Зниження трудомісткості процесу

Процент зниження трудомісткості окремих операцій визначають за формулою

,% , (21)

де – трудомісткість операції на одиницю обсягу роботи, люд.-хв.;

– індекси окремих операцій процесу;

1 – до проведення заходів;

2- після впровадження заходів.

Добова трудомісткість процесу в цілому визначається з виразу

, нормо-год., (22)

де – тривалість зміни, год.;

– добовий обсяг роботи за даним процесом;

- чисельність робітників у ланці при вживанні ланкових норм. При індивідуальних нормах = 1;

– норма виробітку, одиниць обсягу роботи.

Річна трудомісткість процесу

,нормо-год., (23)

де – число робочих днів за рік.

Питома вага трудомісткості операцій, що знаходяться під впливом даних заходів, у загальній трудомісткості процесу визначають за формулою

, % , (24)

де – коефіцієнт виконання норм виробітку;

– сумарна трудомісткість операцій, що знаходяться під впливом даного заходу, на одиницю обсягу роботи до проведення заходу, люд.-хв.

Зниження трудомісткості в цілому по процесу:

а) в процентах

, % ; (25)

б) в нормо-годинах

, нормо-годин за рік. (26)

1) Розрахунок чисельності умовно-вивільнюємих робітників внаслідок зниження трудомісткості

Під умовним вивільненням розуміють різницю між кількістю робітників, необхідних для виконання проектного обсягу продукції при базовій продуктивності праці, і фактичною кількістю робітників. Воно розраховується за формулою

,люд., (27)

де – кількість годин роботи одного робітника за рік ( 1130 годин).

2) Підвищення продуктивності праці по процесу за рахунок зниження трудомісткості знаходять за формулою

 

, %. (28)

3) Розрахунок економії витрат на оплату праці з відрахуваннями на соціальне страхування, яка отримується в разі, коли даний захід супроводжується зниженням розцінок

а) у процентах

, %, (29)

де – процент підвищення норм виробітку (можна прийняти = );

б) в грошових одиницях за рік

, грн, (30)

де – річна трудомісткість процесу, нормо-год.;

– середня річна зарплата робітника, грн;

– коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування, ( =1,37 або інший).

4) Розрахунок зниження собівартості

Зустрічаються два випадки:

а) обсяг видобутку по шахті не змінюється;

б) обсяг видобутку збільшується.

Перший має місце, коли відсутні резерви збільшення виробничої потужності підприємства.

При визначенні економії за собівартістю в обох випадках необхідно враховувати добовий приріст видобутку з очисних забоїв завдяки зростанню продуктивності праці.

У випадку “а” джерелом економії є концентрація гірничих робіт, а у “б”- додаткове зниження собівартості за умовно-постійними витратами.

У випадку, коли обсяг видобутку по шахті не змінюється, економія по собівартості за рахунок концентрації гірничих робіт визначається так.

Знаходиться сумарний приріст добового обсягу видобутку корисної копалини по підприємству ( ):

, т ; (31)

, т, (32)

де – фактичний добовий обсяг видобутку з даного очисного забою, т;

– добовий обсяг видобутку забою за проектом, т;

- процент підвищення продуктивності праці по процесу (його можна приймати на рівні =а);

– тривалість процесу за цикл, год.;

– тривалість циклу, год.;

– кількість очисних забоїв на шахті.

, год. , (33)

де – обсяг роботи за цикл;

– змінна норма виробітку;

– кількість робітників, що виконують даний процес, люд.

Розраховується фактичне середньозмінне навантаження на очисний забій:

, т, (34)

де – сумарний фактичний середньодобовий видобуток із “ ” діючих забоїв, т;

– сумарне число лаво-змін в “ ” діючих забоях.

Визначається кількість змін за добу, що вивільнюються, за рахунок концентрації робіт у часі по підприємству в цілому

, змін. (35)

Визначається кількість обслуговуючих робітників у зміні, що вивільнюються ( ), та їх загальний змінний заробіток ( Ззм ):

, грн., (36)

де – середня змінна основна та додаткова зарплати робітника, грн.

Розраховується річна сума економії по собівартості за рахунок концентрації очисних робіт

, грн., (37)

де – коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування К=1,37;

– річна економія за іншими (окрім зарплати та відрахувань на соціальне страхування) елементами собівартості, грн.

Загальна річна сума економії по собівартості

, грн. (38)

При збільшенні обсягу видобутку корисної копалини по підприємству (випадок “б”) економія по собівартості визначається за формулою

, грн, (39)

де – собівартість 1т корисної копалини по підприємству за умовно-постійними витратами, грн/т;

- фактичний добовий видобуток по підприємству в цілому, т;

– коефіцієнт зростання цього обсягу видобутку завдяки проведенню даних заходів.

. (40)

5) Визначення економічного ефекту підприємства ( ):

, грн, (41)

де - середньорічний рівень банківського проценту за кредит, %;

- очікуваний річний рівень інфляції, %;

– одночасні витрати на проведення заходів, грн.

Заходи є економічно ефективними, якщо ми отримаємо додатний результат .

 

Приклад 1.

Визначити економічну ефективність підвищення швидкості подачі комбайна на 30% в комплексі КД-80 у всіх лавах. Механізований комплекс складається з комбайна, конвеєра, механізованого пересувного кріплення.

Дані: потужність пласта т= 1,0 м; щільність вугілля = 1,3 т/м; тривалість зміни Тзм = 360 хв (6 годин); обсяг добового видобутку лави Одоб = 600 т; агрегатна норма виробітку На = 293 т; одночасні витрати на проведення заходів = 10000 грн; середньорічний рівень банківського процента за кредит = 35%; середньорічний рівень інфляції , = 20%; тривалість циклу виймання Тц = 3,5 год.; тривалість процесу виймання Тп = 3 год.; собівартість 1 т по шахті за умовно-постійними витратами Сп = 60 грн/т; фактичний добовий видобуток по підприємству Дф = 3100 т/доб.

На шахті 5 лав, які працюють за 2-змінним режимом з видобутку; коефіцієнт виконання норм виробітку Кв.н = 1,2; кількість годин роботи одного робітника за рік Мг = 1200 год.; ширина захвату комбайна r = 0,8 м; середня швидкість подачі V = 2,2 м/хв.; кількість вивільнюємих робітників у зміні 5 люд. IV розряду і 8 робітників III розряду; коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування К= 1,37. Час дії заходу - 1 рік.

Розв'язування: