Тема 18. Міжнародна правова охорона навколишнього природного середовища.

Методичні рекомендації

При вивченні теми № 18 «Міжнародна правова охорона навколишнього природного середовища» студентам необхідно визначити систему нормативних актів, які є джерелами міжнародного екологічного права. З’ясувати об’єкти охорони навколишнього природного середовища та їх правовий режим. Засвоїти роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища

ТеОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

План:

1. Нормативні акти як джерела міжнародного екологічного права.

2. Міжнародні об'єкти охорони навколишнього природного середовища.

3. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища.

Теми рефератів:

1. Місце міжнародно-правових норм охорони навколишнього природного середовища в загальній системі міжнародного права.

2. Поняття міжнародного екологічного права.

3. Принципи міжнародного екологічного права

4. Міжнародні природоохоронні організації

5. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи

 

Л і т е р а т у р а:

1. Сперанская Л. В. Международно-правовая ответственность государств за загрязнение Мирового океана. — М.: Наука, 1984. - 150 с.

2. Аграрное и єкологическое законодательство в России й СНГ. — М., 1998.

3. Аллен Р. Как спасти Землю: Всемирная стратегия охраны окружающей среды. — М., 1983.

4. Захарченко Т.Р. Некоторые вопросы права окружающей среды США.— К., 1992.

5. Колбасов О.С. Концепция экологического права // Право окружающей среды в СССР и Великобритании. — М.,1988.

6. Колбасов О.С. Международно-правовая охрана окружающей среды. — М., 1992.

7. Правовая охрана окружающей среды в странах Восточной Европы. — М.,1990.

 


ОСНОВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

 

репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі, застосування мультимедіа, розв’язування задач або творчих завдань, робота в Інтернеті, складання графічних схем тощо.

– системою оцінювання знань;

 

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

Головним, що враховується викладачами при вирішенні питання про рівень підготовки студентів до семінарських занять з екологічного права є:

1) знання основних положень і інститутів теорії екологічного права;

2) знання основного фактичного матеріалу в обсязі програми курсу;

3) знання чинного екологічного законодавства і важливих роз’яснень вищих судових інстанцій (постанов Пленуму Верховного Суду України, узагальнень судової практики);

4) вміння використовувати отримані теоретичні знання і законодавчі положення в практиці, тобто вміння дати правильну юридичну оцінку явища (правильно і повно його кваліфікувати), чітко та вірно обґрунтовувати застосування окремих принципів і положень закону;

5) вміння самостійно, чітко, послідовно і впевнено викласти свої знання.

При визначенні оцінки знань студентів викладачі керуються критеріями положеннями, які розроблені Міністерством освіти і науки, МВС України, Положенням про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою в Запорізькому юридичному інституті ДДУВС, а також Методичними рекомендаціями з деяких питань організації та здійснення навчально-виховного процесу.

ЗАРАХОВАНО:

Оцінка “відмінно” (А) — теоретичний зміст курсу засвоєний уповному обсягу; сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всі навчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані в повному обсягу

Оцінка «Дуже добре» (В) — теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всі навчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання більшості з них оцінена кількістю балів, близькою до максимальної

Оцінка “добре” (С)- теоретичний зміст курсу засвоєний цілком; в основному сформовані практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всі навчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання жодного з них не оцінена мінімальною кількістю балів, деякі види завдань виконані з помилками.

Оцінка “задовільно” (D) — теоретичний зміст курсу засвоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань містять помилки.

Оцінка «достатньо» (Е) — теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані деякі практичні навички роботи; частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального.

НЕ ЗАРАХОВАНО:

Оцінка «умовно незадовільно» (FX) — теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані необхідні практичні навички роботи; більшість навчальних завдань не виконано або якість їх виконання оцінено кількістю балів, близькою до мінімальної; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання).

Оцінка «Безумовно незадовільно» (F) — теоретичний зміст курсу не засвоєний; не сформовані необхідні практичні навички роботи; всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки або не виконані взагалі; додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не призведе до значного підвищення якості виконання навчальних завдань.


Таблиця . Критерії переведення оцінок за 100-бальною шкалою у національну шкалу та шкалу ECTS

Оцінка в балах Оцінка за національною шкалою Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка Пояснення
90–100 Відмінно («зараховано») А «Відмінно» — теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконанів повному обсягу.
83–89 Добре («зараховано») B «Дуже добре» — теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання більшості з них оцінена кількістю балів, близькою до максимальної.
75–82 C «Добре» — теоретичний зміст курсу засвоєний цілком; в основному сформовані практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання жодного з них не оцінена мінімальною кількістю балів, деякі види завдань виконані з помилками.
68–74 Задовільно («зараховано») D «Задовільно» — теоретичний зміст курсу засвоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; більшість передбачених програмою навчання навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять помилки.
60–67 E «Достатньо» — теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані деякіпрактичні навички роботи;частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконаніабо якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального.
35–59 Незадовільно («не зараховано») FX «Умовно незадовільно» — теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані необхідні практичні навички роботи;більшість навчальних завдань не виконано або якість їх виконання оцінено кількістю балів, близькою до мінімальної; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання).
1–34 F «Безумовно незадовільно» — теоретичний зміст курсу не засвоєний; не сформовані необхідні практичні навички роботи;всі виконані навчальні завдання містять грубіпомилки або не виконані взагалі; додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не призведе до значного підвищення якості виконання навчальних завдань.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Земельний кодекс України.

4. Кодекс України про надра.

5. Лісовий кодекс України.

6. Водний кодекс України.

7. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991р.

8. Про охорону атмосферного повітря : Закон України від 21.06.2001р.

9. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 10.06ю1992р.

10. Про тваринний світ України: Закон України від 13.12.2001р.

11. Про екологічну мережу України: Закон України від 24.06.2004р.

12. Про рослинний світ: Закон України від 09.04.1999р.

13. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992р

14. Закон України “Про мисливське господарство та полювання” від 20.02.2000 року.

15. Про Червону книгу України :Закон України від 07.02.2002р.

16. Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки: Закон України від 21.09.2000р.

17. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р.

18. Кримінальний кодекс України

19. . Кримінально-процесуальний кодекс України.

20. Кодекс про адміністративні правопорушення України.

21. Кодекс законів про працю України.

22. Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення: Закон України від 13.12.2001р.

23. Про екологічну експертизу: Закон України від09.02.1995р.

24. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 19 грудня 1991 р. (із змінами та доповненнями) // ВВР України.— 1992.— № 13.— Ст. 178; № 37.— Ст. 543; 1993. — № 10. — Ст. 176; № 20. — Ст. 217; № 26. —Ст. 277, ст. 281; № 29. — Ст. 305; №32. — Ст. 343; 1995.— № 16.— Ст. 111; 1996. — № 13.— Ст. 11.

25. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991 р. (із змінами та доповненнями)//ВВР України.—1991.—№ 16.—Ст. 198; 1992.— №13.—Ст. 177; №37.— Ст. 541.

26. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 315. — Ст. 588. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6 квітня 2000р. // ВВР України. — 2000. — № 28. — Ст. 224.

27. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від ЗО червня 1995 р. //ВВРУкраїни.— 1995.—№ 27.—Ст. 198.

28. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від ІЗ липня 2000 р. // ВВР України. — 2000. — № 42. — Ст. 348.

29. Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання: Закон України від 14 січня 1998 р. // ВВР України.— 1998.— №22.— Ст. 115.

30. Про захист людини від інфекційних захворювань: Закон України від 6 квітня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — №17. — Ст. 690.

31. Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами: Закон України від 14 вересня 2000 р. // Голос України. — 2000. — 31 жовтня.

32. Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // ВВР України.— 1994. — № 27.— Ст. 218.

33. Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему: Закон України від 11 грудня 1998 р. // Голос України.— 1999.— 13 січня.

34. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11 січня 2000 р.// Офіційний вісник України. — 2000. — №7.— Ст.242.

35. Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 р. // ВВР України. — 1998.— № 36 — 37.— Ст. 242.

36. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 р. // ВВР України.— 1995.— № 12.— Ст. 82.

37. Про аварійно-рятувальні служби: Закон України від 14 грудня 1999 р. //Офіційний вісник України. — 2000. — №1. — Ст. 1.

38. Конвенція про вільний доступ до інформації і участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля: прийнята в рамках Ради Європи 25.06.1998р. (м. Орхус, Данія).

39.

40. Про Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки : постанова Верховної Ради України від 05.03.1998р.

41. Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля: постанова Верховної Ради України від 04.11.2004р.

42. Про затвердження Положення про щоквартальне інформування населення через ЗМІ про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища: наказ Мін природи України від 01.11.2005р., зареєстр. в Мін’юсті України 15.12.2005р.

43. Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля: наказ Мінприроди України від 18.12.2003р, за реєстр. в Мін’юсті України 04.02.2004р.

44. Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації: наказ Мінприроди України від 18.12.2003р, за реєстр. в Мін’юсті України 04.02.2004р.

45. Про Положення про державний комітет лісового господарства України: указ Президента України від 14.08.2000р.

46. Про утворення Державного комітету рибного господарства України: постанова Кабінету міністрів України від 02.11.2006р.

47. Про затвердження Положення про порядок ведення державного кадастру тваринного світу: постанова Кабінету міністрів України від 15.11.1994р.

48. Про затвердження Тимчасового порядоку ведення рибного господарства і здійснення рибальства. Затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 28.09.1996р.

49. Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства: постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.1998р.

50. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу. Постанова Кабінету міністрів України від 19.01.1998 р.

51. Про розміри компенсації та добування (збирання ) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України: постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.1993р.

52. Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України від 21.04.1998р.

53. Про затвердження Положення про Державну інспекцію охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства: наказ Мінагрополітики України від 12.05.2005р.

54. Про затвердження такс для нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України), їх жител, біотехнічних споруд: Наказ Мінлісгоспу України та Мінекобезпеки України від 12.03.1996 р.

55. Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища: наказ Мінекобезпеки України від 18.05.1995р.

56. Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства: наказ Деркомрибгоспу України від 15.02.1999р.

57. Про затвердження Правил промислового рибальства в рибгосподарських водних об’єктах України: наказ Держкомрибгоспу України від 18.03.1999р.

58. Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України: постанова Кабінету Міністрів України від14.07.2000р.

59. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України: постанова Кабінету .Міністрів України від 21.04.1998р.

60. Про затвердження Положення про Зелену книгу України: постанова Кабінету .Міністрів України від 29.08.2002р.

61. Про Державну службу заповідної справи: постанова Кабінету .Міністрів України від 09.08.2001р.

62. України: Навч. посіб.- К.: Юрінком Інтер, 2007.-352с.

63. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.

64. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р.

65. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища: роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 27.06.2001р.

66. Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — №16. — Ст. 632.

67. Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи: Постанова Верховної Ради України від 1 серпня 1990 р. // ВВР України. — 1990. — № 633. — Ст. 466 Про концепцію (основи державної політики) національної безпеки України: Постанова Верховної Ради України // ВВР України. — 1997. — № 10. — Ст. 44.

68. Порядок і періодичність обнародування відомостей про екологічну, в тому числі радіаційну обстановку, і стан захворюваності населення: Затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1990 р. // ЗП України. —1990. — № 8. — Ст. 42.

69. Положення про Національну комісію з радіаційного захисту населення: Затв. Постановою Верховної Ради України від 19 травня 1999 р. // Голос України.— 1999.—9 червня.

70. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554 // Екологічне законодавство України. К. 2, с. 465.

71. Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку: постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р.

72. Про порядок передачі документації на державну екологічну експертизу: постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.1995р.

73. Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи: постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р.

74. Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001р.

75. Про порядок розроблення та затвердження нормативів гранично - допустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря: постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р.

76. Про затвердження порядку розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря : постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р

77. Про затвердження Порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях: постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р.

78. Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря : постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р.

79. Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря: постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.1999р.

80. Про затвердження методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: наказ Мінекобезпеки від 18.05.1995р.

81. Про затвердження Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) наказ МОЗ України від 09.07.1997р.

82. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. посібн..-К., 2006

83. Ільків Н.В., Гаєцька-КолотилоЯ.З. Екологічне право України: Навч. Посіб.-К.: Істина, 2008.-296с.

84. Екологічне право: Академічний курс/ За ред.. Ю.С. Шемшученка.-К: Юридична думка,2005-847с.

85. Екологічне право: Особлива частина/ За ред.. В.І. Андрейцева.-К.: Істина, 2001

86. Екологічне право України: Підручник / За ред.. А.П. Гетьмана, М. В. Шульги.-Харків, 2005.

87. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посіб.- К.: Юрінком Інтер, 2007.-352с.

88. Костицький екологія перехідного періоду: право, держава, економіка// економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні.-К.,2003

89. Комарницький В.М. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій в Україні: Монографія.-Луцьк , 2002

90. Природноресурсове правоУкраїни: Навч.посібн/За ред.. І.І. Каракаша.-К.,2005

91. Экологическое право Украины: курс лекций/ Под ред. И.И. Каракаша.- Одесса, 2001

92. Гаврик С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: проблеми теорії застосування і розвитку кримінального законодавства.-К., 2002

93. Гетьман А.П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве. - Х., 1994

94. Шемшученко Ю. С., Мунтян В. Л., Розовский Б. Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. — К., 1979.

95. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. — К., 2000.

96. Мунтян В. Л. Охорона природи УРСР: Навч. посібн. — К., 1982.

97. Малишко Н. И. Государственный контроль за охраной атмосферного воздуха. — К., 1982.

98. Екологічне право України: підручник для студентів юрид.вищ.навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред.. А.П.Гетьмана та М.В. Шульги.— Х.: Право, 2005.

99. Дмитренко І.А. Екологічне право України.— К., 2001.

100. Дмитренко І.А. Правова охорона земель – К., 1994.

101. Голиченков А. К. Экологический контроль: теория и практика правового обеспечения.— М.,1991.

102. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развития законодательства. — Харьков, 1994.

103. Бринчук М.М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсическими веществами.— М., 1990.

104. Балюк Г. І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку.—К., 1996.

105. Балюк Г. 1. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні. — К., 1997.

106. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навчальний та науково-практичний посібник.— К.: Знання-Прес, 2002.

 

 

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

http://portal.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної Ради України

http://www.president.gov.ua – офіційне Інтернет представництво Президента України

http://www.kmu.gov.ua/control – єдиний веб-портал органів виконавчої влади України

http://www.scourt.gov.ua – інформаційний сервер Верховного Суду України

http://www.ccu.gov.ua/pls/wccu/indx – офіційний веб-сайт Конституційного Суду України

http://www.vasu.gov.ua – офіційний веб-сайт Вищого адміністративного суду України

http://www.arbitr.gov.ua – офіційне Інтернет представництво Вищого господарського суду України

http://www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського


 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ:

 

1. Земельний кодекс України як джерело права.

2. Право на екологічну інформацію.

3. Види та органи управління в галузі екології.

4. Основи законодавства України про охорону здоров’я як джерело права.

5. Право природокористування, поняття, принципи та види.

6. Функції управління в галузі екології.

7. Історичні форми взаємодії суспільства і природи. Їх розвиток на сучасному етапі та закріплення в праві..

8. Право власності на природні ресурси: поняття, форми, суб’єкти, об’єкти.

9. Механізм формування екологічного права.

10. Закон України “про природно – заповідний фонд України” як джерело права.

11. Поняття та ознаки екологічної безпеки.

12. Лісовий кодекс України як джерело права.

13. Об’єкти екологічного права: поняття і види.

14. Конституція України та екологічні права громадян.

15. Право загального і спеціального природокористування громадян.

16. Поняття і структура екологічного права.

17. Водний кодекс України як джерело права.

18. Закон України про тваринний світ як джерело права.

19. Право на участь в проведенні громадської екологічної експертизи.

20. Кодекс України про надра як джерело права.

21. Право на екологічну безпеку та гарантії його реалізації.

22. Закон України “про екологічну експертизу” як джерело права.

23. Поняття екологічних прав громадян і їх види.

24. Закон України “Про виключну (морську) економічну зон” як джерело права.

25. Поняття і склад економіко – правового механізму в галузі екології.

26. Правові форми платежів у галузі екології.

27. Предмет і метод екологічного права.

28. Закон України “про охорону атмосферного повітря” як джерело права.

29. Органи державного соціального управління в галузі екології.

30. Обов’язки громадян в галузі екології.

31. Екологічне право. Стан і перспективи розвитку.

32. Зони надзвичайних екологічних ситуацій як об’єкт правового регулювання. Використання і охорони.

33. Правове забезпечення екологічної експертизи.

34. Природно – заповідний фонд як об’єкт правового регулювання, використання і охорони.

35. Правове забезпечення екологічної безпеки від забруднення довкілля.

36. Екологічне інформаційне забезпечення як функція управління.

37. Особливості відповідальності за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України.

38. Організація стандартизації і нормування в галузі охорони та використання атмосферного повітря.

39. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну видами тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

40. Особливості управління і контролю в галузі використання , відтворення і охорони тваринного світу.

41. Право постійного і тимчасового землекористування.

42. Особливості відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про надра.

43. Особливості екологічного контролю в галузі охорони атмосферного повітря.

44. Правове забезпечення користування надрами іноземними юридичними особами та громадянами.

45. Правове забезпечення земельної реформи в державі.

46. Розподіл і перерозподіл як функція управління лісовим фондом.

47. Особливості приватизації земель.

48. Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно – заповідного фонду.

49. Правове забезпечення заготівлі деревини.

50. Порушення законодавства про охорону атмосферного повітря як підстави для юридичної відповідальності.

51. Правовий режим земель, що передаються у власність громадянам.

52. Право використання та його зміст.

53. Особливості відповідальності за порушення правил відпуску деревини на пні.

54. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

55. Особливості майнової відповідальності за порушення лісового законодавства.

56. Види право користування об’єктами тваринного світу.

57. Порушення земельного законодавства як підстави юридичної відповідальності.

58. Лісовпорядження як функція управління в галузі використання, відтворення охорони та захисту лісів.

59. Особливості майнової відповідальності за порушення законодавства про тваринний світ.

60. Правове забезпечення екологічного контролю.

61. Особливості майнової відповідальності за порушення законодавства про природно – заповідний фонд України.

62. Право загального і спеціального водокористування громадян.

63. Особливості юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

64. Особливості управління і контролю в галузі використання та охорони надр.

65. Тваринний світ як об’єкт адміністративно – правового методу захисту прав суб’єктів фауністичних відносин.

66. Геологічний контроль і гірничий нагляд в галузі використання і охорони надр.

67. Організаційно – правові заходи охорони земель.

68. Особливості відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

69. Правові форми охорони вод.

70. Державний кадастр як функція управління.

71. Особливості відповідальності за порушення лісового законодавства.

72. Організаційно – правові заходи охорони лісів.

73. Порушення водного законодавства як підстави юридичної відповідальності.

74. Ліс як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

75. Поняття і зміст правової охорони надр.

76. Організація екологічної експертизи як функція управління в галузі екології.

77. Надра як об’єкт адміністративно – правового методу захисту прав суб’єктів гірничих відносин.

78. Організаційно - правові заходи охорони тваринного світу.

79. Поняття і зміст механізму правового забезпечення екологічної безпеки.

80. Виключна (морська) екологічна зона як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

81. Правове забезпечення платежів за забруднення довкілля.

82. Організаційно – правові заходи охорони атмосферного повітря.

83. Право лісокористування і його види.

84. Правовий статус експерта екологічної експертизи та гарантії його права.

85. Організаційно – правові заходи охорони природно – заповідного фонду.

86. Правове забезпечення платежів у галузі екології.

87. Особливості відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про надра.

88. Правове забезпечення мисливства та рибальства.

89. Земля як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

90. Порушення законодавства про надра як підстави юридичної відповідальності.

91. Правова охорона атмосферного повітря.

92. Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

93. Правове забезпечення платежів за використання природних ресурсів.

94. Значення вивчення екологічного права для працівників органів внутрішніх справ.

95. Діяльність органів внутрішніх справ по забезпеченню управління у сфері екології.

96. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони земель.

97. Роль органів внутрішніх справ у забезпечені охорони вод.

98. Забезпечення органами внутрішніх справ додержання правил охорони лісів.

99. Участь органів внутрішніх справ в охороні тваринного світу.

100. Заходи органів внутрішніх справ по забезпеченню охорони атмосферного повітря.

101. Участь органів внутрішніх справ в охороні надр.

102. Охорона природно – заповідного фонду України в діяльності органів внутрішніх справ.

 

Модульний, підсумковий контроль — перевірочне випробування по якому-небудь навчальному предмету. Це кінцева форма його вивчення, механізм виявлення і оцінки результатів навчального процесу.

Мета модульного, підсумкового контролю — завершити курс вивчення конкретної дисципліни, перевірити систему понять, що склалася у курсанта і визначити ступінь отриманих знань. Тим самим модульний та підсумковий контроль сприяють розв'язанню головного завдання вищої освіти — підготовці кваліфікованих фахівців.

Викладач за допомогою модульного, підсумкового контролю перевіряє не стільки рівень запам'ятовування навчального матеріалу, скільки те, як курсант розуміє ті або інші правові категорії і реальні юридичні проблеми, як уміє мислити, аргументувати, відстоювати певну позицію, пояснювати, передавати завчену дефініцію своїми словами. Таким чином, для успішного проходження контролю необхідне розумне поєднання запам'ятовування і розуміння — простого відтворення навчальної інформації і роботи думки.

У ідеалі, до перевірок необхідно починати готуватися з початку навчального процесу по даному курсу (з першої лекції, семінару і т.п.). По великому рахунку можливості для цього викладачами створюються. Однак далеко не всі курсанти відразу хочуть "включатися" в таку довгострокову підготовку.

Частенько курсанти вибирають так званий "штурмовий метод", коли факти закріпляються в пам'яті протягом небагатьох годин або днів і лише для того, щоб "звалити" іспит. Однак вони не можуть утворити в думці міцних асоціацій з іншими поняттями. Тому знання, придбані за допомогою подібного методу, як правило, менш міцні й надійні.

Матеріал же, що набирається пам'яттю поступово, день у день, в різних контекстах, освітлений з різних точок зору, пов'язаний асоціаціями з іншими подіями і неодноразово зазнає обговорення, утворить якісні системні знання.

Важливо мати на увазі те, що знання тільки тоді знання, коли воно придбане

Сказане дозволяє виділити наступні загальні критерії, якими звичайно керуються викладачі оцінюючи знання:

1) правильність відповідей на питання (вірний, чіткий і досить глибокий виклад ідей, понять, фактів і т.п.;

2) повнота і одночасно лаконічність відповіді;

3) новизна навчальної інформації, ступінь використання наукових і нормативних джерел;

4) уміння пов'язувати теорію з практикою, творче застосовувати знання до неординарних ситуацій;

5) логіка і аргументованість викладу;

6) грамотне коментування, наведення прикладів, аналогій;

7) культура мови.

Це означає, що викладач оцінює як знання даного предмета (змісту), так і форму викладу їх курсантом.


ЗМІСТ

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.. Ошибка! Закладка не определена.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ……………………………………………………………………...….6

ТЕМИ ЗАНЯТЬ…………………………………………………………………………………10

Тема 1. Наукові засади формування екологічного права……………………………………10

Тема 2. Поняття, предмет, система та джерела екологічного права……………………..….10

Тема 3. Екологічні права та обов’язки громадян……………………………………………..11

Тема4. Управління у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища.12

Тема 6. Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього середовища……...13

Тема №5 Право власності та право природокористування на природні об’єкти та їх ресурси……………………………………………………………………………..……………15

Тема 7. Природноресурсове право. Правове регулювання використання, відтворення і охорони природних ресурсів…………………………………………………………………..16

Тема 8. Правове забезпечення раціонального використання і охорони земель та надр в Україні…………………………………………………………………………………………..17

Тема 9. Правове забезпечення раціонального використання і охорони вод в Україні…….19

Тема 10. Правове забезпечення раціонального використання і охорони лісів на території України………………………………………………………………………………………….20

Тема 11. Правове регулювання використання і охорони тваринного світу…………...……22

Тема 12. Правова охорона атмосферного повітря……………………………………………23

Тема 13. Правова охорона природно-заповідного фонду України …………………………25

Тема 14. Основні напрямки діяльності органів внутрішніх справ по охороні навколишнього середовища……………………………………………………………………26

Тема 15. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права……………..27

Тема 16. Екологічна (природно-техногенна)безпека………………………………………...28

Тема № 17. Правове регулювання та форми екологічної експертизи………………………30

Тема 18. Міжнародна правова охорона навколишнього природного середовища…….…..30

ОСНОВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ……………………………………………………………32

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ…………………………………………………………………….32

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………………..….35

ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ……………………..40