Фізичних якостей учнів 4-х класів

 

 

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  1. Школа постави
·Загальнорозвивальні вправи на місці · Загальнорозвивальні вправи в русі · Загальнорозвивальні вправи з предметами · Вправи на відчуття правильної постави · Вправи для запобігання плоскостопості  
Учень, учениця: виконує: загальнорозвивальні вправи на місці вправи для м’язів шиї: нахили та повороти голови; для м’язів шиї: нахили та повороти голови; для м’язів верхніх кінцівок плечового поясу: згинання та розгинання рук, пружинчасті рухи, нахили, викрути для м’язів спини, живота, тулуба: з різних вихідних положень, вправи на рівновагу, статичні вправи; для м’язів нижніх кінцівок: присіди, напівприсіди, випади, стрибки; загальнорозвивальні вправи в русі: кроки, ходьба, біг з поворотами тулуба, вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалкою, з мішечками піску на голові під час ходьби; вправи на відчуття правильної постави: біля гімнастичної стінки та біля дзеркала, вертикальний вис; вправи для запобігання плоскостопості: ходьба по дрібним предметам, біг, піднімання на носки, стрибки; складаєта виконує комплекси вправ на формування правильної постави та запобігання плоскостопості; дотримується: вимог щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави та запобігання плоскостопості.

 

 

Орієнтовні навчальні нормативи і вимоги

 

Фізичні якості Показники
Бали для хлопців Бали для дівчат
Комплекси: а) на формування правильної постави;   б) на запобігання плоскостопості Не виконує запропоновані комплекси Виконує запропоновані два комплекси в ролі груповода Виконує запропоновані комплекси в ролі груповода та складає комплекс на запобігання плоскостопості Складає і виконує комплекси вправ на формування правильної постави та запобігання плоскостопості

 

 

Додаток 1

ВИКОРИСТАННЯ БАЛЬНОЇ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ

(за Круцевич Т.Ю.)

Контроль за абсолютними показниками передбачає вимір результатів тестування у природних величинах (метрах, сантиметрах, секундах, ударів за хвилину і т.д.), порівняння з оціночними шкалами, поділеними на функціональні класи, якісні рівні (низький, середній, високий), констатацію рівня фізичної підготовленості учня, в кінці циклу занять (чверті, семестру). У навчальних програмах з фізичної культури констатація рівня фізичної підготовленості передбачає оцінку з фізичного культури. Отже, динаміка результатів визначається переходом з одного рівня, обмеженого середньовіковим діапазоном, на інший. Якщо діапазони меж, які відокремлюють один рівень від іншого протягом двох місяців занять (одна чверть у школі), великі, то учню дуже важко поліпшити свій результат до якісно вищого рівня. Так у нормативах фізичної підготовленості системи державних тестів України (1995) діапазони між балами з бігу на 1500 м становлять 30-40 с.

Поточний контроль за відносними показниками передбачає облік й оцінку приросту показників, переведених у відносні одиниці порівняно з вихідними (%). Це може бути виражене у відсотковому прирості показників тестування індивідуально для кожного учня протягом певного циклу занять, а також визначення його рейтингу серед однолітків. Результати всієї вікової групи учнів, ранжуються від мінімального до максимального за відсотковою шкалою від 1 до 100. Просування за цією шкалою вгору показує учневі, про те, наскільки він збільшив свій результат, який рейтинг він має серед однолітків і який відсоток однолітків йому вдалося обійти за цей період занять.

Загальну оцінку фізичної підготовленості з урахуванням індивідуальних показників фізичного розвитку можна одержати, використовуючи бальну систему наведену в таблиці індексів фізичної підготовленості. Для цього, маючи результати у таких рухових тестах, як на 30 м бігу, на 1000 м бігу, стрибок у довжину з місця, а також додатково вимірюючи силу кисті (ручний динамометр) і фізичну працездатність (проба Руф’є) розраховують рухові індекси.

Розраховуючи індекси фізичної підготовленості молодших школярів можуть й батьки, для яких розроблено листок контролю фізичної підготовленості їх дітей (додаток 5) та “Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років” (додаток 6).

Враховуючи те, що темпи приросту залежать від вихідного рівня фізичної підготовленості, можна рекомендувати диференційовану систему оцінювання прогресу досягнень учнів. Ця шкала підходить для використання міри активності учнів, які відвідували 3 уроки фізичної культури на тиждень і самостійно виконували домашні завдання з фізкультури (табл. 1).

Усі види педагогічного контролю дають потрібну інформацію, яку використовують у процесі управління фізичним вихованням і яка дозволяє встановити вихідний рівень фізичного стану учня та контролювати динаміку результатів показників тренувальних дій у процесі занять.

Таблиця 1

Диференційована система оцінювання прогресу (Р – за 12-ти бальною шкалою) фізичної підготовленості протягом навчального року

залежно від вихідного рівня

 

Вихідний рівень фізичної підготовленості Оцінка прогресу
відмінно добре задовільно незадовільно
  Низький   Середній   Достатній   Високий   4,6 і вище     3,6 і вище   2,6 і вище   утримання досягнутого рівня   4,5 – 3,6     3,5 – 2,6   2,5 – 1,6   зниження на один бал   3,5 – 1,6     2,5 – 1,6   1,5 –0,6   зниження на два бали   1,5 і нижче     1,5 і нижче   0,5 і нижче   перехід на нижчий рівень

Контроль за темпами приросту результатів, які визначаються в різних тестах й уніфіковані системою в балах, може бути зображений графічно, що дає уявлення про індивідуальний профіль фізичної підготовленості і допомагає корегувати управлінські дії.

Загальний позитивний оздоровчий ефект у процесі фізичного виховання оцінюється підвищенням рівня індивідуального здоров’я, критеріями якого можуть бути:

• зменшення кількості гострих повторних захворювань, загострень хронічних захворювань; прискорення процесу відновлення після хвороби і т.д.;

• зниження факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (нормалізація ваги тіла або зменшення зайвої, нормалізація або зниження артеріального тиску, нормалізація ліпідного обміну, відмова від шкідливих звичок, підвищення рухової активності);

• зниження ЧСС у стані спокою, після сну і під час стандартних фізичних навантаженнях;

• поліпшення результатів у рухових тестах;

• підвищення рівня фізичного стану;

• підвищення мотивації до занять.

Підвищення рівня фізичного стану стає основою для внесення коректив до параметрів оздоровчих програм відповідно до вікового рівня фізичного стану.

Використання індексів фізичної підготовленості відповідно до індивідуальних показників фізичного розвитку дає можливість організовувати змагання учнів різних вікових груп, хлопчиків і дівчаток під назвою “Здолай себе”. Ця назва відповідає загальній концепції розрахунку індексів, тому що фактично учень змагається зі своїми фізичними можливостями, які він має від природи (фізичний розвиток) і тільки за допомогою систематичних занять фізичними вправами може поліпшити їх. Змагання проводяться не за абсолютними результатами, а за відносними (індексами), тому першокласник може змагатися з п’ятикласником, шестикласник з десятикласником тощо. Дуже наочно може виглядати п’єдестал пошани, коли переможцем стає хлопчик або дівчинка невисокі на зріст, молодші за віком, ніж той, хто посів друге і третє місце. Показовим маже бути список учнів, які увійшли у десятку або двадцятку найкращих за одним тестом і загальною оцінкою фізичної підготовленості.

Для стимулювання мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом в кінці навчального року в класі на стенді вивішується якісна оцінка в балах прогресу досягнень у фізичній підготовленості учнів, розмальована для наочності різними кольорами. “Відмінно” – зелений колір, “добре” – жовтий колір, “задовільно” – жовтогарячий, “незадовільно” – червоний.

 

Додаток 2