Тести для перевірки знань з теми 7

1. К. Маркс визначав політекономію, як науку:

А) про домоводство;

Б) про раціональне використання рідкісних ресурсів;

В) про причини багатства народів;

Г) про виробничі відносини в суспільних формаціях, що послідовно змінюють одна одну.

2. В основі марксистської теорії лежить:

А) теорія вартості Д. Рікардо;

Б) теорія обороту капіталу Ф. Кене;

В) теорія факторів виробництва Ж. Б. Сея;

Г) усі перераховані вище теорії.

3. Джерелом теорії К. Маркса є:

А) англійська класична політекономія;

Б) німецька класична філософія;

В) французький утопічний соціалізм;

Г) усе перераховане вірно.

4. Джерелом суспільного розвитку в К. Маркса є:

А) розвиток науково-технічного прогресу;

Б) свідома діяльність людини, спрямована на перетворення суспільства;

В) протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами;

Г) випадкові фактори, що впливають на суспільство в цілому.

5. Основна праця К. Маркса називається:

А) «Капітал»;

Б) «Принципи економікс»;

В) «Економія»;

Г) «Теорія економічного розвитку».

6. «Наріжним каменем» економічного учення Карла Маркса є:

А) теорія відтворення суспільного капіталу;

Б) теорія ренти;

В) теорія прибавочної вартості;

Г) теорія класів.

7. Яке гасло висунув К. Маркс:

А) «Розори сусіда»;

Б) «Нехай усі йде, як йде»;

В) «Експропріювати експропріаторів» («Грабуй награбоване»);

Г) «Усі люди – брати».

8. Який термін ввів у науковий оборот К. Маркс:

А) чистий продукт;

Б) органічна будівля капіталу;

В) економікс;

Г) граничний продукт.

9. Який термін ввів у науковий оборот К. Маркс:

А) чистий продукт;

Б) прибавочна вартість;

В) політична економія;

Г) економікс.

10. Визначення капіталу, як самозростаючої вартості належить:

А) меркантилістам;

Б) фізіократам;

В) К. Марксу;

Г) Дж. М. Кейнсу.

11. Прибавочна вартість (по Марксу) створюється:

А) землею;

Б) працею;

В) у результаті обміну;

В) капіталом.

12. При вирішенні питання про власність на засоби виробництва К. Маркс був прихильником:

А) приватної власності;

Б) кооперативної власності;

В) суспільної власності;

Г) вірно А) і Б).

13. К. Маркс стверджував, що в основі суспільних відносин людей на всіх ступенях розвитку суспільства лежить:

А) власність на засоби виробництва;

Б) власність на товари споживання;

В) власність на продукт праці;

Г) усі відповіді невірні.

14. Вартість товару з погляду К. Маркса визначається:

А) витратами виробництва;

Б) індивідуальними витратами праці;

В) суспільно необхідними витратами праці;

Г) рідкістю товару.

15. З погляду К. Маркса економічний закон товарного виробництва є:

А) закон спадної віддачі;

Б) закон зростаючих зовнішніх витрат;

В) закон вартості;

Г) закон Сея.

16. Закон вартості, сформульований К. Марксом, говорить:

А) усі товари обмінюються по їхній вартості як еквівалент на еквівалент;

Б) обмін завжди нееквівалентний, але взаємовигідний;

В) вартість товару визначається граничною продуктивністю;

Г) вірні Б) і В).

17. Причиною зниження норми прибутку по Марксу, на відміну від теорії Д. Рікардо, є:

А) подорожчання вартості робочої сили;

Б) зростання органічної будови капіталу;

В) зниження ролі капіталіста в суспільному виробництві;

Г) зниження продуктивності факторів виробництва.

18. Прибавочну вартість, отриману в результаті збільшення тривалості робочого дня, Маркс назвав:

А) абсолютною;

Б) відносною;

В) трудовою;

Г) капіталістичною.

19. К. Маркс вважав прибавочну вартість породженням:

А) всього авансованого капіталу;

Б) тільки постійного капіталу;

В) тільки перемінного капіталу;

Г) немає вірної відповіді.

20. К. Маркс поділяв весь авансований капітал на:

А) основний і оборотний;

Б) постійний і перемінний;

В) суспільний і приватний;

Г) продуктивний і непродуктивний.

21. Перемінний капітал, по Марксу, це частина капіталу, що:

А) перетворюється в засоби виробництва;

Б) перетворюється в сировину і матеріали;

В) перетворюється в робочу силу;

Г) дається в кредит під відсотки.

22. Найманий робітник, по Марксу, продає капіталістові:

А) свою працю;

Б) продукти своєї праці;

В) свою робочу силу (здатність до праці);

Г) засоби виробництва.

23. При покупці робочої сили (по Марксу):

А) капіталіст цілком сплачує вартість робочої сили;

Б) капіталіст частково сплачує вартість робочої сили;

В) виплати капіталіста робітникові ніяк не зв'язані з вартістю робочої сили;

Г) капіталіст цілком сплачує працю робітника, а не його робочу силу.

24. Абстрактна праця (по Марксу) – це:

А) праця, у фізіологічному розумінні слова;

Б) праця, що створює мінову вартість;

В) праця, що створює споживчу вартість;

Г) вірні А) і Б).

25. По К. Марксу, конкретна праця – це:

А) праця, що створює споживчу вартість;

Б) корисна, доцільна праця;

В) вічна, природна необхідність, умова існування людей;

Г) усі відповіді вірні.

26. Новизна «теорії класів» К. Маркса полягає в доказі того, що:

А) існування класів зв'язане лише з визначеними історичними фазами розвитку вироб­ництва;

Б) класова боротьба неминуче веде до диктатури пролетаріату;

В) диктатура сама представляє тільки перехід до суспільства без класів;

Г) усі відповіді вірні.

27. На думку К. Маркса, мінова вартість:

А) властива тільки товарному виробництву;

Б) існує при будь-якому типі господарства;

В) властива тільки натуральному господарству;

Г) немає вірної відповіді.

28. Якщо органічна будова капіталу дорівнює 4:1, то:

А) вартість постійного капіталу в 4 рази менше вартості перемінного капіталу;

Б) вартість постійного капіталу в 4 рази більше вартості перемінного капіталу;

В) на 1 робітника приходиться 4 одиниці капіталу;

Г) на 1 одиницю капіталу приходиться 4 робітників.

29. Норма прибавочної вартості по Марксу – це:

А) відношення прибавочної вартості до постійного капіталу;

Б) відношення прибавочної вартості до авансованого капіталу;

В) відношення прибавочної вартості до перемінного капіталу;

Г) усі відповіді невірні.

30. Необхідний робочий час по Марксу – це:

А) частина робочого дня, у продовження якої відтворюється вартість робочої сили;

Б) частина робочого дня, протягом якої створюється прибавочна вартість;

В) законодавчо встановлена тривалість робочого дня;

Г) усі відповіді невірні.