Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра

 

При обслуговуванні пристрілювання за допомогою далекоміра відхилення розривів за напрямком вимірюють за допомогою бінокля (бусолі, теодоліта) або далекоміра. Відхилення розривів за дальністю визначають як різницю дальностей до розриву і цілі, виміряних далекоміром.

У ході пристрілювання далекомірник вимірює дальність до кожного розриву снаряда [центра групи розривів (залпу)] за хмаринкою в момент розриву й уточнює за вирвою (якщо вона спостерігається) або за місцевим предметом, що знаходиться поблизу розриву.

До обслуговування пристрілювання, якщо ціль відома завчасно, необхідно в районі цілі на різних рубежах вибрати декілька місцевих предметів і визначити відстань до кожного з них. Отримані дані далекомірник використовує для визначення дальності до розривів.

У випадку, коли далекоміром також визначається відхилення розриву від цілі за напрямком, далекомірник спочатку вимірює дальність до розриву, а потім дирекційний кут. Відхилення розривів від цілі визначають за сіткою або як різницю дирекційних кутів по цілі і розриву, наприклад, дирекційний кут по цілі 31-50, дирекційний кут по розриву 31-78, відхилення розриву від цілі +0-28 (вправо 28).

При обслуговуванні створення фіктивного наземного репера командир взводу (відділення) визначає і доповідає середню дальність і середній дирекційний кут за групою розривів або за координатами репера, наприклад,

"Дальність 1600, дирекційний 35-40",

"Дальність 1800, основний напрямок, вправо 1-20",

"Координати репера Х=18230 У=44225".

При обслуговуванні стрільби артилерії за допомогою далекоміра по рухомій надводній цілі за командою командира проводиться безперервна засічка цілі через кожні 20 секунд. Дирекційний кут по цілі доповідають командиру. Перед подачею команди "Вогонь" командир вказує далекомірнику дирекційний кут за точкою зустрічі снарядів з ціллю. Отриманий дирекційний кут далекомірник ставить на далекомірі та наводить прилад у визначеному напрямку.

При веденні стрільби на поразку далекомірник визначає дальність і напрямок для кожного залпу.

При обслуговуванні пристрілювання за допомогою секундоміра по цілі, що виявляє себе блиском і звуком пострілів, напрямок на ціль зі спостережного пункту визначається за допомогою орієнтованого оптичного приладу як середнє значення дирекційних кутів за блиском пострілів.

Дальність до цілі визначають за чотирма відліками секундоміра (від моменту спостереження блиску пострілу до моменту сприйняття звуку пострілу). Середній відлік секундоміра (з точністю до 0,1) помножують на 1000, ділять на 3 і отримують дальність до цілі в метрах.

Приклад: Середній відлік дорівнює 12,6. Дальність до цілі буде 12,6 ×1000 / 3 = 4200м.

Відліки секундоміра, що отримані при спостереженні тільки диму розриву, не враховують.

При неможливості отримання чотирьох відліків дозволяється визначати дальність до цілі, яка звучить, за 2-3 відліками.

Пристрілювання цілі проводиться безпосередньо після її засічки, при цьому дальність до розривів за допомогою секундоміра повинна визначатися тією ж посадовою особою, яка виконувала засічку цілі.

Для визначення відхилень розривів від цілі за дальністю в метрах із отриманого відліку секундоміра по розриву (середнього відліку по групі розривів) віднімають середній відлік секундоміра по цілі, отриману різницю помножують на 1000 і ділять на 3.

Приклад: Середній відлік по цілі дорівнює 12,6 с, а відлік по розриву – 12,9 с.

Відхилення розриву за дальністю .

Відхилення за напрямком визначають як різницю відліків (дирекційних кутів) по розриву (центру групи розривів) і цілі.