РОЗДІЛ 3. Шляхи досягнення стабілізації ринку зерна.

3.1 Сучасний рівень виробництва зернових в регіоні.

Житомирщина - важливий аграрний регіон України. Займаючи 3,7 сільськогосподарських угідь країни, він виробляє 2,3 % валової продукції сільського господарства держави.

У сільському господарстві області функціонують 484 економічно-активних сільськогосподарських підприємств різних організаційно - правових форм, 851 фермерське господарство та понад 300 тис. особистих селянських господарств.

Продукція ринку зерна в Житомирській області відіграє важливу роль в забезпеченні регіональної продовольчої безпеки, що являє собою такий економічний стан регіону (області), при якому все його населення має необмежений доступ до продуктів харчування в необхідній кількості відповідної якості та асортименту, що забезпечує фізіологічне та психологічне здоров’я людини. Продовольча безпека як на державному, так і регіональному рівнях визначається за двома показниками: розмір перехідних запасів зерна до наступного врожаю та рівень виробництва зерна в середньому на особу.

Величина перехідних запасів зерна до наступного врожаю характеризує стабільність продовольчої безпеки в країні (регіоні), стійкість ринку зерна щодо можливого впливу таких дестабілізуючих чинників, як неврожай зернових культур, засуха, повінь або інші стихійні лиха тощо.

Продовольча безпека вимірюється кількістю днів, протягом яких споживання може бути забезпечене за рахунок наявних запасів в державі або регіоні. Мінімальними для надійного забезпечення продуктами харчування вважаються запаси продовольства минулого врожаю, що становлять 17 % загального споживання. Зменшення запасів зерна нижче розрахункового рівня спричиняє значний ріст цін на зерно. В Житомирській області обсяги запасів зерна не зменшувались нижче розрахункового рівня і становили в середньому 20 %.

За допомогою математичного апарату Excel було зроблено вирівнювання ряду динаміки обсягу перехідних запасів зерна з 1990 по 2011рр. в регіоні та їх п’ятирічний прогноз (рис.2).

Рисунок 2 Динаміка фактичних і вирівняних перехідних запасів зерна в Житомирській області

Коефіцієнт регресії свідчить про тісний зв’язок у вибірці, а прогноз перехідних запасів зерна — про їх збільшення. Для оцінки стану продовольчої безпеки регіону, а також для аналізу тенденцій розвитку продовольчого ринку використано показник виробництва зерна в середньому на особу. Світовим досвідом встановлено, що стабільна продовольча ситуація досягається при забезпеченні виробництва 800 кг зерна на душу населення за календарний або сільськогосподарський рік. За таких умов задовольняються потреби населення в продовольчому зерні, а тваринництва у фуражному зерні.

У Житомирській області показник виробництва зерна на душу населення за аналізований період становив в середньому 640,0 кг, що на 160 кг менше встановленої норми. Лише за 2008—2010 рр. було вироблено на особу 847,4, 959,3 та 848,0 кг зерна відповідно завдяки високому врожаю зернових культур в Україні та Житомирській області. Проте в цілому Житомирщина повністю не задовольняє себе продовольчим зерном, а тому в область ввозиться зерно як з інших областей України, так і за-за кордону. Аналіз показав, що споживання зерна на душу населення залежить від обсягів виробництва зерна, наявних доходів населення, частки виробництва зерна господарствами населення. Встановлено тісний взаємозв’язок між рівнем споживання зернової продукції і виробництвом зерна в області. Водночас зв’язок між доходами населення та рівнем споживання зернової продукції виявився мінімальним, що пояснюється нееластичністю попиту на зернову продукцію.

На рис. 3 представлено залежність споживання зерна на душу населення від валового збору зерна в Житомирській області за 2000—2010 рр.

Рисунок 3 Кореляційне поле залежності споживання зерна на душу населення від валового збору зерна в Житомирській області

Коефіцієнт регресії b = 0,8166 свідчить, що із збільшенням валового збору зерна на 1 тис.т в середньому зростає споживання зерна на особу на 0,8166 кг. Коефіцієнт кореляції є показником тісноти зв’язку і визначається за формулою:

Те, що r 1, є свідченням тісного зв’язку між валовим збором зерна і його споживанням на душу населення. Коефіцієнт детермінації R2 показує, що 99% загального коливання у споживанні зерна на особу за досліджуваний період спричинено відмінностями у його валовому зборі, а решта зумовлено іншими, не врахованими, чинниками.

Так, основним чинником, який визначає рівень споживання зерна населенням, є обсяг виробництва зерна в області як сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, так і господарствами населення, які відіграють важливу роль у продовольчому забезпеченні області. Таким чином, концепція продовольчої безпеки на регіональному рівні не означає самозабезпечення продовольством Житомирської області. Вона передбачає, що область повинна виробляти достатньо зернової продукції для власних потреб, але якщо вона не може повністю себе забезпечити зерном, то повинна бути готовою імпортувати необхідну кількість зерна з інших областей країни або з-за кордону для задоволення потреб споживачів в продуктах харчування, а також тваринництва у фуражному зерні. В табл. 2 наведено розрахунок річної потреби продовольчого зерна за нормами споживання.

Таблиця 13