Тема 6. Критичний напрямок політичної економії.

Формування соціалістичних ідей

 

План

 

6.1 Економічні і соціальні умови виникнення критики капіталізму.

6.2 Економічні погляди С. Сисмонді, П. Ж. Прудона, К. Родбертуса.

6.3 Теоретичні джерела утопічного соціалізму.

6.4 Економічне вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.

 

Основні терміни і поняття

 

Капіталізм, економічні кризи, нетрудові доходи, державне регулювання економіки, влас­ність, теорія трудової власності, приватна власність, суспільна власність, робочі гроші, соці­алізм, утопія.

 

Література

 

1) Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко та ін.; за ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К: КНЕУ, 2001. – с. 140-174.

2) Аникин А. В. Юность науки. Изд. 2-е доп. и перераб. М.: Политиздат, 1975. – с. 288-302, 341-373.

3) Все о рынке: от Иисуса до Хайека. В 2-х кн. – М., 1991.

4) Ткаченко А. А. Экономическая история западной Европы и Америки. Учеб пособ. – Запо­рожье: Премьер, 1998. – c. 304-323.

5) Утопический социализм: Хрестоматия / Общ. ред. А. И. Володина. – М.: Политиздат, 1982.

6) Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело. Вита-Пресс, 1996. – с. 223-243.

 

Теми рефератів і виступів

 

1. Економічне вчення середньовічних соціалістів-утопістів.

2. Сен-Сімон – натхненний пророк індустріалізму.

3. «Соціальна Гармонія» Шарля Фур'є – нова організація суспільства майбутнього.

4. Спроби перетворення в життя соціалістичних ідей: Роберт Оуен.

 

Тести для перевірки знань з теми 6

1. До соціалістів-утопістів відносяться:

А) Оуен, Сен-Сімон, Фур'є;

Б) Кларк, Мор, Маршалл;

В) Кампанела, Петті, Сміт;

Г) Мальтус, Сей, Мілль.

2. Хто з перерахованих нижче авторів не відноситься до середньовічних утопістів:

А) Томас Мор;

Б) Томазо Кампанела;

В) Сен-Сімон;

Г) немає вірної відповіді.

3. Хто із соціалістів-утопістів зробив спробу перетворити свої ідеї на практиці:

А) Томас Мор;

Б) Шарль Фур'є;

В) Анрі Сен-Симон;

Г) Роберт Оуен.

4. Ідеалом господарства для Сисмонді було:

А) велике капіталістичне машинне виробництво;

Б) дрібне товарне виробництво;

В) натуральне господарство;

Г) велике рабовласницьке господарство.

5. Хто з економістів проголосив гасло «Власність – це крадіжка»:

А) Карл Маркс;

Б) П. Ж. Прудон;

В) А. Сміт;

Г) Сисмонді.

6. Нетрудовим доходом (єдиною формою неоплаченої праці робітника) П. Ж. Прудон вва­жав:

А) прибуток;

Б) відсоток;

В) ренту;

Г) немає вірної відповіді.

7. К. І. Родбертус вважав нетрудовим доходом:

А) заробітну плату;

Б) прибуток;

В) ренту;

Г) вірні відповіді Б) і В).

8. Перша загальна криза надвиробництва спостерігалася в капіталістичних країнах:

А) у 1800 р.;

Б) у 1825 р.;

В) у 1917 р.;

Г) у 1929 р.

9. Причину економічних криз С. Сисмонді бачив:

А) у низькому рівні заробітної плати і купівельної спроможності робітників;

Б) у недостатньому рівні розвитку продуктивних сил;

В) у втручанні держави в економіку;

Г) у коливаннях сонячної активності.

10. Головне протиріччя капіталізму С. Сисмонді бачив у протиріччі між:

А) продуктивними силами і виробничими відносинами;

Б) трудящими і власниками капіталу;

В) споживанням і виробництвом;

Г) економічно розвинутими і відсталими країнами.


Тема 7. Економічне вчення Карла Маркса

 

План

 

7.1 Історичні умови виникнення і джерела марксизму.

7.2 Теоретичні ідеї «Капіталу».

7.3 Значення економічної теорії К. Маркса.

 

Основні терміни і поняття

 

Продуктивні сили, виробничі відносини, базис, надбудова, конкретна й абстрактна праця, суспільно необхідні витрати праці, робоча сила, вартість робочої сили, закон вартості, при­бавочна вартість, необхідний і прибавочний робочий час, норма прибавочної вартості, екс­плуатація, постійний і перемінний капітал, авансований капітал, абсолютна і відносна приба­вочна вартість, норма прибутку, фонд нагромадження, оборот капіталу, кругообіг капіталу, час обороту капіталу, швидкість обороту капіталу, органічна будова капіталу, експропріа­ція, диктатура пролетаріату, комунізм, соціалізм.

Література

 

1) Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко та ін.; за ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К: КНЕУ, 2001. – с. 175-215.

2) Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – с. 107-122.

3) Все о рынке: от Иисуса до Хайека. В 2-х кн. – М., 1991.

4) Ткаченко А. А. Экономическая история западной Европы и Америки. Учеб. пособ. – Запо­рожье: Премьер, 1998. – c. 324-345.

5) Розенберг Д. И. Комментарии к «Капиталу» К. Маркса. / Под ред. Н. А. Цаголова. – М.: Эконо­мика, 1984.

6) Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело. Вита-Пресс, 1996. – с. 244-309.

 

Теми рефератів і виступів

 

1. Теорія прибавочної вартості – наріжний камінь економічної теорії Карла Маркса.

2. Карл Маркс про майбутнє капіталізму.

3. Особливості методології дослідження К. Маркса.

4. Розвиток трудової теорії вартості в «Капіталі» К. Маркса.