Тема 2. Історичні типи світової та української філософії.

Філософія Стародавності. Передумови виникнення філософії Стародавності. Зародження філософії в Стародавній Індії. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про початки буття та ідеал мудреця, особливості філософствування.

Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю. Вчення про буття. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антропологічні мотиви філософії Платона. Арістотель про взаємопризначеність душі та тіла. Стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм.

Філософія Середньовіччя. Особливості середньовічного суспільства. Апологетика, патристика, схоластика. Вчення Августіна про природу та людину. Душа і тіло, концепція часу. Розум і воля. Проблема самосвідомості. Концепція історичного прогресу.

Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія. Дунс Скотт про “розподіл природи”. Ансельм Кентерберійський про онтологічне доведення буття Бога. П’єр Абеляр про діалектику. Номіналізм та реалізм. Вчення Фоми Аквінскього про співвідношення віри та розуму, про єдність душі та тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії та науки.

Дунс Скотт про свободу волі. Значення номіналізму В. Оккама для сучасної методології науки.

Західноєвропейська філософія епохи Відродження та Нового часу.

Гуманізм та проблема цілісної людської індивідуальності (Данте, Петрарка, Альберті). Реформація і її ідеї. Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії (Т. Мор, Т. Кампанелла та ін.). Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського. Природознавчі досягнення М. Коперніка. Крах середньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і людину як царя природи.

Формування нової парадигми філософствування епохи Нового Часу. Наукова революція XVII століття та проблема методу пізнання. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Філософські погляди Т. Гоббса, Р. Декарта, Б. Паскаля, Б. Спінози, В. Лейбніца. Проблема несвідомого. Д. Локк та його критика теорії вроджених ідей Р.Декарта. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. про людину як складну машину. Особливості механістичної методології у гуманітарних, природознавчих та військових науках.

Німецька класична філософія. Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. “Коперніканський переворот” І. Канта. Людина, як “громадянин двох світів”. Природа і свобода. Діяльнісно-творча основа буття у філософії Й. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття та свідомості. Діалектика Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Людина, як природня, чуттєво-тілесна істота. Чуттєвість та розум. Спілкування та існування людської сутності. Любов як основа спілкування. Універсальність людини. Л. Фейєрбах та криза класичної філософії. Військо-філософські погляди Гегеля. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (І. Шад, Д. Велланський (Кавунник) та ін.).

Передумови становлення марксизму та його філософії. Формування філософських поглядів К. Маркса та Ф. Енгельса, їх погляди на філософію Гегеля та Фейєрбаха. Концепція матеріалістичної діалектики. Воєнно-філософські погляди К. Маркса та Ф. Енгельса. Значення Г. В. Плеханова та російських марксистів у розповсюдженні марксистської філософії. Розвиток філософії марксизму В. І.Леніним. Діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини. Відображення у філософській думці науково-технічного прогресу та духовної культури XX ст. Перегляд принципів та традицій класичної філософії. Становлення нової картини світу та філософії XX ст. Світ “через призму” відчуттів емпіріокритиків та ірраціоналізму, ідея безсвідомого та психоаналізу Ф. Ніцше, А. Бергсона, З. Фрейда.

Культ науково-технічного розуму та його супротивники. Особливості інформаційного суспільства (Д. Белл, А. Тоффлер). Технократичні та антитехнократичні погляди О. Хасклі та Дж. Оруела. Екзистенціальна філософія та її різновиди. Людина в умовах відчудження буття людини та буття світу. Проблеми життя та смерті (О. К’єркегор, М. Хайдеггер, Ж-П. Сартр). Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи.

Еволюція релігійної філософії у XX ст. Принципи та сучасний стан неотомізму. Історичні форми позитивізму (Б. Рассел, К. Поппер). Постпозитивізм Т. Куна та І. Лакатоса. Космізм М. Федорова та В. Вернадського.

Неофрейдизм. Проблеми душі та психіки з точки зору енергетизму. Поняття “соціального характеру” у філософії Е. Фромма. Любов як найвища цінність. Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та позитивізму. Проблема істини. Людина як суб’єкт пізнання. Критерії істини. Істинність філософського знання. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві.

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні погляди східних слов’ян у дохристиянський язичницький період. Розвиток письменності і літератури та їх вплив на світогляд.

Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника. Ідея рівноправності, політичної самостійності у творчості “мислителів-книжників” у період формування української нації (XIV-XV ст.).

Розповсюдження ідей гуманізму в Україні у XV-XVII ст. Боротьба проти догм католицизму у творчості Ю. Дрогобича, С. Оріховського, Ш. Шимоновича. Особливості реформації в Україні. Зародження професійної філософії у творчості І. Вишенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького та ін.

Києво-Могилянська Академія та її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович, Г. Бужинський, Л. Горка та ін.). Проблема взаємовідносин людини і Бога, природи і духу, простору і часу. Раціоналістичні напрямки філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально-гуманістична проблематика. Роль народної творчості у формуванні світогляду українського народу у час становлення його державності (Запорізька Січ).

Г. С. Сковорода та його “філософія серця”. Релігійно-ідеалістичний нахил філософської творчості XVIII ст.

Особливості української духовності на межі XIX-XX ст. Проблема людини та науки у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М.Костомаров про український національний характер. Т. Г. Шевченко як філософ. “Філософія серця” П. Юркевича та його відношення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського.

В. Вернадський про феномен життя. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку. Філософські погляди М. Бердяєва, І. Франка, В. Розанова та ін. Вплив творчості Л. Українки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, М. Драгоманова на розвиток слов’янського менталітету.

Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського та в політології Д. Донцова. Д. Чижевський про формування української духовності. Вплив філософських поглядів української діаспори на особливості української ментальності. Сучасний стан філософської думки в Україні. Внесок українських філософів у розвиток історії філософії, діалектики та теорії пізнання.