Present Perfect Progressive
Past Perfect
Вживання:
| Past Perfect вживаеться для вираження дії що завершилася до певного моменту в минулому. Цей момент може бути позначений: а) обставиною часу: by five o'clock, by Saturday, by the 10th of February, by the end of the year, by that time тощо; б) іншим дієсловом, що стоїть у Simple Past: We had written the letter when he came. |
Утворення:
Simple Past дієслова to have (had) + Participle II
(done) смислового дієслова
To do
+
| I had donemy work by three o'clock. They had done the exercise before he came into the room. |
?
| Had you done your work by three o'clock? What exercise hadyou done before they came into the room? |
-
| I had not (hadn't) donemy work by three o'clock. They had not (hadn't) donethe exercise before he came into the room. |
Запам'ятайте;
He came to Kyiv, took a taxi and went to his work. (Дві або більше дії подаються в тій послідовності в якій вони відбувалися тому вживається Simple Past.)
Kate came into the room, sat down at the table and began to read the book which she hadbought in the shop. (Остання дія здійснилася раніше, ніж відбулися інші дії в минулому. Ця дія вживається у Past Perfect.)
Present Perfect Progressive
Вживания:
| Present Perfect Progressive вживається для вираження дії, що почалася в минулому, продовжувалась до моменту мовлення i триває або закінчується в цей момент. При вживанні цього дієслівного часу, як правило, зазначається період часу, протягом якого відбувалася дія. |
Утворення:
Present Perfect дієслова to be (have been, has been) + Participle I (working) смислового дієслова
to work
+
| I have been working at the factory for ten years. He has been working for an hour. |
?
| How long have you been working at the factory? Since when has he been working? |
-
| I haven't been working at the factory for twenty years. He hasn't been working for an hour. |
Запам 'ятайте:
Present Perfect Progressive вживається з такими обставинами: for an hour, for a month, lately, since yesterday, since five o'clock, for twenty years тощо, а також у запитаннях, що починаються словами How long? Since when?
Present Perfect Progressive перекладається на українську мову дієсловом у тепершньому чaci, часто з прислівником вже.
3. УЗГОДЖЕННЯ ЧАСІВ (SEQUENCE OF TENSES)
Узгодження дієслівних часів - це певна залежність часу дієслова підрядного речення від часу дієслова головного речення. Якщо дієслово-присудок головного речення стоїть у теперішньому або майбутньому часі, у підрядному додатковому реченні може вживатися будь-яка часова форма залежно від змісту.
Правила узгодження часів
1. Якщо дія підрядного речення є одночасною з дією головного речення, в підрядному реченні вживається
Simple Past або Past Progressive.
І thoughtyou hadmore courage.
Tom knewthat his friend was tearingEnglish then.
2. Якщо дія підрядного речення відбувалася раніше, ніж дія головного речення, в підрядному реченні вживається Past Perfect або Past Perfect Progressive.
He knewthat she hadalready boughtthe book. Kate was toldthat her brother had been workingsince ten o'clock.
3. Якщо дія підрядного речення є майбутньою стосовно дії головного речення, у підрядному реченні
вживається один з часів Future in the Past.
He knewthey would readthe book the following year. She knewthey would have readthe book by five
o'clock.
Kate told meshe would be readingthe book after dinner.
В українській мові час дієслова в підрядному реченні не залежить від часу дієслова в головному реченні.
Порівняйте: І knewshe playedthe piano every day. - Я знав, що вона граєна піаніно кожен день.
І knewshe had been playingthe piano for two hours. Я знав, що вона граєна піаніно (вже) дві години.
4. Майбутній у минулому (The Simple Future - in - the – Past)
1) Simple Future in the Past виражає дію, що є майбутньою стосовно минулого моменту.
2) Simple Future in the Past вживається у підрядних реченнях, коли присудок головного речення стоїть у минулому часі.
Simple Future in the Pastутворюється з would (should) + Infinitiveсмислового дієслова без частки to
E.g. І said that I would (should) gothere the next day. He knew they would readthe book the following year.
5. Модальні дієслова (Modal Verbs)
В англійській мові є група дієслів (can, may, must, ought, shall, should, will, would, need, dare), які називаються модальними. Ці дієслова не мають усіх основних форм, властивих іншим дієсловам, і тому вони ще називаються недостатніми (Defective Verbs).
Модальні дієслова не вживаються самостійно, а лише в сполученні з інфінітивом іншого дієслова:
I can help you.
He must go there.
Без інфінітива іншого дієслова модальні дієслова вживаються лише тоді, коли інфінітив зрозумілий з контексту:
I wanted to open the window
but I couldn’t.
Я хотіла відчинити вікно,
але не змогла.
Модальні дієслова не виражають дії або стану, а лише можливість, необхідність, бажаність, імовірність, сумнів, дозвіл, заборону, здатність виконання дії, позначеної інфінітивом.
У модальному значенні також вживаються дієслова to have, to be.
Модальні дієслова мають ряд особливостей:
1. Модальні дієслова не мають форм інфінітива, дієприкметника і герундія, а тому не мають складних часових форм – майбутнього часу, тривалих і перфектних часів.
2.Після модальних дієслів інфінітив вживається без частки to.
Виняток становлять дієслова to be і to have у модальному значенні та дієслово ought, після яких інфінітив вживається з часткою to, а також дієслова needіdare, після яких інфінітив може вживатись з часткою to і без неї.
3. У третій особі однини теперішнього часу модальні дієслова не мають закінчення –(e)s:
He may come tomorrow.
Можливо, він прийде завтра.
4.Питальна і заперечна форма теперішнього і минулого часу модальних дієслів утворюються без допоміжного дієслова to do.
I musn’t helphim at once.
Я не повинен допомогати
йому негайно.
У питальній формі модальні дієслова ставляться перед підметом:
May I come in?
Можна увійти?
У заперечній формі після модальних дієслів вживається заперечна частка not:
Youshould not doit.
Вам не слід цього робити.
В англійській мові обов’язковість може бути виражена за допомогою модальних дієслів: must, should, ought, to have to, to be, need.
Для вираження обов’язковості, яка відноситься до теперішнього та майбутнього, вживаються слідуючи дієслова:
1. Дієслова must, have (to), have got (to), коли мова йдеться про необхідність виконання дії в силу певних обставин:
I must help you now (tomorrow).
Я повинен (мені треба)
допомогти тобі зараз (завтра).
I have (have got) to help you now
(tomorrow).
Я повинен допомогти тобі зараз (завтра).
В питальних реченнях вживається must, have (to), have got (to), need:
Must you help him now?
Doyouhave to help him now?
Haveyou got to help him Чи повинні ви (треба,
now? необхідно вам) допомогти
Need you help him? йому зараз?
В заперечних реченнях вживається don’t have to, haven’t got to, needn’t:
You don’t have (haven’t got)
to help him now. Ви не повинні (вам не треба,
You needn’t help him now. не має потреби) допомогати
йому зараз.
2. Дієслово to be в теперішньому часі – am, is are (to) – коли мова йде про необхідність скоєння дії, що витікає з попередньої домовленості або заздалегідь наміченого плану:
We are to meet at seven o’clock.
Ми повинні зустрітись о
сьомій.
My friends are to arrive
tomorrow.
Мої друзі повинні приїхати
завтра.
3. Дієслова should, ought (to), коли мова йде про моральний обов’язок або пораду:
He should help them. Він повинен (йому слід, слід було
He ought to help them. б) допомогти їм.
З усіх дієслів. Що виражають обов’язковість, лише to have має окрему форму для вираження обов’язковості в майбутньому:
We will have to help him.
Ми повинні будемо (нам треба
буде, нам прийдеться) допомогти
йому.
Для вираження обов’язковості, що відноситься до минулого, вживаються слідуючи дієслова:
1. Дієслово to have в минулому часі – had to – коли мова йде про дію, яка мала відбутися в силу певних обставин і фактично здійснилась:
I had to go there yesterday.
Я повинен був (мені було
треба) піти туди.
2. To be в минулому часі – was (to), were (to) – в сполученні з Indefinite Infinitive, коли мова йдеться про дію, яка мала відбутися з попередньої домовленості або плану. Це сполучення вживається як по відношенню до вже скоєної дії, так і до ще не скоєної дії:
I was to send him a letter, Я повинен був надіслати
but I forgot. йому листа, але я забув.
I was to call on him at 9 Я повинен був зайти до
o’clock in the morning, нього вранці, так що я
so I got up very early. встав дуже рано.
3. Дієслово to beв минулому часі – was (to), were (to) – в сполученні з Perfect Infinitive, коли мова йдеться про дію, яка мала трапитись в минулому по домовленості або плану, але не трапилась: