Калуга Владимир. Научно-методическое пособие «Экология сознания». Кандидат философских наук, доцент. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины.

В современном мире относительное знание о человеке как таковом рассредоточено во множестве сфер и направлений познавательной деятельности Homo Sapiens. Как следствие, в повседневной жизни мы имеем дело с практически разрозненными научными и философскими представлениями, религиозными и идеологическими убеждениями, мистическими и эзотерическими воззрениями относительно проблемы человека в целом. К тому же, эти плоды исследовательской активности часто оказываются противоречивыми, а иногда и доведенными до состояния абсурда. В результате подобное состояние дел не только не способствует эффективному разрешению хотя бы наиболее наболевших проблем человечества, но и добавляет новые или усугубляет существующие. А это значит, что каждый из нас, так или иначе, подвергается воздействию в лучшем случае колоссального сдерживающего фактора духовного роста, в худшем – дурного влияния, способствующего перманентной тотальной деградации.

Вместе с тем, наличие многочисленных автономных сфер познания человеческой природы во всем ее многообразии неизбежно ведет к формированию иллюзии относительной самодостаточности вычлененных проявлений человека, будь-то физическое тело, эмоциональная сфера, сознание, психика и т.д. И это далеко небезобидная иллюзия, поскольку она не позволяет подойти к поиску эффективных путей решения поточных проблем, с которыми сталкивается тот или иной человек, с позиций его целостности как мультифункциональной нераздельной системы. Любые же попытки решить проблему на искусственно локализованном уровне в лучшем случае тщетны, потому что искореняют лишь на некоторое время симптомы проблемы, а не устраняют раз и навсегда ее причину. В худшем – разрушительны, потому что автоматически запускают механизмы деструкции либо тела, либо сознания, либо духовной сферы, либо всего человека сразу.

Наверное, первым шагом на пути каждого без исключения индивида к самоисцелению является глубокое осознание внутреннего единения и собственной целостности. Спецкурс «Экология сознания» как раз и призван способствовать такому осознанию путем работы с наличествующими у каждого из нас представлениями о самих себе, другом и мире в целом, а также расширения информационной и деятельной баз. Соответственно, спецкурс предполагает не только изложения теоретического материала с постоянной апелляцией к жизненному опыту слушателя, но и практические действия или упражнения, обмен мнениями и опытом. Таким образом, занятия предполагают живое и непосредственное включение аудитории в процесс освоения материала спецкурса.

По сути своей, Экология сознания – это система взглядов на целостность человеческого существа и осмысление путей восстановления полноты индивидуальной идентичности. Отправным моментом Экологии сознания является убеждение в том, что современный человек оказался в ситуации искаженного восприятия самого себя в результате колоссального ограничения его познавательных возможностей и сужения или даже искривления его сознания.

Духовная деградация человека, ограничение или сворачивание его творческого потенциала и креативных возможностей сопровождается переориентацией большинства индивидов на чисто персоналисткое проявление бытия, концентрации на собственном «Эго», самоограничении относительно восприятия реальности. Вычленение и изъятие себя человеком из Космоса или Природы и перемещение в искусственный мир цивилизации стало возможным благодаря онтологическому разрыву, который проявился в виде разрыва целостности Бытия на субъект и объект, и противопоставления их один другому. Погружение в мир частных переживаний или тотальная концентрация на собственном «Эго», то есть «отгораживание» себя от Другого стало возможным вследствие вторичного или онтического расщепления – поляризации мира, что нашло свое отображение в констатации дуальных начал добра и зла.

Таким образом, наличествует колоссальный сдвиг в структуре Бытия от органической целостности до вычленения и укоренения множества персональных эрзац-бытий или экзистенций.

Преодоление онтического и онтологического разрывов или хотя бы максимальная нейтрализация их негативных последствий, безусловно, сопряжена с очищением индивидуального сознания от различных по своему происхождению и механикой влияния энерго-информационных образований, расширением области восприятия и стимулирования познавательных процессов. Нацеленный на восстановление полноты бытия, а также удаление множества посредников между ним и Бытием, человек должен стать как минимум или для начала «вопросом для самого себя» (Августин). Иначе, терзая свой ум желанием познать нечто, что лежит за «пределами» его самого, при этом, избегая или явно ограничивая понимание самого себя, как он есть изначально, человек постоянно и неизбежно рискует упасть в состояние «здорового» бреда, а мир превратить в одну сплошную иллюзию. Поэтому предметом исследования Экологии сознания является человек, как целостное и неделимое на его составные проявление Бытия, который направляет свою познавательную активность и внимания на самого себя.

Что же касается первоначального предназначения этого спецкурса, то оно состоит в том, чтобы создать атмосферу для новых переживаний, подтолкнуть индивида к активному поиску, а заодно и помочь ему сориентироваться в обстоятельствах собственного существования. Если же быть еще точнее, то пользуясь словами Мирча Элиаде, не будет лишним сказать, что этот спецкурс призван «помочь тем, кто пытается найти нечто, что стоит увидеть в том, что они называют «этой жизнью»[3]. И ни на йоту больше или меньше. Также этот спецкурс ни в коем случаи не несет в себе претензию на истину в последней инстанции или на право быть путеводителем по жизни. Основоположным принципом формирования содержание спецкурса послужила идея о том, что « во всем есть и добро, и зло. Все взаимосвязано, все подлежит влиянию жестких мировых законов, которых мы, к сожалению и к счастью, не понимали, не понимаем и никогда не сможем осознать во всей их полноте»[4], но при этом никто и ничто не может сдержать человека на пути постижения истины. Разве что сам человек, вооруженный молотом безразличия и клинком уныния.

Ключевые слова: сознание, природа человека, положение человека, свобода, рационализм, действие, поступок, эволюция, эманация, социальное существо, индивид, индивидуальность.

 

Methodological manual “The Ecology of Consciousness”. Volodymyr Kaluga, PhD, associate professor of department of political science and sociology, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.

Knowledge about a man is de-concentrated nowadays in many spheres and directions of a cognitive activity of Homo Sapiens. Consequently, our everyday life is a disintegrated mixture of scientific and philosophic ideas, religious and ideological principles, and mystic and esoteric views concentrated upon the problem of man as a whole. Moreover, the results of such an activity are contradictive or even absurd at times. This tendency, hence, does not favour an effective solution of the urgent problems of today, but breeds the new or aggravates the known ones. It means that all of us are undergoing a huge restrictive factor of spiritual growth led to permanent total degradation.

At the same time the existence of various autonomous spheres of cognition of human nature inevitably leads to an illusion of a relative self-sufficiency of human manifestations like physical body, emotional sphere, consciousness, and psyche. Such an illusion is far from being innocent since it prevents a search of efficient ways out of the problems man experiences every day functioning as an integral multi-functional indivisible system. Any attempts to solve the problem on an artificially localized level are vain since they neutralize only the symptoms but not the cause. The worse is the former are devastating because they automatically switch on destructive mechanisms fatal to either body, or consciousness, or spiritual sphere, or man as a whole.

Probably, the first step one has to take up to cure oneself is a deep understanding of an inner integrity. This manual “The Ecology of Consciousness” is aimed at facilitating such an understanding by means of work with personal ideas about oneself, the other, the world in general, and by extending informative and active bases. Therefore, this special course of lectures comprises not only a presentation of theoretical material based on a student’s experience, but also practical exercises – sharing experiences. That’s why the classes imply personal active involvement into mastering of the materials suggested.

The essence of The Ecology of Consciousness is a system of views upon integrity of a person and understanding of the ways of accomplishing of an individual identity. The starting point of The Ecology of Consciousness is an opinion about a modern man who finds himself in a situation of distorted perception of oneself as a consequence of a vast restriction of cognitive possibilities and deforming of one’s consciousness.

Spiritual degradation of man, limiting or, otherwise, abolishing of one’s creative prospects and abilities, go hand in hand with re-orientation of the majority onto solely personal manifestation of the entity, concentration on ego, self-restriction of one’s perception of realty. Extracting oneself out of cosmos and nature and inserting into an artificial world of civilization has become possible thanks to an ontological fracture of integrity of the entity, its splitting into a subject and an object, their opposition. Plunging into a world of one’s own sensations, total concentration on one’s ego, that is enclosure from the other, has become real due to the second, ontic split – polarization of the world which found its reflection in establishing of dual elements: the good and the evil.

Hence, there is a huge shift in the structure of the Entity from organic integrity to identifying and enrooting of a variety of personal ersatz-entities or existences.

Overcoming of the ontic and ontological fractures or at least the highest possible neutralization of their negative consequences is connected with cleansing of an individual consciousness from energy-informative clusters, extending perception, and stimulation of the cognitive processes. A person who is set to accomplish integrity of the entity as well as to exclude a variety of mediators between him and the Entity has to question oneself first. Otherwise, in a painful attempt to realize something that lies beyond oneself, a person risks to reduce to a state of “sane” nonsense transforming the world into an illusion. That’s why we define the subject of the Ecology of consciousness in a person as a manifestation of the Entity, integral and indivisible, who directs his cognitive activity and attention onto oneself.

The prominent purpose of this course is to create an atmosphere suitable for revealing of new emotions, hinting at an active search of oneself, and to help a reader to pattern one’s behaviour under definite conditions. To be more precise we can use Mircea Eliade’s ideas, slightly paraphrased, that run that this course is aimed at “helping those who seek for something that is worth seeing in this so-called life”. This set of lectures does not pretend to put all dots on i’s becoming a guide-book manual for life. The basic principle that lies in the core of its content is an idea that there is good and evil in everything: everything is interrelated and subdued to the world laws which were, are and, for the better or the worse, will remain incomprehensible by human in their fullness. But nothing can restrain a person to know the truth. The only exception is, probably, the very man armed with indifference and depression.

Key-words: consciousness, nature of man, position of man, freedom, rationalism, act, deed, evolution, emanation, social creature, individual, individuality.


Зміст

Передмова 3 - 7
Модуль І. Есенційний та екзистенційний виміри людини 8 - 71
1. Ситуація людини в світі. Умови та обставини, за яких виявляє себе сучасна людина. Історія становлення сучасної людини 2. Походження та призначення людини в міфологічному, релігійному і філософсько-науковому контекстах. Природа людини 8 - 12   12 - 18
3. Становище людини. Обставини становища людини 18 - 23
4. Вищі атрибути природи людини: свобода, любов, віра, надія, справедливість, рівність 5. Свідомість та буття. Змінені стани свідомості. Душа, дух, тілесність. Еволюція і еманація 6. Пізнавальні можливості. Фізичні, психічні та духовні ресурси людини 7. Конфліктність ситуації людини. Онтологічний та онтичний розрив: протистояння суб’єкта і об’єкта, добра і зла 24 - 30   30 - 37   37 – 44   44 - 50
8. Ознаки та атрибути людяності. Чесноти і їх місце в житті людини. Етика, естетика, мораль 9. Поведінка, дія та мовлення. Мотиви, інші спонукальні механізми людської активності 10. Норма і патологія, девіантна поведінка. Сексуальність як регулятор поведінки людини та соціальних відносин. Проблема статі 50 - 56   56 - 63   63 - 71  
Модуль ІІ. Людина в системі соціальних відносин і координат 72 - 140
11. Людина як вона собі відкривається, її прояви та іпостасі. Темперамент, характер. Інфантилізм 12. Життєвий простір індивіда та його ситуація. Доля 72 - 78   78 - 83
13. Людина в системі соціальних відносин: холізм та атомізм, елітаризм та егалітаризм. Протистояння роду та індивіда. 83 - 90
14. Суспільство, держава, сім’я, їх місце і призначення в житті людини. Еґрегор 15. Демографічне питання. Проблема глобалізації та міжетнічних відносин. Рушійні сили історичного поступу: війна, торгівля, релігія і наука (науково-технічний прогрес) 90 - 97   97 - 103
16. Влада як регулятор людських відносин і впорядковуюча основа спільноти. Соціальне лідерство та проблема мас 103 - 112
17. «Виробництво» соціальної істоти та формування соціальних відносин. Технології «виробництва» і «промивання мозків» 112 - 118
18. Інструменти «виробництва» соціальної істоти. Глибинна релігія. Закон і право 118 - 124
19. Громадська думка, особливості її формування і корегування. Менталітет. Природа і зміст основних ідеологічних доктрин 125 - 134
20. Езотерика, нетрадиційна практика. Зміст існування людини 134 - 140
Практичні заняття 140 - 141
Додаток. Енерго-інформаційна структура людини 142 - 146
Анотації 147 - 151

 


[1] Мірча Еліаде. Мефістофель і андроген. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – с. 352.

[2] Гриневич Сергій. Камінь знань: Поради старого Знахаря. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2005. – 88 с. 21.

[3] Мірча Еліаде. Мефістофель і андроген. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – с. 352.

[4] Гриневич Сергій. Камінь знань: Поради старого Знахаря. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2005. – 88 с. 21.