Оформлення обкладинки і титульного аркуша
Загальні вимоги
Пояснювальна записка згідно з міжнародним стандартом ГОСТ 2.105-95 є одним із видів текстових документів і оформляється відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).
Записка виконується на одній стороні аркуша паперу формату А4 (297х210) українською мовою наведеним нижче способом:
¾ рукописним креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304-81) з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Цифри і літери потрібно писати чітко;
¾ машинним з використанням друкованих графічних пристроїв виведення на ЕОМ (ГОСТ 2.004-88); шрифт №14, Times New Roman, міжстрічковий інтервал – 1,5 строки.
Текст повинен бути зрозумілим, терміни, визначення і позначення повинні відповідати діючим стандартам та рекомендаціям.
Вписувати в текстові документи, виготовлені машинописним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації слід олівцем, чорним чорнилом, пастою або тушшю.
Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання записки, допускається виправляти підчищенням або зафарбовувати білою фарбою і наносити на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або від руки.
Виправлення повинно бути чорного кольору.
Пошкодження аркушів записки, помарки та сліди неповністю видаленого попереднього тексту (графіки) не дозволяється.
Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку чорного кольору, виконану друкарським способом або вручну тушшю, чорнилом або пастою. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівого поля і 5 мм від інших полів аркуша.
Відстань від рамки до початку і кінців рядків не менша ніж 3 мм.
Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менша ніж 10 мм.
Абзаци в тексті починають відступом, який дорівнює 12…15 мм.
Позначення документів
Кожний конструкторський документ згідно з ГОСТ 2.102.-68, ГОСТ 2.601-74 та ГОСТ 2.201-80 повинен мати назву та позначення, яке складається з груп символів. Для навчальних проектів рекомендується така структура позначень, яка проставляється на обкладинці і титульному аркуші:
ЛКВУ 5. 100 101 02. 000. 087. ПЗ
де ЛКВУ – код організації-розробника (Ладижинський коледж Вінницького університету);
5. 100 101 02 – номер спеціальності «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі»;
000 – номер деталі на складальному кресленні;
087 – номер теми дипломного проекту або порядковий номер прізвища студента при виконанні курсової роботи;
ПЗ – пояснювальна записка.
Оформлення обкладинки і титульного аркуша
Записка переплітається в обкладинку. На обкладинці записки наклеюють етикетку розміром 160×100 мм, на якій пишуть «Курсова робота», вказують її позначення, прізвище, ім’я та по-батькові студента і рік розробки документа (без зазначення слова «рік» або літери «р»). Приклад оформлення обкладинки курсової роботи наведено на рисунку 1.
| КУРСОВА РОБОТА ЛКВУ 5.10010102.000.000.ПЗ Гончарука Олександра Борисовича |
Рисунок 1. Оформлення етикетки на обкладинці пояснювальної записки.
| Міністерство аграрної політики та продовольства України Ладижинський коледж ВНАУ |
| ,,Електропостачання ферми ВРХ ТОВ ,,Флора” Бершадського району” |
| ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ЛКВУ. 5.10010102.000.000.ПЗ |
| Керівник_____________А.В.Підлубний ”____”_________2012р Розробив студент ________О.Б.Гончарук ”___”___________2012р |
Рисунок 2. Примірна форма титульного аркуша розрахунково-пояснювальної записки (формат А4).
Титульний аркуш курсового проекту – перший аркуш текстового документа – оформляється на аркушах формату А4 (297×210 мм) згідно з ГОСТ 2.105-95.
Приклад оформлення титульного аркуша записки курсового проекту наведено на рисунку 2.
¾ поле 1 – назва Міністерства і назва навчального закладу. Пишеться шрифтом 7, (шрифт №22, Times New Roman);
¾ поле 2 – заповнюється тільки для дипломного проекту;
¾ поле 3 – найменування теми курсової роботи. Тема пишеться шрифтом 7 (шрифт №22, Times New Roman, міжстрічковий інтервал – одинарний);
¾ поле 4 – слово ,,Пояснювальна записка до курсової роботи” з позначенням документа. Слова ,,Пояснювальна записка” і позначення документа пишеться шрифтом 5 (шрифт №14, Times New Roman);
¾ поле 5 – підписи керівника і виконавця роботи, прізвище, ініціали, дати підписів. Поле заповнюється шрифтом 5 (шрифт №14, Times New Roman);
¾ поле 6 – рік складання проекту (без позначення слова ”рік” або літери ”р”) пишеться шрифтом 5 (шрифт №18, Times New Roman)
Основні написи
Усі текстові документи (за винятком титульного аркуша і завдання) повинні мати основні написи, розміщені в правому нижньому куті. На аркушах формату А4 основні написи бувають двох видів: для першого аркуша записки (рисунок 3 – рамка 185×40 мм) і для наступних аркушів (рисунок 4 – рамка 185×15 мм) згідно з ГОСТ 2.104-68.
Зміст, розміщення та розміри граф основних написів, додаткових граф до них, а також розміри рамок у текстових документах повинні відповідати формам, наведеним на рисунках 3 і 4.
Основні написи, додаткові графи до них та рамки виконують суцільними лініями згідно з ГОСТ 2.303-68.
У графах основного напису (рисунок 3) за формою (номери граф на рисунках наведені в дужках) вказують:
¾ у графі 1 – тему курсової роботи (повністю);
¾ у графі 2 – позначення документа (наприклад: ЛКВУ. 5.10010102.000.087.ПЗ);
¾ у графі 3 – літеру, присвоєну даному проекту (навчальним документам літера не присвоюється, а тому графу 3 не заповнюють);
¾ у графі 4 – порядковий номер аркуша;
¾ у графі 5 – загальну кількість аркушів (графу заповнюють тільки на першому аркуші);
¾ у графі 6 – розрізняльний індекс навчального закладу і навчальної групи. Шрифт індексу навчального закладу повинен бути більше шрифту індексу групи. Перед індексом навчальної групи пишеться слово ”Група”. Наприклад: Ладижинський коледж ВНАУ, Група Е-32;
¾ у графі 7 – прізвище осіб, які підписали документ;
¾ у графі 8 – підписи осіб, прізвища яких вказано в графі 7;
¾ у графі 9 – дату підписання проекту. Наприклад: 12.05.10;
Рисунок 3. Форма заповнення основного напису конструкторських документів першого листа.
У графах основного напису за формою (рисунок 4) вказують:
¾ у графі 1 – позначення документа (шифр);
¾ у графі 2 – порядковий номер аркуша.
Рисунок 4. Форма заповнення основного напису конструкторських документів послідуючих листів пояснювальної записки.
Оформлення змісту
Зміст розташовують безпосередньо після завдання. На першій сторінці змісту виконують основний напис, як для заголовного аркуша. Перший аркуш ,,ЗМІСТ”, для підпису виконують велику рамку 185×40 мм (рисунок 3), а на наступних аркушах – рамки 185×15 мм (рисунок 4).
До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки записки), висновки і пропозиції, назви додатків, список використаних джерел і номери сторінок, на яких вони вміщені. У змісті перелічують номери й назви аркушів графічної частини.
Слово ЗМІСТ записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) великими літерами (шрифт №22, Times New Roman).
Побудова тексту
Зміст тексту розрахунково-пояснювальної записки за необхідністю поділяють на розділи і пункти.
Розділи повинні мати порядкові номери позначені арабськими цифрами і записані з абзацу. Кожний розділ записки потрібно починати з нової сторінки (шрифт №22, Times New Roman).
Розділи можуть складатися з одного або декількох пунктів (шрифт №18, Times New Roman, міжстрічковий інтерва – одинарний). Номер пункту складається з номера розділу і пункту, з’єднаних крапкою. У кінці номера крапку не ставлять.
Наприклад
ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
| Нумерація пунктів першого розділу записки |
1.2
1.3
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1
| Нумерація пунктів другого розділу записки |
2.3
2.4
2.5
2.5.1
2.5.2
2.5.3
| Нумерація підпунктів другого розділу записки |
2.5.5
2.5.6
2.5.7
2.5.8
2.6
2.7
2.8
2.9
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Розділи і пункти повинні мати заголовки. Заголовки повинні чітко і стисло відобразити зміст розділів і пунктів. Заголовки виконують (друкують або записують) великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовки складаються з двох речень, їх роз’єднують крапкою.
Відступ абзацу повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.
Структурні елементи ,,ЗМІСТ”, ,,ВСТУП”, ,,ДОДАТКИ”, ,,ЛІТЕРАТУРА”, ,,ВИСНОВКИ” не нумеруються, а їх назви правлять за заголовки.
Відстань між заголовком і текстом при виконанні записки машинописним способом повинна бути не менш ніж два інтервали, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і пункту – інтервал, при виконанні рукописним способом – 8 мм.
Виконання тексту
Текст записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень. При викладанні обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова: ”повинен”, ”слід”, ”необхідно”, ”вимагається, щоб”, ”дозволяється тільки”, ”не допускається”, ”забороняється”, ”не слід”. При викладанні інших положень слід застосовувати такі слова: ”можуть бути”, ”як правило”, ”за необхідності”, ”може бути”, ”у випадку” і таке інше.
При цьому допускається використовувати розповідну форму викладу тексту записки, наприклад, ”застосовують”, ”указують” тощо.
У записці повинні застосовуватись науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі. Якщо в записці прийнята специфічна термінологія, то в кінці її (перед списком літератури) повинен бути перелік прийнятих термінів з відповідними роз'ясненнями. Перелік включають у зміст записки.
У тексті записки не допускається:
¾ застосовувати розмовні звороти, техніцизми, професіоналізми;
¾ застосовувати для одного й того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за смислом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів з української мови;
¾ застосовувати довільні словотворення;
¾ застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами, а також у даній записці;
¾ скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковинах таблиць і розшифруваннях буквених позначень, які входять у формули та рисунки.
У тексті записки, за виключенням формул, таблиць і рисунків, не допускається:
¾ застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово ”мінус”);
¾ застосовувати знак ”ø” для позначення діаметра (слід писати слово ”діаметр”). При указані розміру або граничних відхилень діаметра на кресленнях, розміщених у тексті записки, перед розмірним числом треба писати знак ø;
¾ застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад: >(більше), < (менше), = (дорівнює) (більше або дорівнює), (менше або дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (процент);
¾ застосовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.
Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений ГОСТ 2.316.68.
Якщо в тексті записки наводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то значення одиниці фізичної величини указують після останнього числового значення діапазону.
Приклад:
Від 1 до 5 мм.
Від 10 до 18 А.
Від плюс 10 до мінус 40 °С.
Недопустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць фізичних величин, розташованих у таблицях, виконаних машинописним способом.
Приводячи найбільші або найменші значення величин, треба застосовувати словосполучення ”Повинно бути більше (менше)”.
Приклад:
Втрата напруги в мережі 0,38 кВ повинна бути не більша ніж 3,5%.
Формули і рівняння
Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, з абзацу розміром 12-15 мм. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули та рівняння виконують машинописним способом або креслярським шрифтом висотою не меншою за 2,5 мм, при застосуванні ЕОМ за допомогою ”Редактора формул” шрифтом №16 та написання буквених символів і пояснення їх ”Курсивом”. Записування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.
Формули і рівняння в записці (за винятком формул і рівнянь, розміщених у додатках) нумерують арабськими цифрами в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (3.1) - перша формула третього розділу.
Номер формули або рівняння указують на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.
У формулах та рівняннях як символи слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул та рівнянь, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі або рівнянні.
Перший рядок пояснення повинен починатися словом ”де” без двокрапки.
Приклад:
Кількість споживчих трансформаторних підстанцій по об’єкту (n 
,шт) визначають за формулою:
n 
= 
, [7,с.43] (2.7)
де Sp- повна розрахункова потужність навантаження об’єкта, кВА;
F- площа об’єкта, км2;
B- коефіцієнт поєднання напруг трансформатора, %/ км2;
U 
- допустимі втрати напруги в лінії 0,38 кВ, %.
В квадратних дужках цифра 7 означає порядковий номер підручника чи довідника, записаного в списку використаної літератури, цифра 43 – сторінка підручника, з якої взято дану формулу. В круглих дужках цифра 2 означає розділ курсового проекту (в даному випадку - 2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА), а цифра 7 – порядковий номер формули в даному розділі.
При проведенні похідної одиниці, яка складається з двох і більше одиниць, не допускається комбінувати літерні позначення і найменування одиниць, тобто для одних одиниць проходить позначення, а для інших найменування.
Не можна писати 1200 м/годину або 1200 м за год. Правильний запис – 1200 м/год, 1200 метрів за годину.
Числові значення величини треба ставити в тому порядку, у якому вони зазначені у формулах і рівняннях.
Кінцевий результат проводять без запису проміжних розрахунків Правильно:
n = 
, [7,с.43] (2.7)
n = 
= 0,23 1 шт.
У формулах і рівняннях при літерному позначенні величин між ними знаки множення (крапки або знак ”х”) не ставлять. При підстановці числових значень між числами обов'язково потрібно ставити знак множення.
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, при чому знак на початку наступного рядка повторюють.
При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак (х), рівняння (=), плюс (+), мінус (-).
Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується в перше, або на наступній сторінці. Допускається розміщувати таблицю вздовж довгої сторони аркуша записки з розміщенням назви зі сторони зшивання.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті записки.
З використанням друкованих графічних пристроїв виведення на ЕОМ (ГОСТ 2.004-88); шрифт №12, Times New Roman, міжстрічковим інтервалом - одинарним
Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.
Наприклад: таблиця 1.2 - друга таблиця першого розділу.
Таблиця може мати назву, яку друкують (пишуть) малими літерами, крім першої великої, і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.
Слово ”Таблиця” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці. Над наступними частинами пишуть: ”Продовження таблиці…” із зазначенням номера таблиці.
Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
Таблиці зліва, справа і знизу обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків граф.
Головка таблиці повинна бут відокремлена лінією від решти частини таблиці.
Висота рядків таблиці повинна бути не менша за 8 мм.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату аркуша, таблицю ділять на частини, які розміщують на одному аркуші поряд або одну частину під другою, чи переносять на наступні аркуші, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.
При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, обмежуючу таблицю, допускається не проводити.
Графу ”Номер по порядку” не допускається включати в таблицю. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті записки є посилання на них, при поділі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку.
При необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери слід указувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх нумеруванням. Перед числовими значеннями величин і позначеннями типів, марок і тому подібного порядкові номери не проставляють.
Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють літерами (ГОСТ 2.321-84) або іншими, якщо вони роз'яснені в тексті або наведені на ілюстраціях.
За відсутністю окремих даних у таблиці слід ставити тире.
Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел у всіх графах були розташовані один під одним, якщо вони відносяться до одного показника. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми.
Складання списку використаних джерел
Всі джерела нумерують наскрізними арабськими цифрами в алфавітному порядку. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають тим порядковим номером, яким воно записано в списку використаної літератури.
Про кожен документ подаються такі відомості: Прізвище та ініціали автора; якщо книжка написана двома чи трьома авторами, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, у якому вони вказані в книжці; повна і точна назва книжки, яка не береться в лапки; підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному аркуші); дані про повторне видання, назва міста видання книжки в називному відмінку; для міст Києва. Харкова. Москви. Ленінграда (нині Санкт-Петербург) вживаються скорочення К, X, М, Л, СП; назва видавництва (без лапок), рік видання (без слів ”рік” або скорочення ”р”). Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної крапкою і тире (. -).
Бібліографічний опис роблять мовою документа.
Документи, які мають більше трьох авторів, описують за назвою. При цьому за косою рискою, яку проставляють після останнього слова назви, наводять ініціали і прізвища авторів.
Наприклад:
Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок: ДНАОП 0.00 - 1.32-01.–К.: Державне підприємство „Укрархбудінформ”, 2001. – 121 с.
Справочник по проектированию электроэнергетических систем / В.В. Ершевич, А.Н. Зейлигер, Г.А. Илларионов и др.; Под ред. С.С. Рокотяна и И.М. Шапиро – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 352 с.
Розподільчі електромережі. Інформаційний збірник УНДПВКТУ «Укрсільенергопроект» - К.: 1994. – 200 с.
Додатки
Додатки оформляють як продовження записки на її наступних сторінках.
У тексті записки на всі додатки повинні бути посилання.
Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті.
Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен
мати заголовок, надрукований або написаний з першої великої літери, а послідуючі малими, симетрично відносно тексту сторінки.
Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, починаючи з літери А, за винятком Г, Є, 3, І, Ї, Й, О, X, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і так далі.
Один додаток позначається як додаток А.
Додатки можуть бути: графічний матеріал, таблиці, що доповнюють основний текст; формули і розрахунки.
Усі додатки повинні бути перелічені в змісті записки (при наявності) з позначенням їх номерів і заголовків.
ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
Формати
Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки (виконаної тонкою лінією) оригіналів дублікатів, копій відповідно до рисунка 5.
| Основний напис |
  |
Рисунок 5. Формат.
Формат з розмірами 1189 х 841 мм, площа якого дорівнює 1м2 та інші формати, одержані шляхом послідовного ділення його на дві рівні частини паралельно меншій стороні відповідного формату, приймаються за основні.
Позначення і розміри основних і додаткових форматів повинні відповідати указаним у таблиці 1.
Таблиця 1 Позначення і розміри основних форматів.
| Позначення формату | А0 | А1 | А2 | А3 | А4 |
| Розміри сторін формату, мм | 1189х841 | 594х841 | 420х594 | 297х420 | 210х297 |
Графічні відхилення розмірів сторін форматів ± 0,5 %.
Графічну частину курсового проекту виконують олівцем, тушшю або за допомогою програм комп’ютерної графіки чорним кольором на аркушах формату А1. На зазначених аркушах студенти креслять технологічну карту на вирощування заданої культури по інтенсивній технології, графіки завантаження тракторів (1-й аркуш) і оформляють операційно-технологічну карту (2-й аркуш) або інші креслення чи таблиці згідно з завданням викладача. В додатку на міліметровому папері будується відомість-графік потреби в сільськогосподарських машинах.
Пояснення виконання графічної частини дається в розрахунково-пояснювальній записці.
На першому і другому аркушах графічної частини, в нижньому правому куті даються основні написи креслення згідно з ГОСТ 2.104-68 (рисунок 6).
Рисунок 6. Основний напис на аркушах графічної частини.
Рекомендації по виконанню курсової роботи
Завдання на курсову роботу видається на початку вивчення предмету, щоб робота над нею велася паралельно із засвоєнням нового матеріалу.
Вихідні дані і перелік питань, які підлягають розробці по кожній частині курсової роботи, визначає викладач відповідно до вимог програми предмета.
Перелік питань пояснювальної записки
ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Характеристика об’єкта електропостачання
1.2 Джерело живлення та рівні напруг у точці приєднання
1.3 Категорія об’єкта по надійності електропостачання
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Визначення розрахункових навантажень на вводах та по об’єкту
2.2 Розрахунок допустимих втрат напруги в електромережі
2.3 Визначення кількості, місць встановлення та типів споживчих
2.4 Розрахунок потужності силових трансформаторів ТП
2.5 Електричний розрахунок ліній 0.38 кВ
2.5.1 Вибір кількості та трас ліній
2.5.2 Визначення розрахункових потужностей та робочих струмів для тривалого режиму
2.5.3 Визначення розрахункового тривалого допустимого струму нагрівання проводів на ділянках мережі
2.5.4 Попередній вибір перерізів та кількості проводів ліній
2.5.5 Перевірка ліній на втрати напруги
2.5.6 Розрахунок мережі зовнішнього освітлення
2.5.7 Розрахунок струмів К.З. на стороні 0,4 кВ
2.5.8 Перевірка СІП на термічну стійкість при К.З. та остаточний вибір проводів
2.6 Перевірка мережі на зниження напруги при пуску потужного електродвигуна
2.7 Вибір апаратів і струмопровідних частин розподільних пристроїв підстанції
2.8 Вибір та перевірка апаратів захисту ліній 0,38 кВ
2.9 Розрахунок заземлення ТП та захист від перенапруг
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
Аркуш 1 (формат А1) Генеральний план об’єкта з нанесенням ТП та трас ліній
Аркуш 2 (формат А1) Принципова електрична схема споживчої ТП 10/0,4 кВ
Зміст пояснювальної записки
Вступ
У вступній частині курсової роботи студент повинен висвітлити такі питання:
Особливості електропостачання в АПК;
Задачі електропостачання, його сучасний стан;
Мета курсової роботи.
Вступ писати коротко і конкретно обсягом 1…1,5 сторінки.
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Характеристика об'єкта електропостачання (для проектів з електропостачання об'єкта с.г. виробництва)
Вказати назву об'єкта та господарства, якому належить об'єкт, місце його розташування (село, селище, район). Коротко вказати, які технологічні процеси виконуються на об'єкті якого напрямку виробництво (для ферм ВРХ - м'ясного на відгодівлю чи молочного напрямку).
Вказати продуктивність (поголів'я) для тваринницьких ферм, для зернотоків – продуктивність переробки (об'єм складських приміщень в тонах, для ІТК (майстерень, гаражів та ін.), кількість умовних ремонтів, склад машинно-тракторного парку.
Вказати, в якому кліматичному районі за вітром та ожеледдю знаходиться об'єкт, вказати загальну площу об'єкта (км2), переважаючий напрямок вітрів влітку і взимку (по «розі вітрів», види грунтів на об'єкті.