III. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення
Загальне поняття про частини мови: іменник, прикметник, дієслово, прийменник
Мета:Відновити і закріпити знання про слова-назви предметів, ознак, дій; ознайомити з поняттями Частини мови, іменник, дієслово, прикметник, Прийменник;Формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння абстрагувати та систематизувати, узагальнювати мовні явища, пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідного краю, природи.
Тип уроку:Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:предметні малюнки, картки зі словами ознака, предмет, малюнки із зображенням замків.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами зробимо ще один крок У країну нову, зовсім невідому, Де всіх нас чекають частини мови. Та шлях у цю країну Закрито поки що для нас — Каліграфічне завдання виконує клас.
Хвилина каліграфії.
— Зараз ми згадаємо, як правильно пишуться букви Сс І з'єднання
з цими літерами.
СсСсСсСлСуСаСвСксвсусасксл
Сумщина, Суми, Сміла, Семенівка, свято, коса, голос, сім, сіль.
— У слові Сумщина Назвіть голосні і приголосні звуки.
— Слово Семенівка Розберіть за будовою.
— З одним із записаних слів складіть речення. Наприклад: В лютому Сумщина святкуватиме Стрітення.
— Що ви знаєте про це свято?
II. Актуалізація опорних знань. Оголошення теми та завдань уроку
— Завдання виконано. Отже, замок відчинено. Перед нами велика краї
на — Частини мови. І тепер ми дізнаємось, які частини мови проживають
тут, навчимося їх розрізняти та правильно використовувати їх у мовленні.
Це завдання нашого уроку, а працювати будемо під девізом:
Любіть нашу рідну мову, Беріть, вивчайте кожне слово. Це пісня мами колискова Й Тараса невмируще слово.
III. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення
— Погляньте уважно і скажіть, які слова живуть у першому замку? На які запитання вони відповідають? Що означають? Наведіть приклади. (ІменНики)
— Які слова господарюють у другому замку? На які запитання відповідають? Що означають? Наведіть приклади. (Прикметники)
— Які слова заселили третій замок? На які запитання вони відповідають? Наведіть приклади.(Дієслова)
— Про господарів четвертого замку ви дізнаєтесь пізніше. Але там живуть наикоротші слова, які не хочуть дружити з іншими, тому й пишуться окремо.
А зараз відкрийте підручники (С. 3), прочитайте правило і дайте відповіді на запитання.
• Як називаються слова, що є назвами предметів?
• Як називаються слова, що є назвами ознак предметів?
• Як називаються слова, що позначають дію? (Аналіз граматичних понять.)
— На які питання відповідають іменники?
— Що вони означають?
— Як називаються слова, що є назвами предметів і відповідають на запитання Хто? що?
(Таким же чином аналізується визначення прикметника і дієслова.)
— Отже, іменники — це слова,...; прикметники — це слова,...; дієслова—це слова,... .
— Виконайте Вправу 1. На дошці закріплені малюнки казкових героїв, і в кожного з вас на парті є один із них. Відповідно ви будете допомагати виписувати Ведмедикові — іменники, Білочці — прикметники, а Зайчику — дієслова. (Перевірка виконаної вправи.)
Фізкультхвилинка (під музичний супровід)
Вправа 2. Прочитайте. Про що розповідається в тексті?
— Чи відповідає заголовок тексту?
— Чи можна до цього тексту дібрати заголовок «Зима»? Чому?
— Доберіть до слова Віхола Близькі за значенням слова.
— Яка це частина мови?
— Чому це іменник?
— Погляньте на картину. Що ви бачите?
— Чи відповідає зображення тому, про що розповідається в тексті?
— Запишіть декілька речень про те, що ви побачили. Визначте граматичну основу речень.
— Назвіть підмети. На які запитання вони відповідають? Що означають? Яка це частина мови?
— Назвіть присудки. На які запитання відповідають і що означають? До якої частини мови належать?
— Отже, іменники в реченні часто...; дієслова...
— Якщо іменники і дієслова є головними у реченні, то чим виступають прикметники?
— А тепер повернемося до четвертого замку. Відкриються його двері, коли виконаєте наступне завдання.
• ... полі зацвіла калина.
• Ми йдемо... школи.
• Зібрався люд... майдані.
— Доповніть речення потрібними словами.
— З якими частинами мови вони вживаються? {З іменниками)
— Тому і називаються вони прийменниками. На С. 4 прочитайте правило. Які слова є прийменниками? Як вони пишуться з іншими словами?
Вправа 3. Назвіть іменники, прикметники, дієслова, прийменники.
— Пригадайте, на що вказують іменники. {На предмет)
— А прикметники? {На ознаку предмета)
— Повторимо ці слова: Предмет, ознака. До якої частини мови вони належать?
— Що особливого в є їх вимові та написанні?
— Наведіть приклади слів, правопис яких потрібно запам'ятати.
— А зараз пограємо у Гру «Частини мови». (Сигнальними картками)
Зима, сніговій, по, літають, дятел, біля, зимовий, кидає, читає, дівчинка, цікава.
IV. Домашнє завдання
Виконати Вправу 3 (3.) Виписати по 5 слів, які належать до різних частин мови.
V. Підсумок уроку
Отже, час закінчити урок.
І вам самим судити, яким був цей крок.
Що знаєте ви про оці всі слова,
Що книга частинами мови називає?
— Які ви знаєте частини мови?
— Але у старших класах ви дізнаєтесь ще про деякі частини мови. Сьогодні ж назви їх прозвучать у вірші Д. Білоуса «Золоті злитки» і, можливо,
Хтось і запам'ятає їх назви.
Чи задумувавсь, звідкіль оті
У нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове —
Частини мови.
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав — Іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло — визначати речі, —
Ім'я, найменування і наймення:
Робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмемо назву — Дієслово,
Само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
А вже до пів десятка дієслів!
Прикметник Дасть іменнику-предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник Може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
А поспитай в звичайного Займенника,
За кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник.)
Прислівник Звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
Сполучник Каже: «Скромну роль я маю,
Але слова я в мові сполучаю».
І Частка Мовить: «Слово я службове,
Але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні де треба я скажу».
А Вигук Може пролунать, як дзвін, —
У мові, мабуть, найщиріший він!
«Ура!» — гукнеш ти друзям неодмінно,—
Сьогодні з мови я дістав «відмінно!»
Частини мови! Назви наче й звичні,
Полюбиш їх — красиві, поетичні, —
«Відмінно» заслужив ти. Знав чудово.
Це за любов найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені й підхопив народ!