ВИБІР КРАНОВОГО УСТАТКУВАННЯ

1 Вибір кранового устаткування.Необхідно підібрати основний кран машинної зали і крани, що обслуговують щитове відділення водосприймача ГЕС і затвори відсмоктувальних труб будівлі ГЕС. Застосовуються мостові і козлові крани, засоби малої механізації.

Мостові крани (див. рис. 14) використовують в закритих машинних залах, а козлові крани (див. рис. 15) застосовуються в напіввідкритих машинних залах із значною кількістю агрегатів (більше 6-ти). Також козлові крани застосовують для обслуговування затворів, решіток, для очищення прилеглого водного простору від сору, топляків, деревини.

Крани підбирають в залежності від вантажопід¢ємності, яка визначається максимальною масою вантажу. Вантажопід¢ємність голового крану, який застосовується для для монтажу і ремонту агрегатів, визначається масою ротора генератора GР.

 

Рисунок 14 - Схема мостового крану

 

 

Рисунок 15 - Схема козлового крану

 

Заводи випускають мостові крани вантажопід¢ємністю: 50/10 т, 75/20 т, 100/20 т, 125/20 т, 150/30 т, 200/30 т, 250/30 т, 320/32 т (в чисельнику -вантажопід¢ємність основного крюка, в знаменнику - вантажопід¢ємність допоміжного крюка).

Якщо маса ротора перевищує 400 т, його переносять два спарені крани, які мають спільну балку-траверсу. Маса траверси становить 10-15% від маси ротора. Обидва крани повинні мати однакову вантажопід¢ємність, яка дорівнює половині маси ротора і траверси.

Спарені крани застосовують і у випадку, коли маса ротора менша 400 т, але кількість агрегатів більше 10.

Для спареної роботи застосовуються тільки мостові крани.

Прольоти кранів залежать від конструктивних особливостей машинної зали. Для серійних кранів прольоти проектуються з кроком 1,0м, для індивідуальних та козлових кранів – з кроком 0,5м.

Крани, які обслуговують щитове відділення водосприймача ГЕС та затвори відсмоктуючих труб, підбирають згідно маси набільших елементів – затворів, решіток.

В записці необхідно навести вантажопід¢ємність кранів, іх прольоти, привести схему основного крану по розмірах із Додатку Ж.

2 Приклад вибору кранового устаткування.Для проведення монтажних робіт по основному гідроенергетичному обладнанню в машинній залі передбачаємо встановлення основного крану. Приймаємо будівлю ГЕС з машинною залою закритого типу, в якій встановлено мостовий кран.

Основний кран будівлі ГЕС підбирають в залежності від маси ротора генератора GР = 77,51 т.

 

Таблиця 7.1.

 

  Найменування   К-сть шт.   Площа, м2 Маса, т
  Одиниці Загальна Одиниці Загальна
Водосприймач будівлі ГЕС
Решітка сорозатримуюча 4,0–9,9–14,3   39,05   8,7 69,6
Затвор ремонтний плоский ковзний 4,0-9,0–14,3   8,4 201,6
Затвор плоский колісний аварійно-ремонтний 4,0–7,5–14,3   8,4 201,6
Нижній б’єф ГЕС
Затвор плоский ковзний 4,0–5,0–14,4   8,4 100,8
             

 

При кількості агрегатів Z < 10 шт і потужності ГЕС менше 500 МВт приймаємо кран мостовий спеціальний, в.п. 100/20 т, прольотом 12,5 м (в.п. - вантажопідйомність).

Ширина закритої машинної зали при підвісному генераторі визначається за формулою:

 

ВМ.З. = DКР + П1 + П2 = 8,20 + 2,0 + 1,5 = 11,70 м, (7.1)

 

де DКР – діаметр кратера генератора, DКР = 8,20 м;

П1, П2 – ширина експлуатаційних проходів, П1 = 2,0 м, П2 = 1,5 м.

Висотне розміщення і проліт основного крана визначається із умови пронесення обладнання, що монтується.

Для обслуговування щитових відділень зі сторони ВБ та НБ передбачаємо встановлення козлових кранів.

Вантажопідйомність крана ТКР для обслуговування щитового відділення ВБ підбираємо по найбільшій масі аварійно-ремонтного затвора:

 

ТКР = 1,5 ´ GЗАТ = 1,5 ´ 13,12 = 19,68 т (7.2)

 

Приймааємо кран козловий 50/10 т, прольотом 8,2 м. Цей кран обладнується грейфером для очищення сміттєутримуючої решітки.

Аналогічно визначаємо вантажопідйомність крана ТКР для обслуговування ремонтного затвора відсмоктувальної труби:

 

ТКР = 1,1 ´ GЗАТВ = 1,1 ´ 8,0 = 8,8 т. (7.3)

 

Приймаємо кран козловий спеціальний 2´5 т, прольотом 4,0 м. Результати розрахунків зводимо в таблицю 7.2.

Таблиця 7.2

 

  Найменування   К-сть шт. Маса, т
Одиниці Загальна
Водосприймач будівлі ГЕС
Кран козловий спеціальний 2´32 т, прольот 8,2 м 50,0 50,0
Затворосховище 6,0 6,0
Грейфер плоскочелюсний 4,0 4,0
Інше допоміжне обладнання 106,3
Всього механічного обладнання на водоприймачі будівлі ГЕС 258,3

 

Продовження табл. 7.2

 

Машинна зала
Кран мостовий спеціальний, в.п. 100/20 т, прольот 10,5 м 80,0 80,0
Інше допоміжне обладнання 21,0
Всього механічного обладнання в машинній залі 101,0
Нижній б’єф ГЕС
Кран козловий спеціальний, в.п. 2´5 т, прольот 4,0 м 13,0 13,0
Інше допоміжне обладнання 37,0
Всього механічного обладнання в нижньому б'єфі ГЕС 66,0
Водозливна гребля
Гідропривід для керування сегментним затвором 26,5 26,5
Гідропривід для керування клапаном 4,0 4,0
Керування гідроприводом місцеве 0,5 0,5
Інше допоміжне обладнання 131,0
Всього механічного обладнання на водозливній греблі 452,0

Контрольні питання

 

1 Навести призначення монтажних кранів машинної зали.

2 Як визначити вантажопід¢ємність кранів машинної зали?

3 Указати у якому випадку обирають козловий монтажний кран машинної зали.

Завдання для самостійної роботи

 

1 Навести основні технічні параметри мостових кранів.

2 Навести основні технічні параметри козлових кранів.

3.У якому випадку в машинній залі встановлюють два крани?

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 Губин Ф.Ф. и др. Гидроэлектрические станции / М: Энергия, 1972. – 504с.

2 Бабурин Б.А. и др. Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов СССР / Под ред. П.С. Непорожнего / М: Энергоатомиздат, 1982. – 559с.

3 Щавелев Д.С. и др. Гидроэнергетические установки: Учебник для вузов / Л: Энергоиздат, 1981. – 520с.

4 Бронштейн Л.Я. и др. Справочник конструктора гидротурбин / Л: Машиностроение, 1981. – 304с.

5 Гидроэнергетическое и вспомогательное оборудование гидроелектростанций: Справочное пособие в 2 т. Под ред. Ю.С. Васильева, Д.С. Щавелева. Т 1 / М: Энергоатомиздат, 1988. – 400 с.

6Андреев А.Е. и др. Гидроэлектростанции малой мощности. СПб: Изд-во Политехн. ун-та, 2004. – 412с.

7 Дмитрієв А.Ф., Хлапук М.М., Шумінський В.Д., Вайнберг О.І., Зима Т.І., Поташник С.І., Бондар В.М. Гідротехнічні споруди. Підручник для вузів. За ред. А.Ф. Дмітрієва. Рівне: РДТУ, 1999. – 328с.

8 П.С. Непорожний, В.И. Обрезков. Введение в специальность. К.: Вища школа, 2002. – 430с.

9 Гришин М.М. и др. Гидротехнические сооружения. ч.І. М: Высш. школа, 1979. – 615с.

10 Гришин М.М. и др. Гидротехнические сооружения. ч.ІІ. М: Высш. школа, 1979. – 336с.

11 Мозговий А.О. Гідроелектростанції. Частина І. Тексти лекцій для студентів за напрямом підготовки 6.060101 ²Будівництво² / Харків: РВВ ХНУБА, 2015. – 98с.

12 Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Гідроелектростанції” та завдання для самостійної роботи студентів за напрямом підготовки 6.060101 ²Будівництво² / Укладач А.О. Мозговий. – Харків: ХНУБА, 2016. – 40с.

13 СНиП 2.06.04-82* Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов) / Госстрой СССР. - М: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 40с.

14 Руководство по определению нагрузок и воздействий на гидротехнические сооружения (волновых, ледовых и от судов) / Минэнерго СССР. - Л: Типография ВНИИГ им. Веденеева, 1977. – 316с.

15 Пособие ²Проектирование зданий ГЕС и ГАЕС. Расчеты и конструирование² (к СНиП 2.06.01-86 Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования) / Госстрой СССР. - М: Гидропроект, 1991. – 146с.


 

 

ДОДАТОК А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 10

 

 

Рисунок А.1 – Універсальна характеристика: nI¢ = 175 хв-1, QI¢ = 2300 л/сек,

nН = 89 %, s < 1,6

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 15

 

 

 

Рисунок А.2 – Універсальна характеристика: nI¢ = 165 хв-1, QI¢ = 2070 л/сек,

nН = 90,5 %, s < 1,6

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 20

 

 

Рисунок А.3 – Універсальна характеристика: nI¢ = 146 хв-1, QI¢ = 1790 л/сек,

nН = 92 %, s = 0,775


 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 30

 

 

Рисунок А.4 – Універсальна характеристика: nI¢ = 126 хв-1, QI¢ = 1460 л/сек,

nН = 93,5 %, s = 0,525


 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 40

 

 

Рисунок А.5 – Універсальна характеристика: nI¢ = 123 хв-1, QI¢ = 1270 л/сек,

nН = 93 %, s = 0,350

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 50

 

 

Рисунок А.6 – Універсальна характеристика: nI¢ = 116 хв-1, QI¢ = 1130 л/сек,

nН = 94,5 %, s = 0,311

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 60

 

 

Рисунок А.7 – Універсальна характеристика: nI¢ = 109 хв-1, QI¢ = 1030 л/сек,

nН = 92,5 %, s = 0,265

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 70

 

 

Рисунок А.8 – Універсальна характеристика: nI¢ = 106 хв-1, QI¢ = 960 л/сек,

nН = 93 %, s = 0,250

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни ПЛ 80

 

 

Рисунок А.9 – Універсальна характеристика: nI¢ = 100 хв-1, QI¢ = 890 л/сек,

nН = 92 %, s = 0,25

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 45

 

 

Рисунок А.10 – Універсальна характеристика: nI¢ = 82,5 хв-1, QI¢ = 1430 л/сек,

nН = 90,5 %, s = 0,230

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 75

 

 

Рисунок А.11 – Універсальна характеристика: nI¢ = 78,7 хв-1, QI¢ = 1220 л/сек,

nН = 91,5 %, s = 0,128

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 115

 

 

Рисунок А.12 – Універсальна характеристика: nI¢ = 72,3 хв-1, QI¢ = 1080 л/сек,

nН = 91,5 %, s = 0,147

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 140

 

 

Рисунок А.13 – Універсальна характеристика: nI¢ = 73 хв-1, QI¢ = 980 л/сек,

nН = 92,0 %, s = 0,160

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 170

 

 

Рисунок А.14 – Універсальна характеристика: nI¢ = 68 хв-1, QI¢ = 790 л/сек,

nН = 91 %, s = 0,08

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 230

 

 

Рисунок А.15 – Універсальна характеристика: nI¢ = 62,5 хв-1, QI¢ = 570 л/сек,

nН = 91,5 %, s = 0,060


 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 310

 

 

Рисунок А.16 – Універсальна характеристика: nI¢ = 63 хв-1, QI¢ = 513 л/сек,

nН = 92,5 %, s = 0,079

 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 400

 

 

Рисунок А.17 – Універсальна характеристика: nI¢ = 61 хв-1, QI¢ = 330 л/сек,

nН = 88,5 %, s = 0,045

 


 

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКА А

 

Залежності для визначення діаметра і частоти обертання гідротурбіни РО 500

 

 

Рисунок А.18 – Універсальна характеристика: nI¢ = 63 хв-1, QI¢ = 290 л/сек,

nН = 89,5 %, s = 0,064


ДОДАТОК Б

 

Визначення ваги гідравлічної турбіни

 

Основними факторами, які визначають вагу гідравлічної турбіни, являються діаметр робочого колеса і напір. Обраний діаметр робочого колеса визначає розміри машини, а напір обумовлює ступінь масивності деталей, необхідну для забезпечення їх міцності. Для визначення чистої ваги турбін (т.) в гідротурбобудівництві застосовуються наступні емпіричні формули:

- для поворотно-лопатєвих турбін:

 

, (1)

 

де - діаметр робочого колеса, м;

- напір, м;

- безрозмірні коефіцієнти, які залежать від напору і приймають наступні значення:

 

10,0 ¸ 40,0 м 50,0 ¸ 80,0 м

2,88 1,435

2,1 2,1

0,4 0,6

 

- для радіально-осьових турбін:

 

, (2)

 

де - діаметр робочого колеса, м;

- напір, м;

- безрозмірні коефіцієнти, які залежать від напору і приймають наступні значення:

 

45,0 ¸ 300,0 м 300,0 ¸ 500,0 м

17,4 14,0

0,49 0,49

0,16 0,2

 

Номограми обчислених за вищенаведеними формулами значень чистої ваги гідротурбін наведені на рис. Б.1 – Б.4.

 

 

Чиста вага, т

Рисунок Б.1 - Номограма для визначення чистої ваги поворотнолопатєвих

турбін ПЛ 10 - ПЛ 40: G = 2,88D2,1H0,4

 

Чиста вага, т

Рисунок Б.2 - Номограма для визначення чистої ваги поворотнолопатєвих

турбін ПЛ 50-ПЛ 80: G = 1,435D2,1H0,6

Чиста вага, т

Рисунок Б.3 - Номограма для визначення чистої ваги радіально-осьових турбін

РО 45 – РО 270 із звичайною спіральною камерою: G = 17,4 е 0,49D1H0,16

 

Чиста вага, т

Рисунок Б.4 – Номограма для визначення чистої ваги радіально-осьових турбін РО 310 – РО 500 з підсиленою спіральною камерою: G = 14,0 е 0,49D1H0,2

ДОДАТОК В

 

Таблиця В.1 - Розміри спіральних турбінних камер з D1 = 1,0 м

 

  Кути j і Бетонні камери Металеві камери
Розміри перерізу ПЛ 10 ПЛ 20 ПЛ 30 Розміри перерізу РО 45 РО 75
j 0 = 180° j 0 = 210° j 0 = 345° j 0 = 345°
345° - - - - - - R / D1 r / D1 2,17 0,70 2,08 0,65
270° - - - - - - R / D1 r / D1 2,08 0,65 2,01 0,615
225° - - - - - - R / D1 r / D1 1,98 0,60 1,91 0,565
210° - - - - 1,65 0,97 R / D1 r / D1 1,86 0,54 1,81 0,515
180° R / D1 bI / D1 1,66 0,92 1,54 0,70 R / D1 r / D1 1,73 0,475 1,69 0,455
135° R / D1 bI / D1 1,50 0,61 1,38 0,45 - - - - - -
90° R / D1 bI / D1 1,33 0,34 1,19 0,25 R / D1 r / D1 1,59 0,405 1,56 0,39
45° R / D1 bI / D1 1,11 0,16 0,95 0,11 R / D1 r / D1 1,43 0,325 1,39 0,305
R / D1 0,69 0,69 R / D1 0,69 0,69

 

 

ДОДАТОК Г

 

Таблиця Г.1 - Основні параметри та розміри відсмоктувальних труб для D1 = 1,0 м

 

Параметри   Типи турбін
ПЛ 10, ПЛ 15 ПЛ 20, ПЛ 30 РО 45, РО 75
h / D1 2,5 2,3 2,5
LB / D1 4,5 4,5 4,5
L1 / D1 1,6 1,5 1,75
D4 / D1 1,23 1,17 1,35
h4 / D1 1,23 1,17 1,35
h5 / D1 1,20 1,20 1,31
h6 / D1 0,62 0,58 0,67
a / D1 0,446 0,42 0,487
a1 / D1 1,35 1,275 1,476
a2 / D1 0,1 0,095 0,107
R6 / D1 1,06 1,0 1,16
R7 / D1 0,745 0,7 0,815
R8 / D1 0,85 0,677 0,782
B5 / D1 2,5 2,38 2,74

 


ДОДАТОК Д

 

Таблиця Д.1 - Основні параметри та розміри вертикальних гідрогенераторів

 

Елемент конструкції   Параметр Позначення Тип генератора
підвісний парасольчатий
  Статор Діаметр розточки статору Dі Визначається розрахунком, але Dі ³ DШ + 0.6, м Визначається розрахунком, але Dі ³ DШ + 0,2м. Для роторів, які монтуються у кратері Dі ³ DШ + 2,0м
Висота активної сталі lt lt < 2,5м lt < 2,5м
Діаметр по корпусу D1 при n 250 об/хв D1 = (1,15+0,0008 n) Dі; при n > 250 об/хв D1 = (1,05+0,0017 n) Dі при n ³ 100 об/хв D1 = (1,05+0,0017 n) Dі; при n < 100 об/хв D1 = (1,05+0,002 n) Dі
Висота корпуса h1 h1=(1,7¸1,9) lt h1=(1,7¸1,9) lt
Діаметр по повітреохоло-джувачу D6 D6 = D1+2(0,3¸0,4), м D6 = D1+2(0,3¸0,4), м
Висота повітреохоло-джувача h6 h6 » lt h6 » lt
Ротор Висота h3 h3 = lt + (0,5¸0,8), м h3 = lt + (0,5¸0,8), м
Діаметр D3 D3 » Dі D3 » Dі
Верхня хресто-вина Висота h4 h4 = (0,2¸0,25)Dі h4 = (0,1¸0,12)Dі ³ 0,4м
Діаметр променів D4 D4 = D1 D4 = D1
Підп¢ят-ник Висота h7 h7 = (0,2¸0,25)Dі h7 = (0,15¸0,2)Dі
Діаметр ванни D7 D7 = (0,4¸0,5)Dі D7 = (0,4¸0,5)Dі

 

 

Продовження табл.. Д.1

 

Нижня хресто-вина Висота h5 h5 = (0,1¸0,12)DШ -
Діаметр променів D5 D5 = DШ + (0,3¸0,5), м -
Надбу-дова Висота h8 h8 = (0,3¸0,5), м h8 = (0,3¸0,5), м
Діаметр D8 D8 = (0,2¸0,25)Dі D8 = (0,2¸0,25)Dі
Масти-лоприй-мач, для ПЛ турбін Висота h9 h9 = 1,5¸1,8, м h9 = 1,5¸1,8, м
  D9 D9 = (0,35¸0,40)Dі D9 = (0,35¸0,40)Dі
  Кратер генера-тора Діаметр D2 D2 = D6+2(0,4¸0,5), м D2 = D6+2(0,4¸0,5), м
Висота повітряного каналу над статором h2 h2 h4, h2 ³ 0,3 м h2 h4, h2 ³ 0,3 м
Висота повітряного каналу під статором h13 h13 ³ 0,8 м h13 ³ 0,8 м
Висота зазору між ротором і гальмуючими колодками h11 h11 = 0,01 м h11 = 0,01 м
Висота гальмуючих колодок h12 h12 = 0,3 м h12 = 0,3 м
Габарит проходу h10 h10 = 1,9¸2,0 м h10 = 1,9¸2,0 м

 


ДОДАТОК Е

 

Таблиця Е.1 - Основні параметри та розміри трифазних трансформаторів

 

  Потужність, ST , кВА   Марка трансформатора Основні розміри, м   Повна маса, т Ширина поперечної колії lПК, мм
l b h
Напруга U = 110 kB
20 000 ТДГ-20000/110 5,60 4,45 5,48 59,6
25 000 ТДГ-25000/110 7,40 4,60 6,40
31 500 ТДГ-31500/110 6,45 4,60 6,06
40 500 ТДГ-40500/110 6,90 4,70 6,60
45 000 ТДГ-45000/110 7,0 5,0 6,40
60 000 ТДГ-60000/110 7,5 5,0 7,3
63 000 ТДГ-63000/110 8,3 4,4 6,5
70 000 ТДГ-70000/110 8,5 5,0 7,5
75 000 ТДГ-75000/110 7,9 5,5 7,4
Напруга U = 220 kB
20 000 ТДГ-20000/220 9,5 5,5 7,9
25 000 ТДГ-25000/220 10,1 5,1 8,4
32 000 ТДГ-32000/220 11,6 5,7 7,6
40 000 ТДГ-40000/220 11,1 5,4 7,5
63 000 ТДГ-63000/220 8,0 5,6 8,6
90 000 ATТДГ-90000/220 12,1 8,2 7,6
120 000 ТДГ-120000/220 13,3 7,5 7,8 2´1524
125 000 ТДГ-125000/220 9,7 5,7 7,6 2´2000
180 000 ТДГ-180000/220 10,2 6,7 7,3 2´2000
200 000 ТДГ-200000/220 7,8 4,2 7,4 2´2000

 

Примітка: Літери марки трансформаторів означають:

Т– трифазний;

Д – масляне охолодження з вдувом;

Ц – з циркуляцією масла;

Г – грозозахисний;

Н – під навантаженням.

ДОДАТОК Ж

 

Таблиця Ж.1 – Основні параметри мостових і козлових кранів

 

  № п/п Вантажопі-д¢ємність, т гол. крюк доп. крюк Розміри, м
  LK   H   HT   h   A1   A3   LT
50/10 10-34 3,7 1,8 0,4 3,3 0,3 5,25
75/20 10-34 3,7 1,8 1,3 4,5 0,4 4,5
100/20 10-34 4,0 2,0 1,5 4,75 0,4 4,75
125/20 10-34 4,0 2,0 1,3 4,75 0,4 4,75
150/30 10-34 4,8 2,4 1,2 5,25 0,5 5,25
200/30 10-34 4,8 2,4 1,5 5,25 0,5 5,25
250/30 10-34 5,2 2,6 1,5 5,5 0,5 5,5
300/30 9,5-33,5 5,9 2,9 2,25 5,5 0,5 5,5
350/40 9,5-33,5 5,9 2,9 2,25 6,7 0,5 6,7
400/40 15,5-33,5 5,9 2,9 2,25 6,7 0,5 6,7
450/50 15,5-33,5 8,0 4,0 2,25 7,25 0,5 7,25
500/50 15,5-33,5 8,0 4,0 2,25 7,25 0,5 7,25

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………..…………3