Документи, що ведуться на спостережних пунктах

 

131 На кожному спостережному пункті складається схема орієнтирів та ведеться журнал розвідки і обслуговування стрільби.

На командно-спостережному пункті, крім того, ведуться робоча карта, великомасштабний планшет і схема цілей. При організації розвідки на сильно пересіченій місцевості і в горах, за наявності достатнього часу на спостережних пунктах складають схеми полів невидимості.

132 Схема орієнтирів (рис. 3.2) призначена для полегшення відшукування орієнтирів на місцевості, швидкої та надійної передачі (прийому) цілевказання, для визначення положення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів, а також для приймання та передавання доповідей про розвідані цілі.

Порядок вибору орієнтирів і складання схеми орієнтирів викладений в ст.78, 79.

133 Журнал розвідки і обслуговування стрільби (додаток Е) є документом, в якому враховуються (реєструються) результати розвідки противника і обслуговування стрільби. У журналі записують: номер об'єкта (цілі); час виявлення; положення цілі відносно командно-спостережного (спостережного) пункту (дані засічки); найменування об'єкта і результати спостереження, прямокутні координати об'єкта і його висоту над рівнем моря; характеристику точності засічки, а також коли і кому зроблена доповідь про ціль або висновок щодо вірогідності цілі.

134 На робочу карту командира наносять: передній край противника і своїх військ, спостережні пункти і вогневі позиції свого підрозділу; смугу (сектор) розвідки і райони особливої уваги; орієнтири; основний напрямок стрільби (розвідки); цілі, що розвідані зі свого спостережного пункту і отримані від інших підрозділів; інженерне обладнання, а також рубежі, що намічаються для розгортання і маршрути переміщення в ході бою; дані радіаційної та хімічної розвідки; позивні посадових осіб і сигнали управління.


42
Обрив
44
Рисунок 3.2 – Схема орієнтирів
Х = 48 250 У = 69 087 h = 127
Розгалуження доріг
41
Труба окремого будинку
45
Окрема береза
Башта
43
СХЕМА ОРІЄНТИРІВ 2 БАТАРЕЇ
46
Труба цегляна
ОН 44 - 00

       
   
 
 

Цілі на робочу карту наносять умовними знаками (додаток Ж). Поруч з умовним знаком записують номер цілі; для рухомих і високоманеврових цілей, крім того, вказують дату і час виявлення, а для артилерійських (мінометних) батарей - калібр і кількість гармат (мінометів). Цілі, розташування яких визначено неточно або які потребують додаткової розвідки, при нанесенні на карту обводяться пунктирними колом.

135Великомасштабний планшет (рис. 3.3) ведеться, як правило, в масштабі 1:10000. На планшет наносять умовними позначеннями за координатами усі розвідані цілі

(як знову виявлені, так і ті, що підтвердилися), визначають положення взводних опорних пунктів і систему вогню противника.

Після визначення положення взводних опорних пунктів і інших цілей їх переносять з планшета на карту.

Рисунок 3.3 – Великомасштабний планшет

136 Схема цілей (додаток З) оформлюється на кальці з нанесеною координатною сіткою, на схему наносять з карти (великомасштабного планшета) розвідані за певний проміжок часу об'єкти (цілі) із зазначенням їх координат.

137 Схема полів невидимості(рис. 3.4) складається для визначення ділянок місцевості, які не спостерігаються зі спостережних пунктів.

При складанні схеми полів невидимості накреслюють на карті напрямок на місцеві предмети і висоти характерної форми, які є на карті і які спостерігаються на місцевості. На кожному з накреслених напрямків відмічають межі неспостережних ділянок, визначаючи їх на око (за місцевими предметами) відповідно до рельєфу місцевості.

 

       
 
 
   
Рисунок 3.4 – Схема полів невидимості

 

 


Ділянки, які не спостерігаються за окремими напрямками з'єднують у поля невидимості у відповідно до рельєфу і місцевих предметів. Визначені ділянки на схемі покривають штрихуванням або затушовують.

Межі смуги розвідки і полів невидимості, що нанесені на карту, копіюють на кальку, на неї наносять також оцифровану координатну сітку, свій передній край і місце спостережного пункту.

 

Обробка даних засічок

 

138 Обробка даних засічок цілей (орієнтирів, реперів) проводиться аналітичним, змішаним або графічним методом.

Метод обробки даних засічок цілей (орієнтирів, реперів) визначає командир підрозділу залежно від обстановки і наявності часу.

При аналітичному методі обробку проводять на обчислювачі СТМ, логарифмічній лінійці або обчислювачі 1В520; при змішаному методі застосовують обчислювач СТМ (логарифмічну лінійку і прилад управління вогнем); при графічному методі обробку проводять на приладі управління вогнем чи карті.

139 При обробці результатів засічок цілей (орієнтирів, реперів), засічених з одного спостережного пункту, проводять перетворення полярних координат в прямокутні рішенням прямої геодезичної задачі відповідно до ст.70.

140 Обробку засічок цілей (орієнтирів, реперів), засічених з пунктів спряженого спостереження на обчислювачі СТМ, виконують в такому порядку:

- завчасно вписують в бланк 3 координати спостережних пунктів: лівого - , правого - , а також дирекційний кут бази - (дії 1-3);

- після отримання дирекційних кутів по цілі записують в бланк величини і (дія 4);

- обчислюють відліки А= - і В= - (дія 5);

- обчислюють кут засічки С=А-В або С= - (дія 6);

- обчислюють на обчислювачі довжини сторін і за формулами:

порядок розрахунку такий:

1 Індекс движка встановлюють на величину бази ВА по шкалі чисел основного кола.

2 Обертанням рухомого кола підводять під індекс движка значення кута С по шкалі синусів.

3 Індекс движка встановлюють на величину кута В по шкалі синусів і по шкалі чисел основного кола, під індексом знімають значення .

4 Індекс движка встановлюють на величину кута А по шкалі синусів, по шкалі чисел основного кола, під індексом знімають значення .

Для визначення цілих одиниць в дальностях і розраховують наближену дальність за формулою

Отримані величини записують в бланк (дія 7).

За значеннями дирекційних кутів і розраховують кути і (дія 8), а потім (15-00- ) і (15-00- ) (дія 9);

Обчислюють на обчислювачі приріст координат і за формулами:

Розрахунки проводять в такому порядку.

від лівого СП:

а) початок шкали синусів рухомого кола суміщають з дальністю по шкалі чисел основного кола;

б) індекс движка встановлюють на величину (15-00 ­­– ) по шкалі синусів і під індексом по шкалі чисел основного кола знімають значення DХА;

в) індекс движка встановлюють на величину по шкалі синусів і під індексом по шкалі чисел основного кола знімають значення DУА;

 

Бланк 3

БЛАНК – СХЕМА

обчислення результатів засічок цілей з пунктів спряженого спостереження

= ................

Номер дії Точка С Дія   Лівий   Правий    
Лівий Правий
aАС aВС        
aВА aВА        
А = aАС - aВА В = aВС - aВА        
С = А – В = aАС - aВС        
         
RAC RBC        
15 - RAC 15 - RBC        
ХА ХВ        
А= sin(15-RАС) В= sin(15-RВС)        
Х¢ С = ХА + DХА Х¢¢ С = ХВ + DХВ        
ХСР = ½ (Х¢С + Х¢¢С)        
УА УВ        
А= sin(RАС) В= sin(RВС)        
У¢ С = УА + DУА У¢¢С = УВ + DУВ        
У СР = ½ (У¢С + У¢¢С)        
               

 

від правого СП:

а) початок шкали синусів рухомого кола встановлюють на дальність ВС по шкалі чисел нерухомого кола;

б) індекс движка встановлюють на величину 15-00 – RВС по шкалі синусів і під індексом по шкалі чисел основного кола знімають DХВ;

в) індекс движка встановлюють на величину R ВС по шкалі синусів і під індексом по шкалі чисел основного кола знімають значенняDУВ.

Кількість цілих знаків в прирості координат визначають відповідно до ст. 72 - отримані прирости координат із своїми знаками записують в бланк (дії 10-11); обчислюють координати цілі з лівого і правого СП, додаючи прирости координат із своїми знаками до координат відповідних спостережних пунктів (дії 12-13).

Якщо різниця координат не перевищує 10м, то за координати цілі беруть середнє арифметичне. Сходження координат точки С, отриманих за приростами координат відносно лівого і правого СП, свідчать тільки про відсутність помилок в обчисленнях, але не є контролем правильності вимірювальних робіт при засічці цілі (орієнтира, репера).

141 Обчислення прямої засічки на логарифмічній лінійці проводять в тій самій послідовності, як і на обчислювачі СТМ, при цьому дальність обчислюють в такому порядку:

а) від лівого СП:

- кінець шкал движка встановлюють напроти величини бази по шкалі чисел корпусу лінійки;

- риску візира встановлюють на величину кута В по шкалі синусів;

- переміщенням движка підводять під риску візира значення кута С по шкалі синусів або S і Т, а напроти початку (кінця) шкал движка на шкалі чисел корпусу лінійки знімають дальність .

б) від правого СП:

- кінець шкали движка встановлюють проти величини бази по шкалі чисел корпуса лінійки;

- риску візира встановлюють на величину кута А по шкалі синусів;

- переміщенням движка підводять під риску візира значення кута С по шкалі синусів або S і Т, а напроти початку шкал движка на шкалі чисел корпуса лінійки знімають дальність .

142 З метою контролю правильності засічки визначають дальність до цілі за допомогою далекоміра. Різниця дальності, отриманої під час засічки і виміряної за допомогою далекоміра, не повинна перевищувати 2% - при використанні стереоскопічного далекоміра і 1% - при використанні квантового далекоміра. При великій різниці засічку з пунктів спряженого спостереження потрібно повторити.

При засічці цілі з трьох спостережних пунктів надійним контролем буде схожість координат з двох баз. Різниця між отриманими координатами не повинна перевищувати 50 м.

143. Засічки змішаним методом виконують на приладі управління вогнем (ПУВ) і обчислювачі СТМ (логарифмічній лінійці).

Прилад управління вогнем готують до роботи і наносять на нього пункти спряженого спостереження.

Роботу з обробки результатів засічок виконують в такому порядку:

- за допомогою обчислювача СТМ (логарифмічної лінійки) розраховують дальність до цілі;

- на ПУВ установлюють дирекційний кут з основного спостережного пункту на ціль і закріплюють лінійку дальності зажимним гвинтом;

- переміщують центральний вузол приладу до того часу, поки робочий зріз лінійки не суміститься із спостережним пунктом на дальності, розрахованій від основного пункту до цілі;

- з відлікових ноніусів знімають і записують координати цілі.

Для контролю визначають координати цілі відносно бокового пункту спряженого спостереження. Різниця в координатах не повинна перевищувати 20м. За кінцеві координати приймають їх середнє арифметичне значення.

144. Обробку даних засічок графічним методом проводять на ПУВ або карті (планшеті) масштабом не менше 1:25000.

Роботу на ПУВ виконують в такому порядку:

- готують прилад управління вогнем до роботи і наносять по координатах пункти спряженого спостереження;

- обертаючи лінійку дальності, встановлюють ноніус кутомірної шкали відповідно до дирекційного кута (відліку) по цілі з основного пункту і закріплюють лінійку дальності зажимною гайкою;

- переміщуючи центральний вузол, суміщують робочий зріз лінійки з точкою основного пункту і прокреслюють напрямок на ціль;

- обертаючи лінійку дальності, встановлюють ноніус кутомірної шкали відповідно до дирекційного кута (відліку) по цілі з бокового пункту і закріплюють лінійку дальності зажимною гайкою;

- переміщуючи центральний вузол, суміщають робочий зріз лінійки з точкою бокового спостережного пункту і прокреслюють напрямок на ціль;

- сполучають центр центрального вузла з точкою перетинання напрямків і на координатних лінійках знімають прямокутні координати цілі.

145. Обробку даних графічним методом при засічці цілі (орієнтира, репера) далекоміром або за допомогою кутовимірювального приладу і секундоміра проводять на приладі управління вогнем в порядку, викладеному в ст. 143.