Розрахунок собівартості виробництва харчової кислоти на базі звітної калькуляції
Таблиця 3.7 - Звітна калькуляція собівартості 1т харчової кислоти, грн./т.
Потужність виробництва 1450 т/рік. Річний випуск 1364,2т[5]
| Елементи витрат | Одиниці виміру | Витрати | ||||||||||||
| на одиницю продукції, грн | на весь випуск, тис. грн/рік | |||||||||||||
| кіл-ть | ціна | сума | кіл-ть | сума | ||||||||||
| 1. Прямі матеріальні витрати | ||||||||||||||
| 1.1 Основна сировина: меласа | т | 3,247 | 1080-00 | 3507-03 | ||||||||||
| 1.2 Допоміжна сировина та матеріали, у тому числі | грн. | 5996-40 | ||||||||||||
| Фільтр-діагональ | м.п. | 2,30 | 192-50 | 442-80 | ||||||||||
| Лавсан | -||- | 2,90 | 74-06 | 214-82 | ||||||||||
| Пакувальна тканина | -||- | 0,85 | 5-70 | 4-90 | ||||||||||
| Марля | -||- | 1,50 | 3-80 | 5-70 | ||||||||||
| Вата | кг | 0,60 | 22-70 | 13-60 | ||||||||||
| Папір підпергаментний | -||- | 0,70 | 24-70 | 17-30 | ||||||||||
| Жовта сіль | кг | 11,00 | 29-70 | 326-70 | ||||||||||
| Вапно хлорне | -||- | 0,40 | 0-10 | 4-70 | ||||||||||
| Цинк сірчанокислий | -||- | 0,20 | 0-52 | 0-01 | ||||||||||
| Формалін 40% | -||- | 6,00 | 7-90 | 47-40 | ||||||||||
| Спори гриба | -||- | 0,002 | 13565-20 | 27-10 | ||||||||||
| Калій фосфорнокислий | -||- | 2,40 | 120-00 | 288-00 | ||||||||||
| Продовження таблиці 3.7 | ||||||||||||||
| Вапняк | т | 2,36 | 814-50 | 1922-20 | ||||||||||
| Кокс | -||- | 0,16 | 3276-20 | 524-20 | ||||||||||
| Трикон Б | кг | 0,70 | 4-50 | 3-10 | ||||||||||
| Сірчана кислота | т | 1,125 | 0-80 | 5-10 | ||||||||||
| Сода кальцінована | кг | 0,10 | 7-90 | 0-79 | ||||||||||
| Вугілля активоване | кг | 16,00 | 47-50 | 760-00 | ||||||||||
| Спирт етиловий | кг | 0,24 | 87-25 | 20-90 | ||||||||||
| Пральний порошок | кг | 0,30 | 10-50 | 3-20 | ||||||||||
| Мило господарське | кг | 0,30 | 19-00 | 5-70 | ||||||||||
| Кислота щавельна | кг | 3,20 | 5-60 | 17-90 | ||||||||||
| Магній сірчанокислий | кг | 0,32 | 31-20 | 10-00 | ||||||||||
| Амоній хлористий | кг | 4,00 | 18-00 | 72-00 | ||||||||||
| Фурацилін | гр | 15,00 | 0-009 | 0-10 | ||||||||||
| Лераліцитін | гр | 9,00 | 4-70 | 42-30 | ||||||||||
| Цукор-пісок | кг | 0,70 | 2-83 | 1-98 | ||||||||||
| Амоній щавлевокислий | кг | 10,00 | 25-00 | 250-00 | ||||||||||
| Фільтрувальний папір | кг | 0,35 | 7,0 | 2-45 | ||||||||||
| Фільтрувальний папір | кг | 0,35 | 70-00 | 24-50 | ||||||||||
| Мило душисте | кг | 18,50 | 9-20 | 170-20 | ||||||||||
| Амофоска | кг | 2,70 | 4-20 | 11-30 | ||||||||||
| Інші матеріали | грн. | 380-00 | ||||||||||||
| 1.3. Газ | тис.м3 | 2,563 | 450-00 | 1153-61 | ||||||||||
| 1.4. Вода | тис.м3 | 0,562 | 161-60 | 90-08 | ||||||||||
| 1.5. Електроенергія | тис. кВт/ч | 4,637 | 178-00 | 825-39 | ||||||||||
| Разом прямі матеріальні витрати | грн | 11197-06 | ||||||||||||
| 2. Прямі витрати на оплату праці | грн | 980-21 | ||||||||||||
| 3. Нарахування на ФОП | -||- | 364-64 | ||||||||||||
| 4. Амортизація ОВФ | -||- | 1303-00 | ||||||||||||
| 5. Інші прямі витрати | -||- | 377-17 | ||||||||||||
| 6. Скидання стокових вод | тис.м3 | 520,4 | 2-58 | 1342-67 | ||||||||||
| Собівартість реалізованої продукції | грн/т | 15564-75 | ||||||||||||
| Закінчення таблиці 3.7 | ||||||||||||||
| 7.Адміністративні витрати, 3,3% від 2¸6 | грн/т | 143,64 | ||||||||||||
| 8. Витрати на збут, 3,8% від 2¸6 | грн/т | 162,40 | ||||||||||||
| Повна собівартість | грн/т | 15870-75 | ||||||||||||
Складові собівартості продукції, виробництво якої зазнало свою реконструкцію, по - різному відчувають вплив організаційних і технічних перетворень в процесі інвестування: при незмінній технології виробництва перелік та питомі витрати матеріальних ресурсів можуть залишитись теж незмінними за умов, що можливе удосконалення техніки не викличе їх зміну. В той же час, витрати, пов'язані з технічним та організаційним обслуговуванням виробництва чітко залежать від вартості ОВФ та їх структури, від чисельності персоналу і від співвідношення між категоріями працюючих, тобто від її структури, і не меншою мірою – від потужності виробництва та безпосередньо від обсягу виробництва. Звідси витікає, що проектну собівартість продукції доцільно визначати, з огляду на фактичну, яка була до інвестування. Знаючи збільшення питомих витрат певних окремих видів ресурсів чи їх економію, а, можливо, і відсутність або появу витрати додаткових ресурсів в порівнянні з фактичним рівнем споживання, з огляду на річний випуск продукції після реконструкції, та застосовуючи сучасну методику калькулювання витрат, можна, беручи за основу звітну (С1) , розрахувати проектну (С2) калькуляцію собівартості 1т продукції для одиниці продукції за формулою:
С2 =С1+DС1-DС2 ,
де С2 – собівартість 1т продукції після реконструкції виробництва, грн./т ;
С1 – собівартість 1т продукції до реконструкції виробництва, грн./т ;
DС1 – збільшення собівартості 1т продукції у зв'язку з реконструкцією виробництва, грн./т;
DС2 – економія собівартості 1т продукції завдяки реконструкції виробництва, грн./т .
В практиці обґрунтування доцільності заходів з інвестування мають місце різні методичні підходи до розрахунку зміни (перевитрат - DС1, чи економії - DС2 ) собівартості. Автори цього завдання і курсової роботи можуть вибрати любий із відомих.
Відтак, для проекту, що передбачає реконструкцію, розрахунок собівартості зводиться до наступного (вихідна інформація – додатки Е та І МВ до самост. роботи).
Визначення змінної частини собівартості 1 т (додаток І МВ до інд. завд. № 2).
Для проекту необхідне незначне коректування перемінної частини собівартості по видаткових коефіцієнтах, якщо є в цьому необхідність, зокрема, необхідне урахування витрат додаткових видів сировини, матеріалів і так далі; урахування збільшення витрат використовуваних матеріальних ресурсів.
Питома витрата сировини, основної частини матеріалу, енергоресурсів, палива (та ціни на них), за винятком питомого скидання стоків, зберігаються практично такими ж, як і в звітній калькуляції собівартості 1 т цього продукту (див. табл. 3.7). Правда, замість деяких видів енергоресурсів будуть споживатись інші, наприклад, замість газу – пара, холод тощо у зв¢язку з удосконаленням технології виробництва.
При незмінному випуску продукції умовно-постійні витрати в собівартості одиниці продукції (h1), як і річна їх величина, також зберігаються незмінними, тому вони повинні бути збільшені лише в зв'язку з уведенням додаткових ОВФ і можуть бути розраховані. Але у зв'язку зі збільшенням річного випуску харчової кислоти завдяки реконструкції і, як наслідок, зі зміною чисельності і вартості ОВФ – зміняться як питомі умовно-постійні витрати, так і річна їх сума.
Визначення умовно-постійної частини собівартості
На базі питомих умовно-постійних витрат (h1), зазначених у звітній калькуляції собівартості 1т продукції спочатку визначається фактична річна сума умовно-постійних витрат (h1´A1). Потім, в залежності від прийнятого підходу до калькулювання собівартості, від суми інвестицій, спрямованих на розширення чи реконструкцію виробництва (попередньо переведених в ОВФ), чи від додаткової їх частини, розраховуються витрати на утримання та експлуатацію устаткування (ВУЕУ) відповідних нормативах: 1) сума амортизаційних відрахувань (Н), а також 2) витрати на утримання (k1) і 3) витрати на поточний ремонт (k2) по окремо від активної (Н1+k1+k2)/100 і,окремо для пасивної частини (Н2+k1'+k2')/100 основних виробничих фондів, які додатково вводяться (після переведення капітальних вкладень в основні виробничі фонди, див. табл. 3.2 і 3.3) [(Н1+k1+k2)´DОВФакт+ +(Н2+k1'+k2')´DОВФпас)]/100. Після цього річна сума умовно-постійних витрат (h1´A1) сумується з річною додатковою сумою експлуатаційних витрат у зв'язку з річною додатковою сумою експлуатаційних витрат у зв'язку з уведенням додаткових ОВФ [(Н1+k1+k2)´DОВФакт+(Н2+k1'+k2')´DОВФпас)]/100, отримана сума поділяється на проектний (планований) випуск харчової кислоти.
Зазначений методичний підхід використовується для кожного елемента умовно-постійної частини собівартості, і зокрема після реконструкції умовно-постійні (h2), як сума звітних і додаткових складатимуть:
(3.1)
З огляду на те, що для варіанта КР буде визначено всю вихідну інформацію для ситуації після реконструкції, а саме всю вартість ОВФ, включно діючі, всю чисельність, загальну суму ВУЕУ, то доцільно умовно-постійні витрати (h2) визначити не від додаткових величин вартості ОВФ, чисельності, ФОП тощо, а від їх абсолютних величин і остаточно у вигляді різниці між розрахованими величинами для варіанту реконструкції і звітними величинами:
(3.2)
де k3 – коефіцієнт, що ураховує відрахування від прямих витрат на оплату праці на соціальні заходи, в %, за діючим законодавством;
k4 – коефіцієнт, що ураховує зміну річної фактичної величини інших прямих витрат після реконструкції;
C4 – фактична річна величина інших прямих витрат, згідно зі звітною калькуляцією собівартості, тис. грн./рік;
ФОП 2 – фонд оплати праці після реконструкції, тис. грн./ рік.
Для указаних вище видів продукції скласти калькуляції собівартості за відповідними зразками таблиць (додаток Ж) та питомими витратами сировини і енергорерурсів (див. табл. Ж.9 – Ж.11).
За результатами складання калькуляцій собівартості реалізованої продукції розрахувати соьівартість річного випуску реалізованої продукції та представити цей розрахунок у вигляді таблиці.
Формування ціни (підрозділ 3.3.5 КР)
Цінова політика підприємства в ринкових умовах повинна бути спрямована на повну реалізацію продукції з одночасним забезпеченням прибутку, достатнього для нормального функціонування підприємства і забезпечення необхідного життєвого рівня колективу працівників.
Для встановлення ціни на кислоту і продуктів із відходів її виробництва випливає, з певною умовністю, виходити з рівня поточних витрат на випуск розглянутих продуктів. При цьому важливо б враховувати кон'юнктуру ринку кислоти і важливих тенденцій, а також той факт, що після реконструкції виробництва конкурентоздатність кислоти підвищиться, а екологічність її технології виробництва покращиться. Це дає можливість істотно розширити потужність, підвищити її рентабельність – до 24 - 45 %, а у варіантах, що передбачають підвищений випуск у порівнянні з базовим, і при необхідності ще вище. Для прийняття визначеної ціни варто також орієнтуватися на критичну точку виробництва і рівноважну ціну за спеціальною методикою аналізу беззбитковості продукції.
Ціну 1 т кислоти існуючої якості прийняти на рівні, який є на сьогодні (16920 грн/т) з урахуванням можливого росту цін на найближчу перспективу.
Вартість реалізованої продукції (підрозділ 3.3.6 КР)
Відомо, що виробничим результатом діяльності виробництва в грошовому вираженні є вартість виробленої продукції. Намічувана реконструкція забезпечить не тільки приріст потужності виробництва, але і розширення асортименту продукції: з'явиться фасована кислота і кислота реактивної кваліфікації, а також продукти переробки відходів. Як відзначено раніше, у виробництві кислоти основними відходами є:
міцелій гриба – кислотоутворювача;
фільтрат, що утворюється при відділенні цитрату кальцію від нейтралізованих ферментованих розчинів;
гіпсовий шлам, що утворюється при розкладанні цитрату кальцію сірчаною кислотою.
Переробка й утилізація міцелію і гіпсового шламу передбачається у споруджуваному цеху переробки відходів, утилізація цитратного фільтрату буде здійснюватися в новому цеху реактивної кислоти.
У складі цеху будуть розміщені відділення сушіння, фасовки і збереження міцелію; сушіння, фасовки і збереження гіпсу.
Викладене свідчить про значне збільшення вартості підлягаючої реалізації продукції в результаті реконструкції виробництва.
Вартість річного випуску реалізованої продукції слідує розрахувати для приведеного нижче асортименту у кількості, передбаченій для калькулювання витрат (базовий варіант КР) т/рік *:
1) кислота харчова в упакуванні – 1879,5;
2) кислота харчова в дрібній розфасовці – 470,0;
3) кислота реактивної кваліфікації – 500,0;
4) крім того, вартість реалізованої продукції із відходів:
міцелію сухого – 690,0,
фільтрату цитрату кальцію – 4500,0,
цитрогіпса – 3900,0.
Обсяг виробленої реалізованої продукції повинно бути визначено, з огляду на прийняту потужність виробництва і базисну чи прогнозовану відпускну ціну, розраховану на основі собівартості з умовним урахуванням рентабельності продукції 24-45% (за завданням). Такий рівень рентабельності найбільш прийнятний, тому що продукція - життєво необхідна.
Вартість реалізованих відходів повинна бути розрахована, виходячи з витрат на переробку відходів і обсягу їх випуску, еквівалентного річному випуску харчової кислоти, і цін, що забезпечуть рентабельність у розмірі 20-35 % до витрат на їхню переробку, що прийнято вважати цілком прийнятною для функціонування і розвитку даного виробництва.
Розрахунки звести в таблицю, аналогічно зразку табл. 3.8.
Таблиця 3.8 - Розрахунок виторгу від реалізації кислоти і продуктів переробки відходів (базовий варіант КР)
| Найменування | Обсяг реалізованої продукції, т/рік | Прогноз-на ціна, грн/т | Виторг від реалізації, тис. грн./рік | Примітка |
| 1 Кислота харчова упакована | При визначенні показників на перспективу прогнозні ціни на кислоту умовно прийняти з забезпечен-ням рента-бельності продукції, передбаче-ної завданням КР | |||
| 2 Кислота харчова в дрібній розфасовці | ||||
| 3 Кислота реактивна чд, чда, хч | ||||
| 4 Продукція із відходів: 4.1 Міцелій сухий | ||||
| 4.2 Фільтрат цитрату кальцію | ||||
| 4.3 Цитрогіпс | ||||
| Разом: п.4.1 ¸ 4.3 | ||||
| Усього: реалізована продукція |
Прибуток і рентабельність продукції (підрозділ 3.3.7 КР)
Розрахунок прибутку від реалізації продукції традиційно виконується за різницею між вартістю реалізованої (виторгом від реалізації) продукції і її собівартістю. Обсяг реалізованої продукції прийняти на рівні виробленої (товарної), для харчової кислоти - відповідно до приведеного раніше розрахунку, як і для обсягу реалізованої продукції. Визначивши загальний прибуток від реалізації виробленої продукції, після реконструкції виробництва, і знаючи собівартість річного випуску цієї продукції, розрахувати рентабельність, загальну для всієї продукції, зважену по обсягах, і зробити висновки про наявність абсолютного прибутку від реалізації продукції та про достатність чи недостатність розрахованого рівня рентабельності продукції.
За результатами розрахунку скласти відповідну таблицю визначення прибутку від реалізації продукції, що одночасно включатиме розрахунок собівартості річного випуску обсягу реалізації та річного прибутку. Завершити цей розділ складанням таблиці основних техніко-економічних показників (див. зразок табл. Г.1).
3.3.4 Аналіз беззбитковості проекту (підрозділ 3.4 КР)
Методичні вказівки до виконання цього підрозділу приведено в додатку К, де крім підходу до динамічного аналізу беззбитковості проекту показано методику розрахунку операційного лівереджу - одного із важливих показників визначення беззбитковості продукції.
3.3.5 Ефективність реконструкції виробництва (підрозділ 3.5 КР)
Розрахунок грошового потоку (підрозділ 3.5.1 КР)
Як указувалося раніше, зіставлення основних техніко-економічних показників виробництва кислоти до і після реконструкції важливо з ряду причин, тому, скориставшись рекомендаціями [10], досить розрахувати показники комерційної ефективності. Причому грошовий потік визначити укрупнено (від інвестиційної і виробничої діяльності) як сум фінансових результатів прибутку та амортизаційних відрахувань, що залишаться на підприємстві як амортизаційний фонд. Загальна методика розрахунку грошового потоку, згідно з прийнятими сучасними підходами.
Розрахунок окремих показників ефективності (підрозділ 3.5.2)
Для висновку про доцільність розглянутого інвестиційного проекту реконструкції можна обмежитися розрахунком таких показників ефективності як чиста приведена цінність проекту (NPV), індекс дохідності (ИД), внутрішня норма дохідності (ВНД) і період окупності (ПО) (з дисконтуванням для всіх показників не тільки прибутковості, але і капіталовкладень, раз період будівництва – 3 роки). Методику їх розрахунків показано в розділі 3.1.3 даних МВ. Розрахунок данних показників привести, підставляючи цифровий матеріал в формули їх визначення, показані в розд. 3.1.3.
Відвернений економічний збиток можна розрахувати з огляду на наступну інформацію підприємства.
Створення замкнутого оборотного циклу запобігає скидання стоків у кількості 0,53 тис. м3 у розрахунку на 1 т валового випуску кислоти. Платежі за скидання 1 тис. м3 умовно складають 25800 грн, звідси річна економія платежів за скидання (DЕ1) через його виключення в процесі реконструкції очікується рівною:
DЕ1=М*0,53*25800 (3.3)
де М – потужність виробництва харчової кислоти.
Крім того, зменшення платежів в екологічні фонди (DЕ2) за складування відходів на полігоні:
Е2=М (k1+k2+k3) * (80+50), (3.4)
де М – потужність виробництва харчової кислоти;
k1, k2, k3 – коефіцієнти, що враховують вихід міцелію, гіпсу, вапняного щебеню на 1 т кислоти, відповідно фактичних даних підприємства, рівних – 0,23, 1,5, 1,3.
80 – сума платежів за збереження 1 т на полігоні, грн. т;
50 – транспортні витрати на розміщення 1 т відходу, для умов підприємства, грн./т.
Крім того, має місце економія платежів за рахунок скорочення викидів в атмосферу завдяки природоохоронним заходам даного інвестиційного проекту, незважаючи на збільшення обсягу випуску продукції, яку в даному ефекті не зараховано.
Висновки
Ця частина курсової роботи, тобто заключення, повинна займати не менш 3-4-х сторінок тексту й охоплювати всі основні моменти кожного розділу курсової роботи, включаючи цифровий матеріал (більш докладно вказівки див. розд. 1.3.3).
Висновки повинні являти собою концентровану курсову роботу й обов'язково містити таблицю розрахунку основних техніко-економічних показників виробництва та показників ефективності інвестування реконструкції виробництва харчової кислоти на підприємстві.
По всьому тексту курсової роботи, крім висновку, повинні бути посилання на першоджерела у встановленому порядку, нумерація першоджерел повинна бути в міру посилань на них чи за абеткою, крім законів і нормативних актів, що повинні бути зазначені на початку списку використаної літератури.