РОЗПОДІЛ ЗАГАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН ЗА НАВЧАЛЬНУ ДИСЦИПЛІНУ

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА РОЗДІЛАМИ, ТЕМАМИ ТА ВИДАМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

№ теми Назва теми Кількість годин
Загальна Усього аудиторних занять Аудиторна робота Індивідуальна робота Самостійна робота
Усього лекції семінари підсумковий контроль Усього індивідуальні заняття конспект з теми   підсумковий контроль
Філософія її гуманістичний смисл і призначення        
Історичні типи світової та української філософії    
Філософське розуміння світу        
Зміст і форми філософського вчення про розвиток        
Пізнання як творча діяльність      
Сутність і призначення людини        
Суспільство як система, що саморозвивається    
Екзамен              
Усього за дисципліну  

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Тема 1. Філософія її гуманістичний смисл і призначення.

Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфами, релігією, мистецтвом та наукою. Філософія та філософствування. Концепції походження філософії. Духовні, соціально–економічні, соціально – політичні та наукові джерела виникнення філософії. Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття. Специфіка філософських проблем, їх гуманістична спрямованість. Структура сучасного філософського знання, яка складається з філософської антропології, онтології, епістемології, соціальної філософії, філософії наук, філософських питань природознавства, етики, естетики, логіки, філософської культурології та історії філософії. Об`єкт та предмет філософії.Функції філософії. Пізнавальна функція філософії. Практичне і пізнавальне ставлення людини до світу і до самої себе як предмет філософського пізнання. Специфіка філософського знання. Пізнавальна діяльність філософії та її мета. Науковість філософії і філософічність науки.

Методологічна функція філософії. Науковий метод як усвідомлений людиною спосіб пізнання, пізнавання і практичної діяльності, що адекватний природі реальності. Методологія та її різновиди. Філософія як теорія і методологія. Діалектика і метафізика, їх співвідношення. Різноманітність історичних форм метафізики і діалектики.

Культурно-виховна функція філософії. Філософія - квінтесенція духовної культури людства. Значення філософії у культурному становленні та розвитку людини. Філософія як “історична епоха, омріяна розумом” (Гегель). Духовний досвід філософії в усвідомленні одвічних проблем життя і смерті, добра і зла, смислу людського буття, щастя і нещастя, цінності людського буття.

Основне питання філософії, відмінність матеріалізму та ідеалізму. Дуалізм та гілозоїзм. Протилежності і єдності матеріалізму та ідеалізму та відношення “суб’єкт – об’єкт”. Як впливає вирішення цього питання на тип і характер світогляду, ставлення до природної й соціальної дійсності, життєві орієнтації. Визначити в межах основного питання філософії два аспекти. Перший аспект: що саме – матерія чи свідомість, дух є первинним, і що є вторинним, залежним у своєму бутті? Другий аспект: чи може людина пізнавати світ, зокрема його сутність, чи існують якісь нездоланні перешкоди на цьому шляху? Далі слід визначити такі поняття як суб’єктивний ідеалізм, об’єктивний ідеалізм, матеріалізм та їх вирішення основного питання філософії.

Поняття світогляду, філософія як теоретичне ядро світогляду. Історичні типи світогляду його структура. Світогляд і метод. Поняття методології.