Аналіз та оцінка портфельного кредитного ризику.

a. Аналітичний метод – розрахунок резервів по технології, встановленій 279(23).

b. Коефіцієнтний метод – формується система індикаторів портфельного кредитного ризику, визначається їх оптимальні та неоптимальні значення за результатами оцінки портфельний кредитний ризик відноситься до певної зони..

c. Статистичні методи – середньозважений кредитний ризик, варіація, семіваріація, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнт асиметрії.

d. Методи, що базуються на оцінці VаR – розробки рейтингових агенцій, що зараз набули статусу стандарту.

e. Експертний метод.

f. Стрес-тестування кредитного ризику. База для проведення стрес-тесту – статистичні методи прогнозування дефолту, моделі Мертона, аналіз матриць міграції. Сценарії можуть бути як історичні, так і гіпотетичні. Нацбанк проводить стрес-тести кредитних портфелів банків України на основі матриць міграції + стрес тест по падінню вартості застави на 10, 30, 50%.

Регулювання ПКР:

1. Інструменти, що дозволяють знизити ймовірність реалізації ПКР

a. Диверсифікація кредитного портфелю

b. Концентрація кредитних засобів

c. Лімітування.

2. Інструменти, що забезпечують зниження масштабу втрат при реалізації:

a. Резервування

b. Страхування

c. Сек’юритизація.

Контроль ПКР полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на кредитний ризик, який передбачає систематичний нагляд, спостереження для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань в процесі їх виконання. Метою контролю є виявлення фактичного рівня ПКР, порівняння з вимогами та нормативами, виявлення допущених відхилень від адміністративних рішень, аналіз причин відхилень, пошук шляхів виправлення недоліків.

За формами контроль поділяється: ревізія, моніторинг, інспектування, аудит, перевірка.

За видами: попередній, поточний та підсумковий.

Управління індивідуальним кредитним ризиком

Головна мета управління ІКР позичальника в банку полягає в оптимізації співвідношення між рівнем кредитною і економічною вигодою, що очікується та є компенсацією за ризик, який приймається банком.

Оцінка ІКР включає:

Оцінку якісних та кількісних показників діяльності позичальника, що передбачає ідентифікацію факторів вивчення ризику.

У положенні №23 наводяться методики оцінки ІКР за окремими кредитними угодами з метою формування резервів.

Для оцінки ІКР використовується Кредитний рейтинг (базельський комітет пропонує 2 підходи: стандартизований – визначається спеціалізованими рейтинговими агенціями; внутрішні рейтингові системи банків)

Складові внутрішньої рейтингової системи:

- Рівень імовірних збитків

- Імовірність дефолту

- Прогнозна оцінка зміни фінансового стану позичальника та їх кредитоспроможності

- Термін зобов’язання

- Сума вимог банку до позичальника за операцією.

Методи оцінки:

- Метод коефіцієнтів

- Метод аналізу грошових потоків

- Метод аналізу ділових ризиків.

Регулювання ІКР

- На рівні НБУ:

o Встановлення економічних нормативів

o Обмеження доступу на ринок операцій, що містять кредитний ризик

o Створення методичної бази для здійснення банками цих операцій

o Визначення обсягів і порядку формування резервів на відшкодування втрат за кредитними операціями

o Відстеження ефективності управління кредитним ризиком шляхом нагляду за діяльністю банку та інспектування

- На рівні банківської установи здійснюється у розрізі наступних стратегій:

o Уникнення ризику – відмова від кредитування;

o Прийняття ризику;

o Обмеження ризику. Використовуються інструменти такі:

§ Інструменти попередження

· Заходи стимулювання до повернення (санкції, штрафи, неустойки)

· Заходи підвищення фінансових можливостей позичальника;

· Підвищення рівня інформованості банку щодо можливостей позичальника розраховуватися за кредитом

· Розподіл ризику – частковий трансферт ризику контрагентам.

· Лімітування ІКР

§ Інструменти мінімізації втрат в процесі реалізації кредитного ризику:

· Передача кредитного ризику (страхування)

· Використання процентних ставок

· Використання забезпечення.

Контроль – головна мета полягає в постійному моніторингу рівня ризику і недопущення підвищення кредитного ризику понад встановлений рівень.

Інструменти контролю:

- Перевірка Прийоми фактичного контролю

- Прийоми документального контролю

- Кредитний моніторинг

Перелік питань

Аналіз фінансового стану позичальника - 19

Визначення основних структурних параметрів кредиту - 13

Гарантія як вид забезпечення - 25

Етапи процесу кредитування - 12

Застава як вид забезпечення. Види застав - 23

Зміст кредитної угоди. Суттєві та додаткові умови кредитних угод - 15

Класифікація банківських кредитів -7

Кредитна політика банку - 5

Кредитний аналіз в банку: суть та основні етапи - 17

Кредитний моніторинг: зміст, основні напрямки - 16

Кредитний ризик. Поняття та види - 31

Кредитоспроможність позичальника: суть та основні принципи оцінки - 18

Ліквідація як метод управління проблемними кредитами - 30

Методи оцінки кредитоспроможності клієнтів - 20

Неустойка, пеня, штраф - 26

Організаційна структура й функції кредитних підрозділів банків - 6

Особливості довгострокового кредитування -11

Особливості короткострокового кредитування -10

Особливості кредитування сезонних потреб - 9

Особливості споживчого кредиту - 21

Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб - 22

Порука як вид забезпечення - 24

Превентивні заходи щодо появи проблемних позик - 28

Принципи та умови кредитування - 4

Проблемні кредити. Ознаки. Причини виникнення - 27

Реабілітація як метод управління проблемними кредитами - 29

Роль кредитних операцій у банківській діяльності - 1

Суть кредиту, передумови його виникнення - 2

Управління індивідуальним кредитним ризиком - 33

Управління портфельним кредитним ризиком - 32

Форми та функції кредиту - 3

Характеристика окремих видів кредитів: бланковий кредит, овердрафт, кредитна ліня - 8

Ціноутворення на банківські кредити - 14