2 – згідно з п.3.3; 500 м2 – згідно з п.3.4; 1000 м2 – згідно з п.3.5 табл. | |||||||||
| 4. Приміщення категорій Г і Д | ||||||||||||
| 4.1 | До 50 включно | А, (Е) | - | - | - | - | ||||||
| 4.2 | Більше 50 до150 включно | А, (Е) | - | - | - | - | ||||||
| 4.3 | Більше 150 до 500 включно | А, (Е) | - | - | - | |||||||
| 4.4 | Більше 500 до 1000 включно | А, (Е) | - | - | ||||||||
| 4.5 | Більше | А, (Е) | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.4.4 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.4.1; 150 м2 – згідно з п.4.2; 500 м2 – згідно з п.4.3; 1000 м2 – згідно з п.4.4 табл. | |||||||||
Примітки :
1.Знаком "-" позначені порошкові вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.
2. За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.
3. Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей із приміщення.
Норми належності водяних та водопінних вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств
| № з/п | Гранична захищувана площа, м2 | Клас імовір-ної поже- жі | Мінімальна кількість водяних або водопінних вогнегасників | |||||||
| Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг | Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг | |||||||||
| 1. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих рідин | ||||||||||
| 1.1 | До 25 включно | А В | - - | - - | - - | - - | ||||
| 1.2. | Більше 25 до 50 включно | А В | - - | - - | - - | |||||
| 1.3 | Більше 50 до 150 включно | А В | - - | - - | ||||||
| 1.4 | Більше 150 до 250 включно | А В | - - | - - | - - | |||||
| 1.5 | Більше 250 до 500 включно | А В | - - | - - | ||||||
| 1.6 | Більше 500 до 1000 включно | А В | - - | - - | - - | |||||
| 1.7 | Більше | А В | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл. | |||||||
| 2. Приміщення категорії В за відсутності горючих рідин | ||||||||||
| 2.1 | До 50 включно | А | - | - | - | - | ||||
| 2.2 | Більше 50 до100 включно | А | - | - | - | |||||
| 2.3 | Більше 100 до 300 включно | А | - | - | ||||||
| 2.4 | Більше 300 до 500 включно | А | - | - | - | |||||
| 2.5 | Більше 500 до 1000 включно | А | - | - | ||||||
| 2.6 | Більше | А | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл. | |||||||
| 3. Приміщення категорії Г | ||||||||||
| 3.1 | До 50 включно | В | - | - | - | - | ||||
| 3.2 | Більше 50 до100 включно | В | - | - | - | |||||
| 3.3 | Більше 100 до 300 Включно | В | - | - | ||||||
| 3.4 | Більше 300 до 500 включно | В | - | |||||||
| 3.5 | Більше 500 до 1000 включно | В | - | - | ||||||
| 3.6 | Більше | В | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.3.5 табл, на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.3.1; 100 м2 – згідно з п.3.2; 300 м2 – згідно з п.3.3; 500 м2 – згідно з п.3.4; 1000 м2 – згідно з п.3.5 табл. | |||||||
| 4. Приміщення категорій Г, Д | ||||||||||
| 4.1 | До 50 включно | А | - | - | - | - | ||||
| 4.2 | Більше 50 до150 включно | А | - | - | - | |||||
| 4.3 | Більше 150 до 500 включно | А | - | - | ||||||
| 4.4 | Більше 500 до 1000 включно | А | - | |||||||
| 4.5 | Більше | А | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.4.4 табл.5.5, на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.4.1; 150 м2 – згідно з п.4.2; 500 м2 – згідно з п.4.3; 1000 м2 – згідно з п.4.4 табл.5.5. |
Примітки :
1.Знаком "-" позначені водяні та водопінні вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.
2. За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.
3. Для гасіння пожеж класу В слід застосовувати водяні вогнегасники із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу В.
Норми належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств
| № з/п | Гранична захищувана площа, м2 | Клас імовір-ної поже- жі | Мінімальна кількість вуглекислотних вогнегасників | ||||||
| Переносний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг | Пересувний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг | ||||||||
| 3,5 | |||||||||
| 1. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих рідин | |||||||||
| 1.1 | До 25включно | В, (Е) | - | - | - | - | |||
| 1.2. | Більше 25 до 50 включно | В, (Е) | - | - | - | ||||
| 1.3 | Більше 50 до 150 включно | В, (Е) | - | - | |||||
| 1.4 | Більше 150 до 250 включно | В, (Е) | - | - | - | ||||
| 1.5 | Більше 250 до 500 включно | В, (Е) | - | - | - | ||||
| 1.6 | Більше 500 до 1000 включно | В, (Е) | - | - | - | - | |||
| 1.7 | Більше | В, (Е) | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл. | ||||||
| 2.Приміщення категорії Г | |||||||||
| 2.1 | До 50 включно | В, (Е) | - | - | - | - | |||
| 2.2 | Більше 50 до 100включно | В, (Е) | - | - | - | ||||
| 2.3 | Більше 100 до 300 включно | В, (Е) | - | - | |||||
| 2.4 | Більше 300 до 500включно | В, (Е) | - | - | - | ||||
| 2.5 | Більше 500 до 1000 включно | В, (Е) | - | - | - | ||||
| 2.6 | Більше | В, (Е) | На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл. |
Примітки :
1.Знаком "-" позначені вуглекислотні вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.
2. За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.
3. Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.
Перелік об'єктів різного призначення, які повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
| Тип та позначення вогнегасника | Найменування об'єктів, ям рекомендується оснащувати | |
| Водяний | ВВ-5, ВВ-6 | Громадські будинки та споруди, квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки індивідуальної забудови, кіоски |
| ВВ-9, ВВ-12 | Виробничі, сільськогосподарські, складські та лабораторні будинки і приміщення, адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, громадські будинки та споруди, гаражі та автомайстерні | |
| Водопінний | ВВП-6 | Громадські будинки та споруди, квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки індивідуальної забудови, кіоски |
| ВВП-9, ВВП-12 | Виробничі, сільськогосподарські, складські та лабораторні будинки і приміщення, адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, громадські будинки та споруди, гаражі та автомайстерні | |
| Водопінний аерозольний | ВВПА-400 | Громадські будинки та споруди, квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки індивідуальної забудови, адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, лабораторні приміщення, гаражі та автомайстерні, кіоски та торговельні ятки |
| Вуглекислотний* | ВВК-1,4, ВВК-2 | Громадські будинки та приміщення з наявністю ПЕОМ, приміщення обчислювальних центрів, споруди промислових підприємств |
| ВВК-3,5, ВВК-5 | Громадські будинки, споруди та приміщення з наявністю ПЕОМ, приміщення обчислювальних центрів, споруди промислових підприємств | |
| Порошковий** | ВП-2, ВП-3, ВП-4 | Квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки Індивідуальної забудови, приміщення для зберігання автомототранспорту, що розташовані в підвальних та цокольних поверхах житлових будинків, пересувні ремонтні майстерні та лабораторії |
| ВП-5, Виробничі, сільськогосподарські, складські та лабораторні ВП-6, будинки та приміщення, адміністративні та побутові будин- ВП-9, пл й приміщення та споруди промислових підприємств, ВП-12 | Виробничі, сільськогосподарські, складські та лабораторні будинки та приміщення, адміністративні та побутові будинки й приміщення та споруди промислових підприємств, громадські будинки та споруди, гаражі та автомайстерні | |
| Примітки. * Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення. ** Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей із приміщення |
Перелік об'єктів різного призначення, які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
| Тип та позначення вогнегасника | Найменування об'єктів, ям рекомендується оснащувати | |
| Водяний | ВВП-50 ВВП-100 ВВП-150 | Виробничі, сільськогосподарські, складські будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, склади нафти та нафтопродуктів, автозаправні станції |
| Водопінний* | ВВК-14 ВВК-18, енергетичних об'єктів, склади нафти та ВВК-28, ВВК-56 | Споруди промислових підприємств та енергетичних об'єктів, склади нафти та нафтопродуктів, автозаправні станції |
| Порошковий** | ВП-50, ВП-100, ВП-150 | Виробничі, сільськогосподарські, складські будинки і приміщення, споруди промислових підприємств, гаражі та автомайстерні, склади нафти та нафтопродуктів, автозаправні станції |
| Примітки. * Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення. ** Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей із приміщення |
Додаток Г
Поділ пожежонебезпечних зон на чотири класи
(згідно ПУЭ)
Клас ІІ-І включає зони, розташовані в приміщеннях, у яких знаходяться пальні рідини з температурою спалаху понад 61 °С.
Клас ІІ-ІІ включає зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються пальні пил або волокна з лінійним концентраційною межею запалення більш 65 г/м3 до обсягу повітря в приміщенні (зоні).
Клас ІІ-ІІа - зони, розташовані в приміщеннях, у яких є тверді пальні речовини.
Клас ІІ-ІІІ - зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються пальні гази або пари ЛВЖ із такими властивостями й у такій кількості, що вони можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи.
Нижче наведена класифікація вибухонебезпечних приміщень і зовнішніх установок відповідно до ПУЭ. До вибухонебезпечних приміщень і установок відносяться такі, в яких за умовами технологічного процесу можуть утворитися вибухонебезпечні суміші.
В - І - зони або приміщення, у яких виділяються пальні гази або пари в такій кількості і мають таки властивості, що вони можуть утворювати з повітрям або іншими окиснювачами вибухонебезпечні суміші і при аваріях, і при нормальних нетривалих режимах роботи (завантаження і т.п. ).
Клас У - 1а - зони, розташовані в приміщеннях, у яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші пальних газів або пари ЛВЖ із повітрям не утворюються, а їхнє виникнення можливе тільки в результаті аварій або несправностей
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна:
1. ГОСТ 12.0.003 –74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
2. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів): У 4 т. - Київ: Основа, 1995.
3. ДСТУ 3273 – 95. Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги.
4. НАОП 8.1.00-1.01-88 (НПАОП 15.0-1.01-88) – Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР.
5. ДНАОП 1.8.10-1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів.
6. ДНАОП 1.8.10-1.14 -97. Правила безпеки для кондитерського виробництва.
7. ДНАОП 1.8.20–1.05–99. Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока.
8. НПАОП 15.5-1.05-99. Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока.
9. ДНАОП 1.8.20–1.05–99. Правила охорони праці для працівників м’ясопереробних цехів.
10. НПАОП 15.1-1.07-99. Правила охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини.
11. НПАОП 15.1-7.02-85. ОСТ49-216-85. М’ясожирове виробництво. Загальні вимоги безпеки.
12. ДНАОП 1.8.10-1.19-98 Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств.
13. ДНАОП 1.8.10. – 1.11 –97. Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва.
14. НПАОП 15.9 – 1.26 – 84. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії для підприємств виноробної промисловості, які розміщені в підземних, гірничих виробках.
15. НПАОП 15.9 – 1.11 – 97. Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва.
16. ДНАОП 7.1.30-1.02-96. Правила охорони праці для підприємств громадського харчування.
17. ДНАОП 7.1.00 – 1.01 – 96. Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі.
18. ДНАОП 0.00-1.31-99 (НПАОП 72.0-1.31-99). Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
19. Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ від 26.03.2010.
20. ГОСТ 12.1.005–88.ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
21. ДСН 3.3.6.037 – 99. Санітарні норми виробничого шуму, ультрахвуку та інфразвуку.
22. гост 12.1.003-83* ссбт. Шум. Общие требования безопасности. (Изм. 1989 г.).
23. ДСН 3.3.6.039 – 99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
24. ГОСТ 12.1.012-83 ССБТ. Вибриционная безопасность. Общие требования.
25. ДБН В.2.5–28 –2006. Природне і штучне освітлення.
26. ДНАОП 0.00-4.12.–99. Типове положення про навчання з питань охорони праці.
27. НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
28. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 р. № 9.
29. НАПБ Б.03.002–2007. Норми визначення категорії приміщень і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
30. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования.
31. ДБН В.1.1-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва.
32. ГОСТ 12.1.114–82 ССБТ. Техника пожарная. Обозначения условные графические.
Додаткова:
33. ДНАОП 1.8.10 – 3.09 – 98. Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості.
34. НПАОП 15.0-3.03-98. Типові норми видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам м’ясної та молочної промисловості (із змінами від 03.07.02. Наказ № 305 Мінпраці України).
35. ДНАОП 0.01–1.01–95. Правила пожежної безпеки в Україні.
36. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 № 126.
37. НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників.
38. НАПБ В.011.057-2006/200. Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України.
39. ДБН В.2.2-25: 2009. Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства).
40. НАПБ 07.026-2010. Рекомендації щодо забезпечення пожежної безпеки під час транспортуваня та зберіганя насіння олійних культур.
41. ГОСТ 12.1.114–82 ССБТ. Техника пожарная. Обозначения условные графические.
42. НПАОП 0.00-4.33-99. Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.
43. Правила устройства електроустановок – ПУЭ-Украина. Госэнергонадзор Украины. – Харьков: Форт, 2009. – 704 стр.
44. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к робочим местам.
45. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. Затверджено та введено в дію постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 № 1102.
46. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования. Затверджено та введено в дію постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 № 1100.
47. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.
| Зміст | |
| Стор. | |
| Загальні положення | |
| Практична робота № 1.Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Розробка заходів щодо зниження (або усунення) їх впливу…………………………………………………..... | |
| Практична робота № 2. Інструкції з охорони праці для різних видів робіт та професій галузі ……………………………………………….. | |
| Практична робота № 3. Розробка заходів вибухопожежної та електробезпеки на підприємствах галузі…………………………………… | |
| Список рекомендованої літератури |