Населення, трудові ресурси, зайнятість.
Розміщене по території нерівномірно, щільність його зменшується з півночі на південь, а середній її показник становить 51 особу/км2, сільського — 23 особи/км2. Тривалі негативні демографічні процеси призвели до значного скорочення населення. Природний приріст тут--7 %о і є значно нижчим від середнього в Україні. Ускладнюють ситуацію і постійні міграції населення за межі регіону. Тривалі негативні демографічні процеси призвели до деформації вікової структури населення (1/3 населення — пенсіонери) і зростання демографічного навантаження.
Рівень урбанізації невисокий, частка міського населення в загальній чисельності населення району становить 58 %. У регіоні 28 міст, серед яких переважають малі. Найбільші міста району — Черкаси, Кіровоград, Олександрія, Умань, Сміла.
Економічно активне населення — 1,1 млн осіб. Основна частка трудових ресурсів району зайнята у матеріальному виробництві, проте рівень зайнятості невисокий — не перевищує 65 %. Рівень безробіття — 10 % — один з найвищих в Україні, а рівень доходів населення — низький, що створює соціальну напругу в регіоні. Етнічний склад населення досить однорідний. Українці становлять майже 90 %.
Трудові ресурси - частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності та знання для роботи в усіх сферах економічної діяльності. До складу трудових ресурсів включаються особи у працездатному віці, крім інвалідів I та II груп та громадян, що одержують пенсію на пільгових умовах, які не працюють та особи пенсійного віку і підлітки, зайняті в галузях економіки. Соціальну суть категорії “трудових ресурсів” становлять люди у певних виробничих умовах, а економічну - робочий час, необхідний для виконання суспільно корисної праці.
Рівень використання трудових ресурсів визначається:
· зайнятістю у громадському виробництві (відношення кількості працівників, які беруть участь у громадському виробництві до їх загальної чисельності);
· ступеню повноти використання фонду робочого часу працівників у громадському виробництві;
· розміром сезонності праці.
Останніми роками на селі спостерігаються негативні тенденції у використанні трудового потенціалу. Участь населення у суспільному виробництві та особистому підсобному господарстві супроводжується низьким рівнем продуктивності праці. У сільськогосподарському виробництві України зайнято 4,9 млн. чол., або 24,4% від загальної чисельності, що значно більше, ніж у розвинутих країнах світу, а продуктивність праці у 5-7 разів нижча. В галузях сільської соціальної інфраструктури працює 840 тис. чол. Масовим явищем в Україні стала праця на присадибних та содово-городніх ділянках, в якій беруть участь, за оцінками фахівців, понад 80 відсотків всіх сімей.
Зайнятість населення виступає одним з головних індикаторів трансформаційних процесів в економіці. Характерною особливістю сільського ринку праці на нинішньому етапі здійснення аграрної реформи є збереження тривалої негативної тенденції зростання обсягів як відкритого, так і прихованого безробіття серед сільського населення. Криза в останній впродовж десятирічного періоду призвела до різкого скорочення попиту на робочу силу як безпосередньо в сільській місцевості, так і за її межами.
Зайнятість - це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що приносять їм дохід (наявність оплачуваної роботи). Вона розрізняється за такими ознаками: тривалістю робочого періоду та рівнем оплати (повна та неповна); кількістю робочих місць, які займає конкретна особа (первинна та вторинна, повна та неповна); реєстрацію (зареєстрована та незареєстрована).
До населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності, належать наступні категорії:
· громадяни, які працюють за наймом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм їх власності;
· особи, що самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, фермери), а також безоплатно працюючих членів сімей;
· працівники зайняті в органах влади, управління та громадських організаціях, релігійні служителі;
· громадяни, які проходять службу в армії, військах, спецконтингентах;
· особи, що проходять професійну підготовку, підвищують кваліфікацію або навчаються в денних формах різних закладів освіти;
· особи, що виховують дітей, доглядають хворих, інвалідів та людей похилого віку;
· іноземні громадяни, що працюють в Україні.
Показник зайнятостінаселення в усіх сферах економічної діяльності є інтегральним. Методика його розрахунку ґрунтується на системі показників, сформованих з різних джерел та ув’язаних за методологією, сферами охоплення та періодичністю. Наявна інформаційна база дозволяє здійснювати такі розрахунки з ймовірною точністю по Україні в цілому, в тому числі по адміністративних територіальних одиницях (область, район).
Дані про чисельність населення, зайнятого у галузях економіки, розраховується в середньому за рік на підставі даних підприємств та організацій (про чисельність працюючих за наймом тощо), матеріалів вибіркового обстеження населення з питань економічної активності (про чисельність зайнятих самостійною діяльністю та в особистому підсобному господарстві), вибіркового обстеження селянських (фермерських) господарств та дорахувань на чисельність, виявлену під час вибіркового обстеження з питань неформальної зайнятості. Це означає, що працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу (через відпустки з ініціативи адміністрації, тимчасову непрацездатність тощо), перераховуються в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня).
Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або додаткових відпустках та інших випадках збереження за ними повністю заробітної плати, включаються як такі, що повністю відпрацювали робочий час, тобто як цілі фізичні одиниці.