Обчислення позначок точок нівелірного ходу
3.3.1 Обчислення позначок точок нівелірного ходу виконують в журналі нівелювання, див. додаток В1. Ці позначки є висотною основою нівелювання ділянки місцевості за квадратами і тахеометричної зйомки.
Обчислити перевищення на кожній станції і записати у колонку 6.
h = a – b, h¢ = a¢ -b¢, (3.1)
де а,b, a¢ b¢ - відліки відповідно на задній і передній, чорній та червоній сторонах рейки;
h, h¢ - перевищення обчислене за відліками на чорній стороні рейки та червоній.
3.3.3 При умові, що h – h¢ £ 5мм обчислити середні перевищення на кожній станції і записати у колонку 7.
hc = 
, (3.2)
де h, h¢ - перевищення обчислені за формулами (3.1).
Примітка. Якщо при обчисленні середнього значення перевищення останньою цифрою буде п’ять десятих, то за правилом Гауса, округлення проводять до ближнього цілого парного числа.
Приклад. 0395,5 » 0396; 0396,5 » 0396; 0397,5 » 0398; 0398,5 » 0398.
3.3.4 Перевірити правильність обчислення перевищень, виконуючи так званий посторінковий контроль
åа -åb = åh =2 å hс , (3.3)
де åа,åb - сума усіх відліків на задню і передню рейки на одній сторінці;
åh - алгебраїчна сума перевищень у колонці 6 на одній сторінці;
2åhс – подвійна сума середніх перевищень у колонці 7 на одній сторінці.
Числові значення сум перевищень записати внизу під відповідними колонками на кожній сторінці.
Приклад.åа -åb = 39348-39368= -20мм, åh = - 20мм, å hс =åh /2= -10мм.
Обчислити нев'язку замкнутого нівелірного ходу за формулою
, (3.4)
де åhc – cума усіх середніх перевищень в ході.
Для нашого ходу ¦h = åhс.= -10мм.
3.3.6 Обчислити допустиму нев’язку за формулою
= ±50 мм 
, (3.5)
де L - довжина нівелірного ходу в км;
Приклад. Довжина нівелірного ходу L= 0,8км, тоді ¦h доп = ± 45мм.
3.3.7 Якщо 
£ , тообчислюють поправки в середні перевищення
dh = 
, (3.6)
де - нев'язка замкнутого нівелірного ходу;
n – кількість перевищень.
Поправки округлені до цілих міліметрів записують червоним кольором над середніми перевищеннями у колонку 7.
Приклад.dh = 
мм.
3.3.8 Виконати контроль обчислення поправок: Сума поправок повинна дорівнювати нев'язці з протилежним знаком ådh = - 
.
Обчислити виправлені перевищення і записати у колонку 8
hв = hc ± dh, (3.7)
де hc - середнє перевищення;
dh, - поправка.
Приклад.Виправлене перевищення міжточками першою і другоюдорівнює hв1 = 0766мм + 2мм = +0768мм.
3.3.10 Обчислити позначки зв'язуючих точок і записати у колонку 10.
Нn = Нn-1 ± hв , (3.8)
де Нn – позначка наступної точки;
Нn-1 – позначка попередньої (вихідної) точки;
hв – виправлене перевищення.
Приклад.Н1=НRp1+hв1=105,580+1,242=106,822;
Н2=Н1+hв2=106,822+0,768=107,590,
де hв1 , hв2 - відповідно виправлені перевищення між репером та першою, першою та другою точками.
Контроль. Обчислена позначка репера НRp1 повинна дорівнювати заданій позначці цього репера.
Примітка. При обчисленні не слід забувати, що відліки й перевищення записують у міліметрах, а позначки в метрах.
3.3.11 Позначки проміжних точок визначають через позначку горизонту інструмента і записують у колонку 10 у рядку, що відповідає номеру цієї точки
Н = НГІ – с, (3.9)
де НГІ – позначка горизонту інструмента на станції;
с - відлік на чорній стороні рейки, установленій на проміжній точці.
Позначку горизонту інструмента обчислюють у колонці 9 за формулою
НГІ = Н + а, (3.10)
де Н - позначка зв'язуючої точки станції;
а – відлік на чорній стороні рейки, установленої на цій же зв'язуючій точці, див. колонку 3.
Приклад.Позначка проміжної точки (цоколь) НЦ = 110,233 – 1,183 = 109,050м, де позначка горизонту інструмену НГІ = 107,590 +2,643 = 110,233.
Контролем обчислення позначок проміжних точок є повторне їх обчислення через позначку іншої зв’язуючої точки на тій же станції. Всі обчислення в журналі виконують ручкою.