Розрахунок непрямих витрат та калькуляції одиниці виробу

У практиці багатьох підприємств непрямі витрати мають дуже багато різноманітних елементів, що пов'язані з різними сторонами виробничо-господарської діяльності і мають складну ієрархічну структуру , а також визначають значну частину собівартості продукції та послуг. Тому для конкретного відображення виробничих витрат важливе значення мають методи переносу непрямих витрат на собівартість окремих видів продукції та послуг. Метою виконання цього розділу роботи є освоєння цієї методології та її конкретне застосування для обґрунтування непрямих витрат у собівартості нового приладу.

На підприємстві серед непрямих витрат найчастіше виділяють:

- витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання - Воб;

- загальноцехові витрати - Вц;

- загальновиробничі (заводські) витрати - Вз.в;

- адміністративні витрати - Вад;

- збутові витрати - Взб.

Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання в собівартості приладу найчастіше визначаються через норматив переносу цих витрат або пропорційно втратам на основну оплату праці виробничого персоналу, або пропорційно трудомісткості його виготовлення. Розрахунок планового нормативу переносу розрахований в п. 7.3.

Воб = Зо × Ноб, грн./виріб, (7.13)

де Зо - витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу, грн. (визначені в п. 7.2.2).

 

Загальноцехові непрямі витрати в собівартості приладу найчастіше визначаються через норматив їх переносу пропорційно величині Зо. Планова величина цього нормативу була обґрунтована у п. 7.4 (норматив Нц). Величина загальноцехових витрат у собівартості приладу складає:

Вц = Зо × Нц / 100 , грн./виріб. (7.14)

Цехова собівартість одиниці виробу для цеху-виробника, складові якої визначено в п.п.7.2 – 7.5.

Сц = (Мо – Вп) + Мд.т. + Пв + Ет + Зо + Зд + Вс.з + Воб + Вц, грн./виріб. (7.15)

 

Сумарна величина загальновиробничих витрат в господарській практиці розподіляється пропорційно цеховій собівартості продукції підприємства. Тому в собівартості окремих видів продукції загальновиробничі витрати складають:

Вз.в = Сц × Нз.в/100 , грн./виріб. (7.16)

де Нз.в - норматив переносу (плановий або фактичний) загальновиробничих витрат у відсотках до цехової собівартості в табл.7.

 

Загальновиробничі витрати в собівартості окремих видів продукції визначають їх виробничу собівартість, що складає:

Св = Сц + Вз.в, грн./виріб. (7.17)

 

Адміністративні витрати в собівартості окремих видів продукції розподіляються пропорційно виробничої собівартості продукції. Планова величина нормативу переносу цих витрат наведена в табл. Е.7 (норматив Над., %). Планова величина адміністративних витрат в собівартості приладу складе:

Вад = Св × Над./100, грн./виріб (7.18)

 

Витрати збутового характеру також можуть бути враховані в собівартості об'єктів, що калькулюються, пропорційно нормативу Нзб, % (таблиця Е.7). Планова величина збутових витрат в собівартості приладу складе:

Взб = Св × Нзб /100, грн./виріб (7.19)

 

З урахуванням позавиробничих витрат визначається повна собівартість приладу:

Сп = Св + Вад + Взб, грн./виріб. (7.20)

Для визначення ціни проводиться розробка стандартного економічного документа - калькуляції, що офіційно визначає величини і склад собівартості того чи іншого виду продукції (послуги, замовляння). Документ розробляється за формою табл. 7.6.

 

 

Таблиця 7.6

Калькуляція собівартості виготовлення одиниці виробу

Статті витрат Позначення Сума, грн. Питома вага, %
1. Прямі матеріальні витрати
1. Сировина і основні матеріали Мо    
2. Матеріали допоміжні технологічні Мд.т    
3. Покупні вироби, напівфабрикати Пв    
4. Енергія (паливо-технологічна) Ет    
5. Відходи (вираховуються) Вп    
2. Прямі витрати на оплату праці
6. Основна заробітна плата виробничого персоналу Зо    
7. Додаткова заробітна плата виробничого персоналу Зд    
8. Нарахування на оплату праці Во.п    
3. Непрямі витрати
9. Утримання та експлуатація машин і обладнання Воб    
10. Цехові витрати Вц    
Разом цехова собівартість Сц    
11. Загальновиробничі витрати Вз.в    
Разом виробнича собівартість Св    
12. Адміністративні витрати Вад    
13. Витрати на збут. Взб    
Разом повна собівартість Сп  
Прибуток нормативний Пн    
Вартість товару (нижня межа ціни без ПДВ) Цнж    

 

Згідно розрахованої калькуляції студент графічно аналізує (кругова діаграма) частку питомих витрат в повній собівартості одиниці продукції. Наприклад,

Рис. 7.1. Діаграма витрат в собівартості продукції.

Відомо, що в умовах ринкової економіки ціни на товари формуються під впливом конкретних факторів на ринках збуту цих товарів. На етапах створення нового товару, що моделюється в даній роботі, можна лише вести мову про прогнозну (проектну, розрахункову) ціну товару (Цпр), з якою товаровиробник виходить на ринки збуту. При обґрунтуванні проектної ціни товару насамперед треба враховувати, що вона має об'єктивні обмеження - нижню (Цнж) та верхню (Цвр) межі. Нижня межа визначається з умови дотримання інтересу підприємства-виробника. Ціна товару повинна забезпечувати йому достатній (нормальний) рівень прибутку для покриття капіталовкладень, що були здійснені для розробки і організації виробництва товару та забезпечення підприємницького інтересу. Для умов завдання цей рівень прибутку (Пн) визначається виходячи з середнього рівня рентабельності у сфері приладобудування (Рс, %) відповідно до даних на початок виробництва нового приладу наведених в вихідних даних табл. Е.7:

Пн = Сц × Рс/100, грн./виріб. (7.21)

Нижня межа проектної ціни модернізованого приладу складає:

Цнж = Сп + Пн, грн./виріб. (7.22)

Розрахунок величини Цнж надається в калькуляції.

Верхня межа проектної ціни товару визначається з умов дотримання інтересів споживачів товару. Ціна на товар повинна бути не вище, ніж ціна товарів-конкурентів або товару-попередника з урахуванням зміни його споживчих властивостей - продуктивності, строку служби, експлуатаційних витрат і т. ін. Ця умова може бути вирішена таким способом:

Цвр = Цкон × Кз.в, грн./виріб (7.23)

де Цкон - ціна конкуруючого зразка товару (в даній ситуації ціна приладу до модернізації = Цнж × 0,9);

Кз.в - інтегрований коефіцієнт зміни споживчих властивостей нового товару в порівнянні з попереднім зразком товару або конкурентом, наведений в вихідних даних табл. Е.7.