Стаття 95. Виробничий кооператив

1. Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на заса­дах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відпо­відно до їх участі у його діяльності.

2. Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не за­боронену законом.

3. Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.

4. Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий ко­оператив» або «кооперативне підприємство».

 

1. Виробничий кооператив є корпоративним підприємством, створеним з метою здійснен­ня спільної господарської комерційної діяльності. Створення виробничого кооперативу і припинення його діяльності засновані на добровільно вираженій згоді засновників (членів).

Кооператив як добровільне об'єднання громадян засновується на основі добровільної зго­ди декількох громадян, які приймають взаємні зобов'язання щодо ведення спільної виробни­чої або господарської діяльності на умовах, визначених статутом.

Виробничий кооператив являє собою об'єднання праці і капіталу: всі члени кооперативу зобов'язані брати особисту трудову участь в його діяльності та внести майновий пайовий вне­сок. Особистий елемент у виробничому кооперативі відіграє провідну роль: особиста трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу є обов'язковою. Щодо виробничого кооперативу законодавець робить акцент на безпосередню трудову участь, що обумовлює включення членів виробничого кооперативу до складу його трудового колективу. З цією ознакою пов'язана також обов'язковість участі членів в управлінні справами виробничого ко­оперативу та повна рівність у такому управлінні кожного члена кооперативу. У кожного чле­на кооперативу є право лише одного голосу при вирішенні усіх питань його діяльності.

З вищенаведеного випливає й наступна ознака - розподіл отриманого доходу між члена­ми виробничого кооперативу відбувається виключно з урахуванням їх участі в його вироб­ничій діяльності.

2. Підприємницька діяльність виробничого кооперативу, її основні види та напрями ви­значаються кожним кооперативом самостійно, але у рамках законодавчих приписів.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати в різних галузях господарської діяльності виробництво товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг, а саме: заготівлю, пере­робку і реалізацію сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призна­чення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробку вторинної сиро­вини і ділових відходів виробництва, ремонт і обслуговування техніки, виробничого, шляхо­вого і житлового будівництва, роздрібну торгівлю і громадське харчування, побутове обслу­говування, організацію культурного дозвілля, медичної допомоги, надання правових, транс­портно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджуваль-них, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також діяти у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлі деревини, видобутку корисних копалин, інших при­родних ресурсів тощо.

З огляду на те, що виробничий кооператив може здійснювати не лише виробничу, а й будь-яку іншу підприємницьку діяльність, сьогодні віднесення цього виду кооперативів до виробничих — лише данина традиції, що історично склалася. У законодавстві деяких зару­біжних країн цей вид кооперативу визначається як підприємницький.

3. Виробничий кооператив набуває властивості мати права юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Визначення юридичної особи міститься у статті 80 ЦК.

Наявність у виробничого кооперативу статусу юридичної особи — це певний правовий ре­жим, що характеризує передусім виникнення у такого кооперативу як суб'єкта господарю­вання прав та обов'язків стосовно самостійно здійснюваних ним юридично значущих дій. Визнання виробничого кооперативу юридичною особою означає його право самостійно, від свого імені брати участь у господарському обороті, набувати права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судових органах.

Норма коментованої статті встановлює, що виробничий кооператив діє на підставі стату­ту, затверджуваного власниками майна — засновниками кооперативу.

Статут виробничого кооперативу являє собою локальний нормативний акт, що регулює найважливіші питання організації та діяльності кооперативу.

Крім загальнообов'язкових для всіх суб'єктів господарювання відомостей, передбачених частиною 4 статті 57 ГК, у статуті виробничого кооперативу мають бути визначені: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього, права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу, порядок встановлення розміру сплати пайових та інших внесків і відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати, порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу, порядок розподілу його доходу та по­криття збитків, характер і порядок трудової участі членів кооперативу в його діяльності, а також інші відомості, що передбачені у частині 2 статті 164 ЦК та частині 2 статті 8 Закону України «Про кооперацію».

4. Виробничий кооператив виступає в господарському обороті від свого імені. Наймену­вання виробничого кооперативу індивідуалізує його серед інших суб'єктів і міститься в його статуті. Складовою найменування виробничого кооперативу обов'язково є вказівка на його організаційно-правову форму - «виробничий кооператив» або «кооперативне підприєм­ство» - та назву. Загальні норми стосовно найменування юридичних осіб містяться у части­ні 4 статті 90 ЦК, а положення щодо резервування найменування юридичних осіб передбаче­но статтею 23 Закону України від 25 травня 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» [115].

 

Стаття 96. Принципи діяльності виробничого кооперативу

1. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:

добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

 

1. Принципи діяльності кооперативів - це закріплені у правових нормах положення, що визначають основні відмінності кооперативу від інших організаційно-правових форм госпо­дарювання. Вони були сформульовані одночасно з виникненням кооперативів у їх сучасно­му вигляді.

2. У статті, що коментується, наведена система принципів діяльності виробничого коопе­ративу. Ця система включає в себе такі принципи:

- добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід із нього. Виробничий кооператив - це добровільна організація, відкрита для усіх громадян, членство у виробничо­му кооперативі має бути добровільним. Членам кооперативу належить безумовне право ви­ходу з його складу. Забороняється будь-яке штучне обмеження права виходу з кооперативу;

- особиста трудова участь членів кооперативу в діяльності підприємства. Цей принцип кореспондує одній з найголовніших ознак виробничого кооперативу: для цієї організацій­но-правової форми господарювання обов'язково передбачена особиста трудова участь чле­нів кооперативу в його діяльності;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає бра­ти участь у його діяльності на умовах, визначених статутом. Членство у виробничому коопе­ративі має бути відкритим та доступним без штучних обмежень чи будь-якої дискримінації за соціальними, політичними, расовими, релігійними та іншими ознаками для усіх громадян, які бажають вступити до нього і згодні нести відповідальність, пов'язану з таким членством. Цей принцип передбачає рівний статус старих та нових членів кооперативу;

- демократичний характер управління кооперативом, рівні права його членів при прий­нятті рішень. Наявність у кожного члена виробничого кооперативу лише одного голосу (один член - один голос) при вирішенні усіх загальних питань визначає рівноправний статус усіх членів кооперативу в управлінні спільними справами. Виробничі кооперативи — це де­мократичні організації. їх діяльністю мають керувати особи, вибрані чи призначені членами виробничого кооперативу та підзвітні їм. Управління виробничим кооперативом здій­снюється на демократичних засадах, у формі безпосередньої участі членів (загальні збори) або через виборні виконавчі органи та органи контролю, що періодично змінюються. Рішен­ня приймаються більшістю голосів членів кооперативу. Члени виробничого кооперативу по­винні мати рівні права голосу та участі у прийнятті рішень стосовно діяльності їх кооперати­ву, а також рівні обов'язки;

- розподіл доходу між членами кооперативу відбувається відповідно до їх трудової та майнової участі у його діяльності. Економічні результати, здобуті в процесі господарської діяльності кооперативу, належать його членам та мають справедливо розподілятися між ни­ми. Доходи виробничого кооперативу розподіляються між його членами пропорційно участі у господарській діяльності кооперативу за працею та матеріальною участю у формі грошо­вих внесків тощо;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом. Вироб­ничий кооператив - це демократична організація, що контролюється своїми членами шля­хом прямої чи непрямої участі усіх членів у контролі над кооперативом. Члени кооперативу беруть участь у розробленні стратегії та напрямів діяльності кооперативу. Кооперативом ке­рують особи, обрані чи призначені членами кооперативу та підзвітні їм.

 

Стаття 97. Загальні умови створення виробничого кооперативу

1. Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іно­земці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не мо­же бути меншою, ніж три особи.

2. Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами.

3. Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної осо­би з дня його державної реєстрації відповідно до вимог цього Кодексу.

 

1. Частина 1 коментованої статті передбачає обов'язковий мінімум засновників та членів виробничого кооперативу - не менш як три особи.

Максимум членів виробничого кооперативу законодавчо не встановлений, тому навряд чи є підстави вводити такі обмеження в статуті конкретного кооперативу. Виробничий ко­оператив сам визначає обсяги своєї діяльності, звідси питання про чисельність його членів має вирішуватись поряд з іншими управлінськими питаннями загальними зборами коопе­ративу.

Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи* (ст. 24 ЦК). Це - особи, які набули громадянство України в порядку, передбаченому закона­ми України та міжнародними договорами України (ст. 1 Закону України «Про громадянство України» [92]); поряд з громадянами України засновниками (членами) виробничого коопе­ративу можуть бути особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянинами (ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без гро­мадянства» [415]) та особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (під­даними) іншої держави або держав (ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

2. Створення виробничого кооперативу, як і будь-якого іншого підприємства, належить до юридичних актів. У результаті цього акта виникає виробничий кооператив як суб'єкт гос­подарювання.

При створенні виробничого кооперативу проводяться установчі збори. На них приймаю­ться рішення про створення виробничого кооперативу, про затвердження його статуту, при­значаються органи управління кооперативу тощо.

3. Реєстрація виробничого кооперативу і набуття ним статусу юридичної особи відбуваю­ться відповідно до положень ГК та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Для реєстрації виробничого кооперативу, крім статуту та заяви про реєстрацію, а також інших документів, передбачених статтею 24 згаданого Закону, обов'язково додається акт про заснування кооперативу. Таким актом може бути установчий договір або ж протокол установчих зборів засновників та їх рішення про створення кооперативу. У протоколі уста­новчих зборів засновників зазначаються час і місце їх проведення, кількість засновників, ме­та, принципи і предмет діяльності кооперативу, порядок створення і компетенція органів управління, формування і використання майна та майнових фондів, розподілу доходів, при­пинення діяльності кооперативу.

 

Стаття 98. Членство у виробничому кооперативі

1. Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та тру­дову участь у діяльності кооперативу.

2. Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих кооперативів, а також членами кооперативів інших типів (споживчих, житлових тощо).

3. Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви гро­мадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначено­му статутом виробничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

4. Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з кооперативу;

припинення трудової участі в діяльності кооперативу; виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом; незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голо­ви) про прийняття до кооперативу; смерті члена кооперативу.

5. Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі ви­значаються цим Кодексом та статутом кооперативу.

6. Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з коопе­ративного підприємства) може бути оскаржено до суду.

 

1. Формування особового складу виробничого кооперативу як самоврядного підприєм­ства має дуже велике значення. Частина 1 коментованої статті вказує на загальні умови на­буття прав членства у таких кооперативах, що забезпечує право громадян брати участь у їх діяльності.

Право на членство у виробничих кооперативах мають усі громадяни України, іноземні громадяни, а також особи без громадянства, що проживають на території України та досягли 16-річного віку і здатні своєю працею брати участь у здійсненні цілей та завдань виробничо­го кооперативу, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову участь у діяльності виробничого кооперативу та згодні нести відповідальність, встановлену статутом.

Визнання статуту виробничого кооперативу означає, що особа, яка бажає вступити до та­кого кооперативу, згодна взяти на себе взаємні зобов'язання, пов'язані з членством, і пого­джується на порядок здійснення спільної діяльності, передбаченої статутом.

Досягнення 16-річного віку, необхідного для вступу до виробничого кооперативу, визна­чається коментованою статтею з урахуванням віку виникнення трудової працездатності.

На практиці може постати питання про право на членство у виробничому кооперативі осіб, яких визнано недієздатними і які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатні усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними (ч. 1 ст. 39 ЦК). Вчинення такими особами вольових дій не тягне для них ніяких юридичних наслідків. Тому особи, ви­знані недієздатними, не можуть бути членами виробничого кооперативу.

2. Обов'язковість особистої трудової участі у виробничому кооперативі виключає для члена кооперативу можливість одночасного членства у двох або декількох виробничих ко­оперативах. Поряд з цим частина 2 статті 98 ГК передбачає право членів виробничого ко­оперативу бути членами кооперативів інших типів: садівничих, споживчих, дачно-будівель­них, житлових, житлово-будівельних, гаражних тощо.

3. Частина 3 коментованої статті встановлює загальні умови набуття права членства у ви­робничому кооперативі.

Виробничий кооператив являє собою добровільне об'єднання громадян, що має на меті спільну господарську діяльність, тому його засновникам (членам) належить право встанов­лювати за взаємною згодою особливі умови набуття права членства у кооперативі, які відпо­відали б його цілям та завданням.

Можливості виробничого кооперативу щодо визначення умов прийняття до свого складу нових членів не є необмеженими. Кооператив може в будь-який момент свого існування по­повнитися новими членами, тому неприпустимо встановлювати в статуті такі умови для вступу нових членів, що обмежували б кількість членів або заздалегідь визначали за якимись індивідуальними ознаками осіб, які мають право вступати до виробничого кооперативу.

Членство у виробничому кооперативі набувається шляхом вступу до нього. Особа, яка має бажання вступити до кооперативу і бути його членом, подає на ім'я правління (голови) заяву. Вільне волевиявлення бажання стати членом виробничого кооперативу — необхідна передумова добровільного членства у ньому.

Діяльність виробничого кооперативу за своїм змістом є господарською, що вимагає для її здійснення певних матеріальних ресурсів. Саме тому члени кооперативу, об'єднуючись у ньому для трудової участі, в той же час взаємно зобов'язуються брати майнову участь у справах кооперативу.

Особи, які вступають до кооперативу, зобов'язані зробити вступний та пайовий внески, розміри та порядок внесення яких визначаються статутом кооперативу, до якого вони всту­пають.

Прийом нових членів до виробничого кооперативу покладається на правління (голову) та оформляється відповідним рішенням. Право членства у кооперативі виникає з моменту за­твердження загальними зборами рішення правління (голови) про прийняття у члени коопе­ративу. Статут кожного конкретного виробничого кооперативу має містити порядок прий­няття та затвердження такого рішення.

Набуття членства у виробничому кооперативі можливе лише шляхом взаємного волеви­явлення громадянина, який бажає бути його членом, з одного боку, і загальних зборів коопе­ративу - з другого. Коли ці волевиявлення не співпадають, загальні збори мають право не за­тверджувати рішення правління (голови) про прийняття особи до виробничого кооперативу. Підставою для такого рішення може бути, наприклад, членство громадянина в іншому ви­робничому кооперативі.

4. У частині 4 статті, що коментується, міститься вичерпний перелік підстав припинення членства у виробничому кооперативі.

Члену виробничого кооперативу належить безумовне право виходу з його складу. Не існує жодної правової підстави, яка передбачала б можливість відмовити члену кооперативу в його проханні про вихід з нього. Це право базується на такому принципі діяльності виробничого кооперативу, як «добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього» (див. коментар до ч. 1 ст. 96 ГК).

Для виходу із складу членів виробничого кооперативу не потребується оголошення та мо­тивації причин такого кроку. Кожний член кооперативу може вийти з його складу на підставі письмової заяви на ім'я правління (голови) кооперативу. Заява являє собою відмову члена кооперативу від особистої майнової та трудової участі у справах кооперативу.

Питання про вихід з виробничого кооперативу належить до компетенції загальних зборів. Правління (голова) кооперативу виносить на затвердження загальних зборів рішення про припинення членства.

Припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу відповідає законодав­чо визначеним підставам припинення членства у ньому і обумовлене дією принципу особис­тої трудової участі членів кооперативу в його діяльності (див. коментар до ч. 1 ст. 96 ГК).

Член виробничого кооперативу, який не додержує без достатньо поважних причин свої зобов'язання перед ним, порушує його статут, не виконує законних вимог органів управлін­ня кооперативу або діє на шкоду його інтересам, може бути виключений з його складу за рішенням загальних зборів.

Виключення з членів кооперативу є примусовим припиненням членства і являє собою санкцію за неналежне виконання членом своїх обов'язків перед кооперативом. Виключення відбувається в порядку і випадках, визначених статутом.

Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі смерті члена кооперативу. У відповідності з положеннями глави 84, а також з нормою частини 4 статті 166 ЦК у цьому ви­падку може мати місце перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, що помер­ла, до її спадкоємців. Спадкоємці отримують право на одержання паю, а також інших належ­них померлому виплат у порядку та строки, визначені статутом кооперативу.

Спадкоємці померлого можуть бути прийняті до виробничого кооперативу. У разі набут­тя спадкоємцями членства у виробничому кооперативі вони позбавляються права на одер­жання паю, а також інших виплат.

5. За загальним правилом, припинення членства у кооперативі відбувається за рішенням правління (голови) виробничого кооперативу. Рішення про припинення членства у коопе­ративі підлягає затвердженню загальними зборами. Припинення членства у виробничому кооперативі обов'язково тягне за собою майнові наслідки, до яких відноситься право члена кооперативу на одержання паю та інших виплат, пов'язаних з трудовою участю у господар­ській діяльності кооперативу (заробітна плата, премії, доплати тощо). Порядок та строки припинення членства і порядок та строки одержання паю та інших виплат визначаються ста­тутом кожного конкретного виробничого кооперативу.

6. Колишньому члену виробничого кооперативу надано право судового захисту в тому випадку, коли він вважає своє виключення з кооперативу незаконним. Він може оскаржити в суді законність рішення загальних зборів з точки зору дотримання вимог закону та статуту виробничого кооперативу, що визначають умови, за наявності яких загальні збори вважаю­ться правомочними, стосовно відповідності закону та статуту виробничого кооперативу по­рядку розгляду питання про виключення з виробничого кооперативу, стосовно відповідності закону та статуту підстав виключення з кооперативу тощо.

 

Стаття 99. Права та обов'язки членів виробничого кооперативу

1. Основними правами членів виробничого кооперативу є:

участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів коопе­ративу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;