Кіркові закінчення аналізаторів мови.

До асоціативних центрів (центрів другої сигналь-ної системи) належать:

- кірковий центр артикуляції мови – центр Брока, який міститься у задніх відділах нижньої лобової зви-вини (gyrus frontalis inferior).

Цей центр є найбільш важливим для вимовляння слів.

При його ушкодженні втрачається рухова про-грама слова, людина не може вимовляти склади та слова – моторна афазія;

- кірковий слуховий аналізатор мови – центр Верніке міститься у задніх відділах верхньої скроне-вої звивини (gyrus temporalis superior). Цей центр є найбільш важливим для розуміння мови. При його ушкодженні має місце сенсорна афазія (втрата ро-зуміння власної усної мови);

- кірковий центр письма (писемної мови), або руховий аналізатор письмових знаків локалізується в задній частині середньої лобової звивини (gyrus frontalis medius).

Діяльність цього центру тісно пов’язана з аналіза-торами рухів руки і сумісного повороту голови та очей в протилежний бік.

Ушкодження аналізатора письмових знаків приз-водить до порушення тонких рухів у написанні букв, слів та інших знаків – аграфії (порушення здатності писати), при збереженні інших практичних навичок;

- кірковий центр читання (зоровий аналізатор пи-семної мови) розміщений у кутовій звивині (gyrus angularis). При його ушкодженні порушується здатність читати та розуміти написане) – алексія.

Усі центри мови непарні і розміщені у правору-ких в лівій півкулі, а у ліворуких – у правій півкулі

Основні відмінності людського мозку від тваринного.

Ділянки кори великого мозку, які сприймають інформацію від відповідних рецепторних утворень, становлять центральну, або кіркову, частину (ядро) аналізатора. Ядра аналізаторів не мають чітко окреслених меж. В кожному із них розрізняють центральну частину — це головне місце скупчення клітин ядра аналізатора і периферичну частину, де розташовані такі самі клітини, але розпорошені серед інших клітин. Роль ядра полягає в усвідомленні сприйнятого почуття.

Вищенаведені ядра аналізаторів властиві й вищим тваринам. Але людина має ще й інші ядра, яких немає у тварин. Це ядра аналізаторів мови. Анатомічні особливості їх полягають у тому, що вони закладаються в обох півкулях, але розвиваються лише в одній (у правші — у лівій, у лівші — у правій) і не мають безпосереднього зв’язку з рецепторами. Так у кіркові кінці аналізаторів мови імпульси надходять лише з кіркових кінців зорового і слухового аналізаторів.

Серед кіркових центрів аналізаторів мови розрізняють: ядро рухового аналізатора мови, ядро слухового аналізатора мови і ядро зорового аналізатора мови. Вони знаходяться в лобній, висковій і тім’яній частках півкуль.

Кора великих півкуль головного мозку, як найважливіший відділ центральної нервової системи, є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності. Вона регулює через розміщені нижче відділи центральної нервової системи всі життєві процеси організму, а також зумовлює зв’язок організму із зовнішнім середовищем.

Вікові особливості будови головного та спинного мозку.

Переферійний відділ нервової системи.

Периферический отдел н.с.

Представляет собой часть нервной системы, которая соединяет центральную нервную систему с органами чувств и с произвольными мышцами. В ней выделяют две разные группы нервов: черепномозговые и спинномозговые.

Черепномозговые нервы - это 12 пар нервов, отходящих от головного мозга и направляющихся к различным органам головы, за исключением одного, идущего к сердцу и в брюшную полость. Эти нервы выполняют чувствительные и (или) двигательные функции.

 

• I napa. Обонятельный нерв: передает в головной мозг обонятельные ощущения от слизистой оболочки носовой полости.

• II пара. Зрительный нерв: идет к сетчатке глаз и передает зрительные ощущения.

• III пара. Глазодвигательный нерв: обеспечивает некоторые движения глазного яблока.

• IV пара. Блоковый нерв: обеспечивает движение одной из мышц глаза.

• V napa. Тройничный нерв: придает чувствительность всему лицу и обеспечивает движение жевательных мышц.

• VI пара. Отводящий нерв: заставляет поворачиваться глазное яблоко в наружную сторону.

• VII пара. Лицевой нерв: иннервирует: мимические мышцы лица и обеспечивает чувствительность нижней части языка.

• VIII пара. Преддверно-улитковый нерв: передает сигналы, улавливаемые средним ухом (звуки) и внутренним ухом (равновесие).

• IX пара. Языкоглоточный нерв: воздействует на мышцы пищевода и передает ощущения нижней части языка.

• Х пара. Блуждающий нерв: идет к внутренним органам грудной и брюшной полости и регулирует пищеварительные, обменные и дыхательные функции.

• XI пара. Добавочный нерв: обеспечивает движение некоторых мышц шеи.

• XII пара. Подъязычный нерв: Облегчает движения речепроизношения, глотания и жевания.

Спинномозговые нервы - это 31 пара нервов, отходящих от спинного мозга и управляющих остальной нервной периферической системой, а также частью вегетативной нервной системы. Эти смешанные нервы берут начало в сером веществе спинного мозга, которое находится во внутренней части мозга и окружено белым веществом.

Нервы образуют два хорошо дифференцированных отростка - передний, или вентральный, отросток состоит из двигательных волокон, а задний, или дорсальный, состоит из чувствительных волокон. Затем в области межпозвоночного отверстия они соединяются в один ствол, а потом снова ветвятся.

Одна вентральная ветвь, которая делится на тысячи ответвлений, идет к шее, рукам, передней части груди и ногам. Дорсальная ветвь заворачивает за позвоночный столб и направляется к спине. Несколько спинномозговых нервов могут идти вместе до места назначения, образуя плотные сети, называемые сплетениями.