Вимоги до оцінювання знань студентів

До заліку допускаються студенти, які відвідували практичні заняття, опрацювали рекомендований мінімум навчальних завдань, прозвітували про самостійну роботу, виконали запропоновані контрольні роботи.

Важливою передумовою допуску до заліку є відпрацювання пропущених практичних занять, а також тих, на яких були одержані незадовільні оцінки. Контроль проводиться, як правило, шляхом письмового чи усного виконання індивідуальних завдань із подальшою перевіркою їх викладачем і оголошення оцінки.

Критерії оцінювання:

- обсяг і глибина знань;

- вміння критично і творчо розглянути програмовий матеріал, робити самостійні логічні висновки;

- вміння пов’язувати теоретичні знання й практичні навички;

- обізнаність із основною та додатковою літературою, Інтернет-ресурсами;

- вміння чітко, точно й правильно оформлювати відповідь на всі теоретичні питання;

- рівень мовленнєвої та загальної культури. Зокрема: вживання понятійного апарату відповідно до його значення, володіння нормами наукової вимови, етика поведінки.

 

Відповіді на завдання диференційованого заліку з навчального курсу повинні показати рівень сформованості умінь студентів застосовувати інтегровані знання програмного матеріалу даного курсу..

Оцінка “5” – ставиться, якщо студент вільно володіє вивченим матеріалом, показує уміння інтегрованого застосування знань. Завдання при цьому повністю виконані.

Оцінка “4” – ставиться, якщо студент вільно володіє вивченим матеріалом, показує уміння інтегрованого застосування знань. Завдання при цьому виконані повністю. Допускаються незначні поодинокі помилки.

Оцінка “3”– ставиться, якщо студент показав знання програмового матеріалу, але демонструє низький рівень сформованості умінь інтегрованого застосування знань. Допускає помилки. Обсяг виконання завдання становить 2/3.

Оцінка “2”– ставиться, якщо студент показує незнання більшої частини відповідних розділів вивченого матеріалу, допускає фактичні помилки, не демонструє уміння інтегрованого застосування знань при аналізі явищ суспільного життя

Запитання до диференційованого заліку

 

1. Роль інформаційних зв’язків у соціально-економічному житті суспільства.

2. Характерні риси інформаційної економіки.

3 . Глобалізація інформаційних зв’язків: прояв і напрямки.

4. Інформаційний напрямок розвитку сучасного менеджменту (зміст, характеристика, приклади).

5. Структура прийняття управлінського рішення.

6. Інформаційна складова управлінської праці. Рішення як інформаційний процес.

7. Поняття інформаційної взаємодії.

8. Завдання інформаційного зв’язку.

9. Групування працівників відповідно до їх функцій у структурі інформаційних зв’язків.

10. Інформаційні форми діяльності керівника.

11. Зміст інформаційного забезпечення управління.

12. Вимоги, яким повинна відповідати інформація в процесі інформаційного зв’язку.

13. Зміст документаційного забезпечення управління.

14. Якісні критерії відбору інформації на вході інформаційної системи.

15. Психологічні критерії відбору інформації та їх вплив на результативність рішень, що приймаються.

16. Організація процесу обміну інформацією.

17. Особливості деяких видів управлінської інформації.

18. Типологія інформаційних зв’язків.

19. Види інформаційних зв’язків.

20. Структура інформаційних зв’язків.

21. Механізм функціонування інформаційних зв’язків.

22. Характерні риси розвитку інформаційних зв’язків в Україні.

23. Обумовленість потреб організації в інформаційних зв’язках.

24. Види потреб організації в інформаційних зв’язках.

25. Методи вивчення потреб організації в інформаційних зв’язках.

26. Зв’язок інформаційних потреб користувачів інформації та інформаційних зв’язків для їх задоволення.

27. Аналіз потреб організації у зовнішніх і внутрішніх інформаційних зв’язках.

28. Збирання інформації як інформаційний процес та структура його інформаційних зв’язків.

29. Обробка інформації як інформаційний процес та зміст його інформаційних зв’язків.

30. Пошук інформації як інформаційний процес та особливості його інформаційних зв’язків.

31. Поширення інформації як інформаційний процес.

32. Інформаційне обслуговування, характеристика та види.

33. Документація та діловодство в організації як основа реалізації інформаційних зв’язків.

34 . Документаційне забезпечення управління, характеристика та види.

35. Організаційно-розпорядча документація організації, характеристика та види.

36. Види інформаційних матеріалів з розкриття змісту документів.

37. Інформаційно-технологічний простір організації.

38. Інформаційні потоки в організації, характеристика та види.

39. Бар’єри на шляху інформаційних потоків в організації.

40. Заходи з удосконалення інформаційних зв’язків в організації.

41. Види інформаційних повідомлень.

42. Комунікаційні потреби організації.

43. Основні підходи до класифікації комунікацій.

44. Типи комунікацій.

45. Види комунікацій.

46. Визначення та характеристика інформаційних комунікацій.

47. Визначення комунікаційного процесу.

48. Інформаційні зв’язки в комунікаційному процесі.

49. Сучасні комунікаційні стратегії.

50. Основні методи поширення інформації про діяльність організації.

51. Етапи розробки плану комунікацій в організації.

52. Вибір засобу передавання повідомлення.

53. Технічне забезпечення комунікаційних процесів.

54. Апаратно-програмне забезпечення інформаційних зв’язків в організації.

55. Технічне забезпечення безпеки інформаційних зв’язків в організації.

56. Види режимів доступу до інформації.

57. Обмеження доступу як вид режиму доступу до інформації.

58. Розмежування доступу як вид режиму доступу до інформації.

59. Розподіл доступу як вид режиму доступу до інформації.

60. Криптографічне перетворення інформації.

61. Контроль і облік доступу до інформації.

62. Законодавче забезпечення режиму доступу до інформації.

63. Використання інтернету у сфері зв’язків з громадськістю.

64. Особливості використання інтерактивних технік в організації ділових комунікацій на підприємстві та у навчальному закладі.

65. Інформаційна політика.

66. Інформатизація державного управління.

67. Особливості електронного урядування.