ТЕМА 2: МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
1. Сутність, динаміка і структурні особливості міжнародної торгівлі.
2. Основні поняття та показники міжнародної торгівлі.
3. Основні види зовнішньоекономічних комерційних операцій.
4. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.
1. Міжнародна торгівля – це система відносин обмінного характеру (купівлі-продажу), які виникають та існують між суб’єктами міжнародної економіки і базуються на міжнародному поділі праці.
Початок XXI ст. характеризується високими темпами розвитку міжнародної торгівлі. Так, за період з 1950 по 2005р. світовий експорт зріс майже у 190 разів. У динаміці світового товарного ринку можна відокремити такі особливості:
Ø структура і напрямки зовнішньої торгівлі окремих країн розвиваються під впливом конкурентоспроможності їх товарів на світовому ринку;
Ø зовнішня торгівля окремих країн та весь світовий товарообіг розвиваються нерівномірно;
Ø активізується діяльність ТНК на світовому ринку;
Ø відбувається поступова лібералізація міжнародної торгівлі, послаблення протекціоністських заходів, створення „зон вільної торгівлі”;
Ø НТР, яка сприяє оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, реконструкції старих;
Ø постійно розширюється регулювання міжнародної торгівлі через заходи ГАТТ/СОТ.
ГАТТ – Генеральна угода про тарифи і торгівлю – це міжнародна економічна організація, що визначала основні принципи, правові норми, правила ведення і державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць. Сфера діяльності ГАТТ охоплювала 94% обсягу світової торгівлі. Організація проіснувала з 1946р. до 1 січня 1996р., коли на зміну ГАТТ прийшла Світова організація торгівлі (СОТ). Крім торгівлі товарами, до сфери діяльності СОТ належить регулювання торгівлі послугами та інтелектуальною власністю.
2. Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків – експорту та імпорту.
Експорт – продаж товару, що передбачає його вивезення за кордон.
Імпорт – купівля товару, , що передбачає його ввезення з-за кордону.
Торговельне сальдо – різниця вартісних обсягів експорту та імпорту (ТС = Х – М).
Торговельний оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту (ТО = Х + М).
Світовий торговельний оборот – це сума експорту усіх країн (ТОw= SХi ).
Доля (частка) країни у світовому торговельному обороті:
DА = XА\TOW.
Для характеристики участі країни у світовій торгівлі можуть бути використані такі показники:
а) експортна квота: Ек = Х\ВВП (розвинуті – 27%, країни, що розвиваються – 12%, країни з перехідною економікою – 5,5%). Залежить від необхідного обсягу імпорту;
б) імпортна квота: Ік = М\ВВП;
в) структура експорту – тобто питома вага різних груп товарів в залежності від ступеня їх обробки у загальному обсязі експорту;
г) структура імпорту – тобто доля (частка) паливно-сировинних матеріалів і кінцевої продукції в загальному обсязі імпорту (показник характеризує залежність національної економіки від світового господарства через потребу в товарах, які не виробляються всередині країни);
д) співвідношення між ввезенням і вивезенням капіталу;
е) доля (частка) позикового капіталу у загальному обсязі інвестицій в економіку країни;
ж) обсяг зовнішнього боргу та його частка (доля) у ВНП.
3. Існують такі основні види міжнародної торгівлі:
1) традиційна торгівля;
2) торгівля в рамках кооперації;
3) зустрічна торгівля, що охоплює:
- бартер – без валютний, але оцінений і збалансований обмін товарами, що оформлюється єдиним договором;
- зустрічні закупівлі;
- компенсаційні угоди – вид зовнішньоекономічних операцій, коли покупець товарів оплачує їх вартість поставками інших товарів чи наданих послуг;
- кліринг – система безготівкових розрахунків за товари, послуги, цінні папери, що ґрунтується на взаємному заліку зустрічних вимог і зобов’язань;
4) біржова торгівля (оптова);
5) аукціон – публічний продаж будь-якого товару у заздалегідь встановленому місці. Товар дістається покупцеві, який назвав найвищу ціну;
6) міжнародний тендер (торги) – це угода, при якій покупець оголошує конкурс для продавців товарів;
7) ярмарок: а) регулярний ринок широкого значення, який організовано у певному місці; б) місце періодичної чи сезонної торгівлі;
8) виставка;
9) консигнація – форма комісійного продажу товару.
4. Світова ціна товару характеризується такими рисами:
- це ціна, за якою здійснюються великі експортно-імпортні операції, що є традиційними для більшості національних ринків;
- вона використовується у регулярних торговельних угодах на важливіших ринках світу;
- це ціна угод, що здійснюються у вільно конвертованій валюті.
Джерелами інформації про світові ціни можуть бути:
1) відомості про довідкові ціни в галузевих журналах;
2) прейскуранти, каталоги;
3) попередні договори купівлі-продажу;
4) офіційні документи ООН та державних організацій промислово розвинутих країн.
Приклад розв’язання задачі 1.
Вхідні дані:Обсяг експорту країни А складає 200 млн. грн., обсяг імпорту – 187 млн. грн. Обсяг експорту країни Б складає 300 млн. грн., обсяг імпорту – 355 млн. грн. Обсяг експорту країни В складає 250 млн. грн., обсяг імпорту – 250 млн. грн. Розрахуйте для країн торгівельне сальдо, торгівельний оборот, світовий торгівельний оборот та долю кожної країни у світовому торговельному обороті.
Рішення:Торговельний оборот є сумою вартісних обсягів експорту та імпорту країни за певний період часу (рік). Торговельне сальдо є різницею вартісних обсягів експорту та імпорту країни. Отже:
ТОА = X + M = 200 + 187 = 387 млн. грн.
ТОБ = 300 + 355 = 655 млн. грн.
ТОВ = 250 + 250 = 500 млн. грн.
ТСА = 200 – 187 = + 13 млн. грн.
ТСБ = 300 – 355 = – 55 млн. грн.
ТСВ = 250 – 250 = 0
Світовий торговельний оборот є сумою обсягів експорту усіх країн:
ТОW = 200 + 300 + 250 = 750 млн. грн.
Доля (частка)кожної країни у світовому торговельному обороті:
dA = XA / ТОW *100% = 200 / 750 * 100% = 26,7 %
dБ = 300 / 750 = 40 %
dВ = 250 / 750 = 33,3 %
Висновок: Найбільш значним учасником міжнародної торгівлі є країна Б, але торговельний баланс країни не є збалансованим, тобто доходів, які отримує країна від експорту продукції, не вистачає для фінансування витрат країни на імпорт товарів та послуг з інших країн.
Приклад розв’язання задачі 2.
Вихідні дані: DA = 80 – 20*P; SA = -70 + 40*P;
DB = 60 – 10*P; SB = 30 + 20*P.
На основі функцій попиту та пропозиції, наданих для двох країн, знайдіть відповіді на такі питання:
а) визначте рівноважні ціни та обсяги для обох країн та напрямки експортно-імпортних потоків;
б) визначте межі коливання світової ціни, ціну світового ринку та обсяг експорту-імпорту країн;
в) побудуйте графіки для двох країн та для світового ринку;
г) яким чином встановлення режиму вільної торгівлі між країнами вплинуло на добробут виробників, споживачів та країни в цілому?
Рішення:а) Рівноважна ціна на внутрішньому ринку країни визначається за умови рівності обсягів попиту (D) та пропозиції (S): S = D.
Для країни А: DA = SA;
80 – 20*P = -70 + 40*P
150 = 60*P
P = 2,5
Рівноважна ціна у країні А встановлюється на рівні 2,5.
Рівноважний обсяг: DA = SA = 80 – 20* 2,5 = 80 – 50 = 30.
Для країни В на основі аналогічних розрахунків: Р = 1; DВ = SВ = 50.
Таким чином, країна А повинна імпортувати товар (рівноважна ціна вище), а країна В – експортувати (рівноважна ціна нижче).
б) Світова ціна може бути встановлена на вищому порівняно з країною В рівні, але нижчому, ніж у країні А: 1 < PW < 2,5.
Конкретний рівень світової ціни на ринку встановлюється за умови того, що експорт однієї країни дорівнює імпорту іншої: X = M. Експорт країни є її надлишковою пропозицією, імпорт – надлишковим попитом: X = S – D, M = D – S. Тому рівноважна ціна на світовому ринку може бути розрахована за формулою:
X = M;
SВ – DВ = DА – SА;
(30+20*Р)–(60–10*Р)=(80–20*Р)–(-70+40*Р);
–30 + 30* Р = 150 – 60 *Р;
90*Р = 180;
Р = 2.
X = SВ – DВ = –30 + 30*Р = –30 + 60 = 30;
M = DА – SА = 150 – 60*Р = 150 – 120 = 30.
г) Встановлення режиму вільної торгівлі не однаково впливає на добробут виробників і споживачів всередині кожної країни.
Країна А Світовий ринок Країна В
 |
Рис.1. Модель рівноваги на світовому ринку.
Для країни-експортера (В) наслідки встановлення режиму вільної торгівлі будуть такими:
– рівень внутрішніх цін зростає (від 1 до 2);
– споживачі програють область с;
– виробники виграють область (с + d);
– країна в цілому виграє область d.
Для країни-імпортера (А) наслідки встановлення режиму вільної торгівлі будуть такими:
– рівень внутрішніх цін знижується (від 2,5 до 2);
– споживачі виграють область (a + b);
– виробники програють область a;
– країна в цілому виграє область b.
Розрахунок конкретних розмірів виграшу та програшу здійснюється за формулою для розрахунків площі трапеції:
S = * h;
де a, b – основи трапеції, h – висота трапеції.
На графіку світового ринку область А відображає виграш від встановлення режиму вільної торгівлі країни-імпортера, область В – країни-імпортера. Виграш країн, що розраховується по графіках країн повинен співпадати з виграшами, що розраховуються по графіку світового ринку, тобто А = b, В = d.
Для країни А:
Виграш споживачів становить:
0,5 * (30 + 40) * 0,5 = 17,5
Втрати виробників:
0,5 * (10 + 30) * 0,5 = 10
Виграш країни:
17,5 – 10 = 7,5
Виграш країни А за графіком світового ринку:
0,5 * 30 * 0,5 = 7,5
Для країни В:
Втрати споживачів становлять:
0,5 * (40 + 50) * 1 = 45
Виграш виробників:
0,5 * (50 + 70) * 1 = 60
Виграш країни:
60 – 45 = 15
Виграш країни В за графіком світового ринку:
0,5 * 30 * 1 = 15
Таким чином, від участі у міжнародній торгівлі виграють як країна-експортер, так і країна-імпортер.