Методичні вказівки до вивчення теми

Приступаючи до розгляду цієї теми студенти мають спочатку засвоїти суть складних виробничих систем.

Промислове підприємство, що являє собою сукупність елементів і зв’язків між ними, спрямованих на зміну форм і властивостей вхідних ресурсів та випуск готової продукції, належить до класу складних виробничих систем.

Застосування системного підходу дає змогу виділити в діяльності підприємств функціональні підсистеми:

1) організація виробничих процесів: технічна підготовка виробництва, виробничі та трудові процеси, забезпечення якості продукції.

2) елементна складова виробництва: будівлі, споруди, виробничі приміщення, устаткування, пристрої, прилади; предмети праці певних властивостей; кадри різних рівнів кваліфікації.

3) виробнича інфраструктура підприємства: технічне обслуговування і ремонт основних матеріальних елементів виробничої системи, її матеріально-технічне й енергетичне забезпечення та транспортне обслуговування, а також складське і тарне господарство, збут готової продукції.

4) управлінська підсистема підприємства: техніко-економічне планування, фінансування, бухгалтерський облік, науково-технічний та соціальний розвиток підприємства.

Кожна ланка та функціональні підсистеми підприємства мають «вхід», «процес» і «вихід». Усе це зумовлює наявність у них об’єктів і суб’єктів управління, які пов’язані між собою каналами зв’язку.

Поняття «інформаційне забезпечення» (ІЗ) виникло у зв’язку з розвитком автоматизованих систем управління (АСУ). Це динамічна система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень. ІЗ можна розглядати і як процес забезпечення інформацією, і як сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень, яка використовується в інформаційній системі у процесі її функціонування.

Управління виробничим процесом на підприємстві потребує надзвичайно великого масиву інформації, яка характеризує як зовнішнє, так і внутрішнє середовище підприємства. Усю інформацію, необхідну для прийняття рішень щодо управління виробничим процесом, можна поділити на три великі блоки:

· блок прогнозної інформації, який, зокрема, містить прогнозні дані про попит на продукцію підприємства, ціни на неї тощо;

· блок планової інформації, який, зокрема, містить показники виробничої програми підприємства, планові обсяги постачання матеріалів, графіки відвантаження готової продукції тощо;

· блок оперативної інформації, який містить поточні значення усіх основних показників, які впливають на прийняття управлінських рішень щодо організації виробничого процесу (фактичний попит на продукцію, фактичні ціни на виробничі ресурси та готову продукцію тощо).

Ключовою задачею управління сучасними складними виробничими системами є автоматизація управління.

Закордонними і передовими вітчизняними підприємствами широко використовуються АСУ, зокрема ERP (Enterprise Resource Planning – системи планування ресурсів підприємства) або окремі спеціалізовані системи для ведення бухгалтерського обліку, роботи з договорами, систем управління базами даних про клієнтів, стан платежів тощо. Найбільш типовими АСУ є «Симплан» — для корпоративного планування; «Прожектор» — фінансового планування; «Експрес» — маркетингу, фінансів; «BIS» — керування бюджетом. На вітчизняних підприємствах широко застосовуються комплексні АСУ – «1 С Підприємство», «БЕСТ» та інші.

Нині головна увага спрямована на створення корпоративних інформаційних мереж, які об’єднають усі наявні комп’ютери, різноманітне програмне забезпечення і бази даних в єдину систему. В основу її функціонування покладено Web-технологію Intranet – своєрідну індивідуальну систему Internet, яка використовує інфраструктуру і стандарти World Wide Web, але є захищеною від несанкціонованого доступу із відкритої мережі Internet.

Потребі в гармонізації комп’ютерних технологій і технологій організації бізнесу відповідають корпоративні інформаційні системи (КІС).

Функції КІС: мінімізація зв’язків і дублюючих функцій, раціоналізація інформаційних потоків і доступу до необхідної інформації, зосередженої в базах даних, з будь-якого робочого місця, обладнаного комп’ютером; забезпечення достовірності даних; забезпечення високого рівня надійності інформації під час роботи в режимі 365×24.

КІС передбачає комп’ютеризацію процесу технологічної підготовки виробництва, за рахунок чого скорочуються цикли проектування та створюється електронна колективна база даних виробів, деталей, нормативів, маршрутів тощо. Комп’ютерна система забезпечує скорочення витрат виробництва за рахунок автоматизації нормування, обліку, контролю й регулювання витрат матеріальних і трудових ресурсів, підвищення культури праці, прискорення проходження замовлень.

Найважливішим компонентом КІС є забезпечення реального доступу до світових комп’ютерних систем через Internet, використання практично необмежених ресурсів і можливостей останнього для поліпшення діяльності великого підприємства та як каналу зв’язку для передавання ділових повідомлень партнерам.

На практиці застосовують два підходи до розробки єдиної інформаційної корпоративної системи великого підприємства: купівля і запровадження готової інформаційної системи, розробленої відповідною відомою фірмою; проектування та впровадження єдиної наскрізної інтегрованої системи власними силами.

У світовій практиці використовується технологія електронного обміну діловою інформацією за стандартом ООН – ЕДІФАКТ, що регламентує принципи обміну діловими даними між різноманітними учасниками комерційної діяльності (виробничими підприємствами, торговельно-посередницькими організаціями, банками, страховими компаніями тощо). Найбільшими центрами поширення технології ЕДІФАКТ в Європі є СІТПРО в Англії, ЕДІФРАНС у Франції, ДЕНІШПРО в Данії.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення складної виробничої системи та її основних складових.

2. Сутність інформації та її роль в інформаційному забезпечені підприємства?

3. Джерела інформації та особливості їх формування й використання за умов автоматизованої обробки даних.

4. У чому полягає різниця між внутрішніми й зовнішніми джерелами аналітичної інформації?

5. На які 3 блоки можна розділити інформацію, необхідну для прийняття рішень щодо управління виробничим процесом,?

6. Що означає КІС, з якою метою вони створюються, які функції виконують і які економічні наслідки від їх впровадження?

7. Охарактеризуйте сучасні технології автоматизованого управління.